Постанова

від 31.07.2018 по справі 808/2549/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №808/2549/17

адміністративне провадження №К/9901/49439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ, ЛІМІТЕД на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 (судді - Щербак А.А., Малиш Н.І., Баранник Н.П.)

у справі №808/2549/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ, ЛІМІТЕД

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ, ЛІМІТЕД (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у запорізькій області (далі - ДФС) від 19.05.2017.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки відповідача, щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами, викладені у акті перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржувані рішення, є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду міста від 13 листопада 2017 року (суддя - Стрельнікова Н. В.) позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДФС №0006451402 та №0006461402 від 19 травня 2017 року;

- присуджено на користь Товариства удові витрати у розмірі 8 719, 92 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року задоволено апеляційну скаргу ДФС, скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою апеляційного суду Товариство звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судове рішення та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права.

У своєму відзиві на касаційну скаргу ДФС вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія за період з 01.08.2015 по 31.12.2015 та з ТОВ ТБС і К за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 складено акт від 04.04.2017.

В акті викладено висновки контролюючого органу про те, що під час перевірки виявлено порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п .14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 428 644 грн.

На цій підставі відповідачем 19.05.2017 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0006461402 про зменшення Товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 45 523 грн. за період - лютий 2016 року;

- №0006451402 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі на 535 805 грн., у тому числі: за податковими зобов'язаннями на 42 644 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 107 161 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач мотивує тим, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з постачальниками - ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія й ТОВ ТБС і К ; послуги за укладеними з позивачем господарськими договорами фактично не надавалися та відображені тільки на паперових носіях у зв'язку з чим, такі документи не мають юридичної сили первинних документів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підтверджують фактичне виконання укладених Підприємством угод.

Натомість, суд апеляційної інстанції здійснивши системний аналіз матеріалів справи та наданих сторонами доказів, оцінивши факти, встановлені під час розслідування кримінальних справ та зміст вироків Хортицького районного суду м. Запоріжжя, якими встановлено факт фіктивності ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія і ТОВ ТБС і К дійшов вірного висновку про те, що податковим органом належними та достовірними доказами підтверджено обґрунтованість викладених в акті перевірки від 04.04.2017 висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки надані Товариством первинні документи бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне виконання укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія та ТОВ ТБС і К угод щодо надання транспортних послуг та не дають підстав для врахування наслідків цих взаємовідносин під час визначення позивачем його податкових зобов'язань.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

Аналіз статей 14, 44, 198, 201 Податкового Кодексу України та положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції надавши належну оцінку матеріалам справи дійшов вірного висновку про те, що надані позивачем документи бухгалтерського обліку не спростовують висновків ДФС про те, що господарські операції між Товариством та ТОВ Будівельно-торгово-транспортна компанія і ТОВ ТБС і К не мали реального характеру, контрагенти позивача не мали можливості та фактично не виконували умов договорів щодо надання транспортних послуг, укладання договорів не призвело до змін майнового стану позивача, а надані позивачем документи бухгалтерського обліку не підтверджують фактичне виконання укладених договорів і використання отриманих послуг у господарській діяльності Підприємства.

Доводи касаційної скарги позивача вказаних висновків не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, яким було дано належну оцінку судом апеляційної інстанції, не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення, відтак не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОТУС ТРЕВЕЛІНГ КОМПАНІ, ЛІМІТЕД залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер