Постанова

від 29.05.2020 по справі 635/7649/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 травня 2020 року

м. Київ

справа № 635/7649/16-ц

провадження № 61-43577св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Амалла , Регіональний сервісний центр в м. Києві,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року у складі судді Караченцева І. В. та постанову апеляційного суду Харківської області від 31 липня 2018 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (далі - ТОВ ОТП Факторинг Україна ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Амалла (далі - ТОВ Амалла ), Регіональний сервісний центр у м. Києві, про звернення стягнення на предмет застави.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 11 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАО ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , укладено кредитний договір № СL-002/1019/2007.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ ОТП Банк укладений договір застави автотранспортного засобу № РСL-002/1019/2007. Предметом застави, згідно з пунктом 3.1. цього договору, є колісний транспортний засіб, а саме: автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

05 листопада 2010 року між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ПАТ ОТП Банк укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, згідно з якими ТОВ ОТП Факторинг Україна набуло право вимоги за кредитним договором від 11 грудня 2007 року № СL-002|1019|2007 та договором застави № РСL-002/1019/2007,згідно з яким предметом застави є автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , щодо якого виник спір.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2010 року задоволено позов ПАТ ОТП Банк та 20 травня 2010 року видано виконавчий лист № 2-2442/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь банківської установи заборгованості за кредитним договором у розмірі 384 597,15 грн.

Посилаючись на те, що предмет застави було відчужено без згоди заставодержателя, останнім власником автомобіля є ОСОБА_1 , позивач просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 11 грудня 2007 року № СL-002/1019/2007 в розмірі 384 597,15 грн звернути стягнення на автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ ОТП Факторинг Україна , треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ Амалла , Регіональний сервісний центр в м. Києві, у якому просив визнати його добросовісним набувачем автомобіля Toyota Prado 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зняти всі обмеження щодо використання зазначеного транспортного засобу.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Харківської області від 31 липня 2018 року, позов ТОВ ОТП Факторинг Україна задоволено.

Звернуто стягнення на підставі договору застави автотранспортного засобу від 11 грудня 2007 року № PCL-002/1019/2007 на рухоме майно Toyota Prado 2007 року випуску, новий реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір чорний, VIN: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 грудня 2007 року в розмірі 384 597,15 грн, на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що на час придбання ОСОБА_1 предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про обтяження цього рухомого майна, на підставі чого відповідач не є добросовісним набувачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення в частині звернення стягнення на підставі договору застави автотранспортного засобу від 11 грудня 2007 року на рухоме майно - спірний автомобіль та стягнення з нього судових витрат зі сплати судового збору, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині вирішення первісного позову, в частині зустрічного позову не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди, вирішуючи спір,не врахували, що при перереєстрації транспортного засобу попереднім власником були надані також витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо відсутності обмежень та довідка від 21 вересня 2015 року, видана ОТП Банк про сплату кредиту в повному обсязі, отже будь-які обмеження на транспортний засіб накладені не були.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ Амалла , Регіональний сервісний центр в м. Києві, про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ ОТП Факторинг Україна , треті особи: ОСОБА_2 , ТОВ Амалла , Регіональний сервісний центр в м. Києві, про визнання добросовісним набувачем автомобіля, залишення транспортного засобу у власності та зняття всіх обмежень щодо використання спірного транспортного засобу.

Витребувано із Харківського районного суду Харківської області зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 11 грудня 2007 року ОСОБА_2 та ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , уклали кредитний договір № СL-002/1019/2007.

У цей же день на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором було укладено договір застави автотранспортного засобу № РСL-002/1019/2007, згідно з яким ОСОБА_2 передав банку в заставу належний йому на праві власності колісний транспортний засіб, а саме: автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 ,

Оскільки зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконувались, ПАТ ОТП Банк звернулось до суду з позовом до нього про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 384 597,15 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 березня 2010 року позов ПАТ ОТП Банк задоволено, видано виконавчий лист від 20 травня 2010 року № 2-2442/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОТП Банк заборгованості за кредитним договором.

На час розгляду справи вищезазначений виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні в Подільскому районному відділі Державної виконавчої служби м. Києва.

05 листопада 2010 року ТОВ ОТП Факторинг Україна та ПАТ ОТП Банк уклали договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги, згідно з якими позивач набув право вимоги за кредитним договором від 11 грудня 2007 року № СL-002|1019|2007 та договором застави № РСL-002/1019/2007.

Автомобіль марки Toyota Prado 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип легковий універсал перебуває в заставі ТОВ ОТП Факторинг Україна на підставі договору застави від 11 грудня 2007 року № РСЛ-002/10192007 за кредитним договором від 11 грудня 2007 року № СL-002/1019/2007.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вищезазначений автомобіль заборонено відчужувати до 23 травня 2016 року згідно із записом 1; на момент зняття з реєстрації вищезазначеного транспортного засобу за ОСОБА_2 зареєстровано 2 арешти рухомого майна (із зазначенням все рухоме майно, де б воно не знаходилось) згідно запису 2 та запису 3 з витягу); на момент зняття з реєстрації вищезазначеного транспортного засобу на автомобіль Toyota Prado 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстровано 2 арешти (із зазначенням заборонено відчужувати) згідно запису 4 та запису 5 витягу.

Згідно з листом Регіонального сервісного центру в м. Києві від 25 липня 2016 року власником транспортного засобу Toyota Prado 2007 року випуску, державний номерний знак: НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_3 , тип легковий універсал є ОСОБА_1 ..

Вказаний транспортний засіб перереєстровано на іншого власника на підставі довідки рахунку від 25 вересня 2015 року серії ААЕ 294542, виданої ТОВ Амала .

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором не сплатив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом касаційного оскарження є рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частинами першою та другою статті 589 ЦК Українивизначено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 590 ЦК Українизвернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до статті 12 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Обтяження рухомого майна, що є предметом застави, зберігає свою силу для нового власника (покупця) в разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Суди встановили, що транспортний засіб марки Toyota Prado 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_5 , з 10 грудня 2007 року був зареєстрований за ОСОБА_2 .

На підставі договору застави автотранспортного засобу № РСL-002/1019/2007, укладеного 11 грудня 2007 року між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_2 , на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 11 грудня 2007 року, останній передав належний йому автомобіль банку в заставу.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на момент відчуження спірного транспортного засобу було заборонено відчужувати цей автомобіль, та, окрім заборони відчуження, на автомобіль були накладені арешти.

На час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором не сплатив.

Також судами встановлено, що станом на 24 березня 2017 року власником спірного транспортного засобу є ОСОБА_1 .

Вказаний автомобіль перереєстровано на іншого власника на підставі довідки-рахунку ААЕ 294542 від 25 вересня 2015 року, виданої ТОВ Амала .

Згідно зі статтею 27 Закону України Про заставу застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Виходячи зі встановлених, на підставі поданих сторонами доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ ОТП Факторинг Україна про звернення стягнення на предмет застави та, відповідно, стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплаті судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції тапостанови апеляційного судув оскарженій частині -без змін.

Керуючись статтями 389, 400 , 401 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 31 липня 2018 року в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Амалла , Регіональний сервісний центр в м. Києві, про звернення стягнення на предмет застави залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук