Рішення

від 01.08.2018 по справі 0240/2243/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 серпня 2018 р. справа № 0240/2243/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації, начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

10.07.2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації, начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 червня 2018 року представник позивачки, засобами електронного зв'язку, із дотриманням норм ст. 5 Закону України Про звернення громадян та ст. 1 Закону України Про електронний цифровий підпис , засобами електронного зв'язку, спрямував на адресу Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації заяву в інтересах ОСОБА_1 про отримання публічної інформації (файл, який містив назву ПРО ПУБЛІЧНУ 3.pdf . Заява ОСОБА_3 від 22 червня 2018 року містила факсимільний особистий підпис ОСОБА_3.

Додатком до заяви про отримання публічної інформації була ксерокопія довіреності, виданої ОСОБА_1 та цифрові сертифікати підпису, видані ОСОБА_4 Зазначені документи складали один єдиний нероздільний електронний документ, який був оформлений як файл формату Adobe Acrobat, та був продубльований файлом з цифровим підписом ОСОБА_3, та мав назву ПРО ПУБЛІЧНУ 3.pdf.p7s .

Із поданих на адресу відповідачів документів, заявник очікував отримати від Жмеринського районного відділу освіти відповідь із запитуваною публічною інформацією.

Однак, станом на 29 червня 2018 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надійшли два ідентичні рекомендовані листи (№ 2310400494777 та №2310400494742) Жмеринського районного відділу освіти за № 611 від 26 червня 2018 року. Змістом даних листів зазначено, що в зв'язку із відсутності на заяві про отримання публічної інформації підпису ОСОБА_1, на підставі вимог статей 19, 22 Закону України Про доступ до публічної інформації відмовлено в задоволенні заяви про отримання публічної інформації.

Вказані дії відповідачів, на думку позивачки, є протиправними, в зв'язку з чим вона вернулась до суду з даним адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними дії Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації щодо, безпідставної відмови в ненаданні публічної інформації представнику позивачки, по заяві ОСОБА_4 від 22 червня 2018 року;

- визнати протиправними дії начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації ОСОБА_2 щодо прийняття незаконного рішення про безпідставну відмову в ненаданні публічної інформації представнику позивачки, по заяві від 22 червня 2018 року, та в підписані листів Жмеринського районного відділу освіти, яким винесені відмови суб'єкта владних повноважень про незадоволення запиту на інформацію, поданого представником позивачки ОСОБА_3;

- зобов'язати відповідачів розглянути заяву представника позивачки ОСОБА_3, датовану 22 червня 2018 року.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) 01.08.2018 року.

01.08.2018 року представником відповідача подано до суду письмовий відзив на адміністративний позов, у якому вказали, що 22 червня 2018 року на адресу начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської РДА ОСОБА_2 надійшла заява про отримання публічної інформації від громадянки ОСОБА_1, підписана громадянином ОСОБА_3. 26 червня 2018 року на адресу громадянки ОСОБА_1 та адресу ОСОБА_3 було направлено відмову в задоволені запиту на інформацію від 22 червня 2018 року. Підставою для відмови в задоволені запиту на інформацію було те, що на запиті від 22 червня 2018 року не міститься підпис заявника, позивача у справі, як передбачено статтею 19 Закону України Про доступ до публічної інформації . Зазначили, що Закон України Про доступ до публічної інформації , як спеціальний Закон у сфері публічної інформації, не містить в собі поняття представництва запитувача, а також не містить у собі право запитувача інформації звертатися із запитом про публічну інформацію через свого представника.

Крім того повідомили, що 02 липня 2018 року на адресу начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської РДА ОСОБА_2 надійшла заява про отримання відповіді на заяву про отримання публічної інформації від громадянки ОСОБА_1, датована 29 червня 2018 року, підписана громадянином ОСОБА_3

03 липня 2018 року на адресу ОСОБА_1 та адресу ОСОБА_3 було направлено лист з додатком про відмову в задоволені запиту на інформацію від 29 червня 2018 року.

04 липня 2018 року на адресу начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської РДА ОСОБА_2 надійшла заява про отримання доступу до системи обліку публічної інформації та отримання публічної інформації від громадянки ОСОБА_1 за підписом самої ОСОБА_1, запит датований 02 липня 2018 року.

Отже, на думку відповідача, позивачка, оформляючи запит про доступ до публічної інформації від 02.07.2018 року та засвідчивши запит своїм підписом, визнала, що відмова в задоволенні запиту на інформацію була цілком законною, адже раніше поданні запити були засвідченні не підписом позивачки, а громадянином ОСОБА_3

Враховуючи великий обсяг інформації, що має надатися позивачці, у період з 09 травня 2011 року по 02 липня 2018 року та для задоволення всіх вимог що були у запиті від 02 липня 2018 року, відповідачем 09 липня 2018 року прийнято рішення про продовження строку розгляду інформації. Вказаний лист про продовження розгляду інформації 09 липня 2018 року був направлений на адресу позивачки, як того вимагає ч. 4 ст. 20 ЗУ Про доступ до публічної інформації . Таким чином, на думку відповідача, відсутні будь-які підстави вважати, що права та інтереси позивачки порушенні.

Також відповідач зауважив, що адміністративний позов не містить в собі будь-яких посилань на норму Закону України Про доступ до публічної інформації , що дає право позивачці звертатися із запитом на отримання публічної інформації через свого представника. Окрім того, 31 липня 2018 року на адресу позивачки направлено відповідь на запит про отримання інформації від 02.07.2018 року.

На підставі викладеного, просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Суд вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 22 червня 2018 року представник позивачки ОСОБА_3, на підставі довіреності в інтересах громадянки України ОСОБА_1, засобами електронного зв'язку звернувся до Відповідача 1 із заявою про отримання публічної інформації, у якій просив надати:

1. право представникові ОСОБА_1 оглянути паперову систему обліку публічної інформації Жмеринського районного відділу освіти, що заведена даним розпорядником публічної інформації від 09 травня 2011 року;

2. копію витягу із документованої в паперовому вигляді системи обліку публічної інформації, якою володіє Жмеринський районний відділ освіти за період з 09.05.2011 року по 22 червня 2018 року, яка зведена у відповідності до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації ;

3. перелік документів, які з 24 квітня 2016 року Жмеринським районним відділом оприлюднені на Єдиному державному ВЕБ-порталі відкритих даних (затребувану інформацію можливо надати в електронному вигляді);

4. звіти про використання бюджетних коштів за окремими бюджетними програмами за період 2016-2018 років (затребувану інформацію можливо надати в електронному вигляді);

5. нормативи, що затверджені Жмеринським районним відділом освіти (затребувану інформацію можливо надати в електронному вигляді);

6. звіти Жмеринського районного відділу освіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію за період із 09 травня 2011 року затребувану інформацію можливо надати в електронному вигляді);

7. річні плани закупівель Жмеринського районного відділу освіти за період із 2011 року (затребувану інформацію можливо надати в електронному вигляді);

8. Інформацію про систему обліку Жмеринського районного відділу освіти, та види інформації, яка зберігається в Жмеринському районному відділі освіти (затребувану інформацію можливо надати в електронному вигляді);

9. Реєстр (перелік) наборів відкритих даних, якими володіє Жмеринський районний відділ освіти (затребувану інформацію можливо надати в електронному вигляді).

У додаток до вказаного запиту подано електронно-цифровий підпис ОСОБА_3 та довіреність ОСОБА_1 на представництво її інтересів.

У відповідь на даний запит, листом Відділу освіти Жмеринської РДА від 26 червня 2018 року № 611, відмовлено в задоволенні запиту на інформацію. Вказано, що 22 травня 2018 року на адресу начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської РДА надійшла заява про отримання публічної інформації від громадянки ОСОБА_1, підписана громадянином ОСОБА_3

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації , розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. Частиною п'ятою статті 19 вказаного Закону передбачено, що запит на інформацію має містити:

- ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

- підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України Про доступ до публічної інформації , суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачено оформлення запитів на публічну інформацію, що містить в собі визначений Законом порядок, а саме запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша статті 19), запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя статті 19 Закону).

З аналізу вищевказаних норм Закону України Про доступ до публічної інформації вбачається, що запитувач інформації є фізична особа, яка діє від свого імені, має право подати запит на публічну інформацію у будь-якій формі з обов'язковим дотримання вимог, що встановлені Законом.

Таким чином, Закон України Про доступ до публічної інформації , як спеціальний Закон у сфері публічної інформації не містить в собі поняття представництва запитувача, а також не містить у собі право запитувача інформації звертатися із запитом про публічну інформацію через свого представника.

Вказане вище підтверджується також частиною сьомою статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації де чітко зазначено, що у разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в залиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Отже, у разі якщо з поважних причин особа не може подати письмовий запит, його може бути оформлено лише відповідальною особою за доступ до публічної інформації, що виключає можливість представника запитувача інформації.

У зв'язку з вищевказаним, враховуючи відсутність у заяві про отримання публічної інформації громадянки ОСОБА_1 від 22 травня 2018 року її власного підпису, керуючись ст. 19, 22 Закону України Про доступ до публічної інформації вирішено відмовити у задоволені заяви про отримання публічної інформації.

Вказана відмова у доступі до публічної інформації є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011р. №2939-VI (далі-Закон №2939-VI).

Згідно з ст.1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується зокрема шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону№2939-VI, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно з п.1 ч.1 ст.13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Пункт 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI наголошує, що розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації", метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Тобто, положення вказаного закону регулюють правовідносини з приводу забезпечення отримання інформації громадянами або іншими особами, що створюється та виникає в процесі функціонування суб'єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань, така інформація є (має бути) загальнодоступною та не стосується конкретно визначених осіб.

Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації", встановлені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, згідно якої, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема:

- обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

- визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

- юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Також, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах, зокрема, прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом (стаття 4 цього ж Закону).

Згідно статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації", доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Отже, доступ до публічної інформації, крім передбаченої цим Законом публічної інформації з обмеженим доступом, щодо якої існує спеціальний порядок її поширення, можливо за допомогою двох способів, а саме отримання такої інформації з загальнодоступних встановлених законом джерел оприлюднення суб'єктами владних повноважень публічної інформації, або за результатами надання такої інформації у відповідь на конкретне відповідне звернення особи.

Частиною 1 статті 20 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з частиною четвертою статті 20 вказаного Закону, у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 23 Закону №2939-VI унормовано право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, відповідно до якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію закріплений ч.1 ст.22 Закону №2939-VI і є вичерпним.

Відповідно до цієї норми розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Порядок оформлення запитів на інформацію встановлений статтею 19 Закону №2939-VI.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Проаналізувавши звернення ОСОБА_1 від 22.06.2018 року про отримання публічної інформації до відповідача 1, суд приходить до висновку, що за своєю формою, і за своєю суттю вказане звернення є запитом на публічну інформацію в розумінні Закону України Про доступ до публічної інформації .

В матеріалах справи міститься копія довіреності посвідчена секретарем виконкому Леляцької сільської ради Жмеринського району Вінницької області Савчуком Г.А. 22.05.2017 року, згідно якої ОСОБА_1, відповідно до усного договору доручення, видала цю довіреність ОСОБА_3 для представництва її інтересів.

Згідно вказаної довіреності представникові ОСОБА_3 надано право:

1. Представляти Довірителя в усіх державних, приватних та інших установах і організаціях, підприємствах, подавати листи, підписувати запити, листи та отримувати на них відповіді.

2. Вести справи Довірителя в усіх судових установах з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третім особам, потерпілому, цивільному позивачу, цивільному відповідачу, в тому числі підписувати позовні заяви, заяви, скарги, апеляційні та касаційні скарги з додатками та подавати їх до суду, отримувати у випадку їх повернення, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал постанов і інших документів, що є у справі, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати рішення і ухвали суду, протягом усього часу розгляду справи по суті змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог або відмовлятися від позову, визнати позов повністю або частково, закінчувати справу мировою угодою на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання рішення, ухвали, постанови суду, пред'являти виконавчі листи, накази та інші виконавчі документи до стягнення.

3. Представляти Довірителя в усіх органах Державної виконавчої служби України в яких Довіритель є стороною, підписувати та подавати заяви, запити, листи та отримувати на них відповіді.

4. Користуватися усіма правами, що надані сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження, а саме, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, Заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

За цією довіреністю представник користується правом подання та отримання необхідних довідок та документів, включаючи заяви, скарги тощо, розписуватися за ОСОБА_1, сплачувати належні з неї платежі, включаючи державне мито (плату), а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов'язані з виконанням цієї довіреності.

Довіреність видана строком на три роки без права передоручення повноважень іншим особам і є дійсною до 22.05.2020 року.

Поняття і підстави представництва фізичної особи встановлені нормами Цивільного кодексу України.

Так, ст. 237 ЦК України, визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно положень статті 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, передбачено нормою статті 239 ЦК України.

Крім того, статтею 244 ЦК України встановлено, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 належним чином уповноважений на представництво інтересів ОСОБА_1, у тому числі на підписання заяв, у даному випадку заяви про отримання публічної інформації від 22.06.2018 року поданої до Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації.

Статтею 24 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації згідно якої відповідальність несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Враховуючи усі вище викладені обставини, суд приходить до висновку про аргументованість доводів позивачки стосовно протиправності відмови Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації в задоволенні запиту на інформацію, по заяві від 22 червня 2018 року та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Стосовно вимоги про визнання протиправними дій начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації ОСОБА_2 щодо прийняття незаконного рішення про безпідставну відмову в ненаданні публічної інформації представнику позивачки, по заяві від 22 червня 2018 року, та в підписані листів Жмеринського районного відділу освіти, яким винесені відмови суб'єкта владних повноважень про незадоволення запиту на інформацію, поданого представником позивачки ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Начальник Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації ОСОБА_2 очолює відділ освіти та здійснює керівництво діяльністю відділу.

Однак, згідно частини 1 ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Тобто, розпорядником інформації є суб'єкт владних повноважень, у даному випадку Жмеринський районний відділ освіти Жмеринської районної державної адміністрації.

В даному випадку дії начальника Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації ОСОБА_2 пов'язані з наданням відповіді на звернення є невід'ємною складовою частиною правовідносин між суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, запитувачем інформації та розпорядником інформації.

Враховуючи норми статті 23 Закону України Про доступ до публічної інформації належним способом захисту порушеного права на отримання інформації є оскарження відмови розпорядника інформації.

З огляду на те, що судом встановлено протиправність відмови розпорядника інформації, Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації, у наданні інформації, позовна вимога позивача про визнання протиправними дій начальника цього відділу задоволенню не підлягає оскільки не відповідає належному способу захисту порушеного права.

Враховуючи усі вище викладені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнаня протиправною відмови Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації в задоволенні запиту на інформацію та зобов'язаня Жмеринського районнного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації розглянути та надати відповідь на заяву представника позивачки ОСОБА_3 від 22 червня 2018 року, в порядку та строки визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Що ж до встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення, оскільки ознаки ухилення відповідача від обов'язку виконати судове рішення, що набуло законної сили відсутні, судове рішення та порядок його виконання є зрозумілим та не може бути протрактовано двозначно.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію ОСОБА_1, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судового збору, питання про його розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації в задоволенні запиту на інформацію, по заяві від 22 червня 2018 року.

Зобов'язати Жмеринський районний відділ освіти Жмеринської районної державної адміністрації розглянути та надати відповідь на заяву представника позивачки ОСОБА_3 від 22 червня 2018 року, в порядку та строки визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації".

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (вул. АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Відповідач: Жмеринський районний відділ освіти Жмеринської районної державної адміністрації (вул. Київська, 16, м. Жмеринка, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02141325);

Відповідач: Начальник Жмеринського районного відділу освіти Жмеринської районної державної адміністрації ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2).

Повний текст рішення складено 01.08.2018 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович