Рішення

від 01.08.2018 по справі 922/582/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/582/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" ОСОБА_1 Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Амбрелла" , Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові системи", м. Чернігів про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третіх осіб - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна", м. Київ, особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" ОСОБА_1 (позивач), звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Амбрелла", м. Дніпро (відповідач), про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме, нежитлові будівлі і споруди: адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 131,1 кв.м.; виробничий блок літ. Б,В,С,Е,Ж, загальною площею 364,5 кв.м.; розливочна щитова, загальною площею 21,6 кв.м.; баня ПРУ, загальною площею 16,6 кв.м.; господарський сарай літ. З, загальною площею 26,0 кв.м.; бетонна площадка, загальною площею 26,0 кв.м.; тарний склад літ. Г, загальною площею 281,0 кв.м.; туалет літ. І, загальною площею 4,0 кв.м.; резервуари 31 шт., загальний об'єм 13903 куб.м.; огорожа з/б; пожежне водоймище; промислова каналізація; маніфольдні площадки; чавунний водопровід, загальною площею 893,4 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Південновокзальна, 38, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Амбрелла» , у спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» , за початковою ціною 19080000, 00 грн. без ПДВ (дев'ятнадцять мільйонів вісімдесят тисяч грн. 00 коп. без ПДВ), в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 016-05-08 від 29.05.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансові системи» , в розмірі 49 629 968,70 грн. (сорок дев ять мільйонів шістсот двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн. 70 коп.), з яких: 36 275 000, 00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 2 408 421, 60 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 10638016, 44 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 308 530,66 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів (з урахуванням прийнятих судом до розгляду заяв позивача про зміну предмету позову від 26.04.2018 (вх. № 10759) та від 13.06.2018 (вх. № 17052). Також позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Амбрелла» на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 - Україна» судові витрати в розмір 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2018 відкрито провадження у справі № 922/582/18, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.04.2018 о 12:00 год. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17). Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові системи" (14005, м. Чернігів, пр. Миру, 49А).

Ухвалою господарського суду від 30.05.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, в порядку ст. 177 ГПК України, до 03.07.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2018 закритo підготовче провадження та призначено справу № 922/582/18 до судового розгляду по суті на 03.07.2018 року о 12:30 год.

Протокольними ухвалами від 03.07.2018 року, 17.07.2018 року розгляд справи відкладався.

Відповідач та треті особи правом на участь представника у судовому засіданні не скористались, відзив на позовну заяву до суду не надали. При цьому, суд зазначає, що учасники судового процесу про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 49057, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 180, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 03 квітня 2018 р. про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була ним отримана та повернута Укрпоштою до суду за закінченням встановленого строку зберігання.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, згідно ч.9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

У призначене судове засідання 01 серпня 2018 року представник позивача не з'явився, проте надав через канцелярію суду письмові пояснення (вх. № 22102 від 31.07.2018 р), в яких просить суд розглянути справи без його участі. До письмових пояснень надані додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представників сторін.

З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

29 травня 2008 року між закритим акціонерним товариством „Банк Петрокоммерц-Україна» (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансові системи» (третьою особою) укладено кредитний договір № 016-05-08 (далі - кредитиний договір), згідно п. 1.1, якого банк надає позичальникові кредит в розмірі, що не перевищує суму кредиту, в порядку та на умовах, які встановлені у розділі І та розділі ІІ договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку отриманий кредит, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у договорі.

Розділом І кредитного договору, з урахуванням змін внесених додатковими угодами до договору, передбачено: ліміт фінансування 54000000,00 грн. процентна ставка 09 % річних, дата повернення кредиту 27.01.2016 р, метод нарахування процентів факт/факт, цільове використання кредиту поповнення обігових коштів.

Згідно з п.п. 1.3.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі не пізніше дати повернення кредиту, як вона визначена в графі 8 розділу І відповідно до графіку.

Відповідно до п.1.4.1.2 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму залишку на позичковому рахунку щомісячно 20-го числа кожного місяця за фактичну кількість днів користування кредитом, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, з врахуванням вимог облікової політики банку.

Пунктом 1.4.1.3 кредитного договору, визначено зобов'язання позичальника щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок банку протягом 5 банківських днів, наступних за 20-м числом кожного календарного місяця.

Як вбачається судом з матеріалів справи, позичальник отримував кредитні кошти, згідно умов договору та додатковими умовами до нього, про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка по особовому рахунку позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансові системи» .

Як зазначає позивач, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором виконував неналежним чином, у зв'язку із чим у позичальника склалсь заборгованість за кредитним договором в сумі 49 629 968,70 грн. (сорок дев'ять мільйонів шістсот двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн. 70 коп.), з яких: 36 275 000, 00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 2408 421, 60 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 10638016, 44 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 308 530,66 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.

Як свідчать матеріали справи, 22.04.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 561 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з 22 квітня 2016 року по 21 квітня 2018 року включно.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 016-05-08 від 29.05.2008 року, між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір № 016-05-08/2 від 25.11.2015 року (іпотечний договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованим в реєстрі за № 8140.

Пунктом 1.1 іпотечного договору встановлено, що для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником боргових зобов'язань, визначених у статті 2 цього договору, іпотекодавець (відповідач) надає іпотекодержателю (позивачу) в іпотеку нерухоме майно, визначене у статті 3 цього договору.

Пунктом 3.1 іпотечного договору від 03.07.08 встановлено, що в іпотеку за цим договором передається нежитлові будівлі і споруди: адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 131,1 кв.м.; виробничий блок літ. Б,В,С,Е,Ж, загальною площею 364,5 кв.м.; розливочна щитова, загальною площею 21,6 кв.м.; баня ПРУ, загальною площею 16,6 кв.м.; господарський сарай літ. З, загальною площею 26,0 кв.м.; бетонна площадка, загальною площею 26,0 кв.м.; тарний склад літ. Г, загальною площею 281,0 кв.м.; туалет літ. І, загальною площею 4,0 кв.м.; резервуари 31 шт., загальний об'єм 13903 куб.м.; огорожа з/б; пожежне водоймище; промислова каналізація; маніфольдні площадки; чавунний водопровід, загальною площею 893,4 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Південновокзальна, 38.

Згідно п. 2.1 іпотечного договору, іпотека за цим Договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником (третьою особою) зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього. Зокрема, іпотека за Договором іпотеки забезпечує виконання таких вимог Іпотекодержателя:

- повернення кредиту боржником в повному обсязі за Кредитним договором, але не пізніше 27.02.2016 року включно, відповідно до умов, встановлених п. 1.3, 1.5 кредитного договору чи в інший строк, встановлений у кредитному договорі . Сума кредиту може скласти 54000000,00 грн.;

- сплата процентів за користування кредитом, що нараховуються Іпотекодержателем за фіксованою процентною ставкою у розмірі 09 відсотків.

- Інші платежі на користь Іпотекодержателя, якщо Кредитним договором встановлено обов'язок Боржника щодо сплати інших платежів;

- Сплата пені та штрафу за невиконання зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно п.6.1 іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги: а) всі боргові зобов'язання, не сплачені боржником, і б) вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у звязку з реалізацією його прав за цим договором.

Відповідно до п.6.2. іпотечного договору від 03.07.08 іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмету іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин:

а) несплати боржником іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитних договорах;

б) порушення іпотекодавцем будь-якого із його зобов'язань за ст. 5 цього договору;

в) інших обставин, передбачених законодавством та/чи цим договором.

Г) у разі неплатоспроможності/банкрутства Боржника/Іпотекодавця.

Пунктом 6.4. ст. 6 Договору іпотеки встановлено, що у випадку порушення Боржником ОСОБА_4 зобов'язань та/або невиконання/неналежного виконання Іпотекодавцем умов цього Договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Боржнику (якщо він є відмінним від Іпотекодавця) рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому Договорі, письмову вимогу про усунення порушення (Іпотечне повідомлення). В іпотечному повідомленні вказуються: стислий зміст порушених зобов'язань, загальна сума ОСОБА_4 зобов'язань, граничний строк погашення ОСОБА_4 зобов'язань, але не менше ніж 30 календарних днів, а також попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про усунення порушення, що міститься в іпотечному повідомленні.

Матеріали справи свідчать, що 22.04.2016 року, відповідно до рішення Правління НБУ від 21.04.2016 року № 280 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" з 22 квітня 2016 року .

16.08.2016 року на адреси позичальника та іпотекодавця, які були зазначені в Кредитному та іпотечному договорах, направлено вимогу про усунення порушень №05-21/1444, які не були отримані ними та повернулися до відправника.

Позивач повторно направив вимогу про усунення порушення (іпотечне повідомлення) вих.. №01.1-06/1644 від 09.11.2016 на адресу Боржника, яка отримана боржником 14.11.2016 року.

У зв'язку з тим, що відповідач та третя особа у встановлений договором строк за вимогою позивача не повернули суму боргу, у позивача виникла підстава для звернення до господарського суду Харківської області з позовом про звернення стягнення на майно за іпотечним договором.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення позичальником або його майновим поручителем -ТОВ Компанія Амбрелла (відповідачем у справі) заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 204 ЦК України договори (кредитний та іпотечний) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 345 ГК України, кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як свідчать матеріали справи, за користування кредитом сторонами договору кредиту були встановлені проценти у розмірі 09 процентів річних.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем та третьою особою (Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансові системи"), позичальник порушив умови договору щодо повернення кредитних коштів сплати відсотків за користування кредитом, у зв'язку із чим, у позичальника станом на 28.11.2016 року склалась заборгованість у розмірі 36275000,00 грн. по кредиту та за нарахованими процентами у розмірі 2408421,60 грн. Позивачем надіслано на адреси позичальника - ТОВ "Фінансові системи" (третьої особи) лист - вимогу про повернення грошових коштів за кредитним договором, та про задоволення вимог банку за рахунок предмету іпотеки, якщо грошові зобов'язання за кредитним договором не будуть виконані. Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем доказами, а саме: вимогою про усунення порушень №05-21/1444 від 16.08.2016 року, № 01.1-06/1644 від 09.11.2016 року. Матеріали справи свідчать, що вимога № 01.1-06/1644 від 09.11.2016 року отримана позичальником 14.11.2016 року.

Проте, в порушення вимог договору, позичальником не задоволено вимоги Банку щодо повернення кредиту, сплати процентів, у зв'язку з чим, третя особа визнається судом такою, що прострочила виконання зобов'язання за кредитними договорами та додатковими угодами до нього в частині сплати заборгованості по кредиту, заборгованості по погашенню відсотків.

Враховуючи викладене та те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач та третя особа не надали суду жодного документу, які б підтверджував сплату заборгованості по кредиту та по відсоткам за кредитним договором від 29.05.2008р. №016-05-08 з урахуванням додаткових угод до нього та не надав документів, що спростовували викладене у позові, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість нарахування позивачем заборгованості по кредиту в сумі 36275000,00 грн. та за нарахованими процентами у загальному розмірі 2408421,60 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

Ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за невиконання/неналежне виконання боргових зобов'язань, у сумі, у порядку та у строки, що визначені договором, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неналежно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення, пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За прострочення повернення кредитних коштів та прострочення сплати відсотків за користування кредитом, позивач нарахував боржнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 10638016,44 грн. та пеню за прострочення сплати відсотків 308530,66 грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені у сумі 10638016,44 грн. та пені за прострочення сплати відсотків 308530,66 грн.

Суд враховує, що наявність заборгованості позичальника перед позивачем по кредиту, сплаті відсотків та пені підтверджується ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18 січня 2017 року по справі № 927/984/16, відповідно до якої визнано вимоги ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна до ТОВ Фінансові системи в сумі 49629968 грн., з включенням 38683421,60 грн. до 4 черги,10946547,10 до 6 черги реєстру вимог кредиторів.

Частина 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. З Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст. 19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.

Пунктами 6.2 укладеного договору іпотеки, сторони узгодили, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником (третьою особою) основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, п. 2.1 іпотечного договору сторони встановили що, іпотека за Договором іпотеки забезпечує виконання вимог Іпотекодержателя, у тому числі по поверненню кредиту, сплати процентів, пені, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку » , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Судом встановлено та не спростовано сторонами у судовому засіданні, що загальна сума заборгованості за кредитним договором № 016-05-08 від 29.05.2088 року перед кредитором - ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна (позивачем у справі) складає 49629968,70 грн.

Відповідно до умов п. 1.1 іпотечного договору, на забезпечення зобов'язань за кредитним договром, відповідач (Іпотекодавець) передав в іпотеку позивачу (Іпотекодержателю) наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі і споруди: адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 131,1 кв.м.; виробничий блок літ. Б,В,С,Е,Ж, загальною площею 364,5 кв.м.; розливочна щитова, загальною площею 21,6 кв.м.; баня ПРУ, загальною площею 16,6 кв.м.; господарський сарай літ. З, загальною площею 26,0 кв.м.; бетонна площадка, загальною площею 26,0 кв.м.; тарний склад літ. Г, загальною площею 281,0 кв.м.; туалет літ. І, загальною площею 4,0 кв.м.; резервуари 31 шт., загальний об'єм 13903 куб.м.; огорожа з/б; пожежне водоймище; промислова каналізація; маніфольдні площадки; чавунний водопровід, загальною площею 893,4 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Південновокзальна, 38.

Частина 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і тому числі на підставі рішення суду.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Частиною 1 статті 594 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат або інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

З аналізу статей 596, 597 Цивільного кодексу України вбачається, що притримання речі, як спосіб забезпечення зобов'язання кредитором, передбачає задоволення його вимог за рахунок речі, що притримується, у тому ж порядку, як і реалізація предмета застави, яка врегульована ст. 591 Цивільного кодексу України. Вказаною правовою нормою також передбачено реалізація шляхом продажу з публічних торгів чи іншим передбаченим договором або законом способом предмету застави, на який звернене стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

В зв'язку з невиконанням забезпечених іпотекою зобов'язань відповідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку » та п. 2.4.3. іпотечного договору банк (позивач), як іпотекодержатель, має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами у судових засіданнях, позивачем відповідно до положень статей 33, 35 Закону України «Про іпотеку» , в зв'язку з порушенням боржником основного зобов'язання, було надіслано на адресу іпотекодавця та боржника письмову вимогу про усунення порушення, зокрема, 05-21/1444 від 16.08.2016 року, в якому позивач повідомив про порушення позичальником - ТОВ Фінансові системи своїх зобов'язань за кредитним договором та повідомив, про необхідність виконати зобов'язання зі сплати заборгованості за кредитним та іпотечним договорами, а також погасити усі штрафні санкції. Окрім цього, позивач повідомив про звернення стягнення на заставне майно, а саме: нежитлові будівлі і споруди: адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 131,1 кв.м.; виробничий блок літ. Б,В,С,Е,Ж, загальною площею 364,5 кв.м.; розливочна щитова, загальною площею 21,6 кв.м.; баня ПРУ, загальною площею 16,6 кв.м.; господарський сарай літ. З, загальною площею 26,0 кв.м.; бетонна площадка, загальною площею 26,0 кв.м.; тарний склад літ. Г, загальною площею 281,0 кв.м.; туалет літ. І, загальною площею 4,0 кв.м.; резервуари 31 шт., загальний об'єм 13903 куб.м.; огорожа з/б; пожежне водоймище; промислова каналізація; маніфольдні площадки; чавунний водопровід, загальною площею 893,4 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Південновокзальна, 38.

Судом досліджено, що зазначена вимога направлялась відповідачу за адресою: місто Донецьк, проспект Ленінський, 4 А. Зазначена адреса згідно відомостей з Єдиного державного реєстру України станом на 16.08.2016 року (дата вимоги) була місцезнаходженням відповідача. Вимога направлялась позивачем за допомогою Курєрської служби КСД , у зв'язку з тим, що вказана адреса Іпотекодержателя є зоною проведення АТО, що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта в мережі Інтернет . Жодний із листів відправлених з Вимогою про усунення порушення не були отримані відповідачем, та повернулися до відправника.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про, те що позивачем було дотримано вимоги ч.1 ст. 35 Закону Украйни «Про іпотеку» .

Керуючись статтею 33 Закону України "Про іпотеку", відповідно до якої, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом, суд вважає вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 49629968,70 грн. обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

У статті 41 Закону України "Про іпотеку" передбачається, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Частиною 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Згідно звіту про вартість майна, які є предметом іпотеки, виконаного ТОВ «Європейський центр консалтингу та оцінки» 24.05.2018 року, вартість предмету іпотеки складає 19080000,00 грн.

При цьому, суд враховує, що відомості, відображені у зазначеному звіті не спростовані відповідачем, тому є належними та допустимими доказами для відображення при вирішенні даного спору.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 ГГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» ; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» ).

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» підлягають задоволенню у повному обсязі .

Таким чином, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме, нежитлові будівлі і споруди: адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 131,1 кв.м.; виробничий блок літ. Б,В,С,Е,Ж, загальною площею 364,5 кв.м.; розливочна щитова, загальною площею 21,6 кв.м.; баня ПРУ, загальною площею 16,6 кв.м.; господарський сарай літ. З, загальною площею 26,0 кв.м.; бетонна площадка, загальною площею 26,0 кв.м.; тарний склад літ. Г, загальною площею 281,0 кв.м.; туалет літ. І, загальною площею 4,0 кв.м.; резервуари 31 шт., загальний об'єм 13903 куб.м.; огорожа з/б; пожежне водоймище; промислова каналізація; маніфольдні площадки; чавунний водопровід, загальною площею 893,4 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська обл., Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Південновокзальна, 38, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Амбрелла» (ідентифікаційний код 36559524 49057, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького,180), у спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» , за початковою ціною 19080000, 00 грн. без ПДВ (дев'ятнадцять мільйонів вісімдесят тисяч грн. 00 коп. без ПДВ), в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 016-05-08 від 29.05.2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансові системи» , в розмірі 49 629 968,70 грн. (сорок дев'ять мільйонів шістсот двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн. 70 коп.), з яких: 36 275 000, 00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 2 408 421, 60 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 10638016, 44 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту, 308 530,66 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів (з урахуванням прийнятих судом до розгляду заяв позивача про зміну предмету позову від 26.04.2018 (вх. № 10759) та від 13.06.2018 (вх. № 17052).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Амбрелла» (ідентифікаційний код 36559524 49057, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького,180) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 - Україна» (ідентифікаційний код 22906155, 04053, м. Київ, вул.. Січових Стрільців, 15), судові витрати в розмір 1762,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_2 - Україна» (ідентифікаційний код 22906155, 04053, м. Київ, вул.. Січових Стрільців, 15)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Амбрелла» , (ідентифікаційний код 36559524 49057, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького,180).

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансові системи" (14005, м. Чернігів, пр. Миру, 49А, ідентифікаційний код 31809830);

Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, ідентифікаційний код 21708016).

Повне рішення складено 01.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_5

справа № 922/582/18