Рішення

від 18.07.2018 по справі 808/594/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 липня 2018 року о/об 15 год. 16 хв.Справа № 808/594/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМТЕС-ХХІ (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 10, код ЄДРПОУ 31075689)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 16, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

за участі представників сторін

від позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності № б/н від 10.10.2017)

від відповідача - ОСОБА_2

на підст. довір. № 260/08-08-10-04 від 20.02.2018

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю КОМТЕС-ХХІ (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення - рішення відповідачем за №0013661406 від 17 жовтня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4550912,50 грн. з яких 3640730 грн. - за податковим зобов'язанням, а також 910182,50 грн. - з штрафними санкціями; №0013631406 від 17 жовтня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 2754691,50 грн., з яких 1836461 грн. - за податковими зобов'язанням та 918230,50 грн. - за штрафними санкціями; №0013651406 від 17 жовтня 2017 року про зменшення суми податкового зобов'язання для цілей розділу 5 ПК України та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість у розмірі 1840662 грн.

26 лютого 2018 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження, а підготовче судове засідання призначено на 22 березня 2018 року.

22 березня 2018 року провадження у справі зупинено до 16 травня 2018 року, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою суду від 16 травня 2018 року провадження у справі поновлено.

16 травня 2018 року провадження у справі зупинено до 26 червня 2018 року, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Ухвалою суду від 26 червня 2018 року провадження у справі поновлено.

Разом з тим, 26 червня 2018 року протокольною ухвалою суду в судовому засіданні провадження у справі відкладено до 03 липня 2018 року.

03 липня 2018 року протокольною ухвалою за клопотаннями сторін по справі судом закрито підготовче провадження та призначено судову справу до судового розгляду по суті.

Разом з тим, в судовому засіданні суддя оголосив перерву до 18 липня 2018 року.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 18 липня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у серпні 2017 року співробітниками Головного управління ДФС у Запорізькій області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ КОМТЕС - ХХІ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2016 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Агросервіс (код ЄДРПОУ 39880788) за грудень 2016 року, ТОВ Науково-виробниче підприємство МЕДОКС (код ЄДРПОУ 39880690) за грудень 2016 року, ТОВ ВИН ПРОМ (код ЄДРПОУ 39664261) за грудень 2016 року, та контрагентами - покупцями Військова частина 3057 Національної гвардії України (код за ЄДРПОУ 23313948) за грудень 2016 року, Військова частина 3039 національної гвардії України (код ЄДРПОУ 23313925) за грудень 2016 року, Військова частина 3033 Національної гвардії України (код за ЄДРПОУ 23313888) за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт за № 480/08-01-14-06/31075689 від 01 вересня 2017 року. На підставі складеного акту прийнято податкові повідомлення рішення за №0013661406 від 17 жовтня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4550912,50 грн. з яких 3640730 грн. - за податковим зобов'язанням, а також 910182,50 грн. - з штрафними санкціями; №0013631406 від 17 жовтня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 2754691,50 грн., з яких 1836461 грн. - за податковими зобов'язанням та 918230,50 грн. - за штрафними санкціями; №0013651406 від 17 жовтня 2017 року про зменшення суми податкового зобов'язання для цілей розділу 5 ПК України та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість у розмірі 1840662 грн. Позивач вказує на те, що висновки викладені в акті перевірки не ґрунтуються на результатах повної всебічної та об'єктивної перевірки. Твердження перевіряючих про фіктивність господарської діяльності ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС , ТОВ НВП МЕДОКС , ТОВ ВИН - ПРОМ , а як наслідок недійсність угод, укладених за участі даного підприємства, є лише їхньою думкою яка не має свого фактичного підтвердження. В акті перевірки податковим органом не наведено жодних фактів узгодженості дій посадових осіб ТОВ Комтес - ХХІ з його контрагентам, з метою незаконного отримання податкової вигоди чи їх обізнаності з такими діями, а відтак підприємством позивача не повинно нести відповідальність за можливі неправомірні дії, вчинені його контрагентом. Представник позивача вказує на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Комтес - ХХІ було дотримано встановленого порядку формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями з ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС , ТОВ НВП МЕДОКС , ТОВ ВИН - ПРОМ . Фактичне постачання товарів та надання послуг за укладеними договорами підтверджуються первинними документами фінансово господарської діяльності підприємства позивача (договором, податковими накладним, актами приймання - здачі наданих послуг, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними та сертифікатами якості.) Документи які не надано на перевірку становлять державну таємницю, та не могли бути наданими ревізору у зв'язку з відсутністю у нього відповідної форми допуску та необхідних навичок роботи із документами з грифом таємно . Всі вищезазначені документи за своєю формою повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України щодо первинних облікових документів, а тому мали біти визнані ГУ ДФС у Запорізькій області належним підтвердженням здійснених фінансово-господарських операцій між ТОВ Комтес - ХХІ та контрагентами. Наголошує, що ТОВ Комтес - ХХІ має необхідний для виконання підрядних робіт штат, а субпідрядники виконали свою частину робіт у повному обсязі без зауважень. Підприємства ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС , ТОВ НВП МЕДОКС , ТОВ ВИН - ПРОМ є діючими підприємствами та повністю підтверджують описані в акті фінансово-господарські відносини. Позивач також не погоджується з висновками контролюючого органу про віднесення придбаного товару до безоплатно отриманого активу невідомого походження, а отримані за поставлений товар та виконані роботи грошові кошти в якості безоплатно отриманою безповоротною фінансовою допомогою. Вважає вказані висновки необґрунтованими та такими що не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю КОМТЕС-ХХІ підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.9428 від 22 березня 2018 року), відповідно до яких зазначає, що первинні документи між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС , ТОВ НВП МЕДОКС , ТОВ ВИН - ПРОМ складено в супереч вимогам діючого законодавства України, а саме внаслідок не підтвердження факту придбання ідентифікованих товарів (робіт) (невідповідність номенклатури придбаного перед реалізованим товаром). Таким чином отримані ТОВ КОМТЕС - ХХІ від вищевказаних підприємств активи невідомого походження, вважаються безоплатно отриманими. Посадові особи ТОВ Комтес - ХХІ не надали відповідачу первинні фінансово-господарські документи, які стосуються взаємовідносин з контрагентами ВЧ 3033 НГУ за грудень 2016 року (Договір № 248) та Військова частина 3039 НГУ за грудень 2016 року (Договори № 246 від 23 червня 2016 року та № 247 від 23 червня 2016 року), повідомивши ГУ ДФС у Запорізькій області про те, що такі документи мають гриф секретності таємно . Відповідно до наданого ТОВ Комтес - ХХІ штатного розпису податковим органом зроблено висновок про відсутність фахівців які б могли здійснювати ремонтні роботи автотранспорту (спецтехніки). До перевірки не наданого товарно -транспортні накладні щодо поставки товарів на ВЧ 3033 НГУ, у зв'язку з чим неможливо встановити факт транспортування товару. Аналізом товарно-транспортних накладних якими оформлено перевезення товарів від ТОВ ВИН - ПРОМ та інших контрагентів - постачальників у грудні 2016 року встановлено одночасне здійснення перевезень вищевказаними водіями від різних контрагентів - постачальників, з різних пунктів навантаження та різними автотранспортним засобами. Крім того у вказаних ТТН вказано велику кількість товарів яка не відповідає технічним характеристикам вказаних у ТТН автомобілів. Відповідно до податкової інформації від 28.02.2017 року № 3546/22-25-12-1/39664261, зібрану ТОВ Вин - ПРОМ (код за ЄДРПОУ 39664261) встановлено, що на підприємстві працювала 1 особа - директор та головний бухгалтер та засновник ОСОБА_3, який за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2017 року не отримував доходів.

У судовому засіданні представник Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області проти позову заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до публічної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю Комтес - ХХІ зареєстровано 31.07.2000 року, за адресою: 69032, місто Запоріжжя, вул. Виборзька, б. 8 код за ЄДРПОУ 31075689. Підприємство є платником ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах. Відповідно до зареєстрованих КВЕД здійсню: Виробництво автотранспортних засобів код КВЕД 29.10; Виробництво військових транспортних засобів Код КВЕД 30.40; Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів код КВЕД 45.20; Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів код КВЕД 45.31; Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний) код КВЕД 46.73; Допоміжне обслуговування наземного транспорту код КВЕД 52.21; Будівництво житлових і нежитлових будівель Код КВЕД 41.20.

На підставі направлення від 15 серпня 2017 року № 1629, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Запорізькій області, радником податкової та митної справи ІІІ рангу ОСОБА_4, відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 15 серпня 2017 року № 2109 проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю КОМТЕС - ХХІ з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2016 року та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Агросервіс (код за ЄДРПОУ 39880788) за грудень 2016 року, ТОВ Науково-виробниче підприємство МЕДОКС (код за ЄДРПОУ 39880690) за грудень 2016 року, ТОВ ВИН - ПРОМ (код за ЄДРПОУ 39664261) за грудень 2016 року, та контрагентами - покупцями ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 3057 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (код за ЄДРПОУ 23313948) за грудень 2016 року, ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 3039 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ 9 код ЄДРПОУ 23313925) за грудень 2016 року, ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА 3033 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ (код за ЄДПРОУ 23313888) за грудень 2016 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Перевірка проводилась з 15 серпня 2017 року по 23 серпня 2017 року.

За наслідками перевірки складено акт перевірки № 480/08-01-14-06/31075689 від 01 вересня 2017 року, яким визначено порушення:

Відповідно до висновків акту зазначено наступні порушення:

- підпункту 14.1.11, підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 пункту 44.6 статі 44, 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137. 1 статті 137 ПК України, в результаті чого занижено до сплати податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2016 рік, на загальну суму 3 640 730 грн.

- підпункту 14.1.36, 14.1.181, підпункту 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, підпункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6, статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за грудень 2016 року у сумі 1 836 461 грн.

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2016 року у розмірі 1 840 662 грн.

На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення рішення:

- № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 550 912, 5 грн., з яких 3 640 730 грн. - за податковим зобов'язанням, а також 910 182, 50 грн. - за штрафними санкціями.

- № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 2 754 691, 50 грн., з яких 1 836 461 грн. - за податковими зобов'язаннями та 918 230, 50 грн. - за штрафними санкціями.

- № НОМЕР_3 про зменшення суми податкового зобов'язання для цілей розділу 5 Податкового кодексу України та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 840 662 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю Комтес - ХХІ подано первинну скаргу до Головного управління ДФС у Запорізькій області яку залишено без задоволення, а оскаржувані податкові рішення без змін.

Не погодившись з рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області ТОВ Комтес - ХХІ підготовлено та подано скаргу до ДФС України, яку залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ Комтес - ХХІ звернулось з адміністративним позовом до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ Комтес - ХХІ у перевіряємий період мало фінансово-господарські відносини з підприємствами постачальниками ТОВ Торгівельно-виробниче підприємство Агросервіс (код ЄДРПОУ 39880788), ТОВ Науково-виробниче підприємство МЕДОКС (код ЄДРПОУ 39880690), а також ТОВ ВИН ПРОМ (код ЄДРПОУ 39664261).

На підтвердження вказаних фінансово-господарських відносин позивачем було надано первинні фінансово - господарські та бухгалтерські документи а саме:

Договір № 19.12-02 від 19 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ВИН - ПРОМ на поставку товарів.

Договір № 05-12-ХР від 05 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ВИН - ПРОМ про відповідальне зберігання товарів.

Договір № 163 від 17 жовтня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС на поставку товарів.

Договір № 166 від 31 жовтня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС на поставку товарів.

Договір № 165 від 31 жовтня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС на виконання робіт.

Договір № 184 від 12 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту.

Договір № 176 від 02 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту.

Договір № 171 від 01 листопадів 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС на виконання робіт з капітального ремонту.

Договір підряду № 170 від 01 листопада 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС на виконання робіт з поточного ремонту.

Договір підряду № 156 від 03 жовтня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ ТВП АГРОСЕРВІС на виконання робіт.

Договір підряду № 071116 від 07 листопада 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ НВП МЕДОКС на поставку товару.

Договір підряду № 021116 від 02 листопада 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ТОВ НВП МЕДОКС на поставку товару.

Договір № 235 від 28 листопада 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3033 НГУ про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування.

Договір № 271 від 19 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3033 НГУ на поставку товару.

Договір № 269 від 19 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3033 НГУ на поставку товару.

Договір № 255 від 14 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3033 НГУ на поставку товару.

Договір № 282 від 27 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3033 НГУ на поставку товару.

Договір № 277 від 20 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3033 НГУ на поставку товару.

Договір № 274 від 20 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3033 НГУ на поставку товару.

Договір № 273 від 20 грудня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3033 НГУ про надання послуг з поточного ремонту.

Договір № 79 від 07 жовтня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3057 НГУ про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування.

Договір № 80 від 07 жовтня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3057 НГУ про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування.

Договір № 81 від 07 жовтня 2016 року між ТОВ Комтес - ХХІ та ВЧ 3057 НГУ про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування.

В підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано до матеріалів справи податкові накладні, акти прийому - передачі товарів (робіт), платіжні документи, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, листи та ін.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагентів та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за переліченими вище правочинами.

При цьому, Відповідачем не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження нікчемності правочинів між ТОВ КОМТЕС - ХХІ та постачальниками ТОВ ТВП Агросервіс (код ЄДРПОУ 39880788), ТОВ НВП МЕДОКС (код ЄДРПОУ 39880690), а також ТОВ ВИН ПРОМ (код ЄДРПОУ 39664261).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16 липня 1999 року Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як, зокрема, зазначено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31 березня 2015 року по справі №21-15а15: … для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності ж факту придбання товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів … .

Аналогічна правова позиція викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06 грудня 2016 року по справі №21-1440а1.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.15 та пунктом 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Документи, які надані позивачем суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт надання послуг контрагентом.

Доводи відповідача про те, що товарно-транспортні накладні у кількості п'яти екземплярів не підтверджують реальність фінансово-господарських операцій з перевезення, так як складені особою перевізником в один і той же день з іншими товарно-транспортними накладними, в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження. Відповідач не зміг надати документальних підтверджень своїх доводів.

Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання контрагентами - постачальниками ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій.

Крім того, судом досліджено доводи та зауваження, викладені в Акті перевірки №480/08-01-14-06/31075689 від 01 листопада 2017 року стосовно транспортування товарів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Як зазначено у п. 8.25 Глави 8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених 14.10.1997 наказом Міністерства транспорту України №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (надалі Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні ), час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж (п.8.26 Глави 8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні ).

Вказаний спосіб оприбуткування записів не суперечить приписам п.3.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів , затверджених 10 січня 2007 року наказом Міністерства фінансів України №2, згідно якого приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.

Позивачем надано до суду докази транспортування товару придбаного у ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ , які не спростовані відповідачем.

Щодо оцінки реальності господарських операцій вчинених ТОВ Комтес-ХХІ по придбанню товарів та послуг.

В акті перевірки податковий орган вказує на те, що дослідженням зареєстрованих податкових накладних, придбані постачальниками ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС , а також ТОВ ВИН ПРОМ товари є відмінними від тих, що в подальшому реалізовані на ТОВ Комтес - ХХІ . Також дослідженням діяльності підприємств - постачальників встановлено відсутність у останніх необхідного штату працівників та ресурсної бази для здійснення фінансово-господарської діяльності з постачання товарів та послуг. Крім того, в акті перевірки податковий орган вказує про наявність кримінального провадження

№ 32015000000000237, зареєстроване 07 грудня 2015 року, за частиною 3 статті 212 КК України, що розслідується Відділом розслідування кримінальних правопорушень Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області.

Однак, надаючи оцінку вказаним доводам суд оцінює критично на підставі наступного.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, податкових взаємовідносин з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Як видно з акту перевірки відповідачем досліджені первинні документи, які підтверджують придбання товарів та послуг від підприємств постачальників ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС , а також ТОВ ВИН - ПРОМ . Тобто, зазначені документи підтверджують реальність господарських операцій із вказаним контрагентами - фактичне отримання товарів та послуг.

Відповідно до публічної інформації з Єдиного реєстру судових рішень підприємства постачальники ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС , а також ТОВ ВИН - ПРОМ є діючими підприємствами та в стані припинення не перебувають. На момент перевірки були зареєстрованими в податкових органах та мали свідоцтво платника ПДВ.

Також суд бере до уваги лист ТОВ ТВП Агросервіс за № 23/03/18 від 16 березня 2018 року та лист ТОВ НВП МЕДОКС за № 10 від 15 березня 2018 року в яких вказані підприємства - постачальники підтверджують факт укладання договорів описаних у акт, виконання робіт за договором у повному обсязі та повний розрахунок.

Доказів притягнення службових осіб TOB Вин - Пром , до кримінальної (або адміністративної) відповідальності за здійснення операцій з придбання товарів у зазначений Акті перевірки період, відповідачем до суду не надано.

Відтак, сама наявність у провадженні ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області № 32015000000000237, зареєстроване 07 грудня 2015 року, за частини 3 статті 212 КК України, - не є беззаперечним аргументом для визнання операцій TOB "Вин - Пром" з ТОВ "Комтес - ХХІ" фіктивними (на чому наполягає відповідач), а лише потребує додаткової перевірки наявності чи відсутності дефектності (з правової точки зору) наданих позивачем документів у підтвердження чи то спростування відповідних фактів.

Заперечуючи можливість поставки позивачу продукції від ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ , відповідачем не з'ясовано джерело надходження такого товару до ТОВ "Комтес- ХХІ", не з'ясовано природу походження товару.

Зокрема, відповідач не надав до суду доказів направлення до відповідного органу Державної фіскальної служби України запитів про проведення зустрічної звірки ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ , а також на Військових частинах № 3033, 3057, 3039 Національної гвардії України, в порядку пункту 73.3, пункту 73.5 статті 73 ПК України, "Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок", затверджених 27 грудня 2010 року постановою Кабінету Міністрів України №1232, з'ясування обставин здійснення господарських операцій з постачання товарів та послуг.

Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними (фіктивними) правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що зміст угод, укладених між позивачем та контрагентами ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН ПРОМ , не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Крім того, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Позивач не повинен нести відповідальність за протиправні дії свого контрагента (які навіть не доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товарів від підприємств - постачальників відповідачем - не доведено.

Аналогічна правова позиція викладена і у пункті 38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява №803/02), а саме: …коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань... .

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд також бере до уваги підтверджені документально доводи позивача про те, що частину підрядних робіт виконувало ТОВ Комтес - ХХІ самостійно. Для цього в штаті осіб в період виконання робіт перебувало в штаті понад 40 осіб серед яких є робітничі спеціальності особи з яких і було задіяні у виконанні робіт. Роботи проводились на території військових частин які є режимними об'єктами та прохід до яких здійснюється лише за спеціальними перепустками.

Відповідач, вважаючи фінансові операції позивача з підприємствами - постачальниками ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ сумнівними, не надав до суду відповідних карток передбачених Положенням про банк даних про сумнівні фінансові операції , затвердженого 21 травня 2003 року наказом ДПА України №233 чи інформації з АРМ Збір інформації про сумнівні операції .

У той же час, позивачем надано до суду податкові накладні, виписані ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Тобто, податковим органом не доведено, а судом також не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що угода порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямована на заволодіння майном держави.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також актом перевірки, та підтверджує реальність господарських операцій.

Акт перевірки податкового органу не містить посилань щодо встановлених порушень стосовно форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з постачання товарів.

Висновки податкового органу про нереальність господарських операцій спростовуються наданими позивачем податковою та видатковою накладною, платіжними дорученнями, товарно-транспортною накладною.

Отже, зазначені обставини не можуть бути підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту та позбавлення права бюджетного відшкодування.

Підпунктом 14.1.181, підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

В пункті 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У пункті 201.1 статті 201 ПК України вказано, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

За правилами пункту 201.4 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 та 201.8 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Як встановлено із матеріалів справи, безпосередній контрагент позивача на час здійснення відповідних господарських операцій був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Господарські правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю Комтес - ХХІ оформлені позивачем належним чином, а фактичне здійснення операцій з надання послуг підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності.

Отже, на підставі вищезазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю Комтес - ХХІ мало належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ , та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Будь-які порушення щодо форми та змісту первинних документів, які підтверджують фактичне вчинення господарських операцій з постачання товару між позивачем та ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ в акті перевірки відсутні.

Виходячи з фактичних обставин справи, висновки фахівців відповідача є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування, а податкове повідомлення-рішення прийняті ГУ ДФС у Запорізькій області, є протиправними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Досліджуючи правомірність нарахування податку на прибуток та прийняття податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як з'ясовано судом позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

З наданих представником позивача пояснень, документів вбачається реалізація ТОВ Комтес - ХХІ товарів та послуг, отриманих від контрагентів постачальників, на військові частини 3033, 3057, 3039 Національної гвардії України. Також матеріалами справи підтверджено здійснення оплати військовими частинами в адресу ТОВ Комтес-ХХІ за виконаними зобов'язаннями у повному обсязі.

Суд бере до уваги надані позивачем листи - відповіді № 8/33/30/2-359 від 12 лютого 2018 року складений ВЧ 3033 НГУ, лист за № 3/39/29/1-43-1 від 15 березня 2018 року складений ВЧ 3039 НГУ, а також лист № 40/57/29/2-829 від 19 березня 2018 року складений ВЧ 3057 НГУ, в яких керівники військових частин підтверджують виконання робіт у повному обсязі та з встановленою якістю.

Крім того, досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів підтверджують здійснення господарських операцій ТОВ Комтес - ХХІ з ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ .

Тобто, документально підтверджено формування ТОВ Комтес - ХХІ валових витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ за періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі.

Згідно з частиною 1 частиною 2 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.

Як, зокрема, зазначено у підпункті 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: (…) ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Як зазначено у пункті 135.1 статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого 29 листопада 1999 року наказом Міністерства фінансів України №290, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (надалі - Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід ), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого 31 січня 2000 року наказом Міністерства фінансів України №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

При визначенні позивачу суми податкового зобов'язання при сплаті податку на прибуток відповідач виходив із наступних доводів:

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладання таких договорів - є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Кодексу, доходи що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 135.5 ст. 135 Кодексу до складу інших доходів які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування включаються вартість товарів робіт, послуг,безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначеної на рівні звичайної ціни

Суд ставиться критично до таких посилань податкового органу на підставі наступного.

По-перше, відповідач не довів, що сума коштів передана ТОВ Комтес - ХХІ від військових частин за укладеними договорами поставки товари та послуг фактично є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні пункту 14.1.257 статті 14 ПК України.

По - друге, відповідач не довів, що товари визначені у первинних документах (включаючи об'єм, вартість, номенклатуру) складених з підприємствами - постачальниками ТОВ ТВП Агросервіс , ТОВ НВП МЕДОКС та ТОВ ВИН - ПРОМ є безоплатно отриманими у розумінні пункту 14.1.13 статті 14 ПК України.

По - третє, посилання Відповідача у акті на норми статті 135.1, 135.2, 135.4, 135.5 ПК України є безпідставним, на підставі того, що Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , № 71-VIII від 28 грудня 2014 року статтю 135 ПК України, зокрема пункту 135.1 було викладено в іншій редакцій. Інші пункти 135.2 - 135.5 було виключено.

Таким чином відповідачем як під час перевірки, так і при розгляді Акту № 480/08-01-14-06/31075689 від 01 вересня 2017 року (в тому числі заперечень до нього) не надано належної оцінки витратам ТОВ Комтес-ХХІ , які підтверджуються наявними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, за період, оподаткування якого становить предмет спору по справі.

Крім того, відповідачем документально не доведено наявність порушень при визначенні ТОВ Комтес - ХХІ об'єкту оподаткування податком на прибуток, як то зазначено в Акті перевірки № 480/08-01-14-06/31075689 від 01 вересня 2017 року.

Отже, судом не встановлено порушень позивачем вимог пункту 44.1 пункту 44.6 статі 44, 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137. 1 статті 137 ПК України, щодо заниження ним податку на прибуток підприємства, який підлягає сплаті бюджету за перевіряємий період, на суму 3 640 730 грн. за 2016 рік.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані, тому з огляду на викладене, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 480/08-01-14-06/31075689 від 01 вересня 2017, є помилковими та спростовуються дослідженими під час розгляду справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТЕС-ХХІ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 10, код ЄДРПОУ 31075689) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 16, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення - рішення:

№0013661406 від 17 жовтня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 4550912,50 грн. з яких 3 640 730,00 грн. - за осеновним платижем та 910 182,50 грн. - за штрафними санкціями;

№0013631406 від 17 жовтня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 754 691,50 грн., з яких 1 836 461,00 грн. - за основним платижем та 918 230,50 грн. - за штрафними санкціями;

№0013651406 від 17 жовтня 2017 року про зменшення суми податкового зобов'язання для цілей розділу 5 ПК України та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 840 662,00 грн.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМТЕС-ХХІ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Миру, 10, код ЄДРПОУ 31075689) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 16, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 137 198 гривень 05 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 28 липня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов