Ухвала
Іменем України
30 липня 2018 року
м. Київ
справа № 638/17028/17
провадження № 61-36167ск18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), СинельниковаЄ. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В.,
ОСОБА_5 від 17 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю Сеул-Авто , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи: публічне акціонерне товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта , ОСОБА_7, Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області, про відшкодування майнової і моральної шкоди ,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути в солідарному порядку з товариства з обмеженою відповідальністю Сеул-Авто (далі - ТОВ Сеул-Авто ) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) 87 224 грн на відшкодування збитків, понесених внаслідок оплати договору підряду, 334 055 грн на відшкодування майнової шкоди, завданої знищенням належного їй транспортного засобу NISSAN QASHQAI , державний номерний знак НОМЕР_1, а також 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
20 листопада 2017 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт та заборонити ФОП ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам здійснювати відчуження належних відповідачу квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову у подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова у складі судді
Подус Г. С. від 22 листопада 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не наведено доказів, які би свідчили про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про відшкодування шкоди.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу суду першої інстанції скасовано із прийняттям нової постанови про часткове задоволення її заяви. Заборонено відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі. В іншій частині заяви відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження належного
ОСОБА_4 нерухомого майна, може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення про задоволення позову ОСОБА_6
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції , посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що наявність самого по собі позову в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, не мотивував свого висновку щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог частин першої, третьої статті 151 ЦПК України
2004 року суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позовудопускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 1 частини першої статті 152 ЦПК України 2004 року визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
У відповідності до змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Предметом заявленого ОСОБА_6 позову є вимоги про стягнення з ТОВ Сеул-Авто та ФОП ОСОБА_4 521 279 грн 07 коп. на відшкодування завданої шкоди.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про доцільність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення заборони на відчуження належної на праві власності ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1, оскільки існує обґрунтоване припущення невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального законодавства вжиті заходи забезпечення позову, які є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Відповідно до частини першої статті 159 ЦПК України заявник має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживались.
Крім того, за змістом частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
До того ж, відповідно до статті 158 ЦПК України заявник наділений правом подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
За таких обставин, доводи касаційної скарги ФОП ОСОБА_4 про порушення його прав накладенням заборони щодо розпорядження належним йому майном є безпідставними.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За результатами оцінки змісту касаційної скарги, оскарженого судового рішення не встановлено порушення норм процесуального права. Відкриття касаційного провадження та витребування справи судом касаційної інстанції негативно відобразиться на розумних строках розгляду цивільної справи по суті. Правильне застосовування норм статей 149-150 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 17 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю Сеул-Авто , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи: публічне акціонерне товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта , ОСОБА_7, Головне управління Держпродспоживслужби у Харківській області, про відшкодування майнової і моральної шкоди .
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 06.08.2018 |
Номер документу | 75691500 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Білоконь Олена Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні