Рішення

від 31.07.2018 по справі 908/887/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/48/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2018 Справа № 908/887/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом фізичної особи-підприємця Вороніна Володимира Васильовича (АДРЕСА_1)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Український медичний-експертний центр" (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 179, офіс 1, 3, 57)

про стягнення грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача: Іваненко Н.Г., довіреність б/н від 10.07.2018;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 15.05.2018 надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Вороніна Володимира Васильовича до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Український медичний-експертний центр" про стягнення за договором оренди об'єкта нерухомості №31/05/17 від 31.05.2017 заборгованості з орендної плати та комунальних послуг у розмірі 58861,52 грн., штрафу - 28000,00 грн., пені - 9766,18 грн., 3% річних - 977,00 грн., інфляційних втрат - 3992,48 грн., усього - 101597,18 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.05.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/48/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.06.2018.

Ухвалами суду в зв'язку з неявкою представників сторін підготовче засідання неодноразово відкладалося.

В судовому засіданні 12.07.2018 представник позивача надав суду для долучення до матеріалів справи оригінали документів.

Представник позивача також надав суду усні пояснення по суті спору та зазначив про необхідність надання йому часу для пред'явлення додаткових документів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 12.07.2018 відкладено підготовче засідання на 23.07.2018.

Ухвалою від 23.07.2018 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 23.07.2018.

В судовому засіданні 31.07.2018 був присутній тільки представник позивача, здійснювалася фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, причин неявки суду не повідомив.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся завчасно ухвалами суду, які надсилались на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, договорі оренди об'єкта нерухомості №31/05/17 від 31.05.2017 та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), буд. 179, офіс 1, 3, 57. Надіслана на вказану адресу ухвала про відкриття провадження в даній справі повернулась до суду з відміткою поштової установи про те, що адресат вибув.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

По закінченні судового засідання 31.07.2018 судом в порядку ст. 240 ГПК України прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2017 фізичною особою-підприємцем Вороніним Володимиром Васильовичем (наймодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Український медичний-експертний центр" (наймач, відповідач) укладено договір оренди об'єкта нерухомості (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 цього договору наймодавець передає, а наймач приймає для використання як торгівельну площу в строкове платне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 179, прим. 1, 3, 57 загальною площею 224,3 кв.м. Цільове призначення об'єкту найму - медичний центр.

Згідно з п. 2.1 договору наймач приступає до використання приміщення після підписання акта прийому-передачі приміщення, а також виконання умов, передбачених пунктом 5.2 цього договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що наймач зобов'язаний не пізніше наступного дня, що слідує за днем укладення даного договору, внести на розрахунковий рахунок наймодавця, зазначений останнім, завдаток у сумі, що дорівнює двократному розміру місячної плати за користування майном з метою забезпечення виконання зобов'язань.

Приміщення передані відповідачу в оренду за актом прийому-передачі від 01.06.2017. Про передачу позивачу суми завдатку в акті не зазначено.

Як пояснив позивач, приміщення передано в оренду без сплати завдатку. На підтвердження цього позивачем надано суду виписку про дебетові і кредитові операції по своєму рахунку за період з 01.06.2017 по 30.09.2017, у яких відсутні відомості про сплату відповідачем завдатку.

За умовами п. 3.2 договору платежі згідно п. 3.1 договору наймач зобов'язаний сплачувати щомісяця (починаючи з дати підписання акту прийому-передачі, вказаного в пункті 2.1 договору) не пізніше 5 числа поточного місяця шляхом внесення передплати на розрахунковий рахунок наймодавця згідно умов цього договору.

Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок наймодавця.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що за визначене в п. 1.1 приміщення наймач зобов'язаний сплачувати наймодавцю протягом терміну дії договору плату за користування майном в розмірі 28 000,00 грн. без ПДВ на місяць.

До складу плати за користування приміщенням не входить вартість комунальних, експлуатаційних та інших послуг, що надаються наймодавцю третіми особами з метою нормального функціонування приміщення, в якому знаходиться об'єкт найму.

Відповідно до п. 11.1 договору даний договір діє з 01 червня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно.

За умовами п. 2.4 договору майно вважається повернутим наймодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

30.09.2017 сторони підписали акт повернення майна з оренди.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, а також комунальних та експлуатаційних послуг за серпень-вересень 2017 року, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості за серпень-вересень 2017 року в загальному розмірі 58 861,52 грн. Крім того, на підставі п.9.3 договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 100% місячної орендної плати, що складає 28 000,00 грн., а також пеню в сумі 9 766,18 грн., 3% річних в сумі 977,00 грн., які розраховані за період з 06.10.2017 по 26.04.2018, та інфляційні втрати в сумі 3 992,48 грн. за період жовтень 2017 року - березень 2018 року.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору оренди об'єкта нерухомості №31/05/17 від 31.05.2017.

Проаналізувавши зміст укладеного сторонами договору, суд зазначає, що предметом цього договору відповідно до п. 1.1 договору є оренда приміщення, плата за користування яким визначена в п. 3.1 договору.

За умовами п. 3.1, 3.2 договору орендна плата має сплачуватися відповідачем в твердій грошовій сумі - 28 000,00 грн. на місяць не пізніше 5 числа поточного місяця як передоплата. Виставлення рахунків на сплату орендної плати договором не передбачено, тобто орендна плата сплачується відповідачем самостійно у встановлений договором строк, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі майна в оренду.

Майно передано відповідачу в оренду 01.06.2017 та повернуто відповідачем з оренди 30.09.2017.

За цей період згідно виписок про дебетові і кредитові операції по рахунку позивача відповідачем здійснені наступні платежі:

07.06.2017 сплачено 5000,00 грн. за оренду приміщення та комунальні послуги згідно рахунку №СФ-00004/05 від 30.04.2017;

09.06.2017 сплачено 3000,00 грн. за оренду приміщення та комунальні послуги згідно цього ж рахунку;

16.06.2017 сплачено 29625,21 грн. за оренду приміщення та комунальні послуги згідно рахунку №СФ-00004/06 від 02.05.2017;

25.07.2017 сплачено 9085,48 грн. за оренду приміщення та комунальні послуги згідно рахунку №СФ-00004/07 від 03.07.2017;

28.07.2017 сплачено 10000,00 грн. за оренду приміщення та комунальні послуги згідно цього ж рахунку;

11.08.2017 сплачено 10000,00 грн. за оренду приміщення та комунальні послуги згідно цього ж рахунку.

Таким чином, всього відповідачем сплачено позивачу 66710,69 грн. в оплату оренди та комунальних послуг згідно рахунків №СФ-00004/05 від 30.04.2017, №СФ-00004/06 від 02.05.2017, №СФ-00004/07 від 03.07.2017.

Зазначених рахунків позивач суду не надав. При цьому суд зауважує, що рахунки №СФ-00004/05 від 30.04.2017, №СФ-00004/06 від 02.05.2017 виписані до дати підписання договору оренди (31.05.2017). Доказів на підтвердження того, що всі оплачені відповідачем рахунки виписані по цьому договору також не надано. Однак суд враховує, що сплачена відповідачем сума - 66710,69 грн. сплачувалась не тільки за оренду, а й за комунальні послуги, та в будь-якому разі є меншою, ніж орендна плата за весь період користування майном, який складає чотири місяці (28000,00 грн. х 4 = 112000,00 грн.).

Матеріали справи не містять доказів оплати орендної плати за договором оренди об'єкта нерухомості №31/05/17 від 31.05.2017 за серпень - вересень 2017 року в розмірі 56 000,00 грн. (28000,00 грн. х 2). Відповідач не надав доказів оплати цієї суми або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за серпень - вересень 2017 року в розмірі 56 000,00 грн.

Стосовно пред'явлених позивачем до стягнення витрат на відшкодування комунальних послуг суд зазначає наступне.

В п. 3.1 договору визначено, що до складу плати за користування приміщенням не входить вартість комунальних, експлуатаційних та інших послуг, що надаються наймодавцю третіми особами з метою нормального функціонування приміщення, в якому знаходиться об'єкт найму.

Суд враховує, що за умовами п. 3.5 договору наймодавець не передає права наймачу на укладення договорів з постачальниками, що надають послуги з постачання газу, вод, електроенергії. Згідно з п. 3.3 договору у випадку зміни вартості комунальних, експлуатаційних та інших послуг, що надаються наймодавцю третіми особами з метою нормального функціонування приміщення, в якому знаходиться об'єкт найму, наймодавець має право на доплату різниці, на яку було збільшено вартість послуг, шляхом виставлення відповідного рахунку. Наймач зобов'язаний сплатити суму, зазначену в рахунку, не пізніше 3-х банківських днів після його виставлення.

Зі змісту наведених пунктів 3.1, 3.3, 3.5 договору вбачається, що комунальні послуги надаються третіми особами наймодавцю; договори з постачальниками комунальних послуг укладаються наймодавцем, а не наймачем. Наймач позбавлений права самостійно укладати такі договори. Разом із цим, договір не містить умов про те, що позивач надає відповідачу послуги з оплати комунальних платежів, не визначає, які саме комунальні послуги надаються в орендованому приміщенні, а також не містить обов'язку відповідача сплачувати такі комунальні платежі.

Умова п. 3.2 договору про те, що наймач зобов'язаний сплачувати щомісяця платежі згідно з п. 3.1 договору стосуються саме оренди, оскільки в п. 3.1 договору передбачена сплата тільки орендної плати.

Згідно з п. 5.1.11 договору наймач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за користування майном (п. п. 3.1, 3.3). Виходячи з цього, на відповідача покладається обов'язок сплачувати орендну плату та різницю у вартості комунальних, експлуатаційних та інших послуг згідно рахунків позивача.

У той же час, умовами пунктів 9.2, 9.3 договору передбачена відповідальність наймача за прострочення внесення плати за користування майном та інших платежів, у тому числі комунальних послуг.

Таким чином, тлумачення змісту укладеного сторонами правочину свідчить про намір сторін врегулювати в договорі питання про оплату комунальних та експлуатаційних платежів наймачем, проте сторонами не погоджено в договорі конкретних умов щодо виду комунальних послуг, які надаються в орендованому приміщенні, розміру плати за них, не визначено строків та порядку сплати таких комунальних платежів (окрім випадку зміни їх вартості згідно з п.3.3 договору).

Позивач надав у справу вимогу на ім'я відповідача на адресу: вул. 250 років Донбасу, 4а, м. Макіївка, 86151 щодо оплати послуг за актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000015 на суму 1 254,50 грн., №ОУ-0000016 на суму 28 000,00 грн., №ОУ-0000017 на суму 1 607,02 грн., №ОУ-0000018 на суму 28 000,00 грн. та за рахунком-фактурою №СФ-0000/09 від 30.09.2017.

Також у справу позивачем надані:

- копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000015 (без підписів та печаток сторін) на відшкодування комунальних витрат суму на суму 1 254,50 грн. згідно рахунку №СФ-0000008 від 01.08.2017 (цей рахунок не надано);

- підписаний позивачем примірник акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000015 на суму 1 254,50 грн. в іншій редакції, згідно якої за цим актом надані послуги з відшкодування електроенергії за липень 2017 року на суму 10,39 грн., авансовий платіж за електроенергію за серпень 2017 року на суму 970,16 грн., відшкодування води за липень 2017 року на суму 106,27 грн., відшкодування комунальних послуг (ВРЕЖО) за серпень 2017 року на суму 167,68 грн. згідно рахунку №СФ-0000008 від 01.08.2017 (цей рахунок не надано);

- копія акту №ОУ-0000017 (без підписів та печаток сторін) на відшкодування комунальних витрат суму 1 607,02 грн. згідно рахунку №СФ-0000009 від 01.09.2017 (цей рахунок не надано);

- підписаний позивачем примірник акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000017 на відшкодування комунальних витрат суму 1 607,02 грн., за якою надані послуги з відшкодування електроенергії за серпень 2017 року на суму 232,32 грн., за вересень 2017 року на суму 994,48 грн., відшкодування води за серпень 2017 року - 132,84 грн., за вересень 2017 року - 79,70 грн., відшкодування комунальних послуг (ВРЕЖО) за вересень 2017 року - 167,68 грн. згідно рахунку №СФ-0000009 від 01.09.2017 (цей рахунок позивачем не надано);

- копія рахунку-фактури №СФ-00004/08 від 01.08.2017 (без підпису та печатки позивача) та примірник цього рахунку-фактури з підписом та печаткою позивача на суму 29 254,50 грн., з них орендна за серпень 2017 - 28 000,00 грн., відшкодування електроенергії: за липень 2017 року в сумі 10,39 грн., авансовий платіж за електроенергію за серпень 2017 - 970,16 грн., відшкодування води за липень 2017 - 106,27 грн., відшкодування послуг ПРЕЖО за серпень 2017 - 167,68 грн.;

- копію рахунку-фактури №СФ-0000/09 від 30.09.2017 (без підпису та печатки позивача) та примірник цього рахунку-фактури з підписом та печаткою позивача на суму 29 607,02 грн. виписаний на оплату оренди за вересень 2017 року в сумі 28 000,00 грн., відшкодування електроенергії: за серпень 2017 року в сумі 232,32 грн., за вересень 2017 року в сумі 994,48 грн., відшкодування води за серпень-вересень 2017 року в сумі 212,54 грн., відшкодування послуг ПРЕЖО за вересень 2017 року.

Акти №ОУ-0000016 на суму 28 000,00 грн. та №ОУ-0000018 на суму 28 000,00 грн., на які міститься посилання у вимозі, не надано.

04.07.2018, тобто вже після подачі позову, позивачем була надіслана відповідачу вимога про сплату заборгованості за договором та нарахованих штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних втрат на юридичну адресу відповідача: просп. Соборний 179, м.Запоріжжя, 69035.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Акти та рахунки, які надані позивачем у справу, не можуть бути прийняті судом у якості доказу на підтвердження понесення позивачем витрат на оплату комунальних послуг, оскільки ці документи складені позивачем в односторонньому порядку, відповідачем не погоджені. Договір не містить умов про обов'язковість для відповідача актів, складених позивачем в односторонньому порядку, та взагалі не містить умов про необхідність складання таких актів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

За приписами ч. ч. 1. 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи зазначене, позивач на загальних підставах повинен довести, що ним у спірному періоді були укладені з постачальниками комунальних послуг договори щодо надання комунальних послуг в орендоване приміщення, а також що ним були фактично понесені витрати з оплати таких комунальних послуг (надати акти, рахунки за відповідний період та докази їх оплати), докази виставлення відповідачу рахунків або вимог на оплату цих послуг.

Суд зазначає, що об'єктом оренди за договором є нежитлові приміщення №№ 1, 3, 57 по пр. Соборний, 179, м. Запоріжжя.

У якості доказів понесення витрат на оплату комунальних послуг за ці приміщення позивачем надані договір про спільне володіння та дольову участь в утриманні житлового будинку та прибудинкової території №1861 від 07.11.2005 щодо нежитлового приміщення №57 по пр. Леніна, 179 (натепер - пр. Соборний), договір №7508 від 11.07.2007 про постачання електричної енергії, в тому числі, по об'єкту: прим. №1 по пр. Леніна, 179, м.Запоріжжя, договір про спільне використання технологічних мереж основного споживача №730 від 17.05.2007, договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у систему каналізації №10580/1 від 16.03.2015 щодо приміщення №1 по пр. Леніна, 179 в м.Запоріжжя, а також докази оплати комунальних послуг (платіжні доручення та виписки про дебетові і кредитові операції по рахунку позивача).

Суд зазначає, що наданими доказами достовірно підтверджується сплата позивачем тільки послуг з водопостачання щодо орендованого приміщення №1 по пр. Соборний, 179, м. Запоріжжя в загальній сумі 318,81 грн., а саме:

- оплата від 14.08.2017 за водопостачання за липень 2017 року в сумі 106,27 грн. (зазначена в рахунку-фактурі №СФ-00004/08 від 01.08.2017);

- оплата від 01.09.2017 за серпень 2017 на суму 132,84 грн. та від 26.09.2017 за вересень 2017 року на суму 79,70 грн., всього на суму 212,54 грн. (зазначена в рахунку-фактурі №СФ-00004/09 від 30.09.2017).

Оплата інших комунальних послуг, які зазначені у вказаних рахунках №СФ-00004/08 від 01.08.2017 та №СФ-00004/09 від 30.09.2017 (відшкодування електроенергії та послуг ВРЕЖО) достовірно не підтверджується наданими у справу доказами. Так, за договором про спільне володіння та дольову участь в утриманні житлового будинку та прибудинкової території №1861 від 07.11.2005 сума плати за місяць складає 80,29 грн., а позивачем виставлено до сплати відповідачу суму 167,68 грн. на місяць. Доказів оплати позивачем послуг ВРЕЖО не надано.

Докази оплати електричної енергії не можуть бути прийняті судом, оскільки за договором №7508 від 11.07.2007 про постачання електричної енергії, об'єктом електропостачання є не тільки орендоване прим. №1 по пр. Леніна, 179, м. Запоріжжя, а й інші приміщення - кіоски № 538, 539 по пр. Леніна 177. Відомості про оплату не містять розмежування оплат по об'єктах, а рахунки, на підставі яких позивач оплачував електричну енергію, суду не надані. За таких обставин, надані позивачем докази достовірно не підтверджують понесення позивачем витрат на оплату електричної енергії саме за орендоване приміщення.

Щодо строку виконання обов'язку з оплати комунальних послуг судом було встановлено, що умови договору не визначають строку оплати витрат позивача на комунальні послуги, а лише строк оплати зміненої вартості комунальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, виникнення у відповідача обов'язку з відшкодування комунальних витрат позивача пов'язаний із направленням йому позивачем вимоги.

Судом не приймається як доказ вимога позивача про оплату заборгованості, яка була надіслана відповідачу на адресу: вул. 250 років Донбасу, 4а, м. Макіївка, 86151, оскільки щодо цієї адреси немає жодних відомостей у справі як адреси відповідача.

Фактично позивач пред'явив вимогу про оплату заборгованості в позові та повторно надіслав вимогу про оплату заборгованості після подачі позову 04.07.2018 на юридичну адресу відповідача.

Відповідач не надав доказів оплати витрат на оплату послуг водопостачання в сумі 318,81 грн. За таких обставин судом визнані обґрунтованими та задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг водопостачання в сумі 318,81 грн. В задоволенні решти позовних вимог про стягнення вартості комунальних послуг суд відмовляє у зв'язку з їх недоведеністю.

За прострочення сплати заборгованості в розмірі 58 861,52 грн. позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 100% місячної орендної плати, що складає 28 000,00 грн., а також пеню в сумі 9 766,18 грн., 3% річних в сумі 977,00 грн., які розраховані за період з 06.10.2017 по 26.04.2018, та інфляційних втрат в сумі 3 992,48 грн. за період жовтень 2017 року - березень 2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також суд враховує, що згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 9.2 договору за несвоєчасне або неповне внесення плати за користування майном, плати за спожиті комунальні послуги, а також інших платежів, передбачених даним договором, наймач сплачує наймодавцю неустойку в розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Договором не встановлено строку нарахування пені, отже її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивачем при розрахунку пені зазначені положення законодавства не враховано.

Враховуючи те, що на момент подачі позову існувало прострочення тільки зі сплати орендної плати в сумі 56 000,00 грн., суд визнав обґрунтованим нарахування пені тільки на цю суму заборгованості.

За умовами п. 3.2 договору орендна плата сплачується як передоплата до 5 числа поточного місяця.

Суд також застосовує положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Орендна плата за серпень 2017 року в сумі 28 000,00 грн. мала бути сплачена до 05.08.2017, однак, оскільки цей день припадає на вихідний (субота), строк оплати переноситься на 07.08.2017 (понеділок), а відповідно прострочення оплати настає з 08.08.2017. Позивач нараховує пеню з 06.10.2017. Суд не може виходити за межі позовних вимог. Звідси пеня на суму боргу 28 000,00 грн. може бути нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 06.10.2017 по 08.02.2018 (126 днів), що складає 2695,67 грн.

Орендна плата за вересень 2017 року в сумі 28 000,00 грн. мала бути сплачена до 05.09.2017, отже прострочення настало з 06.09.2017. Позивач нараховує пеню з 06.10.2017. Суд не може виходити за межі позовних вимог. Звідси пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 06.10.2017 по 06.03.2018 (152 дні) складає 3 341,59 грн.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 6 037,26 грн. У стягненні решти суми пені суд відмовляє.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що в разі прострочення внесення плати за користування майном та інших платежів, передбачених умовами цього договору, більш ніж на 10 банківських днів, наймач сплачує наймодавцю штраф у розмірі 100% від місячної плати за користування майном (приміщенням).

Враховуючи те, що відповідач прострочив внесення орендної плати більше ніж на 10 днів суд визнав обґрунтованим стягнення з відповідача штрафу в розмірі 28 000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд визнав обґрунтованим нарахування позивачем 3% річних за період з 06.10.2017 по 26.04.2018 (203 дні) тільки на суму боргу по орендній платі (56 000,00 грн.), звідси з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 934,36 грн. У стягненні решти суми 3% річних суд відмовляє.

Так само інфляційні втрати розраховані судом тільки від суми боргу по орендній платі - 56 000,00 грн. за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року (середній індекс 106,78%), що складає 3798,38 грн. У стягненні решти суми інфляційних втрат суд відмовляє.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд позову в даній справі покладається на сторони пропорційно задоволених вимог. Так, заявлено позовні вимоги на суму 101 597,18 грн., задоволено з них вимоги на суму 95 088,81 грн. Судовий збір за розгляд заявлених позовних вимог складає 1762,00 грн. Звідси з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі: 95 088,81 грн./ 101 597,18 грн. х 1762,00 грн. = 1649,13 грн.

На підставі викладеного, керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український медичний-експертний центр" (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 179, офіс 1, 3, 57, код ЄДРПОУ 37112212) на користь фізичної особи-підприємця Вороніна Володимира Васильовича (69037, м. АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) основний борг з орендної плати в розмірі 56 000,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч грн. 00 коп.), витрати на оплату комунальних послуг в сумі 318,81 грн. (триста вісімнадцять грн. 81 коп.), пеню в сумі 6 037,26 грн. (шість тисяч тридцять сім грн. 26 коп.), штраф у сумі 28 000,00 грн. (двадцять вісім тисяч грн. 00 коп.), 3% річних в сумі 934,36 грн. (дев'ятсот тридцять чотири грн. 36 коп.), інфляційні втрати в сумі 3 798,38 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто вісім грн. 38 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1649,13 грн. (одна тисяча шістсот сорок дев'ять грн. 13 коп.).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2018 року.

Суддя О.В.Федорова