Рішення

від 31.07.2018 по справі 904/1216/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2018                     Справа № 904/1216/18                               

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Петроліум груп», м. Дніпро

до відповідача 1: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Велес», с. Комар Донецька обл.

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс», м. Дніпро

предмет позову: про стягнення основної заборгованості, 3% річних, штрафу у загальному розмірі 195 366,66грн.

підстави позову: неналежне виконання відповідачем 1 договору поставки нафтопродуктів №ННК-600144; відповідачем 2 договору поруки №10/11/2017/1.

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Гайдар М.А.

Представники:

позивача: не з'яв.

відповідача-1: не з'яв.

відповідача-2: не з'яв.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Петроліум груп» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення солідарно з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс» 195 366,66грн., у тому числі:

·          176 500,00грн. – заборгованість;

·          1 136,66грн. – 3% річних;

·          17 730,00грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2018р. справу було направлено до господарського суду Донецької області у зв'язку із виключною підсудністю.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №904/1216/18.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних СТОВ «Велес» грошових зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів №ННК-600144 від 30.06.2016р., поручителем якого згідно договору поруки №10/11/2017/1 від 10.11.20' 7р. є Товариство з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс», а також ст. 692 Цивільного кодексу України.

Відзивом № Вих. 14/05/2018 від 14.05.2018р. СТОВ «Велес» підтвердило наступні факти:

- укладення з позивачем договору поставки нафтопродуктів №ННК-600144 від 30 червня 2016 року;

- отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Петроліум груп» 10 листопада 2017 року дизельного палива на загальну суму 184 945,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ННК-10114 від 10 листопада 2017 року і товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № ННК-703502 від 10 листопада 2017 року;

- здійснення часткової оплати за поставлений товар у розмірі 8 445,00 грн.;

- наявність заборгованості у сумі 176 500,00грн.,

у зв'язку з чим позовні вимоги визнало у повному обсязі і заявило, що вимоги компанії є законними та обґрунтованими, у тому числі щодо 3% річних і штрафу, претензій до розрахунку яких з його боку не існує (вони є обґрунтованими та вірними).

Також СТОВ «Велес» просить ухвалити рішення про задоволення позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс» відзивом від 15.05.2018р. № 15/05-2а, підтвердивши факт укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Петроліум Груп" договору поруки № 10/11/2017/1 від 10.11.2017р., заперечило проти позовних вимог з посиланням на те, що порука припинена. Свою позицію ТОВ «Експо оіл плюс» роз'яснило наступним чином:

Відповідно до п. 1.2. договору поруки № 10/11/2017/1 від 10.11.2017 р., у випадку порушення відповідачем-1 обов'язку з оплати послуг, зазначених в п. 1.1. цього договору, відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

В п. 2.1. договору поруки № 10/11/2017/1 від 10.11.17 р., передбачено, що відповідач-2 зобов'язаний у разі порушення відповідачем-1 обов'язку з оплати послуг за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок відповідача-1 перед позивачем на підставі письмової вимоги позивача в строк протягом 10 робочих днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

В той же час, відповідно до п. 3.5. договору, порука припиняється, якщо позивач протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до відповідача-2.

За умовами основного договору відповідач-1 повинен був сплатити вартість поставленого товару у сумі 184 945,00 грн. в строк до 10.11.2017 р. Позивач повинен був пред'явити вимогу до відповідача-2 в строк до 10 січня 2017 року. Однак вимогу щодо погашення зобов'язання позивач пред'явив 01.02.2018 року. Строк пред'явлення вимоги сплив, тому порука припинена.

Ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Таким чином ТОВ «Експо оіл плюс» вважає вимоги про стягнення з нього суми позову солідарно з відповідачем-1 такими, що не підлягають задоволенню, в частині стягнення зазначеної заборгованості саме з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс».

Також ТОВ «Експо оіл плюс» заявило клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника. Клопотання судом задоволене.

Ухвалою від 04.06.2018:

- строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів, до 31.07.2018 включно;

- відкладено підготовче засідання на 21.06.2018 об 11:00 год.

У підготовчому засіданні 21.06.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги щодо СТОВ «Велес».

Відповідач 1 та відповідач 2 не скористались своїм правом на участь у засіданні суду 21.06.2018 та явку своїх представників у підготовче засідання не забезпечили.

У зв'язку з необхідністю забезпечення сторонам можливості для подання відповіді на відзив та заперечення, розгляд підготовчого засідання ухвалою від 21.06.2018 відкладено на 23.07.2018 року о 10:00 год.

Відповіддю на відзив позивач наполягає на задоволенні позову і зазначив наступне:

« 10.11.2017 р. між Позивачем та ТОВ «Експо оіл плюс» (надалі - Відповідач-2) було укладено Договір поруки № 10/11/2017/1 від 10.11.2017р. (надалі по тексту - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого Відповідач-2 поручився перед Позивачем за виконання обов'язку Відповідачем-1 щодо оплати товару, поставленого Позивачем Відловідачу-1 за Договором поставки нафтопродуктів №ННК-600144 від 30 червня 2016 року, а також за сплату Відповідачем-1 штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті послуг за Основним договором.

Відповідно до п. 1.2, Договору поруки, у випадку порушення Відповідачем-1 обов'язку з оплати послуг, зазначених в п. 1.1. цього Договору, Відповідач-1 та Відповідач-2 відповідають як солідарні боржники.

Згідно з ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо (ч. 1 ст.543 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники».

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс» про те, що строк пред'явлення вимоги сплив і, як наслідок порука припинена з 10 січня 2017 року, позивачем ніяким чином не спростоване.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Петроліум Груп" листом від 05.07.18 заявило клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника. Клопотання судом задоволене.

Ухвалою від 23.07.2018 року підготовче провадження було закрите і справу призначено до судового розгляду по суті на 31.07.2018 року о 12:30 год.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Петроліум Груп" (далі-постачальник) у особі директора товариства та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Велес» (далі-покупець) у особі директора товариства був укладений договір поставки нафтопродуктів №ННК-600144 від 30 червня 2016 року (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі, нафтопродукти (далі-товар), найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару (п.1.1 договору).

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України, параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до 31.12.2016 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення. У разі відсутності письмової заяви жодної із сторін про припинення дії цього договору, поданої до моменту припинення дії договору, останній вважається продовженим на один календарний рік. Кількість разів подовження дії цього договору є необмеженою (п. 6.1 договору).

Як зазначено в ст.267 Господарського кодексу України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Під час розгляду справи сторонами суду не надано будь-яких даних, які б свідчили про направлення пропозицій іншій стороні про припинення (розірвання) договору, а отже, договір вважається чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно п. 1.2. договору, номенклатура товару, його кількість, ціна, встановлюються сторонами за обопільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар, котрі є специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину договору.

Відповідно до п. 2.1 договору товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з письмовими заявками покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка вважається оформленою покупцем належним чином, якщо вона була надіслана письмово (факсом або електронною поштою). Постачання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі), які підписані представниками обох сторін.

Загальна ціна цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п. 3.1 договору).

Згідно приписів ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою

хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З огляду на те, що основним текстом договору сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір поставки вважається укладеним.

Як встановлено ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України «якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно п.3.2 договору покупець зобов'язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) товару (в тому числі ПДВ), відображену в рахунках-фактурах, до моменту поставки товару. Платіжні документи за цим договором оформлюються згідно з умовами чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов'язковим зазначенням номеру та дати укладання договору, згідно з яким здійснюється проплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури.

Грошові кошти, які отримані від покупця в рамках дії цього договору, першочергово направляються на погашення заборгованості (у випадку наявності такої) та оплату штрафних санкцій, які застосовуються до покупця, залишок зараховується в рахунок оплати погодженої між сторонами партії товару (п. 3.6 договору).

Пунктом 3.7. договору встановлено, що у випадку проведення покупцем оплати, яка перевищує погоджений між сторонами об'єм партії товару сплачені надлишкові кошти зараховуються як передоплата майбутніх поставок, в рамках цього договору, при цьому з продавця не стягуються будь-які проценти за користування грошовими коштами, які отримані в якості передоплати.

На виконання умов вищезазначеного договору і за заявками покупця, позивачем у листопаді 2017 року був поставлений Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Велес» товар - дизельне паливо Євро 7 870 літрів за ціною 19,58333грн. (без ПДВ) на загальну суму 184 945,00 грн. з ПДВ (Сто вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень нуль копійок), що підтверджується видатковою накладною № ННК-10114 від 10 листопада 2017 року і товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № ННК-703502 від 10 листопада 2017 року, копії яких наявні в матеріалах справи. Видаткова накладна має підписи з боку позивача і відповідача-1, які скріплені печатками обох підприємств. В накладних наявне посилання на договір №ННК-600144 від 30 червня 2016 року.

9 листопада 2017 року позивачем для оплати товару відповідачу-1 був виставлений рахунок-фактура № ННК-703840 на загальну суму 184 945,00 грн. з ПДВ.

Відповідач-1 свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого від позивача товару здійснив частково, за дизельне паливо Євро після отримання відповідно до видаткової накладної №ННК-10114 від 10 листопада 2017 р. товару перерахував компанії 8 445,00 грн., що підтверджено банківськими виписками від 27 грудня 2017 року на 7 645,00 грн. (плат. доруч. № 432) та від 16 березня 2018 року на 800,00 грн. (плат. доруч. № 1577414SB). В платіжних доручення в розділі «Призначення платежу» зазначено: за ПММ згідно рахунку № ННК-703840 від 9 листопада 2017 року.

Таким чином, за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №ННК-10114 від 10 листопада 2017 р. у відповідача з 11.11.2017 р. виникла заборгованість у розмірі 176 500,00 грн. (184 945,00грн. - 8 445, 00 грн.).

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 29.01.2018, який підписаний ТОВ «Нафтова компанія «Петроліум Груп» та СТОВ «Велес», заборгованість останнього станом на 01.01.2018 складає 177 300,00грн.

Відповідно до п. 4.2. договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару покупець зобов'язаний на вимогу постачальника сплатити йому штраф у розмірі:

ь          1,5% від суми неоплаченого товару при простроченні оплати від одного до десяти календарних днів;

ь          3 % від суми неоплаченого товару при простроченні оплати від одинадцяти до шестидесяти календарних днів;

ь          10 % від суми неоплаченого товару при простроченні оплати від шестидесяти одного календарного дня.

За період з 28.12.17р. по 15.03.18р. (78 днів) на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Велес» 3% річних у сумі 1 136,66грн. і відповідно до п. 4.2. договору - штраф у сумі 17 730,00грн.

Нарахування позивачем 3% річних і штрафу відповідають вимогам чинного законодавства і умовам укладеного договору.

10.11.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Петроліум Груп" (далі-кредитор) у особі директора товариства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс» (надалі - поручитель) у особі директора товариства був укладений договір поруки № 10/11/2017/1, відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку СТОВ «Велес» (надалі – боржник) щодо оплати товару, поставленого кредитором боржнику за договором поставки нафтопродуктів № ННК-600144 від 30 червня 2016 року, а також за сплату боржником штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті послуг за основним договором.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки № 10/11/2017/1 від 10.11.2017 р., у випадку порушення СТОВ «Велес» обов'язку з оплати послуг, зазначених в п. 1.1. цього договору, СТОВ «Велес» та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п.2.1 договору поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку з оплати товару за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк протягом 10 робочих днів з моменту отримання цієї вимоги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора.

Згідно п.3.5 договору порука припиняється, якщо кредитор протягом 60 календарних днів від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін діє до 31.05.2018, а в частині виконання обов'язків до повного їх виконання сторонами (п.3.1 договору).

Згідно ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, враховуючи те, що строк виконання основного зобов'язання за договором поставки нафтопродуктів №ННК-600144 сплив 11.11.2017, ТОВ «Нафтова компанія «Петроліум Груп» мав пред'явити вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс» відповідно до п.3.5 договору, в строк 60 календарних днів, починаючи з 11.11.2017, тобто не пізніше 10.01.2018.

01.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Петроліум Груп" була складена та підписана вимога №Вих.01/02/2018-1 щодо погашення грошового зобов'язання, відповідно до якої останнє вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс» негайно погасити заборгованість у сумі 177 300,00грн. Вимога була отримана 01.02.2018 директором відповідача особисто, про що свідчить підпис та печатка ТОВ «Експо оіл плюс».

Враховуючи те, що позивач звернувся до ТОВ «Експо оіл плюс» з вимогою після спливу 60 денного строку, обумовленого п.3.5 у договорі поруки № 10/11/2017/1 від 10.11.2017, порука припинила свою дію, а отже, вимога до ТОВ «Експо оіл плюс» щодо солідарного стягнення боргу і здійснених нарахувань є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Під час розгляду справи СТОВ «Велес» доказів погашення заборгованості у сумі 176 500,00грн. суду не надав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як встановлено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачене, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

           1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

           2) зміна умов зобов'язання;

           3) сплата неустойки;

           4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Загальна сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 28.12.2017 по 15.03.2018 від суми боргу 177 300,00грн. становить 1 136,66грн., позивачем заявлена така ж сума.

Штраф за прострочення оплати поставленого товару понад шістдесят календарних днів становить 10 % від суми неоплаченого товару, що від суми боргу 177 300,00грн. становить 17 730,00грн., позивачем заявлена така ж сума.

Зауважень щодо розрахунку основної заборгованості, штрафу та 3% річних СТОВ «Велес» не заявлено.

Господарський суд вважає, що позов в частині стягнення заборгованості і здійснених нарахувань (3% річних і штрафу) з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс» є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Велес» пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України і ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити за рахунок СТОВ «Велес».

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Велес» (85520, Донецька обл., Великоновосілківський район, село Комар, ВУЛИЦЯ ЄГОРОВА, будинок 7, код ЄДРЮОФОПГФ 30844570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Петроліум Груп" (49005, м.Дніпро, провулок Біологічний, буд. 2А, офіс 14, код ЄДРЮОФОПГФ 39890819) 176 500,00грн. – заборгованість, 17 730,00грн. – штраф, 1 136,66грн. – 3% річних, 2 930,50 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо оіл плюс» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).

Повний текст судового рішення складено 02.08.2018

Суддя В.І. Матюхін