Постанова

від 31.07.2018 по справі 826/3112/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №826/3112/14

адміністративне провадження №К/9901/2882/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Адвокатське бюро на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року у складі судді Кузьменко В.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у складі суддів Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвінової Н.М. у справі №826/3112/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Адвокатське бюро до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Адвокатське бюро (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 05 березня 2013 року № 00003015522, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 016 053 грн за червень 2009 року, з мотивів безпідставності його прийняття.

07 квітня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, в задоволені адміністративного позову Товариству відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій погодились з висновком податкового органу про доведеність податкового правопорушення та встановили відсутність підстав для корегування від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 1 016 053 грн у податковій декларації за жовтень 2012 року, за наслідками червня 2009 року.

14 липня 2014 року позивачем подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, безпідставність та необґрунтованість постановлених судами попередніх інстанцій рішень, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення податкового органу від 05 березня 2013 року №00003015522. В обґрунтування касаційної скарги позивач доводить порушення застосування судами попередніх інстанцій положень статті 200 Податкового кодексу України та пункту 4.6.5 Розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації.

17 липня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства, справа із суду першої інстанції не була витребувана.

Заперечення або відзив податкового органу на касаційну скаргу до Суду не надходили, що не перешкоджає вирішенню справи по суті.

10 січня 2018 року матеріали касаційної скарги К/9901/2882/18 передані до Верховного Суду, ухвалою цього суду від 11 січня 2018 року матеріали касаційної скарги прийнятті до провадження та витребувано справу №826/3112/14 з Окружного адміністративного суду м. Києва.

26 січня 2018 року справа №826/3112/14 надійшла на адресу Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 24077622, перебуває на податковому обліку з 10 грудня 1999 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у лютому 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за жовтень 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 11 лютого 2013 року №27/15.6-27 (далі - акт перевірки).

05 березня 2012 року керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки, яким за порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1016053 за червень 2009 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач як платник податку на додану вартість подав 15 листопада 2012 року декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року з довідкою про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість), за Порядком заповнення яких значення рядку 24 Декларації відповідає додатку 2, зокрема графі 5 цієї декларації. Така відповідність є наявною, однак аналіз сум, які входять до цих значень показав включення до залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, суми за червень 2009 року у розмірі 1022139 грн, яка у декларації за червень 2009 року відсутня.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність у декларації позивача за червень 2009 року залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду унеможливлює відображення такого значення в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Доводи Товариства викладені касаційною скаргою є неприйнятними з огляду на те, що позивач помилково ототожнює право на включення відповідних сум до складу податкового кредиту, виникнення за його результатами від'ємного значення і як наслідок формування бюджетного відшкодування з вже сформованим (існуючим) від'ємним значенням. Саме на наявному від'ємному значенні законодавець наголошує в пункті 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та встановлює його відображення у наступних податкових періодах.

Доведеність відповідачем складу податкового правопорушення обумовлює правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Адвокатське бюро залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 у справі №826/3112/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер