Рішення

від 02.08.2018 по справі 923/255/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року Справа № 923/255/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. при секретарі судового засідання Борхаленко О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- адвокат, ордер від 23.04.2018р.

від відповідача: ОСОБА_2 - уповн. предст., дов. від 25.03.2018р., ОСОБА_3 - уповн. предст., дов. від 25.03.2018р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЗЕРНО", м.Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АЛЬФА-ТРАНС", м.Херсон

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області, м.Херсон

про стягнення 163913грн. 01коп.

Описова частина рішення: Провадження у справі відкрито за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Екозерно (надалі по тексту рішення- ТОВ Екозерно , позивач) про стягнення з ТОВ Альфа Транс 106259,74грн. боргу, 18522,79грн. втрат від інфляції, 39100,48грн. пені у правовідносинах за договором про надання послуг №26/11, укладеним сторонами 11.11.2016р.

Позов обґрунтований твердженням про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг за договором.

Позивач зазначає, що договір між ТОВ Екозерно та ТОВ Альфа -Транс не може класифікуватись як договір про транзитні послуги, оскільки отримані за цим договором послуги не призначаються для споживання та використання за межами митної території України.

За твердженнями позивача договір №26/11 від 11.11.2016р. є відмінним за своєю правовою природою та суб'єктним складом від договору про транзитні послуги (роботи), а тому роботи за цим договором, не можуть бути звільнені від оподаткування в порядку, передбаченому п.197.8 ст. 197 Податкового кодексу України.

23.04.2018р. за вх.№2/905/18 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення на позовні вимоги з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість нормами законодавства.

Відповідач зазначає, що в листопаді 2016р. ТОВ Екозерно здійснило за вказівкою відповідача приймання на залізничній станції та навантаження на судно кукурудзи 3-го класу, врожаю 2016р., у кількості 3113,200тон. За твердженнями відповідача, вказана кукурудза є вантажем, що має транзитний характер, оскільки його відправниками були два суб'єкти господарювання із Республіки Молдова, а кінцевим отримувачем суб'єкт господарювання із м.Женева Швейцарської Конфедерації.

Відповідач зазначає, що не є власником вантажу. Пропонував позивачу врегулювати питання ціни наданих послуг з вантажем, який є транзитним, але погодження ціни послуг від позивача не отримав.

Означене за твердженнями відповідача виключає можливість розповсюдження дії договору №26/11 на відносини пов'язані із наданням послуг щодо транзитного вантажу.

Відповідач наголошує, що надані ТОВ Екозерно послуги щодо розвантаження з залізничного транспорту та навантаження на судно кукурудзи в листопаді 2016р. не є послугами, надання та оплата яких врегульована договором №26/11 про надання послуг від 26.11.2016р. оскільки послуги стосувалися зернових культур, що не належать замовнику.

Відповідач у відзиві також зазначив, що незважаючи на те, що вважає необґрунтованими позовні вимоги, наполягає на застосуванні строків позовної давності до можливості стягнення в судовому порядку пені за період до 05.04.2017р.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.04.2018р. заявив про зазначення у тексті позовної заяви та ухвалі про відкриття провадження у справі неправильної назви відповідача, правильною назвою є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма АЛЬФА-ТРАНС .

Відповідно до відомостей з ОСОБА_2 з ЄДРПОУ, вчиненого судом 19.04.2018р., найменуванням юридичної особи, код 23139924, є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма АЛЬФА-ТРАНС .

За викладеного, суд ухвалою від 23.04.2018р. змінив назву відповідача на належну - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма АЛЬФА-ТРАНС (надалі по тексту рішення - ТОВ фірма АЛЬФА-ТРАНС ).

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.05.2018р. о 10год. 00хв.

15.05.2018р. від позивача надійшла відповідь на відзив, за якою позивач зазначає, що твердження відповідача щодо надання ТОВ Екозерно послуг приймання, зберігання та відвантаження товару відповідача за межами договору №26/11 про надання послуг від 11.11.2016р. не відповідає дійсності.

Позивач зазначає, що на час розгляду справи відповідачем проведено три платежі з посиланням на договір, що на думку позивача підтверджує, що послуги надані у листопаді 2016р. надавалися в межах договору №26/11.

Позивач зазначає, що у разі надання послуг, пов'язаних із транзитними перевезенням вантажів, підставою застосування пункту 197.8 статті 197 ПК України є підтвердження того, що однією із сторін договору, на підставі якого надаються послуги, є вантажовідправник (отримувач транзитних послуг).

29.05.2018р. за вх.№2/1335/18 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, за якими відповідач зазначає, що оскільки сторони не оформили в установленій договором письмовій формі домовленість щодо розповсюдження дії договору від 11.11.2016р. №26/11 на послуги із вантажем, який не був власністю відповідача, то у позивача відсутні підстави для стягнення коштів за вказаним договором у судовому порядку.

Ухвалою суду від 29.05.2018р. за клопотанням позивача, яке не заперечувалось відповідачем та з мотивів викладених в означеній ухвалі суду, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Херсонській області.

Цією ж ухвалою суду було продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 04.07.2018р підготовче провадження у справі було закрито, а розгляд справи по суті було призначено на 02.08.2018р.

Представник позивач в судовому засіданні 02.08.2018р. підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача в судовому засіданні 02.08.2018р. проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представник третьої особи в судове засідання 02.08.2018р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань не подавав.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення Херсонська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи по суті.

З урахуванням викладених обставин, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

11.11.2016р. між ТОВ Екозерно (виконавець) та ТОВ фірма АЛЬФА-ТРАНС (замовник) укладено договір №26/11 про надання послуг.

За умовами означеного договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з приймання, складського зберігання, відвантаження, проведення оздоровчих заходів та лабораторних досліджень зернових і олійних культур, що належать замовнику, на зерновому складі виконавця, що знаходиться за адресою 73000, Україна, м.Херсон, Одеська площа 6 на умовах визначених договором, а замовник прийняти та оплатити ці послуги (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.15 договору замовник має право замовляти виконавцю додаткові послуги.

Згідно з п.5.2.1. та п.5.2.2. договору за приймання вантажу, оплата проводиться згідно зі ставками, вказаними в додатку №1 за доставлену кількість зерна (за вагою прийнятою на елеватор з 1-го по останній день розрахункового місяця) протягом трьох банківських днів після отримання відповідного рахунку виконавця. За відвантаження вантажу на судно, оплата проводиться згідно зі ставками, вказаними в додатку №1, протягом трьох банківських днів після отримання відповідного рахунку виконавцем. Дата акту наданих послуг по відвантаженню вантажу на судно-є датою оформлення коносамента (дата коносамента).

Сторони у п.5.3. та п.5.4. договору обумовили, що факт надання послуг по відвантаженню вантажу за договором підтверджується актом наданих послуг. Сума, що підлягає оплаті за розрахунковий місяць, визначається на підставі акту наданих послуг, підписаного сторонами.

Розрахунки на оплату послуг за зберігання вантажу виставляються виконавцем щомісяця в період з 1-го по 5-те число місяця, який слідує за звітним і оплачується замовником протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку (в тому числі по електронній пошті), розрахунку за зберігання, акту наданих послуг.

Згідно п.5.8. договору загальна сума договору визначається як загальна вартість послуг, наданих замовнику, згідно з актами наданих послуг і орієнтовно складає 35000000грн. у т.ч. ПДВ.

Сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту його укладання і діє по 31.12.2016р. включно (п.10.1. договору).

Зміни та доповнення до договору можуть бути внесені тільки за взаємною згодою сторін з подальшим підписанням сторонами відповідних додатків до договору (п.10.2. договору).

У додатку до договору №1 (т.1, а.с.18) сторони погодили вартість послуг з урахуванням 20% ПДВ; перелік та вартість додаткових послуг по вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання, з урахуванням 20% ПДВ; вартість додаткових послуг, з урахуванням 20% ПДВ.

У додатку №2 до договору (т.1, а.с.19) сторони узгодили форму письмового звернення про відвантаження вантажу, у додатку №3 - форму реєстру надходження вантажу (т.1, на звороті а.с.19), у додатку №4 - базові показники за якістю для поставки вантажу (т.1, а.с.20), у додатку №5 -форму заявки (т.1, на звороті а.с.20).

Як зазначає відповідача та не заперечує позивач в листопаді 2016р. ТОВ Екозерно здійснило за вказівкою відповідача приймання на залізничній станції та навантаження на судно кукурудзи 3-го класу, врожаю 2016р. у кількості 3113,200тон.

Позивачем не надано пояснень та доказів на підставі якого замовлення відповідача, були надані послуги зазначені в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2016р.

17.11.2016р. відповідач звернувся до позивача з листом (т.1, а.с. 147). В якому зазначав, що у зв'язку з надходженням вагонів до пункту відвантаження з підмоченим товаром кукурудза, необхідно здійснити сушку даного товару для недопущення його псування. Відповідач також зазначив, що для можливості здійснення операції по сушці транзитного товару отримано дозвіл митної служби. У зв'язку з означеним відповідач просив позивача дозволити проведення операцій по переміщенню підмоченого товару для здійснення сушки за територією філії Херсонський річковий порт .

Відповідач листом від 23.11.2016р. (т.1, а.с. 148) просив позивача на виконання умов договору №26/11 про надання послуг від 11.11.2016р. прийняти вагони з товаром кукурудза.

24.11.2016р. відповідач звернувся до позивача з листом (т.1, а.с.149) в якому просив позивача на виконання умов договору №26/11 про надання послуг від 11.11.2016р. прийняти вагони з товаром кукурудза.

Позивачем 30.11.2016р. було складено акт №ЭКО00000196 здачі -прийняття робіт (надання послуг) (т.1, а.с.22), про те, що ТОВ Екозерно по договору №26/11 від 11.11.2016р., були проведені роботи (надані послуги), а саме:

- Послуга відвантаження на судно (кукурудза 3 класу) за вартістю 265649,36 грн. без ПДВ;

- Послуга приймання (ж/д) (Кукурудза 3 класу) за вартістю 265649,36грн. без ПДВ.

В акті позивачем зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ -531298,72грн., загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 637558,46грн.

Позивачем також було виписано відповідачу рахунок на оплату № ЭКО00000196 від 30.11.2016р., як зазначено в рахунку за послуги за період з 13.11.2016р. по 30.11.2016р. Перелік послуг зазначений в рахунку, відображає перелік послуг зазначених в акті №ЭКО00000196 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2016р., вартість послуг за означеним рахунком складає 531298,72грн, сума ПДВ 106259,74грн., всього з ПДВ 637558,46грн.

06.12.2016р. відповідач на адресу позивача направив лист (т.1, а.с.25) в якому просив скорегувати рахунок № ЭКО00000196 від 30.11.2016р. та акт виконаних робіт (надання послуг) №ЭКО00000196 від 30.11.2016р. з урахуванням норм чинного законодавства, зазначивши при цьому, що кукурудза -транзитний вантаж та навів положення ст.197.8 Податкового кодексу України, яка регулює звільнення від оподаткування у передбачених законом випадках.

14.12.2017р. відповідач надав відповідь на претензію позивача від 03.11.2017р. (т.1, а.с.26-27). В означеній відповіді відповідач вказав, що не визнає претензію та наводить обґрунтування того, що вантаж є транзитним

10.01.2017р. та 20.01.2017р. відповідач на адресу позивача направив листи (т.1, а.с.150-153) в яких наводячи положення Закону України Про транзит вантажів та Податкового кодексу України, пропонував позивачу перейти до прийнятного для сторін вирішення питання, а потім пропонував у відповідності до розділу 8 договору №26/11 від 11.11.2016р. вирішувати у відповідності до норм діючого законодавства.

Відповідачем разом з листом від 20.01.2017р. ТОВ Екозерно також було направлено власний варіант ТОВ фірма АЛЬФА-ТРАНС акту № ЭКО00000196 від 30.11.2016р. за яким загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ складає 531298,72грн.

В акті також міститься примітка про звільнення від ПДВ ст.197.8 Податкового кодексу України.

Як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем ТОВ фірма АЛЬФА-ТРАНС сплатила 531298,72грн., що також підтверджується платіжними дорученнями №133 від 23.12.2016р., №3 від 11.01.2017р., №13 від 16.01.2017р. (т.1, а.с. 144-146).

В усіх платіжних дорученнях в графі призначення платежу вказано, мовою оригіналу: плата за пер-ку кукурудзи з/но договір №26/11 від 2016 та рах. №196 від 30.11.2016р. без ПДВ.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за надані у листопаді 2016р. послуги становить 106259,74грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на лист Херсонської митниці ДФС від 29.05.2017р. (т.1, а.с.24) в якому зазначено, що ТОВ Екозерно у період листопад-грудень 2016р. не є учасником транзитних операцій, а згідно документів, що знаходяться в Херсонській митниці ДФС, ТОВ Екозерно надавало послуги зі зберігання транзитного вантажу.

Причиною спору у даній справі стала наявність чи відсутність підстав для стягнення з ТОВ фірма АЛЬФА-ТРАНС 106259,74грн. в якості ПДВ за надані позивачем у листопаді 20016р. послуги з приймання та відвантаження кукурудзи врожаю 2016р. у кількості 3113,2т., а також наявність підстав для стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання та втрат від інфляції.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору ( ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.15 договору №26/11 про надання послуг від 11.11.2016р. сторони узгодили, що замовник має право замовляти виконавцю додаткові послуги.

Відповідно до п.5.4. договору сума, що підлягає оплаті за розрахунковий місяць, визначається на підставі акту наданих послуг, підписаного сторонами.

Умови укладеного між сторонами договору не містить застережень, що вантаж не може бути транзитним, а також не містить застережень, що в оплату вартості наданих послуг в обов'язковому порядку включається НДС.

Так, в п.5.1. договору сторони узгодили, що вартість послуг, що надаються виконавцем вказується в додатку №1 до договору.

В п.1.1 договору сторони визначили, що виконавець зобов'язаний надати замовнику послуги з приймання, складського зберігання, відвантаження, проведення оздоровчих заходів та лабораторних досліджень зернових і олійних культур, що належать замовнику.

Поряд з цим умови укладеного між сторонами договору не конкретизують, що товар має належати замовнику саме на праві власності, та не містять вимог чим саме має бути підтверджена належність товару замовнику.

Окрім того, п.1.3 договору передбачено, що право власності на зерно, що передається для виконання послуг виконавцем залишається у власності замовника або його довірителя.

Тобто, умови договору передбачають, що зерно (вантаж) передане для виконання послуг може належати іншим особам та бути довірене замовнику і не бути власністю замовника.

У п.10.10 договору сторони узгодили, що серед іншого додаток №2 Зразок письмового звернення замовника про відвантаження вантажу є невід'ємною частиною вантажу.

Позивачем та відповідачем не надано заповненої ТОВ фірма АЛЬФА -ТРАНС форми, як того передбачає додаток №2 до договору, на замовлення послуг у листопаді 2016р.

Поряд з цим відповідачем вказано, та не спростовано позивачем, що ТОВ Екозерно за вказівкою ТОВ фірма АЛЬФА -ТРАНС здійснило приймання на залізничній станції та навантаження на судно кукурудзи 3 класу, врожаю 2016р. у кількості 3113,200тн, що узгоджується з умовами п.3.15 договору за яким замовник може замовляти виконавцю додаткові послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був обізнаний, що вантаж кукурудза) є транзитним товаром.

Так, як зазначалося вище 17.11.2016р. відповідач звернувся до позивача з листом (т.1, а.с. 147), в якому зазначав, що у зв'язку з надходженням вагонів до пункту вивантаження з підмоченим товаром кукурудза, необхідно здійснити сушку даного товару для недопущення його псування. Відповідач також зазначив, що для можливості здійснення операції по сушці транзитного товару отримано дозвіл митної служби. У зв'язку з означеним відповідач просив позивача дозволити проведення операцій по переміщенню підмоченого товару для здійснення сушки за територією філії Херсонський річковий порт .

Окрім того, відповідно до п.2.8 договору сторони узгодили інструкцію до складання транспортних накладних, за якою зокрема для залізничної накладної зазначається одержувач ТОВ Екозерно в квоту ТОВ фірма АЛЬФА-ТРАНС . Поряд з цим, матеріали справи не містять означених накладних. А містяться документи, які свідчать про те, що відправниками вантажу, та його отримувачем були суб'єкти господарювання з іноземних країн.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 91 Митного кодексу України переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж. Митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються:

1) прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

2) внутрішнім транзитом або каботажем:

а) від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до органу доходів і зборів, розташованого на митній території України;

б) від органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;

в) від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України;

г) від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до органу доходів і зборів, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку.

Згідно стаття 96 Митного кодексу України перевантаження товарів, що переміщуються у митному режимі транзиту, з одного транспортного засобу на інший допускається з дозволу органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого проводиться перевантаження. Якщо перевантаження може бути здійснене без порушення митних пломб та інших засобів забезпечення ідентифікації, таке перевантаження допускається без дозволу, але з попереднім інформуванням органу доходів і зборів.

Проведення угрупування пакувальних місць, зміна упаковки, маркування, сортування, а також ремонт та заміна пошкодженої упаковки здійснюються з дозволу органу доходів і зборів.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про транзит вантажів :

транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України;

транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;

учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи ).

Транзит вантажів через територію України може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів здійснюється одним видом транспорту без здійснення його перевантаження на інший вид транспорту та лише за єдиним транспортним документом протягом всього шляху прямування. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту (наприклад, залізничного) на інший вид транспорту (наприклад, морський), переробкою, сортуванням, упаковкою, накопиченням, обміром, формуванням партії транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо.

Транзит вантажів нерозривно пов'язаний з необхідністю надання вантажовласнику комплексу послуг, який складається з операцій, пов'язаних з підготовкою та відправленням вантажу, проведенням взаєморозрахунків з іншими учасниками транзиту, контролем за проходженням та отриманням вантажу.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, який входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Для транзитних перевезень, а також послуг, пов'язаних з транзитом, установлені особливі правила обкладення ПДВ. Так, згідно з п. 197.8 ПК України послуги перевезення (переміщення) пасажирів і вантажів транзитом через митну територію України, а також послуги, пов'язані з такими транзитними перевезеннями (переміщенням), звільняються від оподаткування - пільгуються.

Таким чином, щодо транзиту діє ПДВ-пільга, яка, як роз'яснювалося в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиціної діяльності, затвердженої Наказом ДПС України від 06.07.2012р. № 610, застосовується до всього маршруту транзитного перевезення в цілому, без поділу його на відрізки в межах і за межами митної території України. ПДВ-пільга в цьому випадку також стосується і сторонніх учасників, залучених до транзитного перевезення, якщо вони, припустимо, окремо надають послуги, пов'язані з транзитом.

Враховуючи, що наданні ТОВ Екозерно послуги з відвантаження та приймання у листопаді 2016р. відповідно до акту №ЭКО00000196 від 30.11.2016р., здійснювались з транзитним вантажем (кукурудза 3 класу, врожай 2016р. у кількості 3113,200тон), та відповідно до наведеного вище є послугами пов'язаними з транзитним перевезенням, то на них розповсюджуються положення з п. 197.8 ст.197 ПК України.

З урахуванням того, що відповідачем були повністю сплачені отримані послуги надані позивачем у листопаді 2016р. у сумі 531298,72грн., а також те, що судом було встановлено відсутність підстав для нарахування ПДВ на означені послуги, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 106259,74грн. заборгованості за надані послуги.

Твердження відповідача про те, що надані позивачем послуги у листопаді 2016р. приймання на залізничній станції та навантаження на судно кукурудзи 3 класу, врожаю 2016р. у кількості 3113,200тн. виникли не на підставі договору №26/11 про надання послуг від 26.11.2016., оскільки вантаж (кукурудза) не був власністю відповідача спростовуються вище викладеними обставинами, а також тим, що відповідач у листах від 23.11.2016р., та 24.11.2016р. (т.1, а.с. 148-149) просив прийняти вагони з кукурудзою саме на виконання умов договору №26/11 про надання послуг від 11.11.2016р.

Окрім того у листі від 20.01.2017р. (т.1, а.с. 152-153) відповідач просив позивача вирішити питання з нарахуванням НДС у відповідності до розділу 8 договору №26/11 про надання послуг від 11.11.2016р.

Тобто відповідач означеними визнавав, що послуги приймання на залізничній станції та навантаження на судно кукурудзи 3 класу, врожаю 2016р. у кількості 3113,200тн., надавалися саме в межах договору №26/11 про надання послуг від 11.11.2016р.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача 39100,48грн. пені та 18552,79грн. втрат від інфляції.

Враховуючи, що судом встановлено, що відповідач не порушив взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих у листопаді 2016р. послуг, а також відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за наданні у листопаді 2016р. послуги, відсутні і підстави для задоволення вимог про стягання пені та втрат від інфляції, які є похідними, та можуть застосовуватись лише у разі порушення зобов'язання, чого в даному випадку не має.

Суд також зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів вручення рахунків відповідачу, а тому не можливо визначити з якого часу у відповідача виник обов'язок сплатити за надані у листопаді послуги.

За викладених підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Що ж до заяви відповідача про застосування строку позовної давності до нарахування пені, суд зазначає наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Згідно з п.2.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи, що судом не встановлено порушення права позивача, то і відсутні правові підстави розглядати питання для застосовування строку позовної давності до права, яке не порушено.

Відповідно до ст.129 ГПК України у зв'язку з відмовою в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 03.08.2018р.

Суддя Н.А. Павленко