Постанова

від 31.07.2018 по справі 826/15759/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №826/15759/13-а

адміністративне провадження №К/9901/2741/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства Спецбудкомплекс на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року у складі судді Смолія І.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у складі суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А., Троян Н.М. у справі №826/15759/13-а за позовом Приватного підприємства Спецбудкомплекс до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спора Товариство з обмеженою відповідальністю Голден Україна про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2013 року Приватне підприємство Спецбудкомплекс (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 03 червня 2013 року № 0002922260, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 174543 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 43636 грн., та №0002932260, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 201164 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 50291 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

13 грудня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року, в задоволені позовних вимог Підприємства відмовлено в повному обсязі, з мотивів необґрунтованості позовних вимог обумовленою відсутністю факту реального здійснення господарських операцій.

24 червня 2014 року позивачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Підприємство просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги Підприємства задовольнити.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що судові рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на не доведеннях та припущеннях, не дослідженні обставин, які мають бути, на його думку, доведені податковим органом, натомість відповідачем наведені у якості доказів міркування.

Посилаючись на положення статей 69,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України, платник податків зазначає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а має ґрунтуватися лише на належних, достатніх, та таких доказах, які одержані з дотриманням закону. Таким доказом не є акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Заявник касаційної скарги доводить факт здійснення господарських операцій наявними в матеріалах справи первинними документами, які підтверджують виконання будівельник робіт контрагентом позивача, як підстави відображення в його бухгалтерському та податковому обліку.

27 червня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства, при цьому справа із суду першої інстанції не була витребувана.

Заперечення або відзив податкового органу на касаційну скаргу Підприємства до Суду не надавались, що не перешкоджає вирішенню справи по суті.

10 січня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/2741/18 передані до Верховного Суду.

11 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги прийняті до свого провадження та витребувано справу №826/15759/13-а з Окружного адміністративного суду міста Києва.

25 січня 2018 року справа №826/15759/13-а надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 36476375, перебуває на податковому обліку з 08 травня 2009 року, є платником податку на додану вартість з 29 травня 2009 року.

Податковим органом у квітні 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Голден Україна за період 2001-2013 років, результати якої викладені в акті перевірки від 14 травня 2013 року №317/22-609/36476375 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 03 червня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0002922260 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 174543 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 43636 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 червня 1999 року № 996-14, підпунктів 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 137.1 статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підстава застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомлення - рішенням не визначена.

Податковим повідомленням-рішенням №0002932260 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 201164 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 50291 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення пункту 44.1 статті 44, статті 185, підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Склад податкового правопорушення, на думку податкового органу, полягає у завищенні позивачем валових витрат на 831156 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за четвертий квартал 2012 року на 174543 грн., та завищенні податкового кредиту, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 201164 грн. у п'яти звітних податкових періодах, а саме жовтень, листопад, грудень 2012 року та січень, лютий 2013 року. Завищення витрат та податкового кредиту сталося внаслідок оцінки податковим органом в акті перевірки та прийняття судами попередніх інстанцій позиції податкового органу про те, що дані бухгалтерського та податкового обліку сформовані по факту перерахування (оплати) коштів сплачених на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Україна на підставі господарських договорів укладених такими суб'єктами господарювання за період перевірки.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності нереальності господарських операцій, за результатами здійснення яких сформовані дані податкової звітності позивача, як платника податку.

Суд вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на не дослідження зібраних у справі доказів, а саме до матеріалів справи долучені витяги з ЕДРПОУ, з яких вбачається дата включення та дата виключення контрагента позивача з цього Реєстру, таким чином загальна правоздатність Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Україна та термін її дії не встановлені судами попередніх інстанцій та не досліджені. Також не досліджена спеціальна дієздатність контрагента позивача щодо статусу платника податку на додану вартість. Викладена актом перевірки інформація в розрізі п'яти договорів не стала предметом дослідження, а саме договір підряду від 08 жовтня 2012 року на виконання робіт по реконструкції інформаційної структури УМГ Київтрансгаз , на виконання капітального ремонту диспетчерського залу ОДУ Дочірньої компанії Укртрансгаз , на виконання ремонту будівель і споруд УМГ Київтрансгаз , на послуги з поточного ремонту мийки, як і світлокопії договорів та первинних документів, які долучені до матеріалів справи, не досліджені на предмет їх відповідності вимогам частини другої статті 9 Закону 996, як підстава формування даних податкового обліку відповідно до частини першої цієї статті.

Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи неналежно засвідченні світлокопії первинних документів, у тому числі нотаріально посвідчені пояснення директора Товариства з обмеженою відповідальністю Голден Україна ОСОБА_1 не відповідають вимогам, встановленим до письмових доказів діючих на час вирішення справи, передбаченим положеннями статті 69 та частині четвертій статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не є оригіналами або засвідченими судом копіями.

Позивач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із його контрагентом, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про нереальність господарських операцій здійснених позивачем та його контрагентом, з огляду на порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що обумовлює скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства Спецбудкомплекс задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі №826/15759/13-а скасувати.

Справу №826/15759/13-а направити до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер