Рішення

від 01.08.2018 по справі 814/1/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 814/1/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ -Д", вул. 295 Ст. Дивізії, 79 В, м. Миколаїв, 54037

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2017 р. № 00044431402, № 00044421402,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2017 № 00044431402, № 00044421402.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що інспектору при перевірці були надані договори про надання маркетингових послуг (договори поставки), акти виконаних послуг, додатки, податкові накладні щодо проведених послуг, тому позивачем правомірно сформовані витрати та податковий кредит, а податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 є протиправними та належить скасувати.

Відповідач надав заперечення проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу, тому податкові повідомлення-рішення є законним й обґрунтованим.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Актом Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 28.07.2014 по 30.06.2017 № 1423/14-14-02/39318974 встановлено порушення позивачем Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 711932 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 454261 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017 № 00044431402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 711932 грн. основного зобов'язання та 160791 грн. штрафні санкції, №00044421402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 454261 грн. та 113565 грн. штрафні санкції.

Перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ СОЮЗ-Д відносило до складу витрат на збут витрати, пов'язані з придбанням маркетингових та інших послуг у ФОП ОСОБА_2 ,ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ТОВ Суматра ЛТД , ТОВ Стиль Д , ТОВ Лидер -Трейд , ТОВ ВЕЛС ТРЕЙД , ТОВ КАПРІ-АЛЬФА , ТОВ РУШ , ТОВ ОМЕГА , ТОВ ТД ІМПЕРІЯ РА , ТОВ ФУДМЕРЕЖА , ТОВ ГРУПА РІТЕЙЛУ Україна , ТОВ ГСН , ТОВ Вінницька дистриб'юційна компанія , ТОВ Слобожанка ТОРГ , ТОВ Форвард-СВ всього на суму 3 859 810 грн.

В акті перевірки зазначено, що по контрагентах ФОП ОСОБА_2 ,ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 надані ідентичні договори від 01.10.2015, за умовами яких, виконавець зобов'язаний надати Замовнику за плату послуги по направленню, згідно договору, а замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та сплатити їх. Об'єктом послуг по договору являється надання послуг мерчандайзингу, послуг по передпродажній підготовці товару, розміщення товару, поставленого Замовником в місцях продажу, акти наданих послуг, згідно яких встановлено вид та ціна послуги. До актів надані додатки, в яких зазначено вартість наданих послуг, регіон, місто, адреса їх надання, кількість відвідувань, тривалість одного відвідування, загальна кількість відпрацьованого часу, вартість.

З наданих до перевірки актів виконаних робіт та додатків до них не зрозуміло формуванні ціни послуги, неможливо ідентифікувати, які саме надавались маркетингові чи мерчандайзингові послуги, не надано результати послуги, звіти про її надання, не надано документи, стосовно інформації про використовування послуг у господарській діяльності. Контрагенти позивача- перебувають на обліку в інших регіонах, більшість з них не звітують, не декларують чисельність працюючих.

По контрагентах позивача ТОВ Суматра ЛТД , ТОВ Стиль Д , ТОВ Лидер -Трейд , ТОВ ВЕЛС ТРЕЙД , ТОВ КАПРІ-АЛЬФА , ТОВ РУШ , ТОВ ОМЕГА , ТОВ ТД ІМПЕРІЯ РА , ТОВ ФУДМЕРЕЖА , ТОВ ГРУПА РІТЕЙЛУ Україна , ТОВ ГСН , ТОВ Вінницька дистриб'юційна компанія , ТОВ Слобожанка ТОРГ , ТОВ Форвард-СВ до перевірки надані договора про надання послуг, типові акти приймання-передачі маркетингових та інших послуг, додатки до них не дають повної інформації стосовно переліку виконаних маркетингових послуг, в актах приймання-передачі маркетингових та інших послуг зазначено перелік товарів та перелічено послуги з передпродажної підготовки товарів Постачальника у роздрібній торгівельній мережі Покупця (розклеювання стікерів та встановлення цінників), зазначена загальна вартість послуг, але не зазначено вартість кожного виду послуг.

Вищезазначені Виконавці маркетингових та інших послуг являються в перевіряємому періоді для позивача покупцями відповідно до договорів поставки з кожним із вищезазначених контрагентів. Договір про надання послуг та договір поставки, в якому п.4.6 зазначено, що право власності на товар переходить в момент передачі товару. Передачею товару вважається підписання товарно-транспортної накладної або видаткової накладної уповноваженим представником Покупця, з обов'язковим зазначенням дати приймання Товару та прізвища матеріально-відповідальної особи.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України

Відповідно до п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарі/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз норм Податкового кодексу свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльність відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги) (п.14.1.108 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.134.1.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Позивач надав суду пояснення, що мерчандайзинг один із видів маркетингу, який сприяє інтенсивному просуванню товарів в роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу-вдале розміщення товару на вітрині, організація презентації товару з надання сувенірів, скидок та пільг. Укладення послуг з фізичними особами-підприємцями в інших регіонах пояснюється кадровою кризою двох південних регіонів, що призвело до того, що позивач звернувся до інших підприємців, які надавали послуги більш низькою вартістю. Укладання договорів про надання послуг на товар, який вже не є власністю позивача, пов'язане з наданням послуг на майбутній товар, що буде сприяти його більш якісному продажу.

З наданих суду документів: договорів, актів, пояснень , суд дійшов висновку, що витрати, які позивач сформував за наслідками надання послуг контрагентами ФОП ОСОБА_2 ,ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 є правомірними, тому позов в частині донарахування податку на прибуток по цих контрагентах належить задовольнити.

Стосовно витрат та податкового кредиту позивача, який сформовано за наслідками договорів про надання послуг з одночасним укладанням договору поставки, за умовами якого у позивача переходить право власності на цей товар до контрагентів ТОВ Суматра ЛТД , ТОВ Стиль Д , ТОВ Лидер -Трейд , ТОВ ВЕЛС ТРЕЙД , ТОВ КАПРІ-АЛЬФА , ТОВ РУШ , ТОВ ОМЕГА , ТОВ ТД ІМПЕРІЯ РА , ТОВ ФУДМЕРЕЖА , ТОВ ГРУПА РІТЕЙЛУ Україна , ТОВ ГСН , ТОВ Вінницька дистриб'юційна компанія , ТОВ Слобожанка ТОРГ , ТОВ Форвард-СВ , суд погоджується з позицією податкового органу стосовно того, що контрагенти позивача надають йому маркетингові послуги на товари, які вже не належать позивачу. Маркетингові послуги є економічно недоцільними та не вбачається їх подальше використання в господарській діяльності підприємств з метою отримання прибутку.

Позивачем не надано суду доказів використання вказаних досліджень у власній господарській діяльності та їх економічну доцільність, оскільки позивач сплачує кошти за просування товару, який вже належить його контрагентам, а іншого товару згідно бухгалтерського обліку, у позивача немає, що підтверджується поясненнями інспектора в судовому засіданні немає.

Посилання позивача на те, що ці послуги надавались позивачу на майбутній товар не приймається судом до уваги, оскільки невідомо, коли цей товар буде позивачем придбаний та чи буде він придбаний взагалі. Відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді витрат та податкового кредиту є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку витрат та суми податкового кредиту, тому податкове повідомлення-рішення №00044421402 від 30.11.2017 належить скасувати повністю.

Також перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ СОЮЗ-Д неправомірно нараховано амортизаційні відрахування на основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку, а також зменшено економічні вигоди підприємства за рахунок надання в оренду основних засобів вартістю нижче нарахованої суми амортизації на загальну суму 95 372 грн.

Позивачем придбано два автомобіля ГАЗ-33-202-757, які актами від 22.08.2016 введені в експлуатацію, але тільки на травень 2017 були здані в оренду, що підтверджується актами наданих послуг від 31.05.2017 №1306,№1307 на суму 1200 грн. кожний, а амортизація нарахована на ці автомобілі за І півріччя 2017 року 10249,72 грн.

Згідно з п.138.3.2 ст.138 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів. Термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку".

Редакція цієї статті з 01.01.2017 року Законом України № 1797 від 21.12.2016 викладена в іншій редакції та зазначає, що амортизація не нараховується на основні засоби не призначені для використання в господарській діяльності платника податку, а не так , як було зазначено раніше, що не підлягають амортизації основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності підприємства .

За 2016 рік витрати на амортизацію автомобілів в сумі 40999 грн. позивач нарахував неправомірним, тому податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 № 00044431402 в сумі 40999х18%=7380 грн. та 1845 грн. штрафних санкцій є правомірним.

За 2017 рік витрати на амортизацію автомобіля 30 749+23624=54373 грн. за І кв. та І півріччя 2017 року є правомірними, оскільки відповідачем не доведено суду, що автомобілі ГАЗ не призначені для використання в господарській діяльності, тому податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 № 00044431402 належить скасувати частково в сумі 92767,14 грн. основного зобов'язання та 15 811,78 штрафні санкції, а саме витрати, які сформовані позивачем в 2015 році по контрагентах про наданні послуг - фізичними особами - підприємцями на суму 164000 грн. сформовані правомірно, тому донарахований податок на прибуток в сумі 29520 грн. ( 164000х18) належить скасувати. Витрати по контрагентах фізичних особах-підприємцях сформовані в 2016 році на суму 297000 грн. є правомірними, тому податок на прибуток в сумі 53460 грн. основного зобов'язання та 13 365 грн. є неправомірним та належить скасувати. Витрати за І кв.2017 року в частині нарахування амортизації є правомірним, тому податок на прибуток в сумі 5 534,82 грн. основного зобов'язання та 1 383,70 грн. штрафних санкцій належить скасувати. Також за І пів. 2017 витрати на амортизацію нараховані правомірно, податок на прибуток в сумі 4252,32 основного зобов'язання та 1063,08 грн. штрафні санкції належить скасувати.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та підлягають поверненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ -Д" (вул. 295 Ст. Дивізії, 79 В, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 39318974) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 року № 00044421402.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 року № 00044431402 частково на суму податкового зобов'язання у розмірі 92767,14 грн. та штрафних санкцій на суму 15811,78 грн.

4. У задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2017 року № 00044431402 на суму податкового зобов'язання у розмірі 619164,86 грн. та штрафних санкцій на суму 144979,22 грн. відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ -Д" (вул. 295 Ст. Дивізії, 79 В, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 39318974) судовий збір у сумі 10146,07 грн. (десять тисяч сто сорок шість гривень 07 коп.), сплачений платіжним дорученням № 395 від 28.12.2017 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко