Рішення

від 24.07.2018 по справі 817/865/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2018 року м. Рівне №817/865/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: ОСОБА_3, представник ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМарининського сільського голови ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Марининського сільського голови ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування розпорядження Марининського сільського голови від 23.02.2018 № 19 "Про оголошення догани та дооформлення протоколу".

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне розпорядження є протиправним, так як відповідач діяв поза межами законодавства та у спосіб, не передбачений Конституцією та законами України.

Позивач насамперед стверджувала про відсутність дисциплінарного проступку з її боку, який міг би слугувати підставо для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, оскільки нею було оформлено протокол сесії 19-ої позачергової сесії Мариненської сільської ради 7-го скликання, зокрема в частині рішення №137, відповідно до дійсних результатів голосування. Крім того, звернула увагу, що певні вимоги щодо дооформлення протоколу за спірним розпорядженням відповідач пред'явив через 6 місяців після підписання ним відповідного протоколу від 29.08.2017, що, поряд з іншим, виключає накладення дисциплінарного стягнення.

Крім того, позивач стверджувала, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани виходить за межі повноважень відповідача щодо прийняття (обрання, затвердження, призначення) позивача на посаду секретаря сільської ради. Враховуючи те, що порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування не встановлений, прийняття спірного розпорядження поза межами наданих законом повноважень та за відсутності факту вчинення дисциплінарного проступку, позивач просила суд позов задовольнити та скасувати оспорюване розпорядження.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додав, що винесення відповідачем розпорядження від 30.03.2018 №29 про скасування розпорядження від 23.02.2018 №19 жодним чином не впливає на правове становище позивача, оскільки, як зазначено у розпорядженні від 30.03.2018 №29, воно винесене у зв'язку із порушенням строку та процедури службового розслідування по факту відмови секретаря виконавчого комітету Марининської сільської ради письмового оформити рішення Марининської сільської ради №137-137 від 29.08.2017, в той час як спірним розпорядженням відповідача позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності як секретаря Марининської сільської ради. Вказані обставини не позбавляють позивача права звернутись щодо судового контролю за дотриманням відповідачем порядку та умов винесення спірного розпорядження.

Відповідач - Марининський сільський голова ОСОБА_3 позов не визнав, у вступному слові та у письмовому відзиві на позов (а.с.42) зазначив про безпідставність позовних вимог огляду на те, що відповідач своїм розпорядженням від 30.03.2018 №29 скасував оскаржуване розпорядження від 23.02.2018 № 19 з підстав порушення строку та процедури службового розслідування по факту відмови позивача письмового оформити рішення Марининської сільської ради №137-137 від 29.08.2017 щодо ненадання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад сіл в Соснівську територіальну громаду з центром в смт. Соснівка. При цьому позивач зауважив, що певна конфліктна ситуація виникла у зв'язку із відмовою позивача виконати свої службові обов'язки та оформити належним чином означене рішення сесії сільської ради зазначаючи, що позивач обіймає також посаду секретаря виконкому Марининської сільської ради. За скоєне дисциплінарне правопорушення, що виявилось у неналежному виконанні своїх посадових обов'язків, позивач отримала догану за спірним розпорядженням.

Проте, враховуючи, що спірне рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності скасовано, у судовому засіданні відповідач та його представник просили суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача також наголосила, що згідно з посадовою інструкцією секретаря Марининської сільської ради до посадових обов'язків позивача віднесено, у тому числі, складення протоколів сесій та забезпечення підготовки рішень сесій сільської ради, за неналежне виконання яких позивача підставно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Оскільки на позивача покладено виконання обов'язків також і секретаря виконавчого комітету Марининської сільської ради, то саме голова сільради має право притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача.

Враховуючи те, що оспорюване у справі розпорядження винесене уповноваженою особою щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та у межах компетенції відповідача, представник відповідача зауважила, що розгляд питання про його скасування відноситься до виключної компетенції органу або посадової особи, що його видала, а суд не вправі перебирати на себе повноваження органу місцевого самоврядування. Крім того, просила врахувати, що на час розгляду справи у суді спірне розпорядження скасовано розпорядженням відповідача від 30.03.2018 №29. З таких підстав просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

23.02.2018 Марининським сільським головою ОСОБА_3 винесено розпорядженням за №19 Про оголошення та догани та дооформлення протоколу , яким винесено догану секретарю сільської ради ОСОБА_1 з занесенням в особову справу (пункт перший) та зобов'язано секретаря Яніцьку В.В. негайно (в термін 2 робочих дні до 27 лютого 2018 року) оформити документально рішення Марининської сільської ради №137 від 29.08.2017 та в зазначений термін надати на підпис (пункт другий). Зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовляється в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.14-15).

Вважаючи прийняте розпорядження таким, що прийняте поза межами компетенції відповідача та з порушенням порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач звернулась до суду.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Складовими елементами правового статусу осіб публічної служби є вступ на публічну службу, умови та порядок її проходження, звільнення з публічної служби, соціальний статус осіб публічної служби.

Відповідно до статті 1 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування ).

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Судом встановлено, що рішенням першої сесії сьомого скликання Марининської сільської ради від 10.11.2015 №2 депутата від виборчого округу №6 ОСОБА_1 обрано секретарем сільської ради (а.с.12), про що 11.11.2015 внесено запис до трудової книжки позивача серії АК №512572 (а.с.13).

У судовому засіданні позивач пояснила, що 27.02.2018 вона подала на ім'я голови Марининської сільської ради ОСОБА_3 службову записку, у якій, посилаючись до норм статті 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статті 147-1 КЗпП України зазначила, що притягнення секретаря до дисциплінарної відповідальності може здійснити лише сесія сільської ради, а не сільський голова, на підставі чого рекомендувала скасувати розпорядження Марининського сільського голови від 23.02.2018 №19 Про оголошення та догани та дооформлення протоколу (а.с.16).

Відповідно до статті 23 статті 1 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування особи, винні у порушенні законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом.

Слід зазначити, що притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування розділом VI, яким визначено відповідальність за порушення законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, не передбачено.

Разом з тим, одним з основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених у статті 4 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , є персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків. В свою чергу, статтею 19 цього Закону визначено, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Проте, на сьогодні такого порядку законом не передбачено.

Водночас, згідно статті 7 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Таким чином, враховуючи відсутність у зазначеному Законі особливої процедури притягнення секретаря ради до дисциплінарної відповідальності, на секретаря ради поширюються порядок застосування дисциплінарного стягнення та гарантії, передбачені Кодексом Законів про працю України.

Так, згідно статей 147, 147-1 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Тобто, особливістю притягнення до дисциплінарної відповідальності є те, що цей вид відповідальності застосовується органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника. Для виникнення дисциплінарної відповідальності необхідна сукупність трудових правовідносин та відносин службового підпорядкування.

Крім того, повноваження сільського, селищного, міського голови визначені статтею 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою не передбачено притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб органу місцевого самоврядування, зокрема і секретаря ради.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто щодо діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування діє принцип дозволено те, що прямо передбачено законом .

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що законодавство не містить положень, які б передбачали одноосібне право сільського голови застосовувати дисциплінарне стягнення до посадових осіб ради, які займають виборні посади.

Враховуючи відсутність спеціальної процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності секретаря сільської ради, з аналізу частини першої статті 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статті 147-1 КЗпП України, оскільки при дисциплінарній відповідальності обов'язковою умовою є службова підпорядкованість між особою, яка притягається до цього виду відповідальності, і особою, яка застосовує заходи дисциплінарної відповідальності, суд дійшов висновку, що дисциплінарне стягнення до секретаря ради не може бути застосоване сільським головою.

Таким чином, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення сільський голова діяв поза межами наданих йому повноважень.

Більше того, досліджуючи питання дисциплінарної відповідальності слід зазначити, що це є одним із видів юридичної відповідальності, яка встановлена законодавством за протиправну поведінку працівника.

Так, за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов'язків особа повинна нести відповідальність, передбачену нормами законодавства про працю. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, яким є винне протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків.

Дисциплінарний проступок може виражатись дією або бездіяльністю особи, яка порушує вимоги законодавства про працю, локальних актів, наказів або розпоряджень роботодавця, що встановлюють трудові обов'язки працівника.

Як з'ясовано у ході судового розгляду та не заперечувалось сторонами, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, як зазначено у спірному розпорядженні від 23.02.2018 № 19, слугувало те, що станом на 23.02.2018 рішення депутатів №137 від 29.08.2017 не оформлено документально з вини секретаря Марининської сільської ради ОСОБА_1 (а.с.14-15).

У судовому засіданні відповідач пояснив, що позивач не оформила належним чином протокол №16 від 29.08.2017 дев'ятнадцятої позачергової сесії Марининської сільської ради сьомого скликання, а саме щодо винесеного депутатами сільради рішення № 137-137, яким відмовлено в наданні згоди на добровільне об'єднання територіальних громад: Марининської сільської ради (входять села Маринин та Більчаки), Хмелівської сільради (входять села Хмелівка та Совпа), Губківської сільради (входять села Губків та Мочулянка), Соснівської селищної ради (входять села Адамівка, ОСОБА_7, Вілля, Глибочок, Іванівка, селище Соснове) в Соснівську територіальну громаду з центром в смт. Соснівка.

Судом досліджено копію протоколу п'ятнадцятої позачергової сесії Марининської сільської ради сьомого скликання від 29.08.2017 №16 рішення №№137-137, за підписами Сільського голови ОСОБА_3 та Секретаря сесії ОСОБА_1, що не заперечувалось сторонами під час судового розгляду. У вказаному протоколі зазначено інформацію щодо порядку денного, доповідаючого щодо даного питання, виступаючих з обговорення питання порядку денного, а також зазначено, що рішення №137 не прийнято та результати голосування: за - 5, проти - 1, утримались - 6 (а.с.18). До вказаного протоколу додано: список присутніх депутатів, додаток №1 (а.с.19), список запрошених, присутніх, додаток №2 (а.с.20), протокол поіменного голосування, додаток №3 (21).

Зі змісту спірного розпорядження судом не встановлено та у ході судового розгляду відповідач не зміг надати суду чітких пояснень з приводу вимог до оформлення протоколів сесій сільської ради та порядку або особливостей їх оформлення.

Під час розгляду справи судом досліджено та проаналізовано зміст регламенту Марининської сільської ради сьомого скликання, затвердженого рішенням третьої сесії Марининської сільської ради сьомого скликання від 25.12.2015 №16 (а.с.60-63), у якому відсутні будь-які вимоги до оформлення або реквізитів протоколів сесій сільської ради.

Також, судом враховано посадову інструкцію секретаря Марининської сільської ради, затверджену сільським головою ОСОБА_3 04..01.2016 (а.с.57-58), розділом 2 якої визначено повноваження та функціональні обов'язки секретаря сільської ради. Так, згідно з пунктом 2.4. цієї Інструкції секретар Марининської сільської ради організовує підготовку сесій ради, питань, що виносяться на розгляд ради, зокрема, забезпечує підготовку рішень сільської ради, складає протоколи сесій сільської ради.

Проте, ані вказаним регламентом Марининської сільської ради, ані посадовою інструкцією секретаря Марининської сільської ради не встановлено жодних вимог до змісту або порядку оформлення протоколів сесій сільради. Більше того, відповідач не зміг пояснити суду які саме вимоги законодавства чи правових актів сільської ради було порушено позивачем під час оформлення вказаного протоколу. В свою чергу, з розпорядження від 23.02.2018 № 19 про оголошення догани не вбачається в чому саме полягало невиконання позивачем своїх посадових обов'язків щодо документального оформлення рішення Марининської сільської ради № 137 від 29.08.2017 (а.с.14-15), з огляду на те, що в матеріали справи додано копію протоколу п'ятнадцятої позачергової сесії Марининської сільської ради сьомого скликання від 29.08.2017 № 16 рішення №№ 137-137 з додатками (а.с.17-21).

За таких обставин, за відсутності встановлених вимог щодо оформлення протоколу сесії сільської ради, доводи відповідача в частині висновку про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків щодо оформлення протоколу не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Крім того, суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність предмету спору, позаяк розпорядженням від 30.03.2018 № 29 оспорюване у справі розпорядження Марининського сільського голови від 23.02.2018 № 19 Про оголошення догани та дооформлення протоколу скасовано.

Так, спірним розпорядженням Марининського сільського голови від 23.02.2018 № 19 Про оголошення догани та дооформлення протоколу винесено догану секретарю сільської ради ОСОБА_1 (а.с.14-15), в той час як згаданим розпорядженням Марининського сільського голови від 30.03.2018 № 29 (а.с.43) скасовано наказ № 19 від 23.02.2018 про винесення догани ОСОБА_1.

Суд зазначає, що таке розпорядження винесене сільським головою 30.03.2018, тобто після звернення 23.03.2018 позивача до суду з даним позовом, а крім того, мотивоване порушенням строку та процедури службового розслідування по факту відмови секретаря виконавчого комітету ОСОБА_1 письмового оформити рішення Марининської сільської ради № 137-137 від 29.08.2017 (а.с.43).

Судом встановлено, що рішенням першої сесії сьомого скликання Марининської сільської ради від 10.11.2015 № 3 доручено секретарю сільської ради ОСОБА_1 здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету сільської ради (а.с.55). Розпорядженням сільського голови Марининської сільської ради від 11.11.2015 № 46 ОСОБА_1 прийнято на посаду секретаря виконавчого комітету Марининської сільської ради (а.с.56).

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Статтею 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень (частина перша). А згідно з частиною третьою цієї ж статті виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради (частина друга статті 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ). У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради (частина п'ята статті 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Отже, з числа депутатів відповідної ради цією радою обирається секретар ради, а посада секретаря виконавчого комітету ради утворюється у складі виконавчого комітету ради, функції якого у виконавчому комітеті сільської ради може здійснювати секретар відповідної ради.

В той же час, скасування розпорядженням Марининського сільського голови від 30.03.2018 № 29 (а.с.43) наказу про винесення догани ОСОБА_1 як секретарю виконавчого комітету Марининської сільської ради, з огляду на те, що спірним розпорядженням Марининського сільського голови від 23.02.2018 № 19 (а.с.14-15) винесено догану позивачу як секретарю сільської ради, не є достатньою підставою для висновку про те, що спірне розпорядження про винесення догани секретарю ради є скасованим.

Крім того, у судовому засіданні позивач стверджувала, що винесення їй догани через шість місяців після підписання відповідачем протоколу п'ятнадцятої позачергової сесії Марининської сільської ради сьомого скликання від 29.08.2017 № 16, порушує встановлений КЗпП України строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З приводу чого суд зазначає, що статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Під час розгляду справи у суді відповідач не надав пояснень та жодних доказів у підтвердження неможливості або існування тих чи інших об'єктивних перешкод для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності безпосередньо за виявленням проступку, що полягав, як стверджував відповідач, у неоформленні протоколу сесії сільради від 29.08.2017, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, позаяк відповідач не стверджував, що виявлення вказаного проступку відбулось у лютому 2018 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з розпорядженням Марининського сільського голови від 23.02.2018 № 19 Про оголошення догани та дооформлення протоколу є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам закону.

Щодо тверджень представника відповідача, що розглядаючи питання про скасування спірного розпорядження суд фактично перебиратиме на себе повноваження органу місцевого самоврядування, що відноситься до виключної компетенції органу або посадової особи, що його видала, а тому є неприпустимим, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 №826/3520/15 зазначив, що орган влади, використовуючи дискреційні повноваження, зобов'язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення, в основі якого мають бути закладені конкретно визначені публічні інтереси. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, твердження представника відповідача про втручання суду у дискрецію органу місцевого самоврядування суперечить самому принципу здійснення судового контролю та забезпечення достатнього та ефективного способу захисту порушеного права особи, яка звернулась до суду.

Отже, з врахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування розпорядження Марининського сільського голови від 23.02.2018 № 19 Про оголошення догани та дооформлення протоколу .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як посадова особа суб'єкта владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи наведене вище, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Марининської сільської ради Березнівського району Рівненської області судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплачених згідно квитанції від 23.03.2018 № 308027878 (а.с. 2).

Про понесення інших судових витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, позивач у порядку частини сьомої статті 139 КАС України суду не заявляв, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання розподілу таких.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Марининського сільського голови № 19 від 23.02.2018 "Про оголошення догани та дооформлення протоколу".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1, вул. Миру, 4, с. Маринин, Березнівського району, Рівненської області, 34655) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Марининської сільської ради Березнівського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04388001, вул. Шевченка, 32, с. Маринин, Березнівського району, Рівненської області, 34655) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 серпня 2018 року.

Суддя Зозуля Д.П.