Постанова

від 31.07.2018 по справі 2а-1670/3745/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 липня 2018 року

м. Київ

справа №2а-1670/3745/12

адміністративне провадження №К/9901/779/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 (суддя - Ясиновський І.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013 (судді - Присяжнюк О.В., Катунов В.В., Ральченко І.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" (далі - ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія") до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" звернулось до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) до ОДПІ про визнання протиправними та скасування

податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 № 0008342301/597, якими товариству збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток на 1 281 964,00 грн, та податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 № 0008332301/596 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток на 660 109,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що фактично податкова перевірка була проведена поверхово, без дослідження всіх документів бухгалтерської та податкової звітності товариства. Крім того, позивач зазначив, що товариство скористалось своїм правом на виправлення у звітному періоді помилки минулих періодів, проте здійснені виправлення не були враховані відповідачем.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 26.11.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013, позов ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" задовольнив.

На підставі досліджених у судовому процесі обставин щодо відсутності у позивача простроченої кредиторської заборгованості та доказів, зокрема висновку судово-економічної експертизи від 31.10.2012 № 807, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог.

ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій посилаючись на порушення судами норм матеріального процесуально права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ДПІ посилається на те, що згідно з пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, тому подана товариством додаткова уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартали 2011 року від 16.01.2012 № 9013355028 не є податковою звітністю.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просив залишити її без задоволення як безпідставну.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.07.2018 касаційну скаргу ОДПІ прийняв до провадження та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку попереднього провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі, здійсненого у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Хохуляка В.В., визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Ханова Р.Ф, Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанції встановили, що фактичною підставою для збільшення ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" грошового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на суму 709 735,00 грн та 1 281 964,00 грн згідно з податковими повідомленнями - рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 28.12.2011 № 8793/23-209/33180734 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2011, в акті від 26.01.2012 № 422/23-209/33180734 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" з питань викладених у запереченнях на акт від 28.12.2011 № 8793/23-209/33180734 та у рішенні ДПС у Полтавській області від 19.04.2012 № 1020/10/10-215 про результати розгляду скарги. Згідно з висновками вказаних актів та рішення ДПС у Полтавській області ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" порушило пункт 4.1 статті 4 підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (втратив чинність з 01.04.2011 за винятком деяких статей у зв'язку з набранням чинності ПК України; далі - Закон № 334/94-ВР), внаслідок чого занижено суму податку на прибуток за І та ІІІ квартал 2011 року на 1 281 964,00 грн (рішення ДПС у Полтавській області від 19.04.2012 № 1020/10/10-215) та на 709 734,00 грн (акт від 26.01.2012 № 422/23-209/33180734). Такі висновки обґрунтовані тим, що товариство занизило валові доходи за ІІІ квартал 2011 року на суму 4 221 898,00 грн внаслідок того, що не включило до складу доходів безнадійну кредиторську заборгованість на вказану суму, яка обліковувалась станом на 01.07.2009 перед ПП "Еко-Спеццентр", та внаслідок арифметичної помилки занизило доходи від продажу на 198 500,00 грн. Згодом, 29.12.2011, товариство подало уточнюючу декларацію № 9013001729 та відкоригувало показники рядків 03 "Інші доходи" декларації, 06.4 "Фінансові витрати" декларації у бік збільшення на суму 4 221 898,00 грн та на суму 1 351 860,00 грн відповідно, та показники рядка 02 "Дохід від операційної діяльності" у бік зменшення на суму 2 870 038,00 грн, що стало підставою для висновків під час позапланової перевірки про заниження "Кременчуцька торгова гільдія" скоригованого валового доходу на суму 2 870 038,00 грн. При цьому здійснені товариством 16.01.2012 виправлення уточнюючою декларацією № 9013355028 за ІІ -ІІІ квартали 2011 року шляхом збільшення рядка 02 "дохід від операційної діяльності" на суму 2 870 038,00 грн не були прийняті податковим органом як такі, що зроблені після їх виявлення документальною перевіркою, а доводи товариства у запереченнях до акту перевірки щодо допущеної арифметичної помилки у сумі 4 278 045,00 грн в уточнюючому розрахунку за ІІІ квартал 2011 року, яка вплинула на зменшення доходу від операційної діяльності на суму 2 870 038,00 грн визнані безпідставними.

Під час перевірки у якості доказів вчинення порушення товариством були використані журнали ордери та відомості по рахунках 631, 361, 703, 704, 712, 715, 719, 732, 746, 301, 311, первинні документи, баланси, декларації з податку на прибуток з додатками та уточнюючі розрахунки до них та інші документи.

Отже, як встановлено судами, фактично між сторонами виник спір, який обумовлений різним тлумаченням підстав коригування, права уточнювати дані декларації, яка вже була перевірена, визначення періоду, у якому можливе коригування, та іншим, наслідком чого є зміна результатів фінансової діяльності підприємства та відповідно бази оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

З врахуванням того, що дослідження питань щодо дійсного стану бухгалтерського та податкового обліку суб'єкта господарювання потребують спеціальних знань, суд першої інстанції ухвалою від 16.07.2012 призначив судову економічну експертизу (а.с. 160-162).

Суди попередніх інстанцій на підставі висновку судово-економічної експертизи від 31.10.2012 № 807, яка проведена з дослідженням актів податкової перевірки від 28.12.2011 № 8793/23-209/33180734 та від 26.01.2012 № 422/23-209/33180734, головної книги товариства за 2011 рік, журналів ордерів по рахунках 361, 631, журналів обліку доходів та витрат за 2011 рік, декларацій з податку на прибуток та аналізу інших документів, в тому числі угоди про відстрочення платежу від 25.11.2009 між позивачем та ПП "Еко-Спеццентр", бухгалтерські довідки, встановили, що заниження позивачем податку на прибуток підтверджується лише на суму 49 625,00 грн внаслідок заниження скоригованого валового доходу за І квартал 2011 року на 198 500,00 грн (встановлена розбіжність між даними податкового обліку та даних реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку за І квартал 2011 року). Згідно з висновком експертизи у рядку 02 "дохід від операційної діяльності" декларації (уточнююча) від 29.12.2011 № 9013001729 відображена сума 4 276 045,00 грн, яка також відображена у рядку 03 "Інші доходи" декларації, тобто двічі відображена одна і та сама сума, що свідчить про арифметичну помилку, щодо наявності якої наголошував позивач і у позовній заяві та під час судового засідання. У ході експертного дослідження також встановлено, що показники рядків 02 "Дохід від операційної діяльності" та 04 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" декларації (уточнююча) від 29.12.2011 № 9013001729 документально не підтверджуються.

Також суди встановили, що заборгованість позивача перед ПП "Еко-Спеццентр" у сумі 4 221 897,00 грн станом на 01.07.2009 не може вважатися безнадійною, за якою минув строк позовної давності (3 роки), оскільки з урахуванням положень статті 257 Цивільного кодексу України та угоди про відстрочення платежу від 25.11.2009 між позивачем та ПП "Еко-Спеццентр" закінчення терміну позовної давності, коли заборгованість за товари/послуги за договором купівлі-продажу набуває статусу безповоротної фінансової допомоги, закінчується 25.11.2012, а тому кредиторська заборгованість у сумі 4 221 897,00 грн не підлягає включенню до складу валових доходів у період з 01.04.2011 по 30.09.2011.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.11 ПК України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, визнається безнадійною заборгованістю. При цьому сума заборгованості, яка залишилася нестягненою після закінчення строку позовної давності, визнається безповоротною фінансовою допомогою (підпункт 14.1.257 ПК України).

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (часина 1 статті 257 ЦК України).

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 660 109,00 грн. та 1 281 964,00 грн згідно з податковими повідомленнями - рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, є обґрунтованим та відповідає статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи).

Доводи ОДПІ, викладені у касаційній скарзі на обґрунтування її вимог, не спростовують наведене.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Т.М. Шипуліна