Постанова

від 19.07.2018 по справі 911/3860/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. Справа№ 911/3860/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Андросенко А.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2018р. (повний текст складено 11.04.2018р.)

у справі №911/3860/17 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратушенко"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фієста"

про визнання недійсним рішення комісії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ратушенко" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції, оформленої протоколом комісії ПрАТ "Київобленерго" №079 від 15.11.2017р. по розгляду акту №К034390 від 01.06.2017р. про порушення Правил користування електроенергією.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що представниками відповідача було складено акт про порушення №К034390 від 01.06.2017р., та вилучено кришку клемної колодки та пломби. В подальшому відповідачем проведено експертне електротехнічне дослідження, після чого проведено засідання комісії по розгляду даного акту про порушення та застосовано до позивача оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування вартості недооблікованої електроенергії за 158 днів, внаслідок порушення правил користування електричною енергією, про що було складено відповідний протокол повторної комісії по розгляду акту №079 від 15.11.2017р.

За доводами позивача, дії працівників відповідача під час складення акту про порушення від 01.06.2017р. та прийняття рішення від 15.11.2017р., суперечать вимогам закону, тому оперативна-господарська санкція, оформлена протоколом комісії ПрАТ "Київобленерго" №079 від 15.11.2017р. по розгляду акту №К034390 від 01.06.2017р. підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2018р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фієста".

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.04.2018р. у справі №911/3860/17 позов задоволено повністю. Скасовано оперативно-господарську санкцію, застосовану протоколом №079 від 15.11.2017р. засідання комісії Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" по розгляду акту №К034390 від 01.06.2017р. про порушення Правил користування електроенергією Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратушенко". Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратушенко" 1 600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність зроблених судом висновків обставинам справи, просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

За твердженням апелянта суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність укладеного між сторонами справи договору про постачання електричної енергії №1223 від 12.03.2011р., оскільки позивачем було визнано факт існування такого правочину у позовній заяві.

На думку скаржника, відповідальність за збереження приладу обліку покладається саме на споживача, оскільки актом передачі на відповідальне збереження приладу обліку та пломб від 13.06.2014р. позивачу були передані на зберігання лічильник та встановлені на ньому пломби, і акт підписаний уповноваженою особою товариства - Поліщуком І.В. При цьому, відповідач вказував, що подані позивачем докази про неперебування з товариством гр. Поліщук І.В. в трудових правовідносинах суперечать вимогам ГПК України та не можуть братися судом до уваги, оскільки позивачем не надано доказів направлення іншим учасникам справи таких доказів.

Відповідач також зазначав, що факт виявленого порушення підтверджується висновком експертизи, а висновки суду, що пошкоджена клемна кришка блоку не є складовою частиною приладу обліку є помилковими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Руденко М.А., Смірнова Л.Г., відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду на 05.07.2018р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2018р. оголошено перерву до 19.07.2018р.

17.07.2018р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

Представники третьої особи до судового засідання, що відбулось 19.07.2018р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Неявка представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за результатами перевірки виробничої бази за адресою смт. Калинівка, вул. Залізнична 158, відносно ТОВ "Ратушенко" працівниками ПрАТ "Київобленерго" складено акт про порушення №К034390 від 01.06.2017р., у якому зазначено про порушення споживачем пункту 6.40 ПКЕЕ - втручання в дооблікові кола приладу обліку електричної енергії, спиляне "вухо" на клемній колодці, що дає можливість доступу до вторинних дооблікових кіл приладу обліку без порушення пломби, встановленої електропередавальною організацією.

В акті наведена схема електропостачання споживача із позначенням місця розташування у схемі лічильника НІК 2301 АК1 заводський №0947822 та клемної колодки.

Акт підписано працівниками відповідача Гончаровим Є.О., Жданюком А.В. та Куделею С.А. та зазначено, що перевірка проводилася в присутності директора ТОВ "Ратушенко" - Ратушенка І.Т., і зроблено відмітку про те, що він відмовився від підписання акта.

01.06.2017р. відповідачем складено акт тимчасового вилучення до акту про порушення №034390, згідно якого вилучено та упаковано в непрозорий поліетиленовий сейф-пакет №11265565 пломбу №С13597181 зеленого кольору та кришку клемної колодки із спиляним "вухом".

28.06.2017р. відповідачем проведено засідання комісії по розгляду акту №К034390 від 01.06.2016р., яке оформлене протоколом №142 від 28.06.2017р. На засіданні був присутній представник ТОВ "Ратушенко" Гребенюк М.С., який не погодився з актом, проте проти проведення експертизи не заперечував і вказував, що трансформаторна підстанція з лічильником знаходиться на території ТОВ "Фієста", і у представників ТОВ "Ратушенко" немає вільного доступу до трансформаторної підстанції.

Комісією вирішено вилучити "клемну колодку", запаковану у сейф-пакет 11265565 та направити її на електротехнічне дослідження.

На електротехнічне дослідження, проведене за заявою ПрАТ "Київобленерго" незалежним інститутом судових експертиз, було поставлено наступні питання:

- чи є пошкодження зовнішніх конструктивних елементів клемної кришки, який їх характер?

- чи забезпечується неможливість викручування пломбувального гвинта без порушення наданої на клемній кришці пломби з метою доступу до струмоведучих кіл клемної колодки, яка закривається наданою клемною кришкою?

Висновком електротехнічного дослідження №8905 від 13.10.2017р. встановлено, що у наданій на дослідження клемній кришці виявлено пошкодження пломбувальної петлі. На лівому верхньому куті лицьової частини клемної кришки виявлено пошкодження у вигляді сколу. Закріплена на клемній кришці полімерна пломба із серійним номером С13597181 не опломбована до голівки гвинта та до петлі на кришці, внаслідок цього отримується вільна можливість викручування пломбувального гвинта без порушення закріпленої на клемній кришці полімерної пломби.

15.11.2017р. відповідачем проведено повторне засідання комісії по розгляду акту №К034390 від 01.06.2017р., на якому був присутній представник ТОВ "Ратушенко" Семенець С.О., який відмовився від надання пояснень та підпису протоколу.

Рішенням комісії по розгляду акту №К034390 від 01.06.2017р., оформленим протоколом №079 від 15.11.2017р., ПрАТ "Київобленерго" застосовано до ТОВ "Ратушенко" оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування вартості недоврахованої електричної енергії згідно пункту 2.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р., за період 158 днів з 26.12.2016р. по 01.06.2017р. на суму 432 495,89 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, рішення комісії є незаконним, оскільки прийнято з порушенням вимог закону.

Відповідно до статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено обов'язки та відповідальність споживачів енергії. Так, зокрема, споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №417/1442 від 02.08.1996р. (далі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток №3).

Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку №3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів укладення між позивачем та відповідачем договору про постачання електричної енергії. На вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2017р. сторонами договір не було надано.

Договір про постачання електричної енергії №1223 від 12.03.2007р., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки правочин укладений не з ТОВ "Ратушенко" (ЄДРПОУ 37474447), а з ФОП Ратушенком Ігорем Тарасовичем. При цьому, ТОВ "Ратушенко" зареєстровано як юридична особа лише 27.01.2011р., про що свідчить залучений до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003659081 від 22.02.2018р.

З огляду на те, що сторонами не було подано копію договору про постачання електричної енергії №1223 від 12.03.2011р., який укладений між ТОВ "Ратушенко" та ПрАТ "Київобленерго", колегія суддів позбавлена можливості перевірити його зміст. Визнання позивачем існування такого договору не можуть бути підставою для звільнення сторін від обов'язку доказування в порядку статті 75 ГПК України.

Зі змісту пункту 3.3 ПКЕЕ випливає, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

З матеріали справи вбачається, що прилад обліку та клемна колодка знаходяться на зачиненій та охоронюваній території третьої особи - ТОВ "Фієста", тож відповідальність за збереження приладу обліку та пломб відповідно до акта про пломбування могла бути покладена як на споживача, так і на особу, на території якої вони встановлені, оскільки в акті про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 13.06.2014р., назва споживача, його ідентифікаційний код та адреса не вказані, акт з боку споживача печаткою не засвідчений, а підписаний особою Поліщук І.

За твердженням позивача, з даною особою жодних цивільно-правових або трудових відносин позивач не має, особа, яка підписала акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб не Товариство "Ратушенко", про що свідчить лист-повідомлення №09.02 від 09.02.2018р., наданий до матеріалів справи та надісланий відповідачу відповідно до поштової квитанції від 15.02.2018р.

Таким чином, з поданої копії акту про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 13.06.2014р. не можливо достовірно встановити особу, відповідальну за збереження приладу обліку та пломби.

Зі змісту складеного відповідачем акту про порушення №К034390 від 01.06.2017р. випливає, що позивача визнано винним у вчиненні правопорушення кваліфікованого за пунктом 6.40 ПКЕЕ: втручання в дооблікові вторинні кола приладу обліку електричної енергії, спиляне "вухо" на клемній колодці, що дає можливість доступу до вторинних дооблікових кіл приладу обліку без порушення пломби, встановленої електропередавальною організацією .

Разом із тим, пункт 6.40 ПКЕЕ має наступний зміст: пошкодження чи зрив пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів . При цьому, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656.

Згідно оскаржуваного позивачем протоколу №079 від 15.11.2017р., порушення кваліфіковано за пунктом 2.1.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р. (далі - методика №562).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 методики №562, методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження розрахункових засобів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку.

Пошкодження клемної колодки, не визнається тотожним пошкодженню розрахункового засобу обліку, адже клемна колодка не є складовою частиною приладу обліку.

Якщо ж енергопостачальником виявлене порушення кваліфікувалось як інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку, то для застосування будь-яких заходів відповідальності має бути доведено, що такі дії дійсно призвели до зміни показів приладу обліку. Проте, чи призвели дії споживача, зафіксовані в акті про порушення, до зміни показів приладу обліку, постачальником електроенергії не досліджувався та не встановлювався, отже непідтверджений належними доказами.

Відповідно до пункту 3.1 методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006р., факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

До отримання енергопостачальником результатів експертизи (у визначених цією методикою випадках) ця методика не застосовується.

В пункті 9 акту про порушення №К034390 від 01.06.2017р. зазначено про те, що прилад обліку знятий, укладений у сейф-пакет №11265565. Однак, як вбачається з поданої суду копії акту тимчасового вилучення до акту про порушення №034390 від 01.06.2017р. та копії висновку експертного електротехнічного дослідження №8905 від 13.10.2017р., у сейф-пакет №11265565 була упакована клемна кришка клемної колодки з пломбами, а не сам прилад обліку.

Таким чином, лічильник НІК2301АК1 під час перевірки 01.06.2017р. не вилучався, експертам не передавався та не був об'єктом електротехнічного дослідження, проведеного на замовлення ПрАТ "Київобленерго". Питання про те, чи призвели пошкодження клемної кришки та пломбувальної петлі до зміни показів приладу обліку, перед експертом не порушувалося (висновок №8905 від 13.10.2017р.).

Повірка лічильника та вичитка пам'яті лічильника (відповідно до ст. 16 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" проводиться виробником засобів вимірювальної техніки), яка могла б підтвердити факт зупинок обліку, відповідачем також проведена не була, відтак втручання ТОВ "Ратушенко" у покази приладу обліку жодними доказами, наявними у матеріалах справи, не підтверджується.

Призначення у справі електротехнічної експертизи з метою встановлення факту втручання у покази приладу обліку не є необхідним, оскільки у будь-якому випадку не спростовує того факту, що оскаржуване рішення електропостачальника від 15.11.2017р. приймалось за відсутності будь-яких доказів фактичної зміни показів приладу обліку.

При цьому порушенням ПКЕЕ, згідно пункту 6.40, визначається втручання в параметри розрахункових засобів обліку з метою зміни їх показів, а не пошкодження клемної кришки та пломбувальної петлі, тоді як такого втручання в параметри засобів обліку з боку споживача матеріалами справи не підтверджено. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення комісії ПрАТ "Київобленерго", оформлене протоколом №079 від 15.11.2017р. про донарахування споживачу вартості недорахованої електроенергії належить визнати недійсним.

Стосовно розподілу судових витрат у даній справі, зокрема, в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем до матеріалів справи долучено оригінал угоди про надання адвокатських послуг від 05.02.2018р., укладеної між адвокатом Кошовим Сергієм Івановичем (свідоцтво №216 від 06.08.2014р.) та ТОВ "Ратушенко"; розрахунок затрат часу та вартості виконаних робіт при наданні юридичної допомоги по даній справі; копію квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 05.02.2018р., згідно якого адвокатом Кошовим С.І прийнято від Ратушенка І.Т. 10 880,00 грн.; розрахунок №2 затрат часу та вартості виконаних робіт при наданні юридичної допомоги по справі; копію квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 09.03.2018р., згідно якого адвокатом Кошовим С.І прийнято від Ратушенка І.Т. 11 600,00 грн.

Судом першої інстанції вірно відмовлено в частині покладення на відповідача понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи, що позивачем не надано акту виконаних робіт за договором, який би підтверджував виконання адвокатом та прийняття клієнтом обумовлених робіт, а також те, що витрати позивача (а не прибутки адвоката) мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера, або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням, які до суду не подані, тому судові витрати позивача не підтверджені належними фінансовими документами.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2018р. у справі №911/3860/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.04.2018р. у справі №911/3860/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3860/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 30.07.2018р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

Л.Г. Смірнова