Постанова

від 31.07.2018 по справі 826/14640/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №826/14640/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4089/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року у складі судді Бояринцевої М.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у складі суддів Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А., Епель О.В. у справі №826/14640/13-а за позовом Дочірнього підприємства Талан Коммунікейшнс Talan Communications до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

13 вересня 2013 року Дочірнього підприємства Талан Коммунікейшнс Talan Communications (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 06 березня 2013 року № 0002122220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 86352 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 21588 грн., з мотивів безпідставності його прийняття.

28 жовтня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року, позов Підприємства задоволений повністю, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 06 березня 2013 року № 0002122220.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій висновувалися на встановлені реального здійснення правочинів між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Перший альтернативний телеканал АІ , наявності обставин, які не потребують доказування встановлених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2013 року у справі №826/6852/13-а залишеному без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року, недоведеності складу податкового правопорушення покладеного в основу визначення грошового зобов'язання неможливістю проведення зустрічної звірки контрагента позивача.

Відтак, за висновком судів попередніх інстанцій відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

30 липня 2014 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції .

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що фінансово-господарські взаємовідносини між Підприємством та його контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю Телеканал АІ , є фіктивними правочинами, створеними без наміру правових наслідків, які обумовлювались ними, внаслідок чого позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат першого кварталу 2012 року суму в розмірі 411200 грн. в порушення вимог пункту 185.1 статті 185 та пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого в першому кварталі 2012 року занижено податок на прибуток на загальну суму 86352 грн. Посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права податковий орган відтворює текст статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року), при цьому не зазначає у чому полягає порушення цих норм.

15 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа №826/14640/13-а із Окружного адміністративного суду м. Києва.

13 липня 2017 року справа № 826/14640/13-а надійшла до Вищого адміністративного суду України.

09 жовтня 2014 року Підприємством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач зазначає, що висновки відповідача є помилковими, необґрунтованими та такими що не відповідають дійсності, з огляду на аналіз положень статей 203, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України, який дає підстави стверджувати, що фіктивність та подальша недійсність правочину встановлюється виключно судом. Нікчемність правочину повинна бути прямо передбачена положеннями чинного законодавства України. Посилання відповідача на одночасну фіктивність та нікчемність є хибною, визнання правочинів недійсними під час перевірки не належить до компетенції податкового органу з огляду на повноваження податкового органу встановлені зокрема статтею 20 Податкового кодексу України. Відтак, відповідно до положень пункту 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доводи податкового органу стосовно цих обставин є хибними.

Позивач також доводить реальність здійснення спірних, на думку податкового органу, правочинів, яка підтверджена судовими рішеннями в іншій адміністративній справі, які набрали законної сили, та за правилами процесуальної преюдиції не підлягають доказуванню. З посиланням на положення належності та допустимості доказів доводить неприйнятність у якості доводів складу податкового правопорушення акту неможливості проведення звірки податковим органом, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

15 січня 2018 року матеріали справи №826/14640/13-а передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 30186969, перебуває на податковому обліку з 10 листопада 1998 року.

Податковим органом у лютому 2013 року проведено документальну виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Перший альтернативний телеканал АІ за перший квартал 2012 року, за результатом якої складено акт від 15 лютого 2013 року №81/1-22-20/30186969 (далі - акт перевірки).

06 березня 2013 року керівником податкового органу на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0002122220 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 86352 грн. за заниження податку на прибуток в першому кварталі 2012 року в порушення пункту 185.1 статті 185 та пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 21588 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем, як замовником та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Перший альтернативний телеканал АІ укладено та виконано договір від 25 листопада 2011 року та додаткові угоди до нього від 15 грудня 2011 року про надання рекламних послуг, договір від 10 січня 2012 року, з додатковою угодою від 13 січня 2012 року про надання послуг про декоруванню приміщень та супроводжень з проведення корпоративного заходу для клієнта замовника.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлені та досліджені первинні документи, якими посвідчується факт здійснення кожної окремої господарської операції, як підстави для бухгалтерського обліку та їх відображення у цьому обліку, що, як встановлено судом першої інстанції, підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за 1 квартал 2012 року.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Суди попередніх інстанцій встановивши факт виконання господарських операцій, зміну вартості активів та використання їх у здійсненні господарської діяльності дійшли висновку про правомірність формування позивачем витрат за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю Перший альтернативний телеканал АІ виконано в повному обсязі.

Доводи податкового органу щодо нереальності спірних господарських операцій здійснених позивачем з його контрагентом при виконанні договорів від 25 листопада 2011 року та 10 січня 2012 року спростовуються підтвердженням факту реальності цих самих господарських операцій рішеннями першої, другої та касаційної інстанцій у справі №826/6852/13-а. Відтак, є наявними обставини, які не потребують доказування відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року). Зазначене спростовує доводи податкового органу про нікчемність правочинів в силу закону, та доводить перевищення компетенції податкового органу при встановленні їх недійсності, нікчемності, фіктивності під час проведення перевірки актом перевірки, та одночасно є неприйнятним з огляду на правове перевантаження відповідачем норм цивільного законодавства покладених в основу правових трактувань. Суд зазначає, що касаційна скарга є документом, який має відповідати відповідним критеріям по суті і формі, доводи з посиланням на певні норми права, як мінімум мають їм відповідати.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права внаслідок чого, у цій частині касаційна скарга є невмотивованою. Невмотивованим є посилання відповідача на положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року).

Безпідставність збільшення податку на прибуток, доводить безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням - рішенням.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 у складі у справі №826/14640/13-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер