Рішення

від 23.07.2018 по справі 922/1122/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1122/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Заводовій К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Умань", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анаід", м.Харків про стягнення 103 287,43грн. за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Умань" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анаід" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 103287,43грн., з яких: 91491,12грн. основного боргу, 4998,17грн. пені, 2208,14грн. інфляційних, 4590,00грн. 30% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за дистриб'юторською угодою №14/07-17 від 14.07.2017 в частині оплати продукції, поставленої згідно накладної №66 від 23.12.2017.

У підготовчому засіданні 29.05.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 21.06.2018.

У підготовчому засіданні 21.06.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 03.07.2018.

У судовому засіданні 03.07.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення судового засідання на 18.07.2018.

17 липня 2018 до суду надійшло клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

У судовому засіданні 18 липня 2018 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому визнав факт укладення між сторонами дистриб'юторської угоди №14/07-17 від 14.07.2017 та поставку позивачем 23.12.2017 товару за видатковою накладною №66 від 23.12.2017. При цьому, відповідач зазначив, що позивачем не було враховано два платежі, що були здійснені 13.03.2018 та 17.04.2018 на загальну суму 10000,00грн., у зв'язку із чим надав контррозрахунок сум, заявлених позивачем до стягнення з відповідача.

Відповідач у відзиві також вказує, що не міг подати відзив у встановлений судом строк, оскільки не отримував ухвал у даній справі. Лише 17.07.2018 відповідач дізнався про наявність судового спору у даній справі з інформації, наявної у відкритих державних електронних реєстрах. Представник відповідача 17.07.2018 ознайомився з матеріалами справи та наступного дня підготував та надав відзив.

Ці твердження відповідача підтверджуються матеріалами справи, оскільки ухвали суду, які направлялися на його адресу були повернуті поштовою установою у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відзив та додані до нього документи не були подані відповідачем у встановлений строк з поважних причин, а тому вони приймаються судом.

У судовому засіданні 18.07.2018 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення судового засідання на 23.07.2018.

В призначене судове засідання позивач свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

14 липня 2017 року між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як дистриб'ютором, укладено дистриб'юторську угоду №14/07-17 (далі за текстом - Угода), за умовами якої відповідач купує продукцію у позивача та організує прямі (безпосередньо у роздрібну торгову точку) та непрямі (через посередників) поставки продукції відповідно до вимог, зазначених у Додатку №2, а також виконує всі інші зобов'язання, визначені цією угодою.

Відповідно до пункту 8.1 Угоди позивач зобов'язується продавати, а відповідач зобов'язується купувати продукцію за цінами, зазначеними у прейскуранті (прайс-листі) позивача.

Згідно з пунктом 8.9 Угоди підтвердженням факту отримання продукції є підпис представника або працівника відповідача на видатковій накладній, завірений печаткою або штампом, де визначений ідентифікаційний номер відповідача (для юридичної особи - у ЄДРПОУ, для фізичної особи - ІПН). Відповідач надає позивачу зразки (відбитки) таких печаток (штампів) листом.

Пунктом 8.5 Угоди передбачено, що підставою для оплати продукції є ця Угода та видаткова накладна, у якій зазначаються вартість продукції, транспортні витрати (якщо вони підлягають сплаті відповідачем), податки та інші платежі, передбачені законодавством та цим Договором.

Відповідно до пункту 8.3.3 Угоди продукція категорії "Овочева та плодово-ягідна консервація" оплачується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки такої продукції.

Пунктом 14.1 Угоди передбачено, що вона набирає силу з моменту її підписання обома сторонами. Строк дії цієї Угоди складає 1 (один) рік з дати її вступу в дію. В випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії цієї Угоди, ні одна із сторін не заявить про її припинення, то дана угода вважається пролонгованою на той самий строк і на тих самих умовах.

На виконання умов Угоди позивач здійснив поставку продукції відповідачу на суму 98191,12грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковою накладною №66 від 23.12.2017 та товарно-транспортною накладною №66 від 23.12.2017.

Відповідач факт отримання даної продукції підтвердив у відзиві.

Як вказує позивач у позові, відповідач здійснив часткову оплату поставленої продукції на суму 6700,00грн., у зв'язку з чим у нього існує заборгованість в розмірі 91491,12грн.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 91491,12грн. основного боргу, 4998,17грн. пені, 2208,14грн. інфляційних, 4590,00грн. 30% річних.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем продукції відповідачу на загальну суму 98191,12грн., яка згідно пункту 8.3.3 договору мала бути оплачена не пізніше 22.01.2018, включно.

Як вказує позивач, відповідач здійснив лише часткову оплату продукції на суму 6700,00грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач надав суду докази часткової оплати отриманої продукції в більшому розмірі, ніж зазначає позивач, а саме: 16700,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №29 від 13.02.2018 на суму 6700,00грн., платіжним дорученням №44 від 13.03.2018 на суму 5000,00грн., квитанцією №N1AB753445 від 17.04.2018 на суму 5000,00грн.

Таким чином, станом на момент подання позову (23.04.2018) заборгованість відповідача за Угодою складала 81491,12грн., яка до даного часу ним не погашена.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 81491,12грн. основного боргу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У задоволенні заявленої позивачем до стягнення частини основного боргу в розмірі 10000,00грн. слід відмовити, оскільки вона була погашена відповідачем до моменту подачі позову за платіжним дорученням №44 від 13.03.2018 на суму 5000,00грн. та квитанцією №N1AB753445 від 17.04.2018 на суму 5000,00грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 9.1 Угоди у разі несвоєчасної оплати за продукцію дистриб'ютор, сплачує продавцю суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час порушення строків оплати, а також 30 (тридцять) відсотків річних простроченої заборгованості (ст.625 ЦК України), та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

На підставі вищевказаних норм, позивач здійснив нарахування відповідачу 4998,17грн. пені за період з 24.01.2018 по 26.03.2018, 2208,14грн. інфляційних за січень-березень 2018 року, 4590,00грн. 30% річних за період з 24.01.2018 по 26.03.2018.

Оскільки, як зазначалося вище, позивач не врахував всі платежі, що були здійснені відповідачем, судом зроблено перерахунок цих сум, відповідно до якого за вказані позивачем періоди розмір пені складає 5018,19грн., інфляційні втрати - 1774,82грн., 30% річних - 4604,75грн.

У зв'язку з цим, вимоги про стягнення пені та 30% річних підлягають задоволенню в розмірі, що визначений позивачем - 4998,17грн. та 4590,00грн., відповідно, оскільки суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог в цій частині.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в розмірі 1774,82грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анаід" (61038, м.Харків, вул.Маршала Батицького, буд.8, код 38775028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Умань" (03115, м.Київ, вул.Львівська, буд.22, приміщення 12, код 40309177) 81491,12грн. основного боргу, 4998,17грн. пені, 4590,00грн. 30% річних, 1774,82грн. інфляційних втрат, 1584,02грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_1