Постанова

від 26.07.2018 по справі 623/809/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року

м. Харків

Справа № 623/809/17

Провадження №22-ц/790/2595/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Коваленко І.П.,

суддів - Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

за участі секретаря - Дмитренко А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Золота нива - 1 про визнання договорів оренди земельних ділянок та додатків до них недійснимиза апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2018 року (в складі судді Одарюка М.П.), -

встановив:

У квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного підприємства Золота нива-1 про визнання договорів оренди земельних ділянок та додатків до них недійсними, в якому просила суд визнати вказані договори оренди земельних ділянок та додаткових угод до них недійсними та скасувати державну реєстрацію.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 10 листопада 2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області, Стрельцовою О.О., та зареєстрованих в реєстрі за № 2433 та № 2435 позивачка отримала в спадок від матері ОСОБА_4, три земельні ділянки, які розташовані на території Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Відповідно до договорів оренди землі б/н від 10.12.2007 року ОСОБА_4 передала зазначені вищи земельні ділянки у оренду ПП Золота нива-1 строком на 10 років. Відповідно до додаткових угод від 23.12.2015 року до договорів оренди землі від 10.12.2007 року сторони продовжили дію договорів на 15 років з моменту закінчення строку дії договору та відповідно до додаткової угоди від 09.11.2011 року до договору оренди землі від 10.12.2007 року сторони продовжили дії договору на сім років з моменту закінчення строку дії договору. Після смерті матері позивачка вирішила самостійно господарювати на своїй землі, а не здавати її в оренду. В січні 2017 року вона звернулась до ПП Золота нива-1 з заявою про розірвання договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, які уклала її мати. У лютому 2017 року відповідач повідомив позивачку про те, що не надає своє згоди на розірвання договорі оренди землі та додаткових угод до них. Посилаючись на те, що ОСОБА_4 не підписувала спірні договори оренди земельних ділянок та додаткових угод до них.

В судовому засіданні позивачка пояснювала суду першої інстанції, що спірних договорів на руках у матері не було. Про їх існування вона дізналася в 2016 році, після смерті матері, коли оформила спадщину. Оскільки позивачка має скрутне матеріальне становище, вирішила розірвати договори оренди та обробляти землю самостійно, а тому звернулась з письмовою заявою до ПП Золота Нива-1 з приводу розірвання договорів оренди землі. Однак ПП Золота нива 1 відмовилось розірвати спірні договори.

З приводу отримання орендної плати за землю позивачка пояснила суду, що орендну плату отримувала і її мати і вона за її довіреністю. На підставі чого отримували орендну плату пояснити не змогла. Як узгоджувався розмір орендної плати пояснити не змогла. Письмово з приводу не належного виконання договорів до відповідача не звертались. Підпису матері на спірних договорах не має та пояснити суду чому в позовній заяві вказала, що мати укладала договори не змогла. В видаткових ордерах на отримання орендної плати позивачка ставила лише свій підпис, від імені матері не розписувалась.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити позивачу в позові в повному обсязі посилаючись на те, що факт підписання ОСОБА_4 Договору та спірних додаткових угод до них та обізнаності цієї громадянки і позивача про наявність укладених Договорів та додаткових угод до них, а також факт виникнення між ОСОБА_4 (а після 10.11.2016 року - також між позивачем) і ПП Золота нива 1 правовідносин щодо оренди вищевказаних трьох земельних ділянок підтверджується наступними доказами: копіями державного акта на право приватної власності на землю НОМЕР_1, державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2, паспорта ОСОБА_4 НОМЕР_3, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_4, які остання надала ПП Золота нива 1 10.12.2007 року для заповнення Договорів з (додатками та проведення їх державної реєстрації, копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 10.11.2016 року, виданих приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О., зареєстрованих в реєстрі за №№ 2433, 2435, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексні №№ 72727444, 72730145 та 72733984 від 10.11.2016 року, виданих приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Стрельцовою О.О., паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_4, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1, які, остання надала ПП Золота нива 1 17.11.2016 року для подальшого отримання орендної плати за Договорами, як новим власником земельних ділянок, довіреністю від 12.02.2013 року та видатковими касовими ордерами № 3322 від 08.12.2014 року, № 3323 від 08.12.2014 року, № 232 від 07.04.2015 року, № 911 від 18.09.2015 року, № 912 від 18.09.2015 року, № 178 від 15.03.2016 року, № 336 від 28.04.2016 року, які свідчать про те, що ОСОБА_4 отримувала орендну плату від ПП Золота нива 1 за Договорами за 2014 року, 2015 року та 2016 року через свого представника за довіреністю від 12.02.2013 року ОСОБА_1, видатковим касовим ордером № 1972 від 17.11.2016 pоку, який свідчить про те, що ОСОБА_1 як власник вищевказаних земельних ділянок отримувала орендну плату від ПП Золота нива 1 за Договорами за 2016 року, фактом отримання ОСОБА_1 після набрання чинності спірними додатковими угодами орендної плати у розмірі, передбаченому цими додатковими угодами, а саме: у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки; заявою ОСОБА_1 без дати (вх. № 7 від 06.01.2017 pоку), в якій позивач посилається на укладення Договорів між ОСОБА_4 та ПП Золота нива 1 , тобто, визнає факт їх укладення.

Також ці докази свідчать про вільне волевиявлення ОСОБА_4 на укладення Договору та спірних додаткових угод до них, а також про відповідність такого волевиявлення її внутрішній волі.

Відповідач посилається на те, що викладені в позовній заяві доводи позивача, про те, що ОСОБА_4 не підписувала Договори та додаткові угоди до цих Договорів, є неправдивими, оскільки логічно не узгоджуються з наведеними доказами і діями ОСОБА_4 та позивача, а також суперечать їм.

Відповідач вважає, що висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 19.12.2017 року № 20977/20978/17-32 не є належним, допустимим та беззаперечним доказом виконання підписів у спірних договорах оренди землі, актах визначення меж земельних ділянок в натурі та додаткових угодах не ОСОБА_4, а іншою особою, оскільки даний висновок істотно порушує вимоги законодавства, які регламентують порядок проведення експертизи, є необґрунтованими та суперечать іншим матеріалам справи, поданих експерту зразків було недостатньо, у зв'язку з чим є ґрунтовні сумніви в його правильності.

Крім того, ПП Золота нива 1 просила застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача про визнання Договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2018 рокувідмовлено відповідачу в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства Золота нива-1 про визнання договорів оренди земельних ділянок та додатків до них недійсними відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Золота нива-1 7800 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити..

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ОСОБА_4 не підписувала спірні договори оренди та додаткові до них угоди. На вказані обставини суд першої інстанції не звернув уваги.

Крім того, апелянт посилається на безпідставність стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 7800 грн., так як, ні відповідачем, ні його представниками не надано обґрунтований перелік дій, які були вчинені кожним із представників відповідача.

14 травня 2018 року до Апеляційного суду Харківської області надійшов відзив ПП Золота нива 1 на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якому ПП Золота нива 1 вказує, що судом першої інстанції повно з'ясовано обставини справи та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з безпідставності позову та з того, що висновок судово-почеркознавчої експертизи від 19.12.2017 року висновок № 20977/20978/17-38 є неналежним та недопустимим доказом.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що згідно умов договорів оренди земельних ділянок від 10.12.2007 року ОСОБА_4 надала, а ПП Золота нива-1 прийняла в короткострокове платне користування земельні ділянки:

Площею 5,6447 в тому числі ріллі: 5,6447 земель приватної власності, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, контур № 38 ділянка № 52, кадастровий номер НОМЕР_5; Площею 1,5958 в тому числі ріллі: 1,5958 земель приватної власності, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, контур № 36-1 ділянка № 17, кадастровий номер НОМЕР_6; Площею 4,2690 в тому числі ріллі: 4,2690 земель приватної власності, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, контур № 38 ділянка № 51, кадастровий номер НОМЕР_7. Строк дії договорі 10 років.

Додатковою угодою від 09.11.2011 року до Договору оренди землі від 10.12.2007 року сторони прийшли до згоди продовжити дію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 на сім років з моменту закінчення строку дії договору, передбаченого п. 8 розділу Строк дії договору Договору. Згідно додаткової угоди від 27.11.2015 року та 23.12.2015 року до договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_6, кадастровий номер НОМЕР_7 сторони прийшли до згоди подовжити дію Договору на п'ятнадцять років з моменту закінчення строку дії Договору з урахуванням усіх змін та доповнень, внесених до Договору.

Вказані вище договори оренди земельних ділянок та додаткові угоди до них були зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.12.2015 року, 01.12.2015 року, 07.07.2015 року відповідно.

ОСОБА_4 отримувала оренду плату від ПП Золота нива 1 за користування вищевказаними земельними ділянками. (а.с.110-113).

12 лютого 2013 року ОСОБА_4 видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_1 (позивачку у справі) представляти її інтереси, в тому числі в ПП Золота нива 1 , з питань одержання належної їй будь-якої орендної плати за земельні ділянки згідно державного акту НОМЕР_8 та державного акту НОМЕР_9 в ПП Золота нива 1 Ізюмського району. Для чого надала їй право використовувати будь - які дії, пов'язані з даним дорученням, розписуватись за неї. Довіреність видана строком на три роки і була дійсна до 12.02.2016 року включно. (а.с.109).

ОСОБА_4 померла 29 квітня 2016 року.

Згідно копій свідоцтв про право на спадщину за законом від 10 листопада 2016 року, після смерті ОСОБА_4, позивачка отримала спадщину, яка складається з:- земельної ділянки, розташованої на території Олександрівської сільської ради Харківської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_9, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6; площею 1,5958 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - земельної ділянки, розташованої на території Олександрівської сільської ради Харківської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_9, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7; площею 4,2690 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - земельної ділянки, розташованої на території Олександрівської сільської ради Харківської області, належної спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_8, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5; площею 5,6447 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи також свідчать про те, що 06 січня 2017 року позивачка звернулась до ПП Золота нива-1 з заявою про намір розірвати спірні договори оренди земельних ділянок в односторонньому порядку (а.с.96).

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача та її представника про те, що померла не знала про існування спірних договорів оренди земельної ділянки, оскільки померла отримувала оренду плату за користування земельними ділянки та навіть видала довіреність на ім'я позивачки для одержання останньою орендної плати, також те, що позивачка зверталась до відповідача з заявою про розірвання спірних договорів оренди.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі , якою встановлено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах , визначених ЗК України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін, кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи -орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі .

Підстави для зміни або розірвання договору встановлені в ст.651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як свідчать умови договору оренди зазначеної земельної ділянки, при його підписанні сторони домовились, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; ліквідації юридичної особи-орендаря, договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом ( п. 37 умов договору) . Сторони також домовились, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її виконанню, а також з інших підстав, визначених законом ( пункт 38 умов договору) Відповідно до пункту 38 умов зазначеного договору оренди вказаних земельних ділянок, розірвання договору оренди землі допускається за взаємною згоди сторін в письмовій формі, але не пізніше 10 січня поточного року.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі , яка встановлює захист прав орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку, орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до частини 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно до вимог частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 125 Закону України Про оренду землі право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч. 4 ст. 124 Закону України Про оренду землі передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 вищезазначеного Закону, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 15 зазначеного Закону, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; оренда плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидні сторони договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Також, у постанові Верховного Суду України від 06 березня 2013 року по справі № 6-5цс13 вказано, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV Про оренду землі та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України незалежно від дати проведення такої реєстрації - до пред'явлення позову про повернення земельної ділянки чи після його пред'явлення.

У постанові Верховного суду України у справі за №6-127цс13 сформульована також наступна правова позиція: вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору. Прохання учасника правочину не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявляв у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 125 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Як на недійсність договорів оренди землі позивачка посилалась на те, що померла ОСОБА_4 не підписувала ні договорів оренди земельної ділянки з ПП Золота нива-1 , ні додатків до договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про судову експертизу № 4038-XII від 25 лютого 1994 року одним із обов'язків судового експерта є проведення повного дослідження надання обґрунтованого та об'єктивного письмового висновку.

Згідно з п. 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 січня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) на експерта покладається обов'язок особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз'яснити його.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до судово-почеркознавчої експертизи від 19.12.2017 року висновок № 20977/20978/17-38 здачі - приймання висновку судового експерта, проведеної Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України: підписи від імені ОСОБА_4, а саме в : Договорі оренди землі від 10.12.2007 року між орендодавцем ОСОБА_4, власника земельної ділянки - Державний акт серії НОМЕР_13 та орендаря ПП Золота нива1 ;

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до судово-почеркознавчої експертизи від 19.12.2017 року висновок № 20977/20978/17-38 здачі - приймання висновку судового експерта, проведеної Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України: підписи від імені ОСОБА_4, а саме в :

Договорі оренди землі від 10.12.2007 року між орендодавцем ОСОБА_4, власника земельної ділянки - Державний акт НОМЕР_8 та орендаря ПП Золота нива1 ;

Договорі оренди землі від 10.12.2007 року між орендодавцем ОСОБА_4, власника земельної ділянки загальною площею 4,2690- Державний акт НОМЕР_9 та орендаря ПП Золота нива1 ;

Договорі оренди землі від 10.12.2007 року між орендодавцем ОСОБА_4, власника земельної ділянки загальною площею 1,5959- Державний акт НОМЕР_9 та орендаря ПП Золота нива1 ;

Акті визначення меж земельної ділянки в натурі № 36-1 ділянка № 17 за державним актом НОМЕР_1 без дати;

Акті визначення меж земельної ділянки в натурі № 38 ділянка № 52 за державним актом НОМЕР_2 без дати;

Акті визначення меж земельної ділянки в натурі № 38 ділянка № 51 за державним актом НОМЕР_1 без дати виконано не ОСОБА_4, а іншої особою.

Підписи від імені ОСОБА_4, а саме в :

Додатковій угоді № 1 від 27.11.2015 до Договору оренди землі від 10.12.2017 року;

Додатковій угоді № 1 від 23.12.2015 до Договору оренди землі від 10.12.2017 року

виконано не ОСОБА_4, а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_4, а саме в :

Додатковій угоді від 09.11.2011 року до Договору оренди землі від 10.12.2017 року виконано не ОСОБА_4, а іншою особою. ( а.с.185-195).

Частиною 1 статті 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 р. № 8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах встановлено, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що згідно зі ст.67 КПК чи ст.62 ЦПК висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи ( п. 17 ППВСУ № 8 від 30.05.1997 року).

Із пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 ( в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) ( далі Інструкція) вбачається, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта ( абз. 2 п. 1.4 Інструкції).

Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим. ( абз. 11 п. 2.1 Інструкції).

Коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) ( п. 3.5 Інструкції).

Із висновку експерта вбачається, що досліджуваними документами, які надійшли експерту в якості вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_4, є копія сторінок паспорту на 2 арк; абонентська карточка № 133 від 08.09.1999 на 1 арк; довгостроковий договір № 133 від 08.09.1999 на 1арк; договір купівлі - продажу серії АЕР № 030842 від 23.03.2002 року та два аркуші зошита з нотатками та оригінали спірних договорів з актами визначення меж земельної ділянки та додатковими угодами ( а.с186 оборот -187).

Абзацом 2 пункту 1.1 Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 ( в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року № 1950/5) ( далі Інструкція) встановлено - для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації ( п. 1.3).

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо) ( п.1.4 науково - методичних рекомендацій).

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів ( п.1.8.).

Із висновку експерта вбачається, що вільних та умовно - вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_4 у кількості, яка передбачена науково - методичними рекомендація експерту надана не була. А із документів, наданих на дослідження, лише один може вважатися таким, який достовірно виконаний померлою ОСОБА_4 (договір купівлі - продажу серії АЕР № 030842 від 23.02.2002).

Позивачкою та її представником клопотання про витребування доказів, необхідних для проведення почеркознавчої експертизи, суду не заявлялись.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що проведення дослідження на підставі копії документів та документів, які не можуть однозначно свідчити про їх вчинення померлою ОСОБА_4, тому обґрунтовано не прийнятий судом першої інстанції.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка означає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, тощо (ст.ст.6, 27 ЦК України).

Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не може визнаватися обставиною для визнання його недійсним із підстав, передбачених ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

В запереченнях проти позову представник відповідача просить застосувати строки позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність застосовується до обґрунтованого позову.

За правилами ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Крім того, відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідача просили стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7800,00 грн.

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надавав.

Матеріали справи містять детальний опис робіт виконаних адвокатам за договором № 15/01-01 від 15.01.2018 року про надання правничої допомоги станом на 01.02.2018 року ( а.с.210),договір № 15/01-01 про надання правничої допомоги від 15.01.2018 року ( а.с.211-213), копію платіжного доручення № 1511 від 24.01.2018 року про оплату правничої допомоги в сумі 7800,00 грн ( а.с.214).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь ПП Золота нива1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7800,00 грн..

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 лютого 2018 року- залити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 липня 2018 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко