Постанова

від 01.08.2018 по справі 820/789/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панченко О.В.

01 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/789/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Бондар Д.О.

представника відповідача Зекова С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 по справі № 820/789/18, повний текст складено 25.04.2018, розташованого за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Фірма Союз ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнень, просив суд: скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.11.2017р. № 0002481411 та № 2471411.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача. Зокрема, позивач вказує, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач самостійно, в позасудовому порядку, фактично визнав нікчемними правочини і дані, вказані позивачем як платником податків в податкових деклараціях, що призвело в подальшому до неправомірного зменшення від'ємного значення податку на додану вартість та зменшення податкового кредиту.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0002471411 від 07.11.2017, №0002481411 від 07.11.2017.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" (вул.Залютинська, буд.8, м.Харків, 61177, код 33412020) суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем, Головним управлінням ДФС у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД".

В судовому засіданні представник позивача просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Предстаник відповідача просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав зазначений в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що в жовтні 2017 року фахівцями контролюючого органу було проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським правовідносинам з ТОВ "Бромелінг" (податковий номер 40706791) за вересень 2016 року, з ТОВ "Санпрікс" (податковий номер 40392904) за червень, вересень 2016 року, з ТОВ "ВТК Стандарт" (податковий номер 39676612) за липень 2015 року, з ТОВ "Аргострейд" (податковий номер 40510584) за жовтень 2016 року, з ТОВ "Практикум Груп" (податковий номер 40031254) за липень 2016 року.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт 24.10.2017р. № 16316/20-40-14-11-11/33412020, у висновках якого вказані наступні порушення, а саме:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 2601034,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1150756,00 грн., в тому числі: за червень 2016 року на суму ПДВ 94000,00 грн., за липень 2016 року на суму ПДВ 480000,00 грн., за вересень 2016 року на суму ПДВ 437756,00 грн., за жовтень 2016 року на суму ПДВ 139000,00 грн.

- ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1450278,00 грн. за вересень 2016 року.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 07.11.2017 №0002481411, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1150756, 00 грн. та №0002471411, відповідно до якого позивачу зменшено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1408034,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами, за яким ним в подальшому було сформовано податковий кредит, мали реальний характер, а відтак спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

У перевіряємий період позивач мав господарські правовідносини з ТОВ "Бромелінг" (податковий номер 40706791), ТОВ "Санпрікс" (податковий номер 40392904), ТОВ "ВТК Стандарт" (податковий номер 39676612), ТОВ "Аргострейд" (податковий номер 40510584), ТОВ "Практикум Груп" (податковий номер 40031254), в зв'язку з якими ним було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Так, між позивачем та ТОВ "Бромелінг" 23.09.2016р. було укладено договір № 230916, відповідно до якого ТОВ "Бромелінг" (продавець) зобов'язувався поставити на користь позивача (покупець) товар, визначений згідно специфікації до договору.

Фактичне виконання укладеного договору підтверджується наданими до суду доказами, а саме: копіями видаткових накладних на товар, копіями товарно-транспортної накладної, доказами, які вказують на перерахування грошових коштів за придбаний товар, а також перерахування коштів за товар з урахуванням укладеного між сторонами та ТОВ "Фешен Стайл" договору про уступку права вимоги від 25.11.2016р. № 17-16, акту надання транспортних послуг № 45 від 27.09.2016 та банківської виписки про оплату послуг.

Також, що між позивачем та ТОВ "Аргострейд" (податковий номер 40510584) 17.10.2016 було укладено договір поставки № 171016, відповідно до умов якого ТОВ "Аргострейд" (постачальник) зобов'язався передати у власність покупця (позивача) товар, визначений сторонами згідно специфікації до договору.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджено наданими до суду копіями видаткової накладної № 55 від 17.10.2016р., копією паспорта якості № 64. Подальша реалізація придбаного товару підтверджена копією зовнішньоекономічного контракту № 29/09-16 від 29.09.2016р. та банківською випискою про сплату товару покупцем.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Практикум Груп" (податковий номер 40031254) встановлено наступне, що між ними 18.07.2016р. було укладено договір поставки №180716, відповідно до умов якого ТОВ "Практикум Груп" (постачальник) зобов'язався передати позивачу (покупець) товар, визначений сторонами згідно заявки покупця.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджено копіями видаткової накладної № 343 від 19.07.2016р., № 344 від 20.07.2016р., банківських виписок про проведення оплати, паспорту якості на товар № 40. Подальша реалізація вказаного товару підтверджується копіями ВМД №UA/0033412020 та копією зовнішньоекономічного контракту № 01/07-16 від 04.07.2016р., доказами оплати товару.

Щодо господарських правовідносин позивача з ТОВ "Санпрікс" (податковий номер 40392904) судом встановлено, що між ними 22.09.2016р. було укладено договір поставки №220916 (а.с. 146), відповідно до умов якого ТОВ "Санпрікс" (постачальник) зобов'язався поставити на адресу позивача (покупця) товар, асортимент якого визначається згідно заявки покупця).

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується наданими до суду видаткової накладної № 573 від 26.09.2016р., видаткової накладної № 574 від 27.09.2016р., паспорту якості на товар № 59, товарно-транспортної накладної № 573 від 26.09.2016р., товарно-транспортної накладної № 574 від 27.09.2016р., актами сдачі-приймання автотранспортних послуг. Оплата за поставлений товар підтверджена, з урахуванням укладення договору про відступлення права вимоги на користь ТОВ "Лібра Тех" від 19.12.2016р. № 1912-16, виписками банківської установи про здійснення платежів. Подальша реалізація придбаного товару підтверджена ВМД № UA/0033412020, копією зовнішньоекономічного контракту від 04.07.2016р. № 01/07-16, оплата за яким проведена.

Також, між позивачем та ТОВ "Санпрікс" було укладено договір поставки № 290616 від 29.06.2016р. з аналогічними до вищевказаного договору поставки, фактичне виконання якого підтверджено копіями видаткової накладної № 24 від 29.06.2016р., паспорту якості № 33, товарно-транспортної накладної № 24 від 29.06.2016р., актом здачі-приймання автотранспортних послуг, оплата підтверджується виписками установи банку. Подальша реалізація підтверджена ВМД № UA/0033412020, копією зовнішньоекономічного контракту № 16/06-16 від 16.06.2016р., оплата за яким здійснена .

Фактична наявність відповідних договорів, складених належним чином, а також наявність виписаних на адресу позивача податкових накладних, зареєстрованих належним чином, контролюючим органом не заперечується. Так само, не заперечується і наявність укладеного належним чином між позивачем та ДП "Харківський бронетанковий завод" договору поставки № 15/28 від 20.04.2015р., відповідно до якого позивач здійснив на адресу останнього поставку товарів.

Відповідач, не визнаючи реальний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіреному періоді, наводить доводи щодо ознак нереальності здійснення господарської діяльності такими контрагентами відповідача.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такі висновки, які контролюючий орган робить з аналізу встановлених ним фактів, є передчасними та такими, що не обґрунтовані належним чином стосовно порушень в податковій сфері.

Колегія суддів зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ним як покупцем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з його власності свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Можливі наявні недоліки деяких первинних документів не можуть слугувати підставою для невизнання господарської операції, що ними оформлена, за умови належного документального підтвердження даної господарської операції іншими доказами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи, зокрема, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а відтак, якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для висновків про порушення платника податку щодо якого було проведено податкову перевірку, вимог податкового законодавства у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження здійснених господарських операцій та їх належного податкового обліку.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Таких доказів відповідачем не надано, а судом першої та апеляційної інстації при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.

Посилання контролюючого органу на те, що контрагенти позивача фактично не мали можливості здійснити свою господарську діяльність, у тому числі виконати свої зобов'язання за угодами, укладеними з позивачем, належними та допустимими доказами ним не підтверджено. При цьому посилання на такі висновки, зроблені органами державної фінансової служби, такими доказами не є.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів та послуг; б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх по використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють питання встановлення реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, за яким ним в подальшому було сформовано податковий кредит та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 по справі № 820/789/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя В.В. Старостін Судді С.С. Резнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 02.08.2018.