Рішення
від 25.07.2018 по справі 813/3880/17
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3880/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю : представник позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооператива ЖБК "Фамілія-Львів 4" до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Встановив:

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Фамілія-Львів 4» (далі - ОК «ЖБК «Фамілія-Львів 4» ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове - повідомлення рішення №0014231401 від 09.09.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ці рішення відповідачем прийнято на підставі помилкових і необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки №1081/13-01-14-01/39502360 від 27.07.2017 року про заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.01.2017 року за рахунок господарських операцій із контрагентом ТОВ «Валіо груп» , які проведені без реального настання правових наслідків. Позивач вважає, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт виконання робіт, про правомірне відображення цих операції в податковому обліку, наявність усіх первинних документів. Крім цього, зазначив, що відповідачем не враховано, що протокол допиту посадової особи його контрагентів не може слугувати підставою для визнання таких господарських операцій нереальними. Долучені до матеріалів справи документи, щодо використання придбаних робіт у господарській діяльності, на думку позивача, повністю спростовують висновки ГУ ДФС у Львівській області, а тому прийняте на цій основі податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Відповідач заперечив позов повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Зазначив про відсутність належних доказів фактичного здійснення господарських операцій із контрагентом позивача ТОВ «Валіо груп» , оскільки при проведенні перевірки позивача встановлено, що ТОВ «Валіо груп» не має виробничих потужностей, найманих працівників, не подавало жодної декларації з податку на прибуток підприємств; 23.06.2015 року анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку із незнаходженням по місцю реєстрації; засновник та директор ТОВ «Валіо груп» не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, жодних документів як директор даного підприємства не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

Також відповідачем зазначено про недоліки актів приймання ОК «ЖБК Фамілія-Львів 4» виконаних ТОВ «Валіо груп» будівельних робіт (форми КБ-№2) на суму 3358206,56 грн. Просить врахувати протокол допиту посадової особи контрагента позивача, який заперечував свою участь у здійсненні господарських операцій. На підставі наведеного відповідач вважає, що висновки про порушення ОК «ЖБК «Фамілія-Львів 4» вимог Податкового кодексу України є обґрунтованими і прийняте його основі податкове повідомлення-рішення є правомірним. Представник відповідача таку позицію підтримала, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - ОК «ЖБК «Фамілія-Львів 4» зареєстрований як юридична особа 20 листопада 2014 року, основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об'єктів, код ЄДРПОУ 39502360.

Відповідно до рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області №10 від 22 грудня 2014 року, ОК «ЖБК «Фамілія-Львів 4» внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Ознака неприбуткової установи (організації) - 0015.

У період з 14 по 20 липня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області провела документальну позапланову виїзну перевірку діяльності ОК «ЖБК «Фамілія-Львів 4» з питань дотримання податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин із ТОВ «Валіо груп» за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2017 року, якою встановлено порушення вимог п.133.4.4 п.133.4 ст.133; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134.1 ст.134; п.135.1 ст.135; п.137.1 ст.137 ПК України, в результаті чого підприємство занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється, всього на загальну суму 604 477 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 604 477 грн.; п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України підприємство не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік.

За результатами перевірки складено ОСОБА_1 №1081/13-01-14-01/39502360 від 27 липня 2017 року.

На підставі вказаного акта ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 серпня 2017 року № №00143231401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 604 477,00 грн.

Позивач не погоджується з вищезазначеним податковим повідомлення-рішенням, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Валіо груп» код ЄДРПОУ 39200771 суд встановив таке.

Між замовником (ТзОВ ВТП «Бодекс» ) та забудовником (ТзОВ «Квартал-Буд» ) укладено договір від 31.10.2014 про будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Кульпарівська, 230а.

На виконання вказаного договору ТзОВ «Квартал-Буд» уклало з позивачем договір №4 від 23.12.2015 про забудову земельної ділянки за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 230а.

Між позивачем та ТзОВ «Валіо груп» укладено договір підряду №8/05-70п від 08.05.2015, відповідно до умов якого за дорученням замовника (позивача) підрядник (ТзОВ «Валіо груп» ) зобов'язується на власний ризик виконати роботу відповідно до умов вказаного договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її.

На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ «Валіо груп» позивач надав суду копії таких документів: договору підряду №8/05-70п від 08.05.2015, акта приймання виконаних будівельних робіт від 30.10.2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт від 30.10.2015.

Суд встановив, що будівництво об'єкт нерухомості за договором підряду №8/05-70п від 08.05.2015 здійснюється на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 230-а, та передана для будівництва на підставі договору оренди землі від 07.02.2008, укладеного з Львівською міською радою.

Факт виконання робіт за договором підряду №8/05-70п від 08.05.2015 підтверджується також декларацією про готовність до експлуатації об'єкт, який належить до 1-3 категорії складності «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Кульпарівська 230а» , зареєстрованою ІДАБК у м.Львові 28.10.2016 за №ЛВ143163020595.

На думку відповідача, для виконання всього обсягу робіт за договором підряду №8/05-70п від 08.05.2015, укладеним між позивачем та ТзОВ «Валіо груп» , у строки, визначені договором, необхідно, щоб вказану роботу виконували 220 працівників (при 8-годинному робочому дні). А тому, працівники ТзОВ «Валіо груп» не могли виконати весь обсяг робіт за договором підряду №8/05-70п від 08.05.2015.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин із ТОВ «Валіо груп» ґрунтуються, зокрема, на отриманих від СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві відомостях про те, що розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 грудня 2015 року №32015100020000162, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.200, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України; відомостях СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2016 року №32016100070000026 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України; відомостях СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м.Києві про що наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 січня 2017 року №32017100070000002 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням у рамках цих кримінальних справ встановлено, що на території м. Києва діє група осіб, які шляхом використання ряду підконтрольних «фіктивних» підприємств, а саме: ТОВ «Валіо Груп» та інших, вчиняють дії щодо пособництва службовим особам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи створили (придбали) ТОВ «Валіо груп» з метою прикриття незаконної діяльності реального сектору. Під час проведення обшуку квартири, де проживав та здійснював свою протиправну діяльність один з фігурантів «конвертаційного центру» , вилучено печатку ТОВ «Валіо груп» , чорнові записи та чисті аркуші паперу формату А-4 з відтисками печатки ТОВ «Валіо груп» .

Відповідно до реєстраційних документів встановлено, що з лютого 2015 року до складу засновників ТОВ «Валіо груп» , з одночасним призначенням на посаду директора, увійшов ОСОБА_3, який повідомив, що службовою особою вказаного підприємства не являвся, відношення до фінансово-господарської діяльності не мав, банківськими рахунками не користувався, до складу засновників не входив, звітність до контролюючих органів не подавав, печаткою не користувався (ухвала Подільського районного суду м.Києва від 14 лютого 2017 року у справі №758/1592/17).

Згідно з протоколом допиту засновника та директора ТОВ «Валіо груп» ОСОБА_3 від 24 жовтня 2016 року, останній повідомив, що не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Валіо груп» , жодних документів, як директор цього товариства, не підписував та нікого на такі дії не уповноважував.

Також, вказано про те, що у ТОВ «Валіо груп» відсутні виробничі потужності, наймані працівники, таким не подано жодної декларації з податку на прибуток підприємств, єдиний податковий звіт - декларація з ПДВ за липень 2014 року з нульовими показниками, а 23 червня 2015 року ТОВ «Валіо груп» анульовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку із незнаходженням за місцем реєстрації.

За результатами зібраної при проведенні податкової перевірки інформації, відповідач дійшов висновку, що представлені ОК «ЖБК «ОСОБА_4 - 4» документи не підтверджують факт придбання будівельних робіт, не є свідченням реальності господарських операцій та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції з ТОВ «Валіо груп» . Таким чином, операції між ОК «ЖБК «Фамілія Львів 4» та його контрагентом- ТОВ «Валіо груп» є безтоварними, що призвело до неправомірного формування показників бухгалтерського податкового обліку, а, в підсумку, - до заниження податкових зобов'язань перед бюджетом.

Суд звертає увагу на те, що правовою підставою для формування суб'єктом господарювання витрат, які в наступному враховуються ним при обчисленні об'єкта оподаткування, є реальність здійснення господарських операцій, за якими ним були понесені такі витрати, що підтверджується відповідною первинною документацією.

При цьому, достатньою та необхідною правовою підставою для визнання господарських операцій такими, що дійсно відбулися, є одночасна сукупність наступних умов: 1) підтвердження їх товарності відповідними первинними та іншими документами, які зазвичай супроводжують операції певного виду та містять інформацію про зміст та обсяг операції і рух товарів; 2) факт використання суб'єктом господарювання придбаних товарів у його господарській діяльності; 3) наявність ділової мети, розумних економічних причин, економічного ефекту в результаті господарської діяльності.

Суд, враховуючи фактичні обставини справи, дійшов висновку про те, що виявлені податковим органом у рамках здійснення заходів з податкового контролю факти відсутності у контрагента позивача об'єктивних можливостей проведення відповідної господарської діяльності, а саме: відсутності основних фондів, трудових та виробничих активів, у сукупності з фактами відсутності доказів залучення третіх осіб за цивільно-правовими договорами до здійснення цих операцій та недостатності документального підтвердження їх виконання свідчить про нереальний характер таких послуг.

Суд також акцентує на тому, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб'єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та контрагентом підписані особою, яка не має відношення до діяльності цього підприємства, оскільки директор ТОВ «Валіо Груп» є тільки номінальним, заперечує свою участь у створенні та діяльності такого товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а, отже, ці документи суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ у справі на підтвердження дійсності укладених правочинів.

Суд звертає увагу, що у випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень вказаного Кодексу.

В силу вимог п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст.134 ПК України з урахуванням положень вказаного Кодексу.

Згідно з п.137.1 ст.135 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 вказаного Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст.135 ПК України.

Як встановлено судом і цей факт не заперечується сторонами, на час проведення перевірки податковим органом позивач- Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Фамілія-Львів 4» мав статус неприбуткової організації, такий припинено лише 22 грудня 2017 року.

З 01 січня 2015 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

З метою вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17 липня 2015 № 652-VIII внесено зміни, які набули чинності 13 серпня 2015 року.

До 13 серпня 2015 року ознака неприбутковості зводилась до провадження діяльності, метою якої не є одержання прибутку.

Термін "неприбуткові підприємства, установи та організації" в новій редакції викладено як неприбуткові підприємства, установи та організації (далі неприбуткові організації), які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.121 п.14.1 ст.14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п.133.4 ст.133 цього Кодексу.

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України).

Згідно з п.133.4 ст.133 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених вказаним пунктом.

За правилами пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених вказаним пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 вказаного Кодексу для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Згідно з пп.133.4.4 п.133.4 вказаної статті встановлення контролюючим органом відповідно до норм вказаного Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм вказаного Кодексу. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Оскільки до 12 серпня 2015 року, чинне на той момент законодавство не містило п.133.4 ст.133 ПК України, що унеможливлює застосування будь-яких правових наслідків за її порушення, то застосування контролюючим органом у спірних правовідносинах вказаної норми до всього періоду, що підлягав перевірці, є помилковим, оскільки така підлягає застосуванню лише з 13 серпня 2015 року.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що в період з 08.05.2015 року по 12.08.2015 року, позивачем було перераховано на користь ТзОВ Валіо груп -- 1408069,56 грн.

Таким чином, донарахування контролюючим органом позивачу податку на прибуток на цю суму, як на кошти, використані не за цільовим призначенням, у період з дня укладення договору - 08.05.2015 по 12.08.2015 є безпідставним та суперечить вимогам п.133.4 ст.134 ПК України, який не має зворотної дії в часі відповідно до приписів ст.58 Конституції України.

Сума протиправно нарахованого податку на прибуток складає 253 452,52 грн (1408069,56 грн (сума платежів за період з 08.05.2015 по 12.08.2015) х 18% (ставка податку на прибуток)), тому податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 № №0014231401 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Починаючи з 13.08.2015 по 31.08.2015 (останній день місяця, в якому допущено нецільове використання коштів), загальна сума платежів на користь ТОВ «Валіо груп» становить 333594,00 грн, що стверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Відповідно до пп. 133.4.3. ПК України податкове зобов'язання розраховується із суми нецільового використання коштів у місяці такого нецільового використання, оскільки з першого дня наступного місяця, неприбуткова організація платить податок на прибуток на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи встановлений факт безтоварності господарських операцій ОК «ЖБК «Фамілія-Львів 4» та його контрагентом - ТОВ «Валіо груп» , сума податку на прибуток, що підлягає донарахуванню позивачу за період з 13.08.2015 по 31.08.2015 становить 60046 грн 92 коп. (333594,00 х 18%).

Починаючи з 01.09.2015 позивач зобов'язаний був, відповідно до вимог абз.2. пп. 133.4.3. ПК України, подати квартальну звітність з податку на прибуток та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах, разом з тим, контролюючий орган донарахував позивачу податку на прибуток за період з 01.09.2015 за ставкою податку на прибуток у розмірі 18% застосованою до суми платежів здійснених позивачем на користь ТзОВ Валіо груп , а не на загальних підставах (з визначенням фінансового результату, що визначається як різниця між доходами та витратами платника податків, однак податковий орган у спірних правовідносинах об'єкт оподаткування не визначив), що свідчить про протиправність податкового повідомлення- рішення від 09.08.2017 № НОМЕР_1 в цій частині, оскільки ставка податку на прибуток застосована відповідачем до сум оплат на користь ТзОВ Валіо груп , які самі по собі не є об'єктом оподаткування податком на прибуток згідно ст. 134 ПК України.

Таким чином, через неправильне застосування припису законодавства, пп.133.4.2, 133.4.3 п.133.4 ПКУ ст. 58 Конституції України, позивачу протиправно донараховано податку на прибуток на суму 545753,26 грн.

Відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині підлягають задоволенню частково, а саме: податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0014231401 необхідно скасувати в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 545753,26 грн, оскільки встановлено невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, яку ідентифіковано та без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0014231401 від 09.09.2017 р в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 545753,26 грн (п'ятсот сорок п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три гривні 26 коп).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Обслуговуючого кооператива ЖБК "Фамілія-Львів 4" судовий збір в сумі 7 467,15 (сім тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 15 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Гулкевич І.З.

Дата ухвалення рішення25.07.2018
Оприлюднено05.08.2018

Судовий реєстр по справі —813/3880/17

Ухвала від 05.02.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 16.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гусак М.Б.

Ухвала від 08.04.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 18.01.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шипуліна Т.М.

Постанова від 06.12.2018

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Рибачук Андрій Іванович

Ухвала від 23.10.2018

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Рибачук Андрій Іванович

Ухвала від 17.09.2018

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Ухвала від 05.09.2018

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Довгополов Олександр Михайлович

Рішення від 25.07.2018

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гулкевич Ірена Зіновіївна

Ухвала від 05.03.2018

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Гулкевич Ірена Зіновіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні