Постанова

від 14.01.2010 по справі 2-а-4971/09/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

14 січня 2010 р.           Справа № 2-а-4971/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання:   Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні .

за участю:

Представника позивача:  Безносюк Н.В.

Відповідач: в судове засідання не з"явився. Про час, дату і місце судового засідання повідомлений завчасно. Причини неявки суду невідомі,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області   

до:   товариства з обмеженою відповідальністю "Атеко"  

про: стягнення заборгованості зі сплати  страхових внесків

ВСТАНОВИВ :

Управлінням Пенсійного фонду України у Липовецькому районі заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Атеко" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 24175грн.68 коп.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” несвоєчасно сплачував страхові внески, в зв’язку з чим у останнього утворився борг перед УПФ України у Липовецькому районі. Оскільки заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в добровільному порядку не погашена, управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 25.11.2009 року провадження по справі відкрито.

Позиція відповідача щодо позову невідома, оскільки він  заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання 10.12.2009 року не направив.Однак 10.12.2009 року за вх.№ 20099 до суду від відповідача надійшла телеграма щодо перенесення слухання справи на іншу дату в зв"язку з хворобою юрисконсульта.

Оскільки, ст.ст.128,150 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено перенесення розгляду справи, а тільки відкладення та оголошення перерви, тому  10.12.2009 року головуючим по справі в судовому засіданні було прийнято рішення про відкладення розгляду справи на 22.12.2009 року.

В судове засідання 22.12.2009 року, 30.12.2009 року, 14.01.10 року відповідач не з"являвся, хоча про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено завчасно повістками суду, про що свідчать реєстри про відправлення поштової кореспонденції від 04.12.2009 р., 21.12.2009р.,  телефонограма суду від 29.12.2009 року та реєстр від 31.12.2009 року.

Представник позивача висловив думку про можливість розгляду справи без участі відповідача. Суд, прийнявши до уваги думку представника позивача, вважає, що вжив достатні заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, тому неявка відповідача у судове засідання без повідомлення причин свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків провадження у справі. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Атеко” зареєстровано Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області 18.02.2006 року, про що свідчить відповідне свідоцтво про державну реєстрацію  (а.с.9).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №115 від 16.02.2007 р., товариство з обмеженою відповідальністю “Атеко” є юридичною особою, код ЄДРПОУ –34214245, керівник –ОСОБА_1, місцезнаходження: Вінницька область, Липовецький район, смт. Турбів, вул. Миру, 147 (а.с.10).

Як платник внесків до Пенсійного фонду України товариство зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької області і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за травень - вересень 2009 року за ТОВ “Атеко” станом на 01.11.2009 року рахується заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області в сумі 24175,68 грн.

Факт заборгованості підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за травень - вересень 2009 року, витягом із картки особового рахунку, та іншими матеріалами по справі.

Судом також встановлено, що відповідачу надіслана вимога про сплату боргу №Ю61У від 03.11.2009 року, яка отримана останнім 06.11.2009 р., про що свідчить копія поштового повідомлення №198971 від 09.11.2009 р. (а.с.14). Вказана вимога залишилась без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.   

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих доказів, суд  виходить з нижченаведеного.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням  фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який  справляється  на  всій території України  в  порядку,  встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Крім того, заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами, а її розмір відповідачем не оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі  до товариства з обмеженою відповідальністю "Атеко" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  "Атеко" (смт. Турбів, Липовецького району, код 34214245, р/р 2600132644, МФО 302076) заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове Державне пенсійне страхування в сумі 24175,68 грн. (двадцять чотири тисячі сто сімдесят п'ять гривень шістдесят вісім копійок).

Копію даної постанови направити відповідачу по справі рекомендованим листом.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   15.01.10  

Суддя          Загороднюк Андрій Григорович