Рішення

від 17.07.2018 по справі 808/1268/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 липня 2018 року (17 год.00хв.)Справа № 808/1268/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

секретар судового засідання Аксьонова С.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - ОСОБА_2;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (70500, АДРЕСА_1, РНКОПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у винесенні податкового повідомлення-рішення та підставі незаконної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 15 грудня 2017 року №0131621312 винесеного на підставі ОСОБА_4 перевірки №3198/08-01-13-12/НОМЕР_1 від 23.10.2017, як такого, що є протиправним та суперечить законодавству України.

12.04.2018 позивач до початку підготовчого засідання подав уточнену позовну заяву, в якій просить суд податкове повідомлення-рішення форми Р від 15 грудня 2017 року №0131631312, податкове повідомлення-рішення форми В4 від 15 грудня 2017 року №0131881312, податкове повідомлення-рішення форми Р-1 від 15 грудня 2017 року №0131891312 винесених на підставі ОСОБА_4 перевірки №3198/08-01-13-12/НОМЕР_1 від 23.10.2017, як такі, що є протиправними та суперечать законодавству України.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перевірка здійснена з порушенням вимог податкового законодавства, без належних повноважень у податкових ревізор-інспекторів, контролюючим органом порушено порядок розгляду адміністративної скарги на податкові повідомлення рішення. Крім того, обставини зазначені в ОСОБА_4 перевірки, на підставі яких здійснено висновки, не відповідають фактичним, висновки перевіряючих щодо заниження податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_3 сформовано всупереч вимогам чинного законодавства та виключно на підставі необгрунтовних припущень. А саме, контролюючим органом допущено помилки в розрахунку надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємця. Також, при донарахуванні інших доходів перевіряючими не прийнято до уваги, що кошти які вносились самостійно приватним підприємцем на його розрахунковий рахунок, як поповнення власних коштів, мають законне походження, зокрема є виручкою попередньо періоду, яка була знята раніше з ним з розрахункового рахунку, а також запозиченими коштами та коштами членів сім'ї. Контролюючим органом не прийнято до уваги виробничу діяльність підприємця по виробництву та реалізації ним запасних частин до сільськогосподарської техніки використанням металопрокату та імпортних комплектуючих, у зв?язку з чим безпідставно виключено зі складу витрат використані ТМЦ списання яких підтверджується первинними документами, а також незаконно здійснено висновок про неможливість реалізації виготовленої продукції іншим підприємствам. Контролюючим органом незаконно зазначено відсутність первинних документів на отримання комплектуючих по імпортним контрактам за наявності визначених законом документів та відображенні їх в ОСОБА_4 перевірки.

Ухвалою суду від 17.04.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 15.06.2018.

Ухвалою суду від 15.06.2018 провадження у справі зупинено до 19.06.2018.

19.06.2018 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 03.07.2018.

03.07.2018 закрито підготовче провадження на призначене судове засідання на 03.07.2018. У судовому засідання оголошувалась перерва до 17.07.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов (вх. №13656 від 02.052018), відповідно до яких вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства. Зокрема зазначив, що перевірка позивача була призначена та проведена у відповідності з вимогами Податкового кодексу України. Під час перевірки виявлено порушення податкового законодавства, а саме проведеною перевіркою встановлено заниження суми доходу позивача отриманого від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на загальну суму 401 084,49 грн. Також, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 при проваджені підприємницької діяльності за період не задекларував інші доходи отримані в 2016 році в сумі 8 948 900,00 грн. отримані ним шляхом поповнення розрахункового рахунку у банківській установі з призначенням платежу готівкові надходження власних коштів . Позивачем не підтверджено первинними документами використання в господарській діяльності придбаних матеріалів на виготовлення готової продукції на суму 12 239 660,49 грн. і як наслідок дана сума неправомірно віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік. Крім цього, ФОП ОСОБА_3 безпідставно внесено до складу витрат на придбання ТМЦ суму у розмірі 2 979 504,81 грн., яка не підтверджена будь-якими первинними документами. Вище зазначені порушення, щодо не підтвердження виготовлення реалізованої продукції та понесених витрат ТМЦ на виготовлення продукції, також призвело до завищення ФОП ОСОБА_3 податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1711133,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 2518272,45 грн.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 17.07.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований 23.08.2002 року, основний вид діяльності виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства

У період з 25.09.2017 по 13.10.2017, фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі направлень від 25.09.2017 №460, від 11.10.2017р. №№476, 477, наказу від 08.09.2017 №2388, від 10.10.2017р. №440-К відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено ОСОБА_4 перевірки №3198/08-01-13-12/НОМЕР_1 від 23.10.2017. (т.1 а.с.83-157).

ОСОБА_4 перевірки №3198/08-01-13-12/НОМЕР_1 від 23.10.2017 встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 вимог:

- п. 177.2 ст. 177,пп. 177.4.1., пп. 177.4.4, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (чинні на момент скоєння порушення) ФОП ОСОБА_3 у декларації про майновий стан і доходи за 2016 р. безпідставно було віднесення до складу витрат вартість товару без підтвердження їх подальшого використання у господарській діяльності реалізації (отримання доходу) на загальну суму 15 620 249,79 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу, та як наслідок податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 2 811 644,96 грн., в тому числі:

за 2016 р. на суму 2 811 644,96 грн.;

-п.п. 164.1.1, 164.1.3. пункту 164.1, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України занижено суму загального оподатковуваного доходу (не включено інші доходи), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у загальній сумі 1 610 802,0грн.;

- пп.163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст. 164 , п. 171.1 п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, фізичною особою-підприємцем ФОП ОСОБА_3 завищено суму чистого оподатковуваного доходу отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню військовим збором у сумі 234 303,75грн. в т.ч по періодах :

2016 р. у сумі 234 303,75 грн.;

-пп.164.1.1, 164.1.3. пункту 164.1, підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України занижено суму загального оподатковуваного доходу (не включено інші доходи), що призвело до заниження військового збору за 2016 рік у загальній сумі 134 233,5 грн.;

-п.п.14.1.36, п.п 14.1.181, п.14.1 ст. 14, п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п.192.1 ст.192п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У1 (зі змінами та доповненнями), що призвело до:

завищення податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2016р. - грудень 2016 р. на загальну суму 1711131грн., в т. ч. за січень 2016р. на суму 28162грн., за лютий 2016р. на суму 117998грн., за березень 2016р. на суму 174838грн., за квітень 2016р. на суму 217500грн., за травень 2016р. на суму 155142грн., за червень 2016р. на суму 116767грн., за липень 2016р. на суму 95518грн., за серпень 2016р. на суму 193182грн., за вересень 2016р. на суму 175958грн., за жовтень 2016р. на суму 58383 грн., за листопад 2016р. на суму 164523 грн., за грудень 2016р., на суму 213162грн.

завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2016р. - грудень 2016 р. на суму на суму 2919628 грн., в т.ч.: за січень 2016р. на суму 38333грн., за лютий 2016р. на суму 102879грн., за березень 2016р. на суму 468845грн., за квітень 2016р. на суму 236806грн., за травень 2016р. на суму 213117грн., за червень 2016р. на суму 182975грн., за липень 2016р. на суму 187799грн., за серпень 2016р. на суму 364959грн., за вересень 2016р. на суму 289057грн., за жовтень 2016р. на суму 486266 грн., за листопад 2016р. на суму 158856,42 грн., за грудень 2016р., на суму 228120,92грн. (без урахування від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду).

Вказані висновки обґрунтовані встановленою під час перевірки розбіжності в сумі 401 084,49 грн. між сумою доходу задекларованою підприємцем у декларації та даними виписки з банківської рахунку про надходження коштів від реалізації продукції.

Також, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3 при проваджені підприємницької діяльності за період не задекларував інші доходи отримані в 2016 році в сумі 8 948 900,00 грн. отримані ним шляхом поповнення розрахункового рахунку у банківській установі з призначенням платежу готівкові надходження власних коштів .

ФОП ОСОБА_3 не підтверджено первинними документами використання в господарській діяльності придбаних матеріалів на виготовлення готової продукції на суму 12 239 660,49 грн. і як наслідок дана сума неправомірно віднесено до складу витрат декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.

Крім цього, ФОП ОСОБА_3 безпідставно внесено до складу витрат на придбання ТМЦ суму у розмірі 2 979 504,81 грн., яка не підтверджена будь-якими первинними документами.

Не погодившись із результатами перевірки викладеними в акті, позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області надані письмові заперечення на акт перевірки від 01.12.2017 (т.1 а.с.20-30).

Листом ГУ ДФС у Запорізькій області №3873/14/08-01-1305-09 від 12.12.2017 р. надано відповідь на Заперечення, за змістом якої Заперечення залишені без задоволення з посиланням на обставини зазначені в ОСОБА_4 перевірки. (т.1 а.с. 31-49).

На підставі акту перевірки №3198/08-01-13-12/НОМЕР_1 від 23.10.2017, з урахуванням відповіді на заперечення №3873/14/08-01-1305-09 від 12.12.2017, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 15.12.2017:

- форми Р №0131621312, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 6 663 670,44 грн., в тому числі 4 422 446,96 грн. основний платіж, 2 211 223,0 грн. штрафна санкція.

- форми Р №0131631312, яким позивачу донараховано податок військовий збір в сумі 552 805,88грн., в тому числі 368537,25 грн. основний платіж, 184268,60 грн. штрафна санкція.

- форми В4 №0131881312, яким позивачу зменшується сума від'ємного значення з ПДВ та застосовуються штрафні санкції на суму 1 208 137,0 грн.

- форми Р-1 №0131891312, яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 1 711 133,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на суму 2 919 628,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними рішеннями позивачем до ДФС України подано скарги від 10.01.2018 на податкові повідомлення-рішення від 15.12.2017р. №0131891312, №0131881312, №0131621312, №0131631312

Рішенням ДФС України № 3567/Ф/99-99-11-02-01-14 від 15.03.2018, скаргу залишено без задоволення, спірні податкові повідомлення - рішення залишено без змін (т. 1, а.с.50-57).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

1. Щодо висновків ОСОБА_4 перевірки про заниження позивачем в 2016 році суми доходу отриманого від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на загальну суму 401 084,49 грн., суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що згідно рядка 02 Декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, ФОП ОСОБА_3 задекларував 19 030 174,93 грн. доходів отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності.

За змістом ОСОБА_4 перевірки №3198/08-01-13-12/НОМЕР_1 від 23.10.2017 висновки стосовно заниження позивачем суми доходу здійснені на підставі проведеного розрахунку надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача №26004354174001 відкритий в ЗАП РУ ПАТ КБ Приватбанк.

На ст.9 - 29 ОСОБА_4 перевірки вказано, що згідно даних банківських виписок по розрахунковому рахунку №26004354174001 ЗАП РУ ПАТ КБ Приватбанк, м.Запоріжжя валовий дохід Позивача (надходження коштів) за 2016 рік складає 19 431 259,42 грн. Детальний перелік надходження коштів по даті надходження, на підставі яких перевіркою визначено дохід в сумі 19 431 259,42 грн. наведено на ст.9-29 ОСОБА_4 перевірки.

Заявляючи про наявність арифметичних помилок в наведеному переліку, позивач надав до матеріалів справи копію Звітів про дебетові та кредитові операції по рахунку №26004354174001 ОСОБА_3 Підпр з 01.01.2016 по 31.12.2016 (банківські виписки про рух коштів) зведені та роздруковані окремо по календарному місяцю та копії платіжних доручень про повернення помилково перерахованих коштів, з яких вбачається необґрунтованість та не підтвердження документально позиції відповідача про надходження в 2016 рік на розрахунковий рахунок Позивача коштів від реалізації товарів, послуг в сумі 19 431 259,42 грн.

Матеріали справи містять докази, що банківські виписки надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки та досліджені, про що зазначено на ст. 5 ОСОБА_4 перевірки.

Суд, дослідивши надані позивачем документи про рух коштів по розрахунковому рахунку Позивача та Перелік надходження коштів по розрахунковому рахунку Позивача зазначеному в ОСОБА_4 перевірки встановив, що в ОСОБА_4 перевірки до розрахованої суми доходу Позивача включено кошти в сумі 329000,0 грн., обсяг надходження яких не відповідає фактичним визначений на підставі первинних банківських документів.

А саме, перевіркою даних відображених в ОСОБА_4 перевірки та банківських документів надходження коштів на розрахунковий рахунок Позивача, судом встановлено:

На ст. 20 ОСОБА_4 перевірки, рядок 69 таблиці, зазначено про надходження 14.07.2016 від ТОВ Торговий дім Оптагро коштів в сумі 46000,00 грн. При перевірці даних банківської виписки за 14.07.2016 судом встановлено, що 14.07.2016 на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ Торговий дім Оптагро надійшли кошти в сумі 4600, 00 грн. згідно платіжного доручення №1385, що є меншим на 41400,00 грн. ніж зазначено в ОСОБА_4 перевірці та враховано відповідачем при визначенні доходу. Інших коштів від ТОВ Торговий дім Оптагро 14.07.2016 на розрахунковий рахунок Позивача не надходило.

На ст. 20 ОСОБА_4 перевірки, рядок 72 таблиці, зазначено про надходження 14.07.2016 від ТОВ Агротехпостач плюс коштів в сумі 200000,00 грн. При перевірці даних банківської виписки за 14.07.2016 судом встановлено, що 14.07.2016 року на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ Агротехпостач плюс надійшли кошти в сумі 20000,00 грн. згідно платіжного доручення №787, що є меншим на 180000,00 грн. ніж зазначено в ОСОБА_4 перевірці та враховано відповідачем при визначенні доходу. Інших коштів від ТОВ Агротехпостач плюс 14.07.2016 на розрахунковий рахунок Позивача не надходило.

На ст. 24 ОСОБА_4 перевірки, рядок 7 таблиці зазначено про надходження 12.09.2016 від ТзОВ Агрозапчастини коштів в сумі 120000,00 грн., При перевірці даних банківської виписки за 12.09.2016 судом встановлено, що 12.09.2016 на розрахунковий рахунок Позивача від ТзОВ Агрозапчастина надійшли кошти в сумі 12000,00 грн. згідно платіжного доручення №1476, що є меншим на 108000,00 грн. ніж зазначено в ОСОБА_4 перевірці та враховано відповідачем при визначенні доходу. Інших коштів від ТОВ Агрозапчастиназ 12.09.2016 на розрахунковий рахунок позивача не надходило.

Відповідачем не надано пояснень, щодо розбіжностей між даними зазначеними в ОСОБА_4 перевірки та фактичними даних первинних документів, які досліджені під час судового розгляду.

З огляду на встановлення судом відсутності платежів в розмірі 329000,00 грн., які зазначені в акті перевірки, висновки відповідача в частині заниження суми доходу отриманого від підприємницької діяльності на зазначену суму є помилковими.

Також, порівнявши надані позивачем документи про рух коштів по розрахунковому рахунку позивача та Перелік надходження коштів по розрахунковому рахунку позивача зазначеному в ОСОБА_4 перевірки судом встановлено, що в ОСОБА_4 перевірки до розрахованої суми доходу позивача включено кошти в сумі 989000,0 грн., які позивачем отримані помилково без відвантаження продукції та повернуті контрагентам на наступний день після отримання, з призначенням платежу повернення помилково перерахованих коштів.

А саме, перевіркою даних відображених в ОСОБА_4 перевірки та банківських документів надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача, судом встановлено:

На ст. 16 ОСОБА_4 перевірки, рядок 11 таблиці, зазначено про надходження 26.05.2016 від ФОП ОСОБА_5 коштів в сумі 280 000,00 грн., призначення платежу - за запчастини 26.05.2016

При перевірці даних банківської виписки за 27.05.2016 судом встановлено, що 27.05.2016 позивачем платіжним дорученням №726 повернуто на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5 отримані кошти в сумі 280 000,00 грн., призначення платежу - повернення помилково перерахованих коштів згідно листа від 25.05.2016.

На ст. 16 ОСОБА_4 перевірки, рядок 12 таблиці, зазначено про надходження 26.05.2016 від від ФОП ОСОБА_6 коштів в сумі 220 000,00 грн., призначення платежу - запч 26.05 .

При перевірці даних банківської виписки за 27.05.2016 судом встановлено, що 27.05.2016 позивачем платіжним дорученням №725 повернуто на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 отримані кошти в сумі 220 000,00 грн., призначення платежу - повернення помилково перерахованих коштів згідно листа від 25.05.2016.

На ст. 16 ОСОБА_4 перевірки, рядок 33 таблиці, зазначено про надходження 31.05.2016 від ФОП ОСОБА_5 коштів в сумі 330 000,00 грн., призначення платежу - за запчастини 31.05.2016

При перевірці даних банківської виписки за 01.06.2016 судом встановлено, що 01.06.2016 позивачем платіжним дорученням №39 повернуто на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_5 отримані кошти в сумі 330 000,00 грн., призначення платежу - повернення помилково перерахованих коштів згідно листа від 31.05.2016.

На ст. 16 ОСОБА_4 перевірки, рядок 35 таблиці, зазначено про надходження 31.05.2016 від ФОП ОСОБА_6 коштів в сумі 179 000,00 грн., призначення платежу - запч 31.05 .

При перевірці даних банківської виписки за 01.06.2016 судом встановлено, що 01.06.2016 позивачем платіжним дорученням №740 повернуто на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 отримані кошти в сумі 179 000,00 грн., призначення платежу - повернення помилково перерахованих коштів згідно листа від 31.05.2016.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 розділу IV ПКУ, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Поняття готівкова виручка визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, зокрема готівкова виручка (виручка) - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Помилково перерахована сума коштів не може бути визначена як сума, отримана в результаті продажу товарів (робіт, послуг).

Порядок зарахування коштів на розрахунковий рахунок регулюється Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 №2346-ІІІ (далі - Закон № 2346) та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція №22).

Відповідно до ст. 1 Закону №2346 помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції №22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Указом Президента України Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України (чинний на момент спірних правовідносин) визначено, що термін повернення помилково отриманих коштів для юридичних осіб встановлено у п'ять днів.

Тобто, якщо помилково отримана фізичною особою - підприємцем на його розрахунковий рахунок сума коштів була повернута, то вона не включається до складу доходу суб'єкта господарювання.

Відповідачем не спростовується факт своєчасного повернення позивачем своїм контрагентам коштів, які надійшли на його розрахунковий рахунок з позначенням як повернення помилково перерахованих коштів. Також відсутній факт-яких інших господарських операцій зокрема з поставки товару по сумам які надійшли від ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6Г за 26.05.2016 та 31.05.2016.

З вказаних обставин суд вважає висновки відповідача про заниження позивачем суми доходу отриманого від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік на загальну суму 401 084,49 грн. помилковими та такими, що не найшли підтвердження матеріалами справи.

2. Щодо висновків ОСОБА_4 перевірки про заниження в 2016 році суми доходу отриманого від залучення інших доходів на загальну суму 8 948 900,00 грн. суд зазначає наступне:

Відповідно до Розділу 2.1.2. Акта перевірки Податок на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відміних від здійснення господарської діяльності (ст.30-32 ОСОБА_4 перевірки) перевіркою зазначається, що ФОП ОСОБА_3 при впровадженні підприємницької діяльності за період, що перевірявся, було здійснено залучення інші доходи (визначені пп. 164.2.20 п.164.2 ст.164 ПКУ - інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу) шляхом поповнення розрахункового рахунку №26004354174001 у банківській установі ЗАП РУ ПАТ КБ Приватбанк за 2016 рік на загальну суму 8 948 900,00 грн.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до наданих банківських виписок установи ЗАП РУ ПАТ КБ Приватбанк, у 2016 році на власний банківський рахунок ФОП ОСОБА_3 були внесені готівкою грошові кошти в розмірі 8 948 900,00 грн. за призначенням платежу готівкові кошти надходження власних коштів . Зазначені обставини досліджені судом та не заперечуються сторонами.

Підпунктом 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно частини 1 статті 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом ІV кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, який діяв у перевіряємий період, доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Таким чином, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Суд враховує, що пунктом 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, установлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Отже, власні кошти, які фізична особа-підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі). Тобто, внаслідок зарахування особистих коштів на банківський рахунок відсутні критерії доходу. Шляхом поповнення власними коштами власного рахунку здійснюється заміна одного активу (зобов'язання НБУ у вигляді паперових грошей) на інший актив (зобов'язання банку у вигляді запису на банківському рахунку).

Не відбувається і збільшення власного капіталу, оскільки сума активів підприємця в разі внесення власних коштів на власний рахунок не змінюється. Внесення власних коштів на свій підприємницький рахунок має наслідком збільшення капіталу, призначеного для здійснення підприємницької діяльності з метою, пов'язаною зі здійсненням господарської діяльності, проте не з метою збереження коштів, що не може бути обкладений податком.

Таким чином, власні кошти, внесені на власний рахунок, не є доходом у розумінні п. 4 П(С)БО 3.

Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління НБУ від 12.11.2003 № 492, метою відкриття поточного рахунку є зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

Крім того, відповідно до підпункту 7.1.5 статті 7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 №2346-ІІІ у редакції, на час виникнення спірних правовідносин зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Отже, чинним законодавством врегулюваний порядок внесення власних коштів на рахунок власником цього рахунку.

Проте чинним законодавством не наведено виключного твердження про те, що зарахування коштів на банківський рахунок має наслідком виникнення доходу.

Власні кошти, які фізична особа-підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються ним в декларації. Тобто, внаслідок зарахування особистих коштів на банківський рахунок відсутні критерії доходу. Шляхом поповнення власними коштами власного рахунку здійснюється заміна одного активу (зобов'язання НБУ у вигляді паперових грошей) на інший актив (зобов'язання банку у вигляді запису на банківському рахунку).

Таким чином, збільшення власного капіталу в разі внесення власних коштів на рахунок платника податку не відбувається, оскільки сума активів підприємця не змінюється Власні кошти платника податку є сумою грошових коштів накопичених позивачем (отриманих з карткового рахунку з кредитним лімітом, за договором позиваки), з якої відбулась сплата відповідних податків та обов'язкових платежів, а відтак вказані кошти не є базою оподаткування податком на прибуток у відповідності до Закону, оскільки не є прибутком від провадження нею господарської діяльності.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.02.2016 у справі №818/1172/14.

Позивачем у запереченнях на акт, адміністративній скарзі та позовній заяві було пояснено, що внесені грошові кошти є особистими збереженнями як громадянина, а не як суб'єкта підприємницької діяльності, були доходами його сім?ї, позиковими коштами які отриманні від громадян України в 2014-2016 роках

Також, позивачем було пояснено, що враховуючи нестабільну банківську систему в 2014-2016 роках та з метою зменшення фінансових ризиків, кошти які надходили на розрахунковий рахунок, після врахування їх в оподатковуваних операціях отримувались в банківській установі готівкою, а за необхідністю проведення оплат вносилась на розрахунковий рахунок з призначенням готівкові кошти надходження власних коштів .

Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність документів, що підтверджують джерело походження внесених коштів, як підставу визначення доходу.

Досліджені банківські виписки свідчать, що позивачем протягом 2015-2016 років неодноразово знімались з власного розрахункового рахунку готівкові кошти, які через деякий період вносились ним з призначенням готівкові кошти надходження власних коштів .

Також, позивачем надано копії договорів безпроцентної позики від 01.02.2016 та від 20.05.2016 на отримання від громадянина ОСОБА_7 позики в сумі 300 000,00 грн., які внесені ним на розрахунковий рахунок з призначенням платежу готівкові кошти надходження власних коштів .

Будь яких доказів, які б свідчили про те, що вище зазначені кошти отримані від господарської діяльності позивача або іншої діяльності в 2016 році, відповідачем суду надано не було.

Окрім того, суд приймає до уваги, що відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи..

Поряд з тим, в акті перевірки та в ході судового розгляду справи відповідачем, не наведено жодної з перелічених підстав для визначення оподаткованого доходу ФОП ОСОБА_8 на суму 8948900,00 грн.

Згідно з п. 2.3.2.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 за №607/23139, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Висновки акта перевірки про виявлені вище зазначені порушення ФОП ОСОБА_3 не підтверджені конкретними первинними бухгалтерськими та податковими документами платника податків.

Таким чином, акт перевірки в описаній вище частині порушень не відповідає вимогам законодавства, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

3. Щодо висновків ОСОБА_4 перевірки про не підтвердження реальності здійснення виробництва готової продукції, яка в подальшому була реалізована ФОП ОСОБА_3 покупцям та не підтвердження використання у господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей на суму 12 239 660,49 грн. суд зазначає:

Відповідно до п.1 Розділу 2.1.2. Акта перевірки Визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (документально підтверджених) (ст.34-55 ОСОБА_4 перевірки) перевіркою з посиланням на проведення візуального обстеження в жовтні 2017 року виробництва та складу ФОП ОСОБА_3, а також на дані найнятого підприємця (ФОП ОСОБА_9С.) якому замовлялись роботи з механічного оброблення металопрокату, зазначається про не підтвердження первинними документами в господарській діяльності придбаних матеріалів використання придбаних ТМЦ за 2016 рік в сумі 12 239 660,49 грн.

Надаючи оцінку правомірності висновків ОСОБА_4 по даному порушенню суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, а також комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В свою чергу, підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 177.4.1 Податкового кодексу України визначено, що до переліку витрат фізичної особи підприємця, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, відповідачем не заперечується, що витрати на придбання ТМЦ в сумі 12 239 660,49 грн. підтверджуються первинними документами, підставою для виключення з витрат стали висновки податкового органу про завищення позивачем витрат у зв'язку з включенням до їх складу витрат на придбання товарів та послуг, які не використовувались в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а саме виготовлення запасних частин до сільськогосподарської техніки.

В ОСОБА_4 зазначено, що згідно видаткових накладних, банківських виписок, актів виконаних робіт та інших документів. ФОП ОСОБА_3 придбано товарно-матеріальні цінності (Смугові прокати із вуглецевої сталі, труби ГОСТ (різних розмірів), круги, шестигранники, труби, швелери, арматур., заготівки трубні, кутники, смуги, квадрати, гарніри карданного валу, вилки сільгосп. призначення, вироби з пласмаси виготовлені методом лиття, пристрої для з'єднання валів та інше) вартість яких віднесено до складу валових витрат декларації про майновий стан і доходи за 2016 р.

Частина придбаних ТМЦ на суму 12 239 660,49 грн., відповідно до укладеного договору передавалась ФОП ОСОБА_9 для виготовлення готової продукції (валів карданних та шарнірів).

Оскільки жодним пунктом договору укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_9 не передбачено збирання та виготовлення продукції, перевіркою не підтверджується використання в господарській діяльності переданих ФОП ОСОБА_9 ТМЦ на суму 12 239 660,49 грн. та виготовлення з неї реалізованої продукції.

Таким чином, перевіркою не заперечується факт придбання ТМЦ (металопрокату та комплектуючих), які використані для виготовлення та комплектації реалізованої продукції. На ст.34 ОСОБА_4 перевірки перевіряючи зазначають наявність видаткових накладних на придбання ТМЦ, договорів , актів виконаних робіт, замовлень ТМУ, ОСОБА_4 приймання передачі ТМЦ та банківських виписок на їх оплату.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що понесені позивачем витрати сформовані в період отримання останнім доходів від реалізації придбаних товарів та послуг та підтверджується належним чином оформленими первинними документами: видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, на підставі яких здійснено оплату придбаного товару, а також технічними документами на виготовлення продукції, актами списання ТМЦ, що використані у виробництві (реалізації) продукції,

Суд не знаходить обґрунтованими висновки ОСОБА_4 перевірки про неможливість використання ТМЦ і виготовлення реалізованої продукції, адже, як встановлено судом, основним видом діяльності позивача було виробництво запасних частин до сільськогосподарської техніки.

Виробництво продукції здійснювалось шляхом комплектації та доробки придбаних комплектів карданних валів, шарнірів, переходників, ресор, транспортерів та іншої продукції.

Згідно матеріалів справи та змісту ОСОБА_4 перевірки, комплектуючи придбались у вітчизняних поставщиків на території України та по імпортних контрактах. При виготовлені готової продукції використовувався різноманітний металопрокат, який придбався у підприємств постачальників м.Запоріжжя та м.Дніпропетровська.

Виготовлення продукції здійснювалось відповідно до розроблених та затверджених Технологічних карт та норми витрат виготовлення продукції, на кожен вид продукції. Технологічні карти містять детальне розшифрування комплектуючих та матеріалів який підлягає використанню та виробниче обладнання для виготовлення.

Для виготовлення даної продукції, позивач має в користуванні виробничу базу за адресою м.Оріхів, вул. Рози Люксембург 57а, спеціальне обладнання.

Позивач, має спеціальну освіту і кваліфікацію, що надає йому можливість здійснювати виробництво.

Зокрема позивач зазначає, що в 1998 році він закінчив Оріхівський сільськогосподарський технікум за спеціальністю технік-механік, а в 2004 році закінчив Запорізький національний технічний університет за спеціальністю інженер з транспортних технологій .

Також, в 2016 році позивач використовував працю двох найнятих працівників, які мають належну кваліфікацію та стаж роботи за спеціальностями пов'язаними з виготовлення металовиробів.

На підтвердження наявності технологічної документації, матеріально технічної бази та кваліфікації для виготовлення реалізованої продукції, Позивачем надано копію Диплому молодшого спеціаліста за кваліфікацією технік-механік, Диплом про повну вищу освіту за кваліфікацією інженера з транспортних послуг, копії технічних паспортів з фотокартками наявного обладнання, договір оренди виробничого приміщення за адресою місто Оріхів, вул. Рози Люксембург 57а, з копіями фотографій виробничого приміщення де знаходиться обладнання і ТМЦ та виготовлена продукція, Технологічні карти та норми витрат на виготовлення продукції.

Судом встановлено, що обсяги реалізованої самостійно виготовленої та придбаної продукції ФОП ОСОБА_3, відображено в щомісячних ОСОБА_4 списання-матеріальних цінностей, що використані у виробництві (реалізації) продукції за календарний місяць, які містять детальне розшифрування обсягів реалізації, із зазначенням загальної кількості реалізованої продукції, ціни реалізації, а також обсяг та вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції за поточний місяць.

Зазначена в ОСОБА_4 розшифровка ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції за поточний місяць містить кількісні та цінові показники, які дозволяють повністю ідентифікувати використані та реалізовані матеріали.

Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, що всі придбані ТМЦ підтверджуються первинними документами, які досліджені під час перевірки і В ОСОБА_4 перевірки не зазначено жодних претензій до їх оформлення, неповноти або нереальності.

Щодо посилання Відповідача на взаємовідносини з ФОП ОСОБА_9 як підставу виключення з витрат ТМЦ, які використані для виготовлення та комплектації продукції, то суд зазначає наступне:

За поясненнями Позивача, комплектації, складання та виготовлення реалізованої продукції відповідно до Технологічних карт вимагала проведення ряду допоміжних та підготовчих операцій, таких як порізка металопрокату згідно технологічних карт виробу, чорнова обробка (зачистка) зачистка заусенець, притуплення гострих кромок.

Надані до матеріалів справи Договір укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_9, акти приймання-передачі ТМЦ на оброблення за календарний місяць свідчать, що дійсно частину робіт виконував приватний підприємець ФОП ОСОБА_9. З яким Позивач мав довгострокові господарські відносини в тому числі охоплені і попередньою плановою документальною перевіркою, яка не знайшла порушень по даним взаємовідносинам.

За матеріалами справи судом встановлено, що 02.12.2013 ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_9С укладено Договір про надання послуг відповідно до якого Виконавець (ФОП ОСОБА_9С.) зобов'язується за завданням Замовника надавати за плату наступні послуги та роботи, (надалі іменуються Послуги ) з механічного оброблення металопрокату яке включає в себе:

-порізка металопрокату згідно технологічних карт виробу

-чорнова обробка (зачистка) головних поверхонь заготовок

-свердлування кріпильних отворів, зняття фасок, прорізка канавок згідно технологічних карт виробу.

-зачистка заусенець, притуплення гострих кромок

-обезжирення фасування заготовок.

Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим Договором, міститься у замовленні, яке формується Виконавцем у присутності Замовника (або довіреної особи Замовника)

Відповідно до даного договору в період з 01.02.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_9 передано на обробку металопрокат та комплектуючи загальною вартістю 12 239 660,49 грн.

Укладення вище зазначеного договору та передача ТМЦ від ФОП ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_9 на механічну обробку підтверджується змістом ОСОБА_4 перевірки укладення якого не заперечується відповідачем.

Виконання робіт ФОП ОСОБА_9 виконувалось у суміжному приміщенні з виробництвом Позивача (м.Оріхів. вул. Рози Люксембург, 57 а.), що підтверджується змістом ОСОБА_4 приймання передачи ТМЦ для оброблення та наданою копією Договору оренди частини нежитлового приміщення за адресою м.Оріхів, вул.Рози Люксембург, 57а укладеного між гр.ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_9

Відповідно до складених сторонами щомісячних ОСОБА_4 приймання-передачі ТМЦ на оброблення ФОП ОСОБА_9 виконані роботи з порізка металопрокату згідно технологічних карт виробу, чорнової обробки (зачистки) головних поверхонь заготовок, свердлування кріпильних отворів, зняття фасок, прорізки канавок згідно технологічних карт виробу, зачистки заусенець, притуплення гострих кромок, обезжирення фасування заготовок.

Після проведення робіт, оброблений металопрокат у вигляді заготовок повернуто Замовнику в повному обсязі, який ним використано для виготовлення реалізованої продукції, що підтверджується Актами списання-матеріальних цінностей, що використані у виробництві (реалізації) продукції за календарний місяць.

Відповідно до досліджених обставин, суд не знаходить пов'язаності виконання робіт ФОП ОСОБА_9 з висновками зазначає ОСОБА_4 перевірки про неможливість виготовлення Позивачем реалізованої в 2016 році продукції та використанням ним для виробництва такої продукції товарно-матеріальних цінностей на суму 12 239 660,49 грн.

Судом встановлено, та не спростовується змістом ОСОБА_4 перевірки, що позивач в 2016 році від реалізації запасних частин та комплектуючих до сільськогосподарської техніки отримав дохід (виручку) в сумі 19 030 174,93 грн. Обсяги реалізованої продукції по самостійно виготовленій продукції на зазначену суму включені до ОСОБА_4 списання-матеріальних цінностей, що використані у виробництві (реалізації) продукції за календарний місяць.

Окрім того, вважаємо що логіка визначення даного порушення господарської діяльності в ОСОБА_4 перевірки є непослідовною та неповною. Адже перевіркою не спростовується факт придбання ТМЦ їх пов'язаність з господарською діяльністю, при цьому виключення їх з витрат здійснюється посилаючись на неможливість виконання однієї з проміжних операцій.

Судом встановлено, що відповідач не заперечує факт придбання ТМЦ (металопрокату та комплектуючих), які використані для виготовлення та комплектації реалізованої продукції. На ст.34 ОСОБА_4 перевірки перевіряючи зазначають наявність видаткових накладних на придбання ТМЦ, договорів , актів виконаних робіт, замовлень ТМУ, ОСОБА_4 приймання передачі ТМЦ та банківських виписок на їх оплату.

Єдиною підставою, з якої відповідач зробив висновок про недійсність господарської операції між ФОП ОСОБА_3О та ФОП ОСОБА_9 є посилання на неможливість транспортування ТМЦ зі складу ФОП ОСОБА_3 до складу ФОП ОСОБА_9, що спростовується вище зазначеними обставинами знаходження виробництва в суміжних приміщеннях.

Щодо посилання відповідача на неможливість встановити, яка кількість комплектуючих та металопрокату пішла на виготовлення реалізованої продукції то суд зазначає, що дане спростовується наданими Технологічними картами, Актами списання-матеріальних цінностей, що використані у виробництві (реалізації) продукції за календарний місяць копії яких надавались до фіскального органу під час адміністративного оскарження ОСОБА_4 перевірки.

З вказаних обставин суд вважає висновки контролюючого органу про виключення з витрат матеріалів та комплектуючих використаних для виготовлення продукції з посиланням на фіктивність господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_9, який виконував лише частину робіт з механічної обробки металопрокату, яка необхідна для виготовлення реалізованої Позивачем продукції необгрунтовними.

4.Стосовно висновків ОСОБА_4 перевірки про безпідставне внесення позивачем до складу витрат на придбання ТМЦ суму у розмірі 2 979 504,81 грн. яка не підтверджена будь-якими первинними документами суд зазначає:

Судом встановлено, що за змістом ОСОБА_4 перевірки та наданих Відповідачем пояснень викладених у відзиві з валових витрат позивача виключається витрати на придбання імпортних товарів в сумі 2 979 504,81 грн. реалізацію яких підтверджено, але за висновками фіскального органу відсутні первині документи на їх придбання.

Так, відповідно до п.2 Розділу 2.1.2. Акта перевірки Визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (документально підтверджених) (ст.55-61 ОСОБА_4 перевірки) перевіркою зазначається, що за даними перевірки первинних документів (видаткових накладних, ВМД, банківських виписок у іноземній валют, контрактів, договорів та інше ) встановлено що, ФОП ОСОБА_3 у 2016 році було придбано імпортний товар згідно вантажно-митних декларацій ТМЦ на загальну суму 8 691 583,70 грн.

За змістом ст. 55 ОСОБА_4 перевірки, контролюючим органом в ході проведення перевірки встановлено реалізацію та/або подальше використання імпортованого товару в господарській діяльності, що підтверджено первинними документами на загальну суму 2 979 504,81 грн.

Одночасно на сторінці 61 ОСОБА_4 перевірки Відповідачем зазначається, що в порушення вимог п. 177.2 ст. 177,пп.177.4.1., пп. 177.4.4, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (чинні на момент скоєння порушення) ФОП ОСОБА_3 у декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік безпідставно внесено до складу витрат на придбання ТМЦ суму у розмірі 2 979 504,81 грн., яка не підтверджена будь-якими первинними документами.

Суд вважає необгрунтовними такі висновки виходячи з наступного.

Статтею 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 від 16.07.1999 та п. 1.2 глави 1 Положення пр. документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку від 24.05.1995 №88 установлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та проведення записів в облікових регістрах є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні містити певні обов'язкові реквізити.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства (установи), від імені якого складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується, що ФОП ОСОБА_3 у 2016 році було придбано товар по імпортним контрактам, країна нерезидента Китай, на загальну суму 8 691 583,70 грн. Зокрема були придбані електродвигуни, круги поворотні, ресори та комплектуючи до карданних валів ( безшовні сталеві труби, кожухи трансмісійного валу, шарніри, обгоні муфти, пружинні штифти, фрикційні муфти, перевідники, хрестовини, захисні кожухи).

Перелік контрактів та дослідження операцій і документів по імпортним контрактам відображено в розділі 11 ОСОБА_4 перевірки Дотримання вимог валютного законодавства при здійснені зовнішньоекономічних операцій.

Для імпортних операцій первинними документами є імпортний контракт, специфікації до нього, Вантажно-митна декларація, комерційний інвойс, Міжнародна товарно-транспортна накладна, банківська виписка на купівлю та перерахування валюти.

Зокрема, Вантажна митна декларація (ВМД) - це письмова заява, що містить відомості про товари та інші предмети й транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України або відомості про зміну митного режиму відносно цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, ведення митної статистики, нарахування митних платежів. ВМД оформлюється на бланках форми МД-2, МД-3 і МД-8.

Вантажна митна декларація є уніфікованим документом, сформованим відповідно до міжнародних стандартів та аналогічних документів інших країн.

На підтвердження вчинених операцій позивачем до матеріалів справи надано копії імпортних контрактів, специфікацій, інвойси, вантажно-митні декларації, Міжнародна товарно-транспортна накладна, банківська виписка на купівлю та перерахування валюти.

Судом встановлено, що надані позивачем документи по надходженню імпортних товарів досліджені та зазначені в ОСОБА_4 перевірки ст.140-155, що спростовує твердження відповідача про відсутність первинних документів, які підтверджують витрати на придбання реалізованих імпортних товарів.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, про неправомірність виключення Відповідачем зі складу витрат на придбання ТМЦ ФОП ОСОБА_3 суму у розмірі 2 979 504,81 грн., як не підтверджені витрати по придбанню реалізованого імпортного товару.

З огляду на встановлення судом відсутності завищення позивачем суми задекларованого доходу та суми понесених витрат пов'язаних з одержанням доходу суд дійшов до висновку про неправомірність висновків ОСОБА_4 перевірки про заниження Позивачем чистого оподатковуваного доходу і як наслідок податку з доходи фізичних осіб на загальну суму податку 4 422 446,96 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0131621312, нарахованого за збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб в сумі 6 663 670,44 грн., в тому числі 4 422 446,96 грн. основний платіж, 2 211 223,0 грн. штрафна санкція.

Згідно з пунктом 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками якого є особи, визначені пунктом 162.1статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність збільшення контролюючим органом позивачу суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для збільшення ФОП ОСОБА_3 суми грошового зобов'язання по військовому збору на загальну суму податку 368537,25 грн..

Таким чином, враховуючи вищезазначене, наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0131631312, нарахованого за збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 552 805,88грн., в тому числі 368537,25 грн. основний платіж, 184268,60 грн. штрафна санкція

Судом встановлено, що з посиланням на порушення, наведені в п.2.2.2 ОСОБА_4 перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області зазначає про завищення ФОП ОСОБА_3 податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1711133,0, грн.. за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016 р., що не призвело до заниження податку на додану вартість.

А саме, відповідач вказує на не підтвердження реалізацію (використання) товару придбаного у ТОВ НВП "Термет" код за ЄДРПОУ 13456569, Приватне підприємство "Фірма "НВ" код за ЄДРПОУ 20473746, ТОВ "ТАКТ" код за ЄДРПОУ 21858879, ТОВ "Круг" код за ЄДРПОУ 31993505, ПП"МЕТАЛСЕРВІС-КАМЄЯ" код за ЄДРПОУ 32643554, ТОВ "ОМЕГАМЕТТРЕЙД" код за ЄДРПОУ 32714043, ТОВ "УКРАЇНСЬКИЙ КАРДАН" код за ЄДРПОУ 33800101, ТОВ "АВ метал груп" код за ЄДРПОУ 36441934, ТОВ "ТД СТАНДАРТ" код за ЄДРПОУ 36836146, ТОВ "АГРОКАРДАН" код за ЄДРПОУ 37418251, ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА "ФУРМА" код за ЄДРПОУ 37834951, ТОВ "ТБО ГРУП" код за ЄДРПОУ 38974316, ТОВ "АЛЬКАНТАРА ТРЕЙД" код за ЄДРПОУ 39733408, ТОВ "ТД МЕТІДА" код за ЄДРПОУ 40212999, HEBEI PROVINCE GOLD MYSTERIOUS PIPE CO., LTD у господарській діяльності. (ст.101 акта перевірки).

Також, судом встановлено, що з посиланням на порушення, наведені в п.2.2.2 ОСОБА_4 перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області зазначає про завищення ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2919628,0 грн.. за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, що призвело до завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість. на суму 1 208 137,0 грн.

Зокрема, відповідач вказує, що ФОП ОСОБА_3 включив до складу податкового кредиту суму сплачену контрагентам постачальникам за товар, реалізацію (використання) якого у господарській діяльності не встановлено (відсутністю (ненадання) до перевірки первинних документів, які б підтверджували їх використання у господарській діяльності у т.ч. переробці, виробництві та інформацію стосовно залишку товару проведеної на підставі інвентаризації) в результаті встановлених порушень податкового законодавства, які відображені в п 2.2.2 розділу 2 ОСОБА_4 перевірки.

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність висновків ОСОБА_4 перевірки про порушення Позивачем вимог податкового законодавства зазначених в в п 2.2.2 розділу 2 ОСОБА_4 перевірки, суд дійшов висновку щодо неправомірності зменшення ФОП ОСОБА_3 податкових зобов'язань з податку на додану вартість а суму 1711133,0, грн.. за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2919628,0 грн.. за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Також суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.77 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту ОСОБА_4 перевірки. контролюючий орган визначаючи неправомірність віднесення до податкового кредиту та зменшуючи його на суму сплаченого ПДВ по придбаним товарам, як нормативну підставу зазначає положення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до якої, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Аналіз даної норми визначає, що з 01.07.2015 Податковий кодекс України не передбачає коригування (зменшення) суми податкового кредиту у випадку встановлення факту використання придбаних ТМЦ не господарських операціях.

Визначений законом алгоритм визначає, що у випадку не використання в господарській діяльності ТМЦ придбаних зі сплатою податку на додану вартість, суми ПДВ, сплачені/нараховані під час придбання товарів/послуг, мають бути включені до складу податкового кредиту (пункт 198.3 статті 198 Кодексу) та платник податків нараховує собі податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі сплаченого податку, по даті початку використання товарів в неоподатковуваних операціях визначену в первинних документах.

Податкові зобов'язання та право на податковий кредит є різними за правою природою складовими податку на додану вартість та не можуть замінюватись.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України містить виключний перелік, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідачем не заперечується наявність у позивача зареєстрованих податкових накладних та вантажно-митних декларацій їх невідповідність або фіктивність.

Враховуючи вище зазначені норми закону, суд приходить до висновку про незаконність висновків ОСОБА_4 перевірки про завищення ФОП ОСОБА_3 податкового кредиту на підставі п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України з посиланням на невикористання придбаних ТМЦ в господарській діяльності

Таким чином, враховуючи вищезазначене, наявні правові підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0131881312, за яким позивачу зменшується сума від'ємного значення з ПДВ та застосовуються штрафні санкції на суму 1 208 137,0 грн. та податкового повідомлення рішення від 15.12.2017 №0131891312, за яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 1 711 133,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на суму 2 919 628,00 грн. штрафна санкція

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , суд звертав увагу на необхідність покладення обов'язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 72 КАС України.

У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "Руїс Торіха проти Іспанії" (заява № 18390/91) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на вищевказане, зважаючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2017 №№0131621312, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (70500, АДРЕСА_1, РНКОПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) судовий збір у розмірі 8810грн.00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.07.2018.

Суддя Ю.В.Калашник