Постанова

від 31.07.2018 по справі 635/7649/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постанова

Іменем України

Справа № 635/7649/16-ц

Провадження № 22-ц/790/3693/18

31 липня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря Бойко А. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року (суддя Караченцев І.В.)

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю Амалла , Регіональний сервісний центр в м. Києві, про звернення стягнення на предмет застави, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , треті особи - ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю Амалла , Регіональний сервісний центр в м. Києві, про визнання добросовісним набувачем автомобіля, залишення транспортного засобу у власності та зняття всіх обмежень щодо використання права власності на транспортний засіб, -

встановив:

У жовтні 2016 року ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2, ТОВ Амалла , Регіональний сервісний центр в м. Києві про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування вимог зазначало, що 11.12.2007 р. між ОСОБА_2 та ЗАО ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк був укладений кредитний договір № СL-002/1019/2007. В порядку забезпечення виконання за кредитним договором 11.12.2007 р. між ОСОБА_2 та ПАТ ОТП Банк був укладений договір застави автотранспортного засобу № РСL-002/1019/2007. Предметом застави, згідно п. 3.1. Договору застави є колісний транспортний засіб, а саме автомобіль марки Toyota Prado 2007 р.в., ДНЗ: АН 2001 ВХ, кузов № НОМЕР_1.

ТОВ ОТП Факторинг Україна є процесуальним правонаступником за всіма правами та обов'язками ПАТ ОТП Банк , що в свою чергу є правонаступником ЗАТ ОТП Банк на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 05.11.2010 року АТ ОТП Банк відступило, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитним договором № СL-002/1019/2007 від 11.12.2007 року та відповідно на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.11.2010 року у відповідності до ст.ст. 1077-1086 ЦК України ПАТ ОТП Банк передало та відступило, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за договором застави автотранспортного засобу № РСL-002/1019/2007 від 11.12.2007 року, згідно якого предметом застави є автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, ДНЗ: АН 2001 ВХ, кузов № НОМЕР_1, щодо якого виник спір.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2010 року позов ПАТ ОТП Банк задоволено, видано виконавчий лист № 2-2442/10 від 20.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 384597, 15 гривень.

Посилаючись на те, що предмет застави було відчужено без згоди заставодержателя, останнім власником автомобіля є ОСОБА_1, ТОВ ОТП Факторинг Україна просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № СL-002/1019/2007від 11.12.2007 року звернути стягнення на автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, ДНЗ: АН 2001 ВХ, кузов № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку визначеному законом України Про виконавче провадження , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СL-002|1019|2007 від 11.12.2007 року у розмірі 384597,15 гривень на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати його добросовісним набувачем автомобіля Toyota Prado 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 та зняти всі обмеження щодо використання спірного транспортного засобу.

Позивач в судове засідання не з'явився.

Відповідач і його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення первісного позову.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12.04.2018 року позовні вимоги ТОВ ОТП Факторинг Україна задоволено . Звернуто стягнення на підставі договору застави автотранспортного засобу № PCL-002/1019/2007 від 11.12.2007 року на рухоме майно - Toyota Prado 2007 року випуску, новий номерний знак НОМЕР_3 колір чорний, VIN: BL29J175082921, що належить на праві власності ОСОБА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СL-002|1019|2007 д 11.12.2007 року у розмірі 384597, 15 гривень на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1- відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ Факторинг Україна в повному обсязі. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при реєстрації спірного автомобіля в органах реєстрації було проведено його повну перевірку та встановлено відсутність будь-яких обмежень щодо укладення договору купівлі-продажу.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 11.12.2007 року між ОСОБА_2 та ЗАО ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк був укладений кредитний договір № СL-002/1019/2007.

В порядку забезпечення виконання зобов язань за кредитним договором 11.12.2007 р. між ОСОБА_2 та ПАТ ОТП Банк був укладений договір застави автотранспортного засобу № РСL-002/1019/2007. Предметом застави, згідно п. 3.1. Договору застави є колісний транспортний засіб, а саме автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1.

05.11.2010 року між ТОВ ОТП Факторинг та ПАТ ОТП Банк укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, згідно умов яких позивач набув право вимоги за кредитним договором № СL-002|1019|2007 від 11.12.2007 року та договором застави № РСL-002/1019/2007.

Оскільки зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2 належним чином не виконувались, ПАТ ОТП Банк звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором у розмірі 384597, 15 гривень.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.03.2010 року позов ПАТ ОТП Банк задоволено, видано виконавчий лист № 2-2442/10 від 20.05.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором.

В даний час вищезазначений виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Подільскому районному відділі Державної виконавчої служби м. Києва.

Автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, тип легковий універсал перебуває в заставі ТОВ ОТП Факторинг Україна , на підставі договору застави № РСЛ-002/10192007 від 11.12.2007 року за кредитним договором № СL-002/1019/2007 від 11.12.2007 року.

Згідно витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна вищезазначений автомобіль заборонено відчужувати до 23.05.2016 р. згідно запису 1 з витягу; на момент зняття з реєстрації вищезазначеного транспортного засобу на ОСОБА_3 зареєстровано 2 арешти рухомого майна (із зазначенням все рухоме майно, де б воно не знаходилось) - згідно запису 2 та запису 3 з витягу); на момент зняття з реєстрації вищезазначеного транспортного засобу на автомобілі Toyota Prado 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстровано 2 арешти (із зазначенням заборонено відчужувати) згідно запису 4 та запису 5 з витягу.

З відповіді Регіонального сервісного центру в м. Києві від 25.07.2016 року встановлено, що власником транспортного засобу Toyota Prado 2007 року випуску, державний номерний знак: АН 2001 ВХ, кузов № НОМЕР_1, тип легковий універсал є ОСОБА_1.

Вказаний транспортний засіб перереєстровано на іншого власника на підставі довідки рахунку ААЕ 294542 від 25.09.2015 року поданої ТОВ Амала місцезнаходження ТОВ Амала згідно ЄДР юридичних осіб: м. Київ, вул. А.Заболотного, 15 а . ЄДРПОУ: 39217392.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом ОСОБА_2 не погашено зазначену заборгованість в добровільному порядку навіть частково, в примусовому порядку виконавчою службою жодних стягнень також не здійснювалось.

Задовольняючи позов, суд першої інстанцій виходив з того, що на час придбання ОСОБА_1 предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про приватне обтяження цього рухомого майна, на підставі чого відповідач не є добросовісним набувачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Застава є способом забезпечення зобов'язань; в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст .1 Закону України Про заставу таст.572 ЦК України ).

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно чч.1,2 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до чч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язанняне буде виконано у встановлений строк(термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

За змістом ст. 23 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Відповідно до інформації з бази даних НАІС МВС України, транспортний засіб Toyota Prado 2, 7; кузов № НОМЕР_1, 2007 року випуску, з 10.12.2007 року був зареєстрований за ОСОБА_2

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, що на момент відчуження спірного транспортного засобу (як першого так і останнього) було заборонено відчужувати цей автомобіль, та, окрім заборони відчуження, на автомобіль були накладені арешти рухомого майна (а.с. 202-203).

25.09.2015 року даний транспортний засіб було перереєстровано за довідкою-рахунком на ОСОБА_4

Відповідно до п. 8 Порядку реєстрації транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу.

Станом на 24.03.2017 року власником транспортного засобу є ОСОБА_1 Вказаний транспортний засіб перереєстровано на іншого власника на підставі довідки рахунку ААЕ 294542 від 25.09.2015 року поданої ТОВ Амала місцезнаходження ТОВ Амала згідно ЄДР юридичних осіб: м. Київ, вул. А.Заболотного, 15 а . ЄДРПОУ: 39217392.

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.3.2 договору застави протягом терміну дії цього договору заставодавець не має права розпоряджатися предметом застави, включаючи його продаж або передачу у заставу будь - яким третім особам.

Оскільки згідно ст. 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи,таким чином до відповідача перейшло право власності на предмет застави, статус заставодавця, всі права та обов'язки за договором застави. ОСОБА_1 набув статусу майнового поручителя за кредитним договором.

Відповідач та його представник в судовому засіданні пояснили, що під час перереєстрації автотранспортного засобу ОСОБА_1 перевірив вищевказаний автомобіль на предмет обтяження. Зазначали, що на момент здійснення правочину купівлі-продажу автомобіля жодної заборони на відчуження спірного авто не існувало, тому відповідач являється добросовісним набувачем.

Згідно п.3 ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 року № 1255-ІV зі змінами, у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис 1), 11.12.2007 року на підставі договору застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис - приватне обтяження, застава рухомого майна, термін дії до 23.05.2016 року, об'єкт обтяження - легковий автомобіль, Toyota Prado 2007 року випуску, державний номерний знак: АН 2001 ВХ, кузов № НОМЕР_1, тип легковий універсал (а.с.32).

Обтяження рухомого майна, що є предметом обтяження, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного майна не заслуговують на увагу, оскільки заставодавець порушив вимоги ч.2 ст.17 Закону України Про заставу , а тому, за вимогами ст. 388 ЦК України , ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" , його не можна визнати добросовісним набувачем спірного майна.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 , 375 , 381-384 , 390 , 391 ЦПК України , апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 серпня 2018 року.

Головуючий І.С. Сащенко

Судді А.І. Овсяннікова

ОСОБА_5