Рішення
від 30.07.2018 по справі 918/220/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 липня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/220/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. при секретарі Коваль С.М. розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СНОТРА"

про стягнення у сумі 9 900 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився.

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 35,37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" (надалі Позивач або ТОВ "Гамма Консалт") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СНОТРА" (надалі Відповідач або ТОВ "СНОТРА") в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором позики від 23.10.2017 року у розмірі 4 950 000,00 грн.; заборгованість за договором позики від 24.10.2017 року у розмірі 4 950 000,00 грн..

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що на підставі Договорів позики (безвідсоткової) від 23.10.2017 р. та від 24.10.2017 р. він перерахував Відповідачу безвідсоткову позику в сумі 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів гривень 00 коп.) (5 000 000,00 грн. відповідно до договору від 23.10.2017 р. та 5 000 000,00 грн. відповідно до договору від 24.10.2017 р.), проте останнім частково було повернуто суму позики в розмірі 100 000,00 грн.. Станом на 10.04.2018 р. загальна сума заборгованості Відповідача за Договорами становить 9 900 000,00 грн. (дев'ять мільйонів дев'ятсот тисяч гривень).

Представник Позивача в судове засідання 30.07.2018 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 01015 0574848 5, яке наявне в матеріалах справи.

Представник Відповідача в судове засідання 30.07.2018 року повторно не з'явився, відзиву на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. До господарського суду повернулися ухвали суду від 17.04.2018 р., від 08.05.2018 р., від 29.05.2018 р. та від 11.07.2018 р., які направлялися на адресу Відповідача, вказані в позовній заяві - 33024, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 420, з відміткою поштового відділення "за терміном зберігання", "за незапитом", "адресат не проживає".

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Відповідача є - 33024, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 420.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема Позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною пунктом 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином суд вважає, що Позивач та Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності Позивача та Відповідача та відзиву з його боку за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

23 жовтня 2017 року ТОВ "Гамма Консалт" (Позикодавець) та ТОВ "СНОТРА" (Позичальник), уклали Договір позики (безвідсоткової) (надалі - Договір 1), за умовами якого, Позикодавець передає Позичальникові безпроцентну позику на суму 5 000 000,00 (п'ять мільйонів гривень) гривень, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві зазначену суму позики в обумовлений строк (п. 1.1. Договору 1).

24 жовтня 2017 року ТОВ "Гамма Консалт" (Позикодавець) та ТОВ "СНОТРА" (Позичальник), уклали Договір позики (безвідсоткової) (надалі - Договір 2), за умовами якого, Позикодавець передає Позичальникові безпроцентну позику на суму 5 000 000,00 (п'ять мільйонів гривень) гривень, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві зазначену суму позики в обумовлений строк (п. 1.1. Договору 2).

Відповідно до п. 2.1. та .п. 2.2. Договору 1 та Договору 2, Позикодавець зобов'язаний перерахувати зазначену суму позики Позичальникові на його банківський рахунок. Повернення Позичальником зазначеної в даному договорі суми позики має відбутися протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з дати перерахування Позикодавцем. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута Позичальником достроково.

Згідно п. 7.1. Договору 1 та Договору 2, даний договір припиняється: за згодою сторін; з інших підстав передбачених чинним законодавством.

Вказані Договора підписані повноважними представниками сторін та скріплені відбитками печаток останніх.

Позивач свої договірні зобов'язання щодо надання безпроцентної позики у визначеному Договорами розмірі виконав, зокрема - на виконання пункту 1.1 Договорів - перерахував 10 000 000,00 грн. (десять мільйонів грн. 00 коп.) на розрахунковий рахунок Відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями: № 219 від 23.10.2017 р. на суму 5 000 000,00 грн. (призначення платежу - безпроцентна позика згідно умов Договору позики (безвідсоткової) від 23.10.2017 р.); № 221 від 24.10.2017 р. на суму 5 000 000,00 грн. (призначення платежу - безпроцентна позика згідно умов Договору позики (безвідсоткової) від 24.10.2017 р.) та банківською випискою з 23.10.2017 р. до 24.10.2017 р.

За умовами пункту 2.2. вищезазначених Договорів 1 та 2, повернення Позичальником зазначеної суми позики має відбутися протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з дати перерахування Позикодавцем, а також позика може бути повернута Позичальником достроково.

Однак, Відповідач, тільки частково повернув суму позики у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 73 від 30.10.2017 р. на суму 25 000,00 грн. (призначення платежу - повернення позики за умов договору позики від 23.10.2017 р.); № 87 від 01.11.2017 р. на суму 25 000,00 грн. (призначення платежу - повернення позики за умов договору позики від 23.10.2017 р.); № 74 від 30.10.2017 р. на суму 25 000,00 грн. (призначення платежу - повернення позики за умов договору позики від 24.10.2017 р.); № 86 від 01.11.2017 р. на суму 25 000,00 грн. (призначення платежу - повернення позики за умов договору позики від 24.10.2017 р.), які наявні в матеріалах справи.

Відтак, сума неповернутої позики Відповідача складає 9 900 000 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу Відповідача були надіслані претензія № 1 від 23.01.2018 року та претензія № 1 від 24.01.2018 року, з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 9 900 000 грн. 00 коп., які були залишені останнім без відповіді та задоволення.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час розгляду справи доказів повернення Відповідачем суми позики Позивачу у розмірі 9 900 000 грн. 00 коп. матеріали справи не містять.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача 9 900 000 грн. 00 коп. заборгованості за Договором позики (безвідсоткової) від 23.10.2017 р. та Договором позики (безвідсоткової)від 24.10.2017 р. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що Позивач довів невиконання грошових зобов'язань зі сторони Відповідача згідно Договору позики (безвідсоткової) від 23.10.2017 р. та Договору позики (безвідсоткової)від 24.10.2017 р., а Відповідач вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "СНОТРА" (33024, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Соборна, 420, код ЄДРПОУ 41253204) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Гамма Консалт" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, офіс 44-А, код ЄДРПОУ 40484869) 4 950 000,00 грн. (чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за Договором позики (безвідсоткової) від 23.10.2017 р.; 4 950 000,00 грн. (чотири мільйони дев'ятсот п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) заборгованості за Договором позики (безвідсоткової) від 24.10.2017 р. та 148 500,00 грн. (сто сорок вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано "03" серпня 2018 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.

Дата ухвалення рішення30.07.2018
Оприлюднено03.08.2018

Судовий реєстр по справі —918/220/18

Судовий наказ від 03.09.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Марач В.В.

Рішення від 30.07.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Марач В.В.

Ухвала від 11.07.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Марач В.В.

Ухвала від 29.05.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Марач В.В.

Ухвала від 08.05.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Марач В.В.

Ухвала від 17.04.2018

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Марач В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні