Постанова

від 24.07.2018 по справі 906/458/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 року Справа № 906/458/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Харитонюк О.В.

за участю представників сторін:

позивачів - не з'явилися

відповідача - не з'явився

прокурора - Лис Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос"

на рішення Господарського суду Житомирської області, ухваленого 17.08.2017 р. суддею Шніт А.В. о 10:20 год. у приміщенні Господарського суду Житомирської області, повний текст рішення складено 23.08.2017 р.

у справі № 906/458/17

за позовом Першого заступника керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

ОСОБА_2 міської ради,

Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради,

Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради,

Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос"

про стягнення 74341,78 грн., з яких 67267,94 грн. борг, 7073,84 грн. пеня, розірвання договору оренди нерухомого майна №2027 від 30.12.2015, зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 123,7кв.м

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" ОСОБА_2 міської ради про стягнення з ТОВ "Консалтингова компанія "Геліос" 39149,86 грн. заборгованості з орендної плати та 5857,14 грн пені; про розірвання договору оренди нерухомого майна № 2027 від 30.12.2015 р., укладеного ОСОБА_3 підприємством "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради та ТОВ "Консалтингова компанія "Геліос", звільнення нежитлового приміщення загальною площею 123,7 кв.м і вартістю 241275,00 грн. за адресою м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 67, яке перебуває на балансі Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" ОСОБА_2 міської ради, та повернення його/приміщення орендодавцю Комунальному підприємству "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради та балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради.

03.08.2017 р. прокурор подав суду заяву про зміну предмету позову та розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд змінити пункт 2 прохальної частини позовної заяви, змінити розмір позовних вимог таким чином: "Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради 40548,73 грн. заборгованості з орендної плати та 1432,11 грн. пені", а також - "Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради 26719,21 грн. заборгованості з орендної плати та 5641,73 грн. пені".

Заява прокурора про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду відповідно до ухвали від 03.08.2017 р.

Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 17.08.2017 р. у справі № 906/458/17 частково задоволено позов Першого заступника керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" про стягнення 74341,78 грн., з яких 67267,94 грн. борг, 7073,84 грн. пеня, розірвання договору оренди нерухомого майна №2027 від 30 грудня 2015 року, зобов'язання відповідача звільнити та повернути нежитлове приміщення загальною площею 123,7 кв.м. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради 40548,73 грн. боргу з орендної плати, 1382,51 грн. пені. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради 26719,21 грн. боргу з орендної плати, 5567,52 грн. пені. Також вирішено розірвати договір оренди нерухомого майна від 30.12.2015 року № 2027. Зобов`язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" звільнити приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 67, загальною площею 123,7 кв.м., вартістю 241275,00 грн., та передати його орендодавцю - Комунальному підприємству "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради та балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради. Вирішено відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради 49,60 грн. пені.

Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради 74,21 грн. пені.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що є доведеним істотне порушення умов договору орендарем/відповідачем, оскільки відповідач орендні платежі своєчасно не сплачував, тому є підставними вимоги про розірвання договору і повернення майна орендодавцю. При цьому суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 123,81 грн. за безпідставністю її нарахування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 17 серпня 2017 року у справі № 906/458/17 та залишити позов без розгляду. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт доводить, що рішення господарського суду Житомирської області прийнято із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що прокурор не обґрунтував наявність у нього підстав та права для здійснення представництва комунальних підприємств та міської ради. Посилаючись на статті 2 та 20 Господарського кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" скаржник доводить, що прокурор жодним чином не обґрунтував наявність у нього права на здійснення представництва комунальних підприємств, тоді як в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що спеціально уповноважений орган місцевого самоврядування не може контролювати свої комунальні підприємства, а ті в свою чергу, - самостійно звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів з позовом про стягнення боргу. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для прийняття судом цієї заяви та вирішення такого спору по суті.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно допустив до розгляду позов прокурора, оскільки підстави для представництва прокурора в суді законних інтересів держави були відсутні. Просить рішення господарського суду Житомирської області від 17 серпня 2018 року у справі № 906/458/17 скасувати, а позовну заяву Першого заступника керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури залишити без розгляду.

ОСОБА_2 місцева прокуратура надала відзив на апеляційну скаргу, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що інтереси держави полягають у міцному та самодостатньому місцевому самоврядуванні кожної територіальної общини в її територіальних кордонах і держава гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації. Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи. Таким чином, несплата орендної плати ТОВ "Консалтингова компанія "Геліос" є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного та в повному обсязі надходження доходів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

ОСОБА_3 підприємство "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради надало відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Консалтингової компанії "Геліос", у якому підтримує позицію ОСОБА_2 місцевої прокуратури, не погоджується із аргументами, які наведені в апеляційній скарзі, вважає, що підстави для скасування або зміни рішення, передбачені статтями 277-279 ГПК України відсутні. Просить рішення Господарського суду Житомирської області від 17 серпня 2017 року у справі № 906/458/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Консалтингової компанії "Геліос" - без задоволення.

Позивач ОСОБА_3 підприємство "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради надав відзив на апеляційну скаргу відповідача і вважає, що рішення господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування. В свою чергу, позовна заява подана прокурором в інтересах позивачів, які мають процесуальну дієздатність у даній справі. Даний факт підтверджується положеннями пункту 3 статті 131 Конституції України, статтями 2, 23 Закону України "Про прокуратуру", статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування", рішеннями ОСОБА_2 міської ради від 30 серпня 2012 року № 429 від 15 грудня 2016 року № 460. Тобто, всі позивачі визначені з дотриманням процесуальних вимог чинного законодавства. Тому підстави відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до частини 1 статті 226 ГПК України.

23.07.2018 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" та позивачів ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради та Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" про укладення сторонами мирової угоди про врегулювання спору в частині стягнення боргу та штрафних санкцій, відповідно до якої сторони просять суд затвердити мирову угоду у справі № 906/458/17 на викладених у ній умовах /а.с.138-143 у т.2/.

Одночасно позивачами ОСОБА_2 міською радою, ОСОБА_3 підприємством "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 підприємством "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради подані заяви про відмову від позову в частині розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язати звільнити нежитлове приміщення /а.с.144-151 у т.2/. За змістом цих заяв позивачі, враховуючи, що сторонами укладена мирова угода щодо погашення ТОВ "Консалтингова компанія "Геліос" боргу за договором оренди, просять суд прийняти відмову від позову у справі № 906/458/17 в частині розірвання договору оренди нерухомого майна № 2027 від 30.12.2015 р. та повернення приміщення орендодавцю і балансоутримувачу, визнати нечинним рішення Господарського суду Житомирської області від 17.08.2017 р. у справі № 906/458/17 та закрити провадження у справі в цій частині.

24.07.2018 р. в судовому засіданні представник прокуратури заперечив проти укладення мирової угоди та зазначила що згідно ч. 5 ст. 55 ГПК України подання заяви про відмову від позову не позбавляє прокурора права підтримувати позов та вимагати розгляду справи по суті, відтак просить апеляційний суд продовжити розгляд справи.

В судове засідання представники ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" не з'явились.

Відповідно до п. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи /а.с. 130-136 у т. 2/, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників позивачів та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.

30.12.2015 р. ОСОБА_3 підприємством "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради/ та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Геліос"/орендар укладений договір оренди нерухомого майна № 2027 /а.с. 30-31 у т.1/, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення офісу за адресою: м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 67, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 241275,00 грн. без ПДВ станом на 31.06.2015, що знаходяться на балансі Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" ОСОБА_2 міської ради, загальною площею 123,7 кв. м з орендною платою у розмірі 45,00 грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Згідно з п.2.1 договору орендар приступає до користування приміщенням одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до акту прийому-передачі орендованого ТОВ "Консалтингова компанія "Геліос" приміщення від 15.01.2016 р. орендодавець КП "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, балансоутримувач КП "ВЖРЕП №16" передають, а орендар ТОВ "Консалтингова компанія "Геліос" приймає в строкове платне користування нежиле приміщення для розміщення офісу за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 67, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 241275,00 грн. без ПДВ станом на 31.06.2015, загальною площею 123,7 кв.м /а. с.32 у т.1/.

У п.2.2 договору сторонами визначено, що власником об'єкта оренди залишається територіальна громада м.Житомира в особі ОСОБА_2 міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Умовами п.2.3 договору визначено, що приміщення вважається повернутим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно п.3.1-3.2 договору орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарські діяльності. Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженого рішенням ОСОБА_2 міської ради (далі по тексту - Положення), або за результатами конкурсу на право укладання договору оренди комунальної власності територіальної громади м. Житомира.

Орендна плата на умовах договору за перший місяць оренди становить 5566,50 грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість (п.3.3 договору).

Відповідно до 3.6 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, визначеної на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п. 3.3. цього договору.

На випадок закінчення дії даного договору або дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість по орендній платі, яка виникла, у повному обсязі, враховуючи штрафні санкції (п. 3.7 договору).

За умовами п.3.8 договору сторони погодили, що несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця. При цьому стягнення з орендаря заборгованості по орендній платі з урахуванням пені за кожний день прострочення провадиться на підставі рішення господарського суду та/або виконавчого напису нотаріуса.

Умовами п.6.6 договору визначено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати оренду плату.

За умовамии п. 6.12 договору сторони погодили, що у разі припинення даного договору або розірвання договору повернути орендодавцю та балансоутримувачу в 5-денний термін об'єкт оренди в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому - передачі.

Строк дії договору визначений сторонами з 30.12.2015 по 30.11.2018 (п. 8.1 договору).

Відповідно п.8.3 договору даний договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання умов даного договору та інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 15.12.2016 р. № 460 внесені зміни до Положення про оренду, методику розрахунку та порядок використання плати за оренду комунальної власності територіальної громади м. Житомира, затвердженого рішенням ОСОБА_2 міської ради від 30.08.2012 № 429, а саме: в частині зміни орендодавця з Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради на ОСОБА_3 підприємство "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, починаючи з 01.01.2017 р. /а.с.38 у т.1/.

Відповідно до положень статуту Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, затвердженого рішенням ОСОБА_2 міської ради № 949 від 29.07.2015 р. підприємство засноване на власності територіальної громади міста Житомира. Засновником підприємства є територіальна громада міста Житомира в особі ОСОБА_2 міської ради. Метою підприємства є ефективне використання власності територіальної громади міста Житомира з метою отримання прибутку, використання його на основі інтересів засновника і членів трудового колективу підприємства. Основними напрямка діяльності, зокрема, є реалізаця політики в сфері управління майном комунальної власності м.Житомира, що використовується на умовах оренди, реалізація політики в сфері надання в оренду нерухомого майна комунальної власності м. Житомира, встановлення взаємовідносин між органами мсцевої влади та суб'єктами підприємницької діяльності в сфері використання нерухомого майна на умовах оренди, тощо. Відповідно до п. 3.8 статуту Комунального підприємства Регулювання орендних відносин ОСОБА_2 міської ради підприємство має право укладати договори/угоди, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судах.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 04.01.2017 р. № 11 "Про оренду майна" вирішено надати дозвіл на внесення змін до діючих станом на 01.01.2017 р. договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Житомира в частині заміни сторони орендодавця з Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради на ОСОБА_3 підприємство "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, зобов'язано ОСОБА_3 підприємство "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради передати Комунальному підприємству "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради оригінали документів щодо діючих станом на 01.01.2017 р. договорів оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Житомира відповідно до чинного законодавства України; Комунальному підприємству "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради укласти додаткові угоди до договорів оренди нерухомого майна, зазначених в пункті 1 даного рішення про заміну сторони орендодавця /а.с.50 у т.1/.

04.01.2017 р. ОСОБА_3 підприємством "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради (первісний орендодавець), ОСОБА_3 підприємством "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради" (новий орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 30.12.2015 р. № 2027 про заміну сторони (орендодавця), відповідно до якої первісний орендодавець передає, а новий орендодавець приймає права та обов'язки первісного орендодавця по договору оренди нерухомого майна від 30.12.2015 № 2027 на нежитлове приміщення за адресою: м.Житомир, вул.В.Бердичівська, 67, що знаходиться на балансі КП "ВЖРЕП №16" /а.с.33 у т.1/.

Відповідно до п.2 додаткової угоди від 04.01.2017 р. ОСОБА_3 підприємство "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради не є правонаступником Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради та не несе зобов'язання майнового і фінансового характеру за всіма укладеними ним договорами, крім зобов'язань, визначених даною додатковою угодою.

Пунктом 5 додаткової угоди від 04.01.2017 р., враховуючи те, що орендар фактично користується нерухомим майном з 01.01.2017 р., сторони погодили, що на підставі ч.3 ст.631 ЦК України умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, тобто - з 01.01.2017 р.

Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що відповідач грошові зобов'язання по сплаті орендної плати за період з вересня 2016 по липень 2017 виконував несвоєчасно, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі перед ОСОБА_3 підприємством "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради в сумі 26719,21 грн., перед ОСОБА_3 підприємством "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради - в сумі 40548,73 грн., що підтверджується розрахунками позивачів /а.с. 34, 129, 190 у т.1/ та не спростовано відповідачем.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 17.08.2017 року у справі № 906/458/17 позов в частині стягнення боргу задоволено повністю: відповідно до рішення суду стягненню з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради підлягає 40548,73 грн. боргу з орендної плати та на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради - 26719,21 грн. боргу.

В частині стягнення штрафних санкцій позовні вимоги задоволені частково, за обґрунтованим розрахунком суду стягненню з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради підлягає 1382,51 грн. пені та на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради 5567,52 грн. пені.

На виконання рішення 08.09.2017 р. Господарським судом Житомирської області видані накази.

Відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" та позивачі ОСОБА_2 міська рада, ОСОБА_3 підприємство "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 підприємство "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради 01.06.2018 р. уклали мирову угоду та звернулись до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про затвердження мирової угоди сторін у справі № 906/458/17 на таких умовах:

"ОСОБА_4

м. Житомир 01.06.2018

ОСОБА_2 міська рада в особі міського голови ОСОБА_5, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" (надалі - Позивач 1) та

ОСОБА_3 підприємство "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту (надалі - Позивач 2) та

ОСОБА_3 підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради, в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту (надалі - Позивач 3) та

ОСОБА_3 підприємство "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту (надалі - Позивач 4) та

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос", в особі директора ОСОБА_9, що діє на підставі Статуту (надалі - Відповідач),

які являються Сторонами судової справи № 906/458/17 домовилися з метою мирного врегулювання існуючого спору укласти цю ОСОБА_4 угоду про таке:

1. Відповідач визнає, що його заборгованість перед Позивачем 2 (КП «Регулювання орендних відносин» ОСОБА_2 міської ради) за договором № 2027 від 30.12.2015 р. становить 41 931,24 грн., яка складається з:

- 40 548,73 грн. - заборгованість з орендної плати;

- 1382,51 грн. - пені.

2. Відповідач визнає, що його заборгованість перед Позивачем 4 (КП «Агентство з управління майном» ОСОБА_2 міської ради) за договором № 2027 від 30.12.2015 р. становить 32 286,73 грн., яка складається з:

- 26 719,21 грн. - заборгованість з орендної плати;

- 5567,52 грн. - пені.

3. Відповідач бере на себе зобов'язання сплати Позивачу 2 (КП «Регулювання орендних відносин» ОСОБА_2 міської ради) та Позивачу 4 (КП «Агентство з управління майном» ОСОБА_2 міської ради) заборгованість, яка визначена в п.1 та п.2 даної ОСОБА_4 угоди.

4. Відповідач зобов'язується в строк до 20.06.2018 р. сплатити на користь прокуратури Житомирської області (розрахунковий рахунок 35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909950) суму сплаченого судового збору в розмірі 6394,34 грн. (шість тисяч триста дев'яносто чотири гривні 34 копійок) за подання до Господарського суду Житомирської області позовної заяви у даній справі № 906/458/17.

5. Сторони дійшли згоди про розстрочення погашення заборгованості, вказаної у п.1 та п.2 даної ОСОБА_4 угоди, яка буде погашатися Відповідачем згідно наступного графіку:

№Період сплатиСума сплатиОтримувач коштів 1З 06.06.2018р. по 20.06.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 2З 06.06.2018р. по 20.06.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 3З 06.07.2018 р. по 20.07.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 4З 06.07.2018 р. по 20.07.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 5З 06.08.2018 р. по 20.08.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 6З 06.08.2018 р. по 20.08.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 7З 06.09.2018 р. по 20.09.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 8З 06.09.2018 р. по 20.09.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 9З 06.10.2018 р. по 20.10.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 10З 06.10.2018 р. по 20.10.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 11З 06.11.2018 р. по 20.11.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 12З 06.11.2018 р. по 20.11.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 13З 06.12.2018 р. по 20.12.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 14З 06.12.2018 р. по 20.12.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 15З 06.01.2019 р. по 20.01.2019 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 16З 06.01.2019 р. по 20.01.2019 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4

6. Відповідач зобов'язується чітко дотримуватися графіку погашення заборгованості визначеного в п. 5 даної ОСОБА_4 угоди.

7. Зобов'язання Відповідача по сплаті грошових коштів вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Позивача 2 та Позивача 4 грошових коштів в терміни та сумах, встановлених в цій ОСОБА_4 угоді.

8. При перерахуванні грошових коштів Позивачу 2 та Позивачу 4 у порядку, визначному даною ОСОБА_4 угодою, Відповідач зобов'язується у графі «призначення платежу» зазначити: «на виконання мирової угоди у справі № 906/458/17» .

9. Відповідач має право дострокового погашення заборгованості, строк погашення якої не настав.

10. Сторони заявляють, що після підписання цієї ОСОБА_4 угоди та належного її виконання Відповідачем, не матимуть жодних майнових претензій до Відповідача з приводу заборгованості, яка визначена в п.1 та п.2 даної ОСОБА_4 угоди та яка є предметом розгляду у судовій справі № 906/458/17.

11. Одностороння відмова від ОСОБА_4 угоди не допускається.

12. За невиконання умов цієї ОСОБА_4 угоди Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

13. У випадку порушення Відповідачем умов погашення в частині сплати платежів у розмірі та у терміни, визначені графіком погашення цієї ОСОБА_4 угоди, Сторони мають право негайно вживати передбачених законодавством заходів до примусового виконання ОСОБА_4 угоди, в тому числі шляхом пред'явлення ухвали про затвердження мирової угоди на примусове виконання до органу державної виконавчої служби.

14. Сторони заявляють, що в процесі укладення цієї ОСОБА_4 угоди та в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

15. Сторони даної ОСОБА_4 угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї ОСОБА_4 угоди.

16. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї ОСОБА_4 угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї ОСОБА_4 угоди. Наслідки затвердження цієї ОСОБА_4 угоди Сторонам відомі.

17. Уся інформація, викладена в цій ОСОБА_4 угоді, сприймається Сторонами як повною мірою достовірна. Кожна Сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій ОСОБА_4 угоді.

18. ОСОБА_10 угода передається Сторонами на затвердження до Рівненського апеляційного господарського суду.

19. Наслідки укладення мирової угоди сторонам роз'яснені і зрозумілі.

20. У зв'язку з тим, що спір врегульовано мировою угодою про вадження у справі в частині:

- стягнення із ТОВ Консалтингова компанія "Геліос" на користь КП "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради 40 548,73 грн. заборгованості з орендної плати та 1382,57 грн. - пені.

- в частині стягнення із ТОВ Консалтингова компанія "Геліос" на користь КП "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради 26719,21 грн. заборгованості з орендної плати та 5567,52 грн. - пені.

Просимо закрити на підставі п.7 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

21. Дана мирова угода складена у 7-х примірниках, українською мовою, які мають однакову юридичну силу. "

Також відповідач 24.07.2018 р. надав апеляційному суду докази виконання мирової угоди в частині оплати боргу - квитанцію № 0.0.1092731104.1 про сплату ТОВ Консалтингова компанія "Геліос" на користь КП «Агенство з управління майном» 8071,70 грн. на виконання мирової угоди та квитанцію № 0.0.1092725937.1 про сплату ТОВ Консалтингова компанія "Геліос" на користь КП «Регулювання орендних відносин» 10482,82 грн. на виконання мирової угоди.

Відповідно до ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.5 ст.192 ГПК України суд відмовляє у затвердженні мирової угоди за наявності таких обставин :

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу, вказане не суперечить нормам чинного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що норми Господарського процесуального кодексу України не обмежують права сторін на укладення мирової угоди в залежності від позиції прокурора, який заявив позов в інтересах держави/інших осіб. Натомість, саме суд надає оцінку умовам мирової угоди відповідно до ст. ст. 191, 192 Господарського процесуального кодексу України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що мирова угода, укладена сторонами 01.06.2018 р., підписана уповноваженими особами, які не обмежені на вчинення відповідних дій, а саме - міським головою ОСОБА_2 міської ради, директором Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, директором Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради, директором Комунального підприємства «Агенство з управління майном» ОСОБА_2 міської ради та директором ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Геліос» і скріплена відбитками їх печаток.

Умови мирової угоди стосуються безпосередньо прав та обов'язків сторін у спірних правовідносинах, які дослідждені у даній справі, і не суперечать закону та не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб. Умови угоди є виконуваними, і відповідач надав суду докази виконання чергових платежів за черпень та липень на виконання умов цієї мирової угоди /а.с.155-156 у т.2/.

Отже, колегією суддів встановлено, що мирова угода укладена сторонами відповідно до норм ст.ст. 191, 192 Господарського процессуального кодексу України, сторони правомірно скористались своїм процесуальним правом на укладення мирової угоди, а її умови погоджені сторонами з урахуванням конкретних обставин даної справи. Тому колегя суддів дійшла висновку про затвердження мирової угоди сторін та закриття провадження у справі в цій частині згідно з п.1 ч. 7 ст. 231 ГПК України. Рішення господарського суду Житомирської області в цій частині визнається нечинним, виконання мирової угоди має здійснюватись в порядку ст.193 ГПК України.

Що стосується відмови позивачів від решти позовних вимог колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до норм ст. 274 ГПК України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову.

Відповідно до норм ч. 4-5 ст.55 ГПК України якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім, зокрема, позову прокурора в інтересах держави. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, від поданного прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

ОСОБА_2 місцева прокуратура заявила про вимогу розглядати справу по суті в межах доводів та вимог апеляційної скарги та поданих відзивів. В судовому засіданні 24.07.2018 р. прокурор зазначив, що в разі затвердження судом мирової угоди в частині стягнення з ТОВ "Консалтингова компанія «Геліос» " зазначеної заборгованості з орендної плати й пені, розгляд справи щодо інших позовних вимог має бути продовжений і відмова від позову позивачів не підтримується прокуратурою.

За таких обставин відповідно до норм ст.55 ГПК України колегія суддів не приймає заяви позивачів про відмову від позову в частині розірвання договору оренди нерухомого майна, зобов'язання звільнити нежитлове приміщення та повернення його/приміщення орендодавцю і балансоутримувачу, і продовжує розгляд апеляційної скарги та перегляд справи в цій частині по суті.

Колегією суддів встановлено, що позов про розірвання договору оренди нерухомого майна № 2027 від 30.12.2015 р., укладеного ОСОБА_3 підприємством "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради та ТОВ "Консалтингова компанія "Геліос", звільнення нежитлового приміщення загальною площею 123,7 кв.м і вартістю 241275,00 грн. за адресою м.Житомир, вул. В.Бердичівська, 67, яке перебуває на балансі Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" ОСОБА_2 міської ради, та повернення його/приміщення орендодавцю Комунальному підприємству "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради та балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради поданий першим заступником керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" ОСОБА_2 міської ради.

Обґрунтовуючи підстави представництва, Перший заступник керівника ОСОБА_2 місцевої прокуратури зазначає, що за результатами опрацювання інформації органів місцевого самоврядування, підприємств комунальної форми власності щодо стану управління об'єктами комунальної власності, своєчасності вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію заборгованості зі сплати орендної плати за користування майном, що перебуває у власності територіальної громади міста Житомира, ОСОБА_2 місцевою прокуратурою встановлено підстави для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави. Зазначає при цьому, що несплата орендної плати ТОВ Консалтинговою компанією Геліос є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного та в повному обсязі надходження доходів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.

Крім того, використання товариством нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Житомира, без сплати орендної плати підриває авторитет органів місцевого самоврядування серед населення, позбавляє ОСОБА_2 міську раду можливості реалізовувати повноваження власника майна - володіти, користування та розпоряджатися останнім для потреб територіальної громади, залучати кошти до місцевого бюджету від передачі майна в оренду особам, що можуть забезпечити надходження орендної плати за користування даним майном до місцевого бюджету відповідно до вимог договорів та чинного законодавства. Такі обставини, на думку прокурора, однозначно свідчать про порушення інтересів держави та потребують невідкладного вжиття заходів прокурорського реагування представницького характеру. Вказані доводи містять також у запереченнях на відмову позивачів від позову та щодо затвердження мирової угоди сторін.

Вимогу про розірвання договору та повернення орендованого майна прокурор обґрунтовує невиконанням відповідачем/орендарем своїх грошових зобов'язань за договором оренди, тоді як відповідно до умов п.8.3 договору та норм ст. 291 ГК України, ст..651 ЦК України та статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Надаючи оцінку підставам звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунальних підприємств, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність такого звернення з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є зокрема верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. В силу положень ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_11 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Отже, висловлене Конституційним Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону Про прокуратуру .

У справі, що розглядається, прокурор обгрунтував наявність інтересів держави порушенням умов господарського договору оренди. Таким порушенням прокурор обґрунтовує вимогу про розірвання договору та повернення майна.

На думку колегії суддів таке обгрунтування є несумісним з розумінням інтересів держави і не має на меті захист інтересів держави як потребу у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

На думку колегії суддів безпосередні інтереси держави не порушуються внаслідок неналежного виконання господарського зобов'язання, обставини якого досліджуються у даній справі, а також - ситуація у справі не є виключним випадком для представництва прокурором інтересів держави згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України.

Колегія суддів враховує при цьому, що норми ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дають підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) ящо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Отже, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати порушений інтерес.

У справі, що розглядається, органи місцевого самоврядування та комунальні підприємства не звертались до ОСОБА_2 місцевої прокуратури з метою захисту їх інтересів чи інтересів держави.

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником комунальних підприємств "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради та "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради є ОСОБА_2 міська рада. Відповідно до п. 3.8 статуту Комунального підприємства Регулювання орендних відносин ОСОБА_2 міської ради, підприємство має право укладати договори/угоди, набувати майнові та пов'язані з ними немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судах.

Таким чином, саме ОСОБА_2 міська рада як представницький орган місцевого самоврядування, володіє повноваженнями на здійснення контролю за станом збереження та використання комунального майна, та ефективністю проведення господарської діяльності комунальних підприємств. Отже, органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, в розумінні Закону України Про прокуратуру є ОСОБА_2 міська рада, і цей орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями звертатись до суду для забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування так само, як і комунальні підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16 та "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради.

Матеріали справи містять докази самостійного вжиття необхідних заходів реагування на господарське порушення.

Так, ОСОБА_3 підприємством Регулювання орендних відносин ОСОБА_2 міської ради вживалися заходи, спрямовані на стягнення заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами від 15.11.2016 № 948, від 13.03.2017 № 122 /а.с.51-52 у т.1/ з вимогами до відповідача/орендаря про сплату боргу, а також - листами від 13.04.2017 р. № 173 та від 26.04.2017 р. № 224 /а.с. 187, 188 у т.1/ з попередженням про відмову від договору оренди нерухомого майна.

Колегія суддів при цьому звертає увагу, що умовами п.7.2 договору оренди нерухомого майна № 2027, укладеного сторонами 30.12.2015 р., передбачено вирішення спорів, які виникають в ході виконання цього договору, за домовленістю сторін та передача таких спорів на розгляд господарського суду, якщо згоди не досягнуто /а.с.31 у т.1/.

Таким чином, господарський спір на час звернення прокурора із позовом до суду 24-29 травня 2017 року перебував у стадії досудового врегулювання безпосередньо сторонами, тому відсутні підстави для висновку, що відповідні суб'єкти не здійснювали захист майнових інтересів або робили це неналежно.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що вимога про розірвання договору оренди та повернення приміщення за змістом умов зазначеного договору та норм ст. 291 ГК України, ст..651 ЦК України та статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є правом сторони як альтернативний вид відповідальності за неналежне виконання умов договору, який орендодавець вправі обрати самостійно на будь-якій стадії вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що за письмовими заявами ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16" ОСОБА_2 міської ради позивачі на стадіі досудового врегулювання спору та на стадії судового розгляду рада та комунальні підприємства обрали такий вид відповідальності як стягнення з орендаря до бюджету міста штрафних санкцій (пені) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та відмовились від застосування такої відповідальності як розірвання договору, термін діі якого визначений до 30 листопада 2018 року (п.8.1 договору). Таким чином, учасники господарських відносин розпорядились своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, що об'єктивно не суперечить чинному законодавству за конкретних обставин.

За наведених вище обставин колегія суддів дійшла висновку, що прокурор не підтвердив наявність законних підстав представництва у даній справі, враховуючи, що порушення державного інтересу не доведено у даному спорі, а також враховуючи, що відповідний суб'єкт владних повноважень та комунальні підприємства, до сфери діяльності яких належить регулювання господарських/орендних відносин, здійснюють захист порушених власних інтересів самостійно та здійснюють у спосіб, який відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства.

Оцінюючи правові наслідки необгрунтованого допуску прокурора до представництва, колегія суддів виходить з того, що підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд в оцінці підстав звернення прокурора. У разі вирішення справи по суті, безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового рішення, що набрало законної сили, у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України. Така правова позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Суд першої інстанції, прийняв позовну заяву прокурора до розгляду і, вирішуючи по суті спір у даній справі, порушеній за позовом прокурора, в оскаржуваному рішенні жодним чином не надав оцінки наявності законних підстав для представництва прокурора у спірних правовідносинах та не встановив наявність порушеного інтересу держави як підстави для звернення прокурора до суду.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності до норм матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, при цьому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та визначенні правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права для національного суду. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.277 ГПК України рішення Господарського суду Житомирської області від 17.08.2018 р. у справі № 906/458/17 в частині задоволення позовної вимоги прокурора про розірвання договору оренди нерухомого майна № 2027 від 30.12.2015 р., звільнення та повернення нежитлового приміщення загальною площею 123,7кв.м. розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Бердичівська, 67. В цій частині колегія суддів приймає нове рішення про відмову у позові за безпідставністю вимог прокурора.

Керуючись ст. ст. 129, 191, 192, 193, п. 7 ч. 1 ст. 231, 234, 274 275, 277, 282 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" задоволити частково. Рішення Господарського суду Житомирської області від 17.08.2018 р. у справі № 906/458/17 скасувати в частині задоволення позовної вимоги прокурора про розірвання договору оренди нерухомого майна № 2027 від 30.12.2015 року та звільнення нежитлового приміщення загальною площею 123,7кв.м. розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Бердичівська, 67.

В цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

2. Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос", Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради про затвердження мирової угоди задовольнити.

ОСОБА_12 угоду від 01.06.2018 у справі № 906/458/17 на умовах викладених у останній:

"ОСОБА_4

м. Житомир 01.06.2018

ОСОБА_2 міська рада, в особі міського голови ОСОБА_5, який діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" (надалі - Позивач 1) та

ОСОБА_3 підприємство "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради, в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту (надалі - Позивач 2) та

ОСОБА_3 підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" ОСОБА_2 міської ради, в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту (надалі - Позивач 3) та

ОСОБА_3 підприємство "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради, в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту (надалі - Позивач 4) та

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос", в особі директора ОСОБА_9, що діє на підставі Статуту (надалі - Відповідач),

які являються Сторонами судової справи № 906/458/17 домовилися з метою мирного врегулювання існуючого спору укласти цю ОСОБА_4 угоду про таке:

1. Відповідач визнає, що його заборгованість перед Позивачем 2 (КП Регулювання орендних відносин ОСОБА_2 міської ради) за договором № 2027 від 30.12.2015 р. становить 41 931,24 грн., яка складається з:

- 40 548,73 грн. - заборгованість з орендної плати;

- 1382,51 грн. - пені.

2. Відповідач визнає, що його заборгованість перед Позивачем 4 (КП Агентство з управління майном ОСОБА_2 міської ради) за договором № 2027 від 30.12.2015 р. становить 32 286,73 грн., яка складається з:

- 26 719,21 грн. - заборгованість з орендної плати;

- 5567,52 грн. - пені.

3. Відповідач бере на себе зобов'язання сплати Позивачу 2 (КП Регулювання орендних відносин ОСОБА_2 міської ради) та Позивачу 4 (КП Агентство з управління майном ОСОБА_2 міської ради) заборгованість, яка визначена в п.1 та п.2 даної ОСОБА_4 угоди.

4. Відповідач зобов'язується в строк до 20.06.2018 р. сплатити на користь прокуратури Житомирської області (розрахунковий рахунок 35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 02909950) суму сплаченого судового збору в розмірі 6394,34 грн. (шість тисяч триста дев'яносто чотири гривні 34 копійок) за подання до Господарського суду Житомирської області позовної заяви у даній справі №906/458/17.

5. Сторони дійшли згоди про розстрочення погашення заборгованості, вказаної у п.1 та п.2 даної ОСОБА_4 угоди, яка буде погашатися Відповідачем згідно наступного графіку:

№Період сплатиСума сплатиОтримувач коштів 1З 06.06.2018р. по 20.06.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 2З 06.06.2018р. по 20.06.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 3З 06.07.2018 р. по 20.07.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 4З 06.07.2018 р. по 20.07.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 5З 06.08.2018 р. по 20.08.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 6З 06.08.2018 р. по 20.08.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 7З 06.09.2018 р. по 20.09.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 8З 06.09.2018 р. по 20.09.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 9З 06.10.2018 р. по 20.10.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 10З 06.10.2018 р. по 20.10.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 11З 06.11.2018 р. по 20.11.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 12З 06.11.2018 р. по 20.11.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 13З 06.12.2018 р. по 20.12.2018 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 14З 06.12.2018 р. по 20.12.2018 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4 15З 06.01.2019 р. по 20.01.2019 р. 5241,41 грн. (п'ять тисяч двісті сорок одна гривня 41 копійок)Позивач 2 16З 06.01.2019 р. по 20.01.2019 р. 4035,85 (чотири тисячі тридцять п'ять гривень 85 копійок)Позивач 4

6. Відповідач зобов'язується чітко дотримуватися графіку погашення заборгованості визначеного в п.5 даної ОСОБА_4 угоди.

7. Зобов'язання Відповідача по сплаті грошових коштів вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Позивача 2 та Позивача 4 грошових коштів в терміни та сумах, встановлених в цій ОСОБА_4 угоді.

8. При перерахуванні грошових коштів Позивачу 2 та Позивачу 4 у порядку, визначному даною ОСОБА_4 угодою, Відповідач зобов'язується у графі призначення платежу зазначити: на виконання мирової угоди у справі № 906/458/17 .

9. Відповідач має право дострокового погашення заборгованості, строк погашення якої не настав.

10. Сторони заявляють, що після підписання цієї ОСОБА_4 угоди та належного її виконання Відповідачем, не матимуть жодних майнових претензій до Відповідача з приводу заборгованості, яка визначена в п.1 та п.2 даної ОСОБА_4 угоди та яка є предметом розгляду у судовій справі № 906/458/17.

11. Одностороння відмова від ОСОБА_4 угоди не допускається.

12. За невиконання умов цієї ОСОБА_4 угоди Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

13. У випадку порушення Відповідачем умов погашення в частині сплати платежів у розмірі та у терміни, визначені графіком погашення цієї ОСОБА_4 угоди, Сторони мають право негайно вживати передбачених законодавством заходів до примусового виконання ОСОБА_4 угоди, в тому числі шляхом пред'явлення ухвали про затвердження мирової угоди на примусове виконання до органу державної виконавчої служби.

14. Сторони заявляють, що в процесі укладення цієї ОСОБА_4 угоди та в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

15. Сторони даної ОСОБА_4 угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї ОСОБА_4 угоди.

16. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї ОСОБА_4 угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї ОСОБА_4 угоди. Наслідки затвердження цієї ОСОБА_4 угоди Сторонам відомі.

17. Уся інформація, викладена в цій ОСОБА_4 угоді, сприймається Сторонами як повною мірою достовірна. Кожна Сторона окремо несе повну відповідальність за недостовірність інформації, яка зазначена в цій ОСОБА_4 угоді.

18. ОСОБА_10 угода передається Сторонами на затвердження до Рівненського апеляційного господарського суду.

19. Наслідки укладення мирової угоди сторонам роз'яснені і зрозумілі".

3. Визнати нечинним рішення Господарського суду Житомирської області від 17.08.2017 у справі № 906/458/17 в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" (10002, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд.67, ідентифікаційний код 39894347)

на користь Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" ОСОБА_2 міської ради (10003, м.Житомир, майдан Перемоги, 6, ідентифікаційний код 13576954):

- 40548,73 грн - заборгованості з орендної плати;

- 1382,51 грн - пені.

та в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Геліос" (10002, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, буд.67, ідентифікаційний код 39894347)

на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" ОСОБА_2 міської ради (10003, м.Житомир, вул.Щорса, 4, ідентифікаційний код 34788934):

- 26719,21 грн - заборгованості з орендної плати;

- 5567,52 грн - пені.

В цій частині закрити провадження у справі.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

5. Справу № 906/458/17 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 27 липня 2018 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.