Постанова

від 06.12.2018 по справі 813/3880/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/148/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Болюк Н. В.

представника позивача - Сеньківа А. І.,

представника відповідача - Чубак Н. В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі № 813/3880/17 (рішення ухвалене о 10:16 год. у м. Львові судом у складі головуючого судді Гулкевич І. З., дата складення повного тексту рішення не зазначена) за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Фамілія-Львів 4 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Фамілія-Львів 4 (далі - ОК ЖБК Фамілія-Львів 4 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2017 року № 0014231401.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішення відповідачем прийнято на підставі помилкових і необґрунтованих висновків, викладених в акті перевірки від 27 липня 2017 року №1081/13-01-14-01/39502360 про використання коштів не за цільовим призначенням за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2017 року за рахунок господарських операцій із контрагентом ТОВ Валіо груп , які проведені без реального настання правових наслідків. Зазначав, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт виконання робіт, про правомірне відображення цих операцій в податковому обліку, наявність усіх первинних документів. Крім цього, вказував на те, що податковим органом протиправно визначені податкові зобов'язання за період до 13 серпня 2015 року на основі пункту 133.4 Податкового кодексу України, оскільки вказаний пункт було включено до Податкового кодексу України лише 13 серпня 2015 року із набранням чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій від 17 липня 2015 року № 652-VII (далі - Закон № 652-VII). Також зазначав, що контролюючий орган в порушення вимог вказаного пункту протиправно донарахував позивачу податок на прибуток за період з 01 вересня 2015 року за ставкою податку на прибуток у розмірі 18% застосованою до суми платежів здійснених позивачем на користь ТзОВ Валіо груп , а не на загальних підставах, шляхом визначення фінансового результату як різниці між його доходами та витратами.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року позов задоволено частково.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не враховано того, що кошти перераховані на розрахунковий рахунок ТзОВ Валіо груп в сумі 3 358 206.56 грн. є коштами, які використані ОК ЖБК Фамілія-Львів 4 не за цільовим призначенням, а тому сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в будь-якому випадку становила 18%, оскільки вказані кошти не визнавалися контролюючим органом витратами підприємств і жодним чином не впливали на визначення суми грошового зобов'язання, а тому висновок суду першої інстанції про часткове скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є помилковим.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній обставини, просила її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОК ЖБК Фамілія-Львів 4 зареєстрований як юридична особа 20 листопада 2014 року, основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об'єктів, код ЄДРПОУ 39502360.

Відповідно до рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 22 грудня 2014 року № 10, ОК ЖБК Фамілія-Львів 4 внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

У період з 14 по 20 липня 2017 року ГУ ДФС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку діяльності ОК ЖБК Фамілія-Львів 4 з питань дотримання податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин із ТОВ Валіо груп за період з 01 січня 2014 року по 31 січня 2017 року, якою встановлено, зокрема, порушення вимог підпункту 133.4.4 пункту 133.4 статті 133; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134; пункту 135.1 статті 135; пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в період, що перевіряється, всього на загальну суму 604 477.00 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 604 477.00 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 27 липня 2017 року № 1081/13-01-14-01/39502360.

На підставі вказаного акта ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2017 року № 0014231401, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 604 477,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ОК ЖБК Фамілія-Львів 4 оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про нереальність господарських операцій між ОК ЖБК Фамілія-Львів 4 та ТОВ Валіо груп . Разом з тим суд зазначав, що контролюючий орган безпідставно визначив позивачу грошові зобов'язання за період з 08 травня 2015 року по 12 серпня 2015 року на підставі пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, оскільки вказаний пункт був введений в дію лише 13 серпня 2015 року у зв'язку з набранням чинності Закону № 652-VII., а також за період з 01 вересня 2015 року, оскільки такі мали визначатись на загальних підставах з визначенням фінансового результату, що визначається як різниця між доходами та витратами платника податків.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції щодо реальності господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ Валіо груп судом не оцінюються.

З 01 січня 2015 року Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року № 71-VIII змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.

З метою вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій від 17 липня 2015 № 652-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України, які набули чинності 13 серпня 2015 року.

До 13 серпня 2015 року ознака неприбутковості зводилась до провадження діяльності, метою якої не є одержання прибутку.

Згідно вказаних змін, до неприбуткових підприємств, установ та організацій належать ті, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (підпункт 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених вказаним пунктом.

За правилами підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених вказаним пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому статтею 57 вказаного Кодексу для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Згідно з підпунктом 133.4.4 пункту 133.4 вказаної статті встановлення контролюючим органом відповідно до норм вказаного Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм вказаного Кодексу. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Оскільки до 12 серпня 2015 року, чинне на той момент законодавство не містило пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, що унеможливлює застосування будь-яких правових наслідків за її порушення, то застосування контролюючим органом у спірних правовідносинах вказаної норми до всього періоду, що підлягав перевірці, є помилковим, оскільки така підлягає застосуванню лише з 13 серпня 2015 року.

Судом встановлено, що в період з 08 травня 2015 року по 12 серпня 2015 року, позивачем було перераховано на користь ТзОВ Валіо груп - 1408069,56 грн.

Таким чином, донарахування контролюючим органом позивачу податку на прибуток на цю суму, як на кошти, використані не за цільовим призначенням, у період з дня укладення договору 08 травня 2015 року по 12 серпня 2015 року є безпідставним та суперечить вимогам пункту 133.4 статті 134 Податкового кодексу України, який не має зворотної дії в часі відповідно до приписів статті 58 Конституції України.

Сума протиправно нарахованого податку на прибуток складає 253 452,52 грн (1408069,56 грн (сума платежів за період з 08 травня 2015 року по 12 серпня 2015 року) х 18% (ставка податку на прибуток)), тому податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2017 року№ 0014231401 в цій частині є протиправним.

Як видно із матеріалів справи, починаючи з 13 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року (останній день місяця, в якому допущено нецільове використання коштів), загальна сума платежів на користь ТОВ Валіо груп становить 333594,00 грн.

Відповідно до підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України податкове зобов'язання розраховується із суми нецільового використання коштів у місяці такого нецільового використання, оскільки з першого дня наступного місяця, неприбуткова організація платить податок на прибуток на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи встановлений факт безтоварності господарських операцій ОК ЖБК Фамілія-Львів 4 та його контрагентом - ТОВ Валіо групп , сума податку на прибуток, що підлягала донарахуванню позивачу за період з 13 серпня 2015 року по 31 серпня 2015 року становила 60046 грн 92 коп. (333594,00 х 18%).

Починаючи з 01 вересня 2015 року позивач зобов'язаний був, відповідно до вимог абзацу 2 підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, подати квартальну звітність з податку на прибуток та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах, разом з тим, контролюючий орган донарахував позивачу податок на прибуток за період з 01 вересня 2015 року за ставкою податку на прибуток у розмірі 18% застосованою до суми платежів здійснених позивачем на користь ТзОВ Валіо груп , а не на загальних підставах (з визначенням фінансового результату, що визначається як різниця між доходами та витратами платника податків), що свідчить про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення в цій частині, оскільки ставка податку на прибуток застосована відповідачем до сум, сплачених на користь ТзОВ Валіо груп , які самі по собі не є об'єктом оподаткування податком на прибуток згідно статті 134 Податкового кодексу України .

Таким чином, через неправильне застосування приписів законодавства, підпунктів 133.4.2, 133.4.3 пункту 133.4 Податкового кодексу України, позивачу протиправно донараховано податку на прибуток на суму 545753,26 грн, а відтак доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 545753.26 грн., а відповідно про наявність підстав для часткового задоволення позову.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі № 813/3880/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук судді В. М. Багрій Д. М. Старунський Повний текст постанови виготовлено 07.12.2018 року