Постанова

від 24.07.2018 по справі 808/2099/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2018 рокусправа № 808/2099/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів: Юрко І.В. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Троянов А.С., за участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року (головуючий суддя у 1 інстанції - Садовий І.В., рішення ухвалено у залі судового засідання Запорізького окружного адміністративного суду в м.Запоріжжя 02 березня 2018 року, повний текст складено 12 березня 2018 року) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС (далі - позивач, ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2017 року №0006711406, №0006721406, №0006731406.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесеними з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки висновки акту перевірки, на підставі якого винесені спірні рішення, є необґрунтованими та упередженими, та базуються на припущеннях про відсутність реальних господарських відносин позивача з контрагентами. Водночас, позивачем до перевірки надано всі первинні документи, які підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. З наведених підстав просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року

адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0006711406 від 26.05.2017 року про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 906003 (дев'ятсот шість тисяч три) грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0006721406 від 26.05.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1616486 (один мільйон шістсот шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1293189 (один мільйон двісті дев'яносто три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 323297 (триста двадцять три тисячі двісті дев'яносто сім) грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0006731406 від 26.05.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2474090 (два мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі дев'яносто) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1979272 (один мільйон дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 494818 (чотириста дев'яносто чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за відсутності належним чином оформлених первинних документів, які підвереджують реальність господарських операцій позивача з його контрагентами, він не мав права на віднесення відображених у таких документах сум податку на додану вартість до податкового кредиту та зменшення на їх підставі оподатковуваного доходу.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною та такою, що відповідає дійсним обставинам справи та прийнятою з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39599093) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.01.2015 року по 31.12.2016 року, за результатами якої складено акт від 26.04.2017 року №234/08-01-14-02/39599093.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, як наслідок підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 1 979 272 грн.; п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201., п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2015 року по 31.12.2016 року на загальну суму 1293189 грн., та завищення суми від'ємного значення (по рядку р.21 податкових декларацій з ПДВ), на загальну суму всього на 906003 грн.

ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС оскаржило висновки акту документальної виїзної перевірки в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.05.2017 року №5657/10/08-01-14-06-06 висновки акту перевірки від 26.04.2017 року залишені без змін.

На підставі вищевказаного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0006711406 від 26.05.2017 року про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 906003 (дев'ятсот шість тисяч три) грн.;

- №0006721406 від 26.05.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1616486 (один мільйон шістсот шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1293189 (один мільйон двісті дев'яносто три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 323297 (триста двадцять три тисячі двісті дев'яносто сім) грн.;

- №0006731406 від 26.05.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2474090 (два мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі дев'яносто) грн. 00 коп., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 1979272 (один мільйон дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 494818 (чотириста дев'яносто чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн.

В акті перевірки, контролюючий орган посилається на одні й ті ж самі обставини по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 код ЄДРПОУ 40625655), ТОВ Інта ОСОБА_5 Трейдінг (код ЄДРПОУ 40626397), ТОВ Техпроммонтаж (код ЄДРПОУ 13605791), ТОВ Ондіонс (код ЄДРПОУ 40393049) та ТОВ Ліагро ОСОБА_6 (код ЄДРПОУ 40331223), а саме:

- про юридичну дефектність наданих первинних документів, про неможливість підтвердити господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, та віддаленості контрагентів один від одного;

- про відсутність у контрагентів власних основних фондів, не подання фінансової звітності, декларацій з податку на прибуток, розрахунків за формою 1-ДФ;

- про неможливість встановлення придбання контрагентами товарів і неможливість відслідкувати ланцюг постачання ідентифікованих товарів, які були реалізовані позивачу згідно Єдиного реєстру податкових накладних;

- про ненадання під час перевірки паспортів якості, сертифікатів відповідності або інших документів, які б підтверджували походження товару;

- про відсутність у контрагентів позивача достатньої наявності трудових ресурсів (кількості працівників), виробничих активів, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких постачань.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС мав господарські взаємовідносини з ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 .

Так, між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 було укладено договір поставки товару № 24/11/16-01 від 24.11.2016 року.

Згідно Специфікації №1 від 25.11.2016 року до договору поставки, сторони домовились про постачання товару, а саме металевої ферми L18m. (далі - ТМЦ) у кількості 105 шт.

На вартість поставленого товару виписано податкову накладну від 25.11.2016 року № 763 та видаткову накладну від 25.11.2016 року № 2511/1.

Пунктом 3.5. укладеного договору поставки передбачено, що до моменту перевезення товару покупцем, товар зберігається безоплатно у постачальника за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1-Г.

Відповідно до Додатку № 1 ОСОБА_4 № 1 від 25.11.2016 року прийому-передачі товару до договору, позивачем 25.11.2016 року передано ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 на відповідальне зберігання товар металеві ферми L18m у кількості 105 шт., на загальну суму 2677500 грн. разом з ПДВ - 3213000 грн.

25.11.2016 року ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 повернуто ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС з відповідального зберігання товар у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489600 грн., що підтверджується Додатком №1 ОСОБА_4 № 2 від 25.11.2016 року прийому-передачі товару до Договору, а також повернуто з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 12 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 367200 грн., що підтверджується Додатком №1 ОСОБА_4 № 3 від 25.11.2016 року прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т. 200 кг., підтверджується товарно-транспортною накладною (далі - ТТН) № 11/09 від 25.11.2016 року.

Згідно ТТН, перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер АР65- 38ХТ.

Перевезення ТМЦ у кількості 12 шт. загальною масою 14т. 400 кг., підтверджується ТТН № 11/10 від 25.11.2016 року. Згідно ТТН № 11/09 від 25.11.2016 року, перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом КАМАЗ, реєстраційний номер 99-643ПП, напівпричіп ОДАЗ 9385 реєстраційний номер 03-60ЕЕ.

30.11.2016 року ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 повернуто ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489600 грн., що підтверджується Додатком №1 ОСОБА_4 №4 від 30.11.2016 року прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т. 200 кг., підтверджується ТТН № 11/11 від 30.11.2016 року. Згідно ТТН № 11/11 від 30.11.2016 року перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер АР19- 74СА, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

02.12.2016 року ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 повернуто ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489600 грн., що підтверджується Додатком №1 ОСОБА_4 № 5 від 02.12.2016 року прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т. 200 кг., підтверджується ТТН № 12/01 від 02.12.2016 року.

Згідно ТТН № 12/01 від 02.12.2016 року перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_3, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

06.12.2016 року ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 повернуто ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489600 грн., що підтверджується Додатком №1 ОСОБА_4 № 6 від 06.12.2016 року прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т. 200 кг., підтверджується ТТН № 12/02 від 06.12.2016 року згідно ТТН № 12/02 від 06.12.2016 року перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер АР19- 74СА, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

09.12.2016 року ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 повернуто ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 16 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 489600 грн., що підтверджується Додатком №1 ОСОБА_4 № 7 від 09.12.2016 року прийому-передачі товару до договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 16 шт. загальною масою 19 т 200 кг., підтверджується ТТН № 12/03 від 09.12.2016 року. Згідно ТТН № 12/03 від 09.12.2016 року перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер АР19- 74СА, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

13.12.2016 року ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 повернуто ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС з відповідального зберігання ТМЦ у кількості 13 шт., на загальну суму в т.ч. з ПДВ - 397800 грн., що підтверджується Додатком №1 ОСОБА_4 № 8 від 13.12.2016 року прийому-передачі товару до Договору.

Перевезення ТМЦ у кількості 13 шт. загальною масою 15 т. 600 кг., підтверджується ТТН № 12/04 від 13.12.2016 року. Згідно ТТН № 12/04 від 13.12.2016 року перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАЗ 544008, реєстраційний номер АР19- 74СА, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2.

За вищезазначеними ТТН загальний обсяг перевезених ТМЦ - 105 шт., адреса пункту завантаження товару: Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1-Г та адреса пункту розвантаження товару: Запорізька обл., Вільнянськнй р-н., с. Антонівка, вул. Центральна, буд. 2-А.

24.11.2016 року між ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ТОВ Пакет Груп було укладено Договір №24/11/2016 про відступлення права вимоги, відповідно до якого до ТОВ Пакет Груп перейшло право вимоги грошових зобов'язань з ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС у розмірі 3213000 грн.

Таким чином, ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС здійснено розрахунки вже з ТОВ Пакет Груп у безготівковій формі, що підтверджується, банківською випискою від 24.01.2016 року на суму 900000 грн.

Наведене підтверджує наявність зобов'язань між позивачем і його безпосереднім контрагентом за договором поставки.

Натомість, в акті перевірки відповідач приходить до висновку, що оскільки металева ферма має довжину 18 м., а максимальна довжина кузову або причепу автомобілів марки МАЗ та КАМАЗ становить 10270 см., розміщення даного вантажу одночасно як в кузові автомобіля так і на причепі фактично унеможливлює рух та маневрування транспортного засобу.

Також в ОСОБА_4 перевірки є посилання на велику кількість товарів зазначених в ТТН, що в сукупності займають великий об'єм, що підкреслює неможливість перевезення всього товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що до таких висновків податковий орган прийшов через формальний підхід, під час проведення перевірки, оскільки перевезення товару здійснювалось за допомогою вантажних транспортних засобів МАЗ та КАМАЗ та бортових напівпричепів СЗАП та ОДАЗ, які за технічними показниками мають необхідні характеристики.

Крім того, з пояснень позивача слідує, що для зручності перевезення та з метою дотримання правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та правил дорожнього руху, металеві ферми перевозились у напіврозібраному вигляді, тобто одна металева ферма по монтажному стику була поділена на дві рівні частини. Таким чином, довжина однієї частини ферми не перевищувала 9 м. Оскільки діаметр даної конструкції має не значні розміри, розміщення на напівпричепі частин металевих ферм здійснювалось одна на одну. Отже, розміщення напіврозібраних металевих ферм, було здійснено з рівномірним розподіленням ваги по всій площі напівпричепу, без перевищення допустимих габаритних та вагових показників.

При цьому, перевезення товару здійснювалось перевізником ПрАТ АТП Автобудмонтаж за Договором перевезення вантажів №6317 від 01.09.2015 року та Додаткової угоди №1 від 31.12.2015 року до Договору, за яким замовником виступало ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС , а виконавцем ПрАТ АТП Автобудмонтаж .

На вартість наданих послуг з перевезення виписано податкову накладну від 21.07.2016 року №1 (передоплата) та акти виконаних робіт від 30.11.2016 року №496 та від 31.12.2016 року №548.

Розрахунки за надані послуги з перевезення товару, здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 21.07.2016 року.

Також, позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Інта ОСОБА_5 Трейдінг , з яким було укладено договір поставки № 26/09/2016 від 26.09.2016 року (далі - договір поставки), відповідно до якого ТОВ Інта ОСОБА_5 Трейдінг - постачальник, а ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС - покупець. Предметом укладеного договору стало постачання товару (автоемалей).

Крім того, між позивачем та ТОВ Інта ОСОБА_5 Трейдінг було укладено договір відповідального зберігання від 27.09.2016 року № 27/09/2016 (далі по тексту - договір відповідального зберігання), відповідно до якого ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС - поклажодавець, а ТОВ Інта ОСОБА_5 Трейдінг - зберігач.

Згідно Додатку №1 ОСОБА_4 № 1 прийому-передачі товару від 27.09.2016 року до договору відповідального зберігання поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято ТМЦ на загальну суму разом з ПДВ - 1835565,84 грн.

Згідно Додатку №1 ОСОБА_4 № 2 прийому-передачі товару від 28.09.2016 року до договору відповідального зберігання поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято ТМЦ на загальну суму разом з ПДВ - 399996,82 грн.

Згідно Додатку №1 ОСОБА_4 № 3 прийому-передачі товару від 29.09.2016 року до договору відповідального зберігання поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято ТМЦ на загальну суму разом з ПДВ - 1764439,92 грн.

На вартість поставлених ТМЦ виписано податкові накладні від 27.09.2016 року №34, від 28.09.2016 року №58, від 29.09.2016 року №59 та видаткові накладні №927/05 від 27.09.2016 року, №928/08 від 28.08.2016 року, №929/03 від 29.09.2016 року на загальну суму разом з ПДВ 4000002,58 грн.

Розрахунки між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Інта ОСОБА_5 Трейдінг проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками від 18.10.2016 року на суму 480004,32 грн., від 03.11.2016 року на суму 2000000 грн., від 14.11.2016 року на суму 1519998,26 грн.

На вартість наданих послуг за договором відповідального зберігання виписано податкову накладну від 30.09.2016 року №60 та акт надання послуг №ОУ-0930/11 від 30.09.2016 року.

Для перевезення ТМЦ, ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС було залучено перевізника ФОП Тарасенко ЮА (код НОМЕР_4) на підставі Договору про надання послуг з перевезення вантажів №777/01 від 15.12.2016 року.

Факт перевезення ТМЦ, підтверджується товарно-транспортними накладними № 2 від 04.01.2017 року, № 1 від 31.01.2017 року.

Згідно ТТН, перевезення товару здійснювалось вантажним транспортним засобом МАN реєстраційний номер НОМЕР_5, напівпричіп, реєстраційний номер НОМЕР_6.

За вищезазначеними ТТН, адреса пункту завантаження товару: Київська обл., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 1-Г та адреса пункту розвантаження товару: м. Запоріжжя, Донецьке шосе, 8.

На вартість наданих послуг з перевезення виписано рахунок №02/01 від 28.01.2017 року на загальну суму 9785 грн. та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №02/01 від 31.01.2017 року.

Розрахунки за надані послуги з перевезення товару, здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 04.09.2017 року.

Наведене підтверджує наявність зобов'язань між позивачем і його безпосереднім контрагентом за договором поставки.

Також судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що товари (автоемалі), придбані у ТОВ Інта ОСОБА_5 Трейдінг після повернення з відповідального зберігання позивачу реалізовано на адресу ТОВ ЛКМ Плюс , підтвердженням чого є надана первинна документація.

Так між позивачем та ТОВ ЛКМ Плюс було укладено Договір поставки №09/07/15 від 09.07.2015 року, відповідно до якого ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС постачальник, а ТОВ ЛКМ Плюс - покупець. Предметом даного Договору є постачання товару.

На вартість поставленого товару виписано податкові накладні від 04.01.2017 року № 2, від 18.01.2017 року №11, від 24.01.2017 року № 18 та видаткові накладні від 04.01.2017 року № 1, від 18.01.2017 року № 10, від 24.01.2017 року № 18.

Розрахунки між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ ЛКМ Плюс проводились у безготівковій формі, що підтверджується, численною кількістю банківських виписок та ОСОБА_4 звірки взаєморозрахунків від 09.10.2017 року.

Також у періоді, що перевірявся позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Техпроммонтаж , з яким було укладено договір поставки № 23/11-2016 від 23.11.2016 року (далі по тексту - договір), відповідно до якого ТОВ Техпроммонтаж - постачальник, а ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС - покупець. Предметом даного договору стало постачання товару (металева ферма L18m).

На вартість поставлених ТМЦ виписано податкові накладні від 24.11.2016 року №4, від 24.11.2016 року №8, від 24.11.2016 року №9, від 24.11.2016 року №10, від 24.11.2016 року №11 та видаткові накладні №2411/1 від 24.11.2016 року, №2411/2 від 24.11.2016 року, №2411/3 від 24.11.2016 року, №2411/4 від 24.11.2016 року, №2411/5 від 24.11.2016 року.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що до моменту перевезення товару покупцем, товар зберігається безоплатно у постачальника за адресою: Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Сонячна, 9а.

Відповідно до Додатків № 1 актів №1-5 від 24.11.2016 року прийому-передачі товару до договору, позивачем 24.11.2016 року передано ТОВ Техпроммонтаж на відповідальне зберігання металеві ферми L18m у кількості 104 шт., на загальну суму разом з ПДВ - 3182111,34 грн.

Розрахунки між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Техпроммонтаж проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками від 07.12.2016 року на суму 300000 грн.

Перевезення товару здійснювалось перевізником ПрАТ АТП Автобудмонтаж за Договором перевезення вантажів №6317 від 01.09.2015 року та Додаткової угоди №1 від 31.12.2015 року до Договору, за яким Замовником виступало ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС , а Виконавцем ПрАТ АТП Автобудмонтаж .

На вартість наданих послуг з перевезення виписано податкову накладну від 21.07.2016 року №1 (предоплата), розрахунок коригування № 61 від 31.03.2017 року (до податкової накладної №1 від 21.07.2016 року) та акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 158 від 31.03.2017 року.

Факт перевезення ТМЦ, підтверджується товарно-транспортними накладними №03/01 від 02.03.2017 року, №03/02 від 03.03.2017 року, №03/03 від 06.03.2017 року, №03/06 від 09.03.2017 року, №03/05 від 09.03.2017 року, №03/06 від 10.03.2017 року, №03/07 від 10.03.2017 року.

Згідно ТТН, перевезення товару здійснювалось вантажними транспортними засобами МАЗ 544008, реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп СЗАП реєстраційний номер НОМЕР_2 та КАМАЗ, реєстраційний номер 99-643ПП, напівпричіп ОДАЗ 9385 реєстраційний номер 03-60ЕЕ.

За вищезазначеними ТТН адреса пункту завантаження товару: Вільнянський район, с. Люцерна, вул. Сонячна. 9-А, а адреса розвантаження р-н, с. Антонівка, вул. Центральна, 2- А.

Наведене підтверджує наявність зобов'язань між позивачем і його безпосереднім контрагентом за договором поставки.

Крім того, позивач придбав металеві ферми L18m з метою використання у будівництві, на підставі протоколу №1 про наміри укладення Договору підряду з будівельних робіт від 01.11.2016 року з ТОВ Прогрес-Агро .

З ТОВ Ондіонс позивачем було укладено договір субпідряду № 20/07/2016 від 20.07.2016 року (далі по тексту - договір), відповідно до якого ТОВ Ондіонс є субпідрядником, а ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС - генеральним підрядником. За даними договором субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на вказаних генеральним підрядником об'єктах, з використанням матеріалів переданим генеральним підрядником.

Результати виконання робіт оформлені актами за формою КБ-2в, довідками за формою КБ-За, актами наданих послуг, а саме:

Акт КБ-2в №57 за серпень 2016 року від 31.08.2016 року, довідка за формою КБ-За за серпень 2016 року від 31.08.2016 року, акт надання послуг №ОН-072027/3 від 31.08.2016 року з найменуванням робіт ремонт фасаду будівлі ЦРК ;

Акт КБ-2в №128 за жовтень 2016 року від 31.10.2016 року, довідка за формою КБ-За за жовтень 2016 року від 31.10.2016 року, акт надання послуг №ОН-072027/4 від 31.10.2016 року з найменуванням робіт ремонтні роботи приміщення літера К ;

Акт КБ-2в №175/11 за листопад 2016 року від 28.11.2016 року, довідка за формою КБ-За за листопад 2016 року від 28.11.2016 року, акт надання послуг №ОН-072027/5 від 28.11.2016 року з найменуванням робіт роботи з будівництва зерносховища .

Виписана податкова накладна від 20.07.2016 року №572, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 23.08.2016 року №3 та від 31.08.2016 року №4 до податкової накладної від 20.07.2016 року №572.

Розрахунки між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Ондіонс проводились у безготівковій формі, що підтверджується, банківською випискою від 20.07.2016 року на суму 1000000 грн.

За договором субпідряду з ТОВ Ондіонс проводились ремонтні роботи на декількох об'єктах, зокрема: приміщення твердопаливної котельні, заміна та ізоляція труб твердопаливної котельні та ремонтні роботи приміщення літера К на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1. Роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Прогрес М .

Всі використані матеріали на зазначеному об'єкті були надані замовником - ТОВ Прогрес М , що спростовує посилання відповідача про неможливість підтвердження походження матеріалів, що були використані при виконанні договорів підряду та субпідряду, як збоку позивача так і збоку субпідрядних організацій.

Між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Прогрес М було укладено договори:

підряду №07/16 від 01.07.2016 року, за яким об'єктом є ремонтні роботи приміщення твердопаливної котельні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, що підтверджується первинними документами, зокрема, договором, актом за формою КБ-2в № 89 за липень 2016 року, актом за формою КБ-За за липень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017 та іншими документами;

договір підряду № 08/16 від 01.08.2016 року, за яким об'єктом є ремонтні роботи з заміни та ізоляції труб твердопаливної котельні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, що підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 55 за серпень 2016 року, актом за формою КБ-За за серпень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017 та іншими документами;

договір підряду № 10/16 від 03.10.2016 року, за яким об'єктом є ремонтні роботи приміщення літ. К розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна,1, підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 128 за жовтень 2016 року, актом за формою КБ-За за жовтень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017 та іншими документами.

Щодо будівництва фасаду будівлі ЦРК, на об'єкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 8, з'ясовано, що роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Бриллиант Авто , як передбачено Договором підряду № 20/07/16-01 від 20.07.2016 року.

Всі використані матеріали на зазначеному об'єкті були надані замовником - ТОВ Бриллиант Авто , що спростовує посилання відповідача про неможливість підтвердження походження матеріалів, що були використані при виконанні договорів підряду та субпідряду як збоку позивача так і збоку субпідрядних організацій.

При цьому, господарська операція між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Бриллиант Авто по виконанню договорів підряду № 20/07/16-01 від 20.07.2016 року, за яким об'єктом є ремонт фасаду будівлі ЦРК за адресою: м. Запоріжжя, вул. Складська, 8 - підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 199 за серпень 2016 року, актом за формою КБ-За за серпень, податковою накладною, банківською випискою від 01.12.2016 року.

Щодо будівництва зерносховища на об'єкті за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, 2А, судом першої інстанції вірно встановлено, що роботи за даним об'єктом проводились з частковим використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Прогрес-Агро , як передбачено договором підряду.

Господарська операція між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Прогрес-Агро по виконанню договору підряду №25/01-08 від 25.08.2016 року, за яким об'єктом є будівництво зерносховища за адресою Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, 2А - підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 180/11 за листопад 2016 року, актом за формою КБ-За за листопад, податковою накладною, банківською випискою від 08.11.2016 року, банківською випискою від 22.11.2016 року, банківською випискою від 07.12.2016 року.

При цьому, додатковою угодою № 1 від 20.07.2016 року до Договору субпідряду №20/07/2016 від 20.07.2016 року передбачено для виконання робіт залучення ТОВ Ондіонс третьої особи - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Ондіонс від ДПІ Святошенського району ГУ ДФС м. Києва було отримано запит №1940/7/08-01-14-06-06 від 05.04.2017 року про надання інформації щодо документального підтвердження господарських операцій для проведення зустрічної перевірки, на який в свою чергу ТОВ Ондіонс надало пояснення та документальне підтвердження господарських операцій з ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, якого ТОВ Ондіонс було залучено в якості субпідрядника. Дані обставини підтверджуються копією відповіді від 24.04.2017 року вих.04/01 ТОВ Ондіонс , з штапелем та вхідним номером ДПІ Святошенського району ГУ ДФС м. Києва.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем та ТОВ Ліагро ОСОБА_6 було укладено договір субпідряду № 8/11/2016 від 08.11.2016 року (далі - договір), відповідно до якого ТОВ Ліагро ОСОБА_6 - субпідрядник, а ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС - генеральний підрядник. За даними договором субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на вказаних генеральним підрядником об'єктах, з використанням матеріалів переданим генеральним підрядником.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано:

Акт КБ-2в № 45 за листопад 2016 року від 30.11.2016 року, довідка за формою КБ-За за листопад 2016 року від 30.11.2016 року, акт надання послуг №ЛГ-110804/1 від 30.11.2016 року з найменуванням робіт ремонтні роботи приміщення літера К ;

Акт КБ-2в № 194 за грудень 2016 року від 30.12.2016 року, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 30.12.2016 року, акт надання послуг №ЛГ-110804/4 від 30.12.2016 року з найменуванням робіт ремонтні роботи приміщення літера К ;

Акт КБ-2в №250 за грудень 2016 року від 30.12.2016 року, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 30.12.2016 року, акт надання послуг №ЛГ-110804/5 від 30.12.2016 року з найменуванням робіт ремонтні роботи приміщення твердопаливної котельні ;

Акт КБ-2в №216 за грудень 2016 року від 30.12.2016 року, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 30.12.2016 року, акт надання послуг №ЛГ-110804/6 від 30.12.2016 року з найменуванням робіт ремонтні роботи 3-го поверху будинку за адресою: вул. Донецьке шосе 8 м. Запоріжжя ;

Акт КБ-2в № 215/12 за грудень 2016 року від 19.12.2016 року, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 19.12.2016 року, акт надання послуг №ЛГ-110804/2 від 19.12.2016 року з найменуванням робіт виготовлення стелажа за адресою: ТОВ ЛІДЕР вул. Набережна, 54 с. Веселий Гай, Новомиколаївський р.н Запорізької обл. ;

Акт КБ-2в №216/12 за грудень 2016 року від 20.12.2016 року, довідка за формою КБ-За за грудень 2016 року від 20.12.2016 року, акт надання послуг №ЛГ-110804/3 від 20.12.2016 року з найменуванням робіт влаштування огорожі зерносховища .

Виписана податкова накладна від 08.11.2016 року №241.

Розрахунки між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Ліагро ОСОБА_6 проводились у безготівковій формі, що підтверджується, банківською випискою від 08.11.2016 року на суму 1800000 грн.

За договором субпідряду з ТОВ Ліагро Сервіс-Груп проводились ремонтні роботи на декількох об'єктах, зокрема: ремонтні роботи приміщення літера К , приміщення твердопаливної котельні на об'єкті за адресою м. Запоріжжя, вул. Східна, 1. Роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Прогрес М .

Між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Прогрес М укладено наступні договори:

Договір підряду № 11/16 від 09.11.2016 року, за яким об'єктом є ремонтні роботи приміщення літ. «К» розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, що підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 201 за листопад 2016 року від 30.11.2016 року, актом за формою КБ-За за листопад від 30.11.2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017 року.

Договір підряду № 12/16 від 01.12.2016 року, за яким об'єктом є ремонтні роботи приміщення літ. К та приміщення твердопаливної котельні розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 1, що підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 245 за грудень 2016 року від 30.12.2016 року, актом за формою КБ-За за грудень від 30.12.2016 року, актом за формою КБ-2в № 250 за грудень 2016 року від 30.12.2016 року, актом за формою КБ-За за грудень від 30.12.2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 31.03.2017 року.

Всі використані матеріали на зазначеному об'єкті були надані замовником - ТОВ Прогрес М , що спростовує посилання відповідача про неможливість підтвердження походження матеріалів, що були використані при виконанні договорів підряду та субпідряду як збоку позивача так і збоку субпідрядних організацій.

Щодо виготовлення стілажа за адресою: ТОВ ЛІДЕР вул Набережна. 54 с. Веселий Гай, Новомиколаївський р-н Запорізької обл. встановлено, що роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Лідер .

Господарська операція між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ ЛІДЕР по виконанню договору підряду № 1/28-10 від 28.10.2016 року підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 215/12 за грудень 2016 року, актом за формою КБ-За за грудень 2016 року, податковою накладною.

Всі використані матеріали на зазначеному об'єкті були надані замовником - ТОВ ЛІДЕР , що спростовує посилання відповідача про неможливість підтвердження походження матеріалів, що були використані при виконанні договорів підряду та субпідряду як збоку позивача так і збоку субпідрядних організацій.

Щодо ремонтних робіт 3-го поверху будинку за адресою: вул. Донецьке шосе, 8, м. Запоріжжя встановлено, що роботи за даним об'єктом проводились з використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ПрАТ АТП Автобудмонтаж .

Господарська операція між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ПрАТ АТП Автобудмонтаж по виконанню Договорів підряду №17/06-16 від 17.06.2016 року підтверджується первинними документами, зокрема, договором, актом за формою КБ-2в № 250/12 за грудень 2016 року, актом за формою КБ-За за грудень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 23.03.2017 року та від 22.06.2017 року.

Щодо влаштування огорожі зерносховища на об'єкті за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Центральна, 2А, встановлено, що роботи за даним об'єктом проводились з частковим використанням матеріалів переданих генеральним підрядником субпідряднику, які в свою чергу були передані генеральному підряднику його замовником ТОВ Прогрес - Агро , як передбачено договором підряду.

Господарська операція між ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та ТОВ Прогрес-Агро по виконанню договору підряду №1/04-11 від 04.11.2016 року підтверджується первинними документами, зокрема договором, актом за формою КБ-2в № 216/12 за грудень 2016 року, актом за формою КБ-За за грудень 2016 року, податковою накладною, банківською випискою від 26.05.2017 року.

Додатковою угодою № 1 від 08.11.2016 року до договору субпідряду № 8/11/2016 від 08.11.2016 року передбачено для виконання робіт залучення ТОВ Ліагро ОСОБА_6 третьої особи.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 05.04.2017 року ТОВ Ліагро ОСОБА_6 від ДПІ Печерського району ГУ ДФС м. Києва було отримано запит №19417 08-01-14-06-06 про надання інформації щодо документального підтвердження господарських операцій для проведення зустрічної перевірки.

ТОВ Ліагро ОСОБА_6 надало пояснення та документальне підтвердження господарських операцій з ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС та взаємовідносин з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, якого ТОВ Ліагро ОСОБА_6 було залучено в якості субпідрядника.

Дані обставини підтверджуються копією відповіді від 04.04.2017 року вих.04/01 ТОВ Ліагро ОСОБА_6 , з штапелем та вхідним номером ДПІ Печерського району ГУ ДФС м. Києва.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Таким чином, визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток відбувається з урахуванням отриманого платником доходу від будь-якої діяльності та витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку. При цьому, витрати певного періоду визначаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, тобто повинен бути наявний зв'язок здійснених витрат з господарською діяльністю платника.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті); придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону № 996-ХІV, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що фактичне виконання господарських відносин із вказаними контрагентами оформлено первинними документам які наявні в матеріалах справи. Первинні документи, якими оформлені господарські операції складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

При цьому, недотримання вимог інших галузей законодавства при укладенні правочинів, якими опосередковані спірні господарські операції, не свідчить про спрямованість відповідних правочинів на ухилення від оподаткування.

Так, норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від фактичної сплати сум податків до бюджету постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) у судовому процесі не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань.

Крім того, посилання податкового органу на податкову інформацію є не коректним доказом, в силу того що автоматизоване співставлення, або перевірка податкової звітності не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов'язань, а тому добуті таким чином докази не можуть визнаватись належними відповідно до норм адміністративного судочинства.

Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов'язання, а його фактичне виконання.

Саме з факту виконання (не виконання) правочину повинна визначатися база оподаткування господарських операцій суб'єкта господарювання.

Слід зазначити, що до загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків відносяться спеціальні судові доктрини.

Щодо правочинів між позивачем та його контрагентами, доречним є застосування доктрини Ділова мета (businesspurpose) та Реальність господарської операції .

Суть доктрини полягає в тому, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета, крім мінімізації оподаткування. В іншому випадку, податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною сутністю операцій та такий правочин визнається недійсним. При цьому обов'язок доказування розумного змісту покладається на учасників правочину (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Halifax…).

Крім того, щодо посилання відповідача на відсутність у контрагентів основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, можливість виконання ними своїх договірних зобов'язань, суд зазначає наступне.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого зазначено в практиці Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: …Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес СепортСентре проти Болгарії , пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес СепортСентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини мають в Україні значення джерела права. ОСОБА_1 того, Кодекс адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Положеннями ч. 2 ст. 61 Конституції України визначено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами.

Обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платник податку на додану вартість (покупець товару/послуг) на час здійснення господарської операції з придбання товару/послуг не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків-покупця, будь-які порушення постачальниками товару/послуг правил ведення господарської діяльності чи податкового обліку не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту або відшкодування податку на додану вартість/податку на прибуток у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документально підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Слід зауважити, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Щодо не надання до перевірки сертифікатів відповідності та/або походження, суд зазначає, що позивачем до перевірки надані усі необхідні первині документи для фактичного встановлення реальності господарської операції між вищевказаними контрагентами, тому відсутність сертифікатів за наявності належним чином оформлених первинних документів не може бути підставою для визнання господарських операці1 нереальними.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність в ЄДР видів діяльності ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС не забороняє підприємству займатися такими видами діяльності, тим більше, якщо право на зайняття такими видами діяльності не потребує додаткової легалізації шляхом отримання відповідних ліцензій, дозволів тощо.

Також в акті перевірки відповідач безпідставно посилається на наявне кримінальне провадження щодо контрагентів позивача, оскільки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017080000000086 від 15.02.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212. ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 12, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України службовими особами ТОВ Снабавіапром (код ЄДРПОУ 38664831). ТОВ ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС не мало взаємовідносин з зазначеним підприємством.

При цьому, акт перевірки не містить посилань ані інформації про направлення запитів на адресу прокуратури, ані на інформацію щодо наявних кримінальних проваджень, ані на інформацію про наявність вироків за кримінальними провадженнями щодо контрагентів позивача. Тоді, як такі вимоги передбачені Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745), тобто дана інформація не була покладена в основу висновків ОСОБА_4 перевірки та як наслідок, в основу оскаржуваних податкових - повідомлень рішень.

З огляду на означене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції вірний зроблено висновок щодо необґрунтованості висновків акту перевірки від 26.04.2017 року №234/08-01-14-02/39599093, за результатами якого винесено спірні рішення, щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача із вказаними контрагентами, оскільки зазначені доводи не відповідають обставинам справи та спростовуються доказами наявними в справі, а відтак суд першої інстанції вірно прийняв рішення, яким визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.05.2017 року №0006711406, №0006721406, №0006731406.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2018 року в адміністративній справі №808/2099/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЛОВИЙ СЕРВІС ПЛЮС до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 липня 2018 року, в повному обсязі постанова виготовлена 03 серпня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_7 ОСОБА_1

Судді В.А.Шальєва

ОСОБА_8