Рішення

від 01.08.2018 по справі 910/3708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.08.2018Справа № 910/3708/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (50045, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Лукашука М.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Променерго ЛТД" (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-а)

про стягнення 2 721 184,80 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явились

від відповідача: Супрун Г.Л., Гопанчук Р.Л.

В судовому засіданні 01.08.2018, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Лукашука М.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРОМЕНЕРГО ЛТД" про стягнення заборгованості за договором поставки № 60/134 від 04.10.2016 у розмірі 2 721 184,80 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що між Публічним акціонерним товариством "Криворізький турбінний завод "Констар" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Променерго ЛТД" (надалі - відповідач) був укладений договір поставки № 60/134 від 04.10.2016 (надалі - договір), на виконання умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачу матеріально-технічні вироби, а позивач прийняти та оплатити надалі іменований товар за номенклатурою, ціною, кількістю і термінами, передбаченими специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору. За доводами позивача, останнім було здійснено 100 % передоплату, проте відповідач не виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі та не поставив товар у розмірах, які були оплачені позивачем, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 2 721 184,80 грн.

Разом з позовом ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Лукашука М.В. було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРОМЕНЕРГО ЛТД" на загальну суму 2 762 002,57 грн., що складається з 2 721 184,80 грн. основної заборгованості та судового збору у розмірі 40 817,77 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2018 у задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2018 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

13.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" № 02-31/612 від 11.04.2018 про усунення недоліків позовної заяви з додатками, а саме позивачем зазначено повне найменування відповідача, надано суду належним чином завірені копії додатків, які додані до позовної заяви, надано підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3708/18 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні 16.05.2018.

У судовому засіданні 16.05.2018 суд задовольнив подане відповідачем клопотання вих. №02/05 від 15.05.2018 про відкладення розгляду справи та на місці ухвали відкласти підготовче судове засідання на 06.06.2018.

05.06.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання позивача про здійснення судового розгляду справи без їх участі.

06.06.2018 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає про надання позивачу накладних №61 від 12.10.2016 на суму 2 579 112,00 грн., № 62 від 31.10.2016 на суму 569 572,80 грн., №63 від 02.11.2016 на суму 61 560,00 грн., №64 від 25.11.2016 на суму 64 800,00 грн., у яких відображено суми за фактично відвантажений товар. Підтвердженням постачання товару на суму 2 579 112,00 грн. є також товаро-транспортна накладна №1 від 12.10.2016. Крім того, відповідач зауважив, що накладна №64 від 25.11.2016 на суму 64 800,00 грн. не була підписана з боку позивача, проте на підтвердження постачання товару у нього є квитанція Нової пошти №59000220215781, а також накладні № 29 та №30 від 25.11.2016 з оціночною вартістю закупівлі нагрівального елементу опори 25-400-400 в ТОВ "ВП "Славкерамогнеупор" (копії додаються). У відзиві відповідач визнає здійснену позивачем переплату у розмірі 77 272,80 грн. та заявляє клопотання про витребування у позивача відомостей щодо обліку на балансі останнього нагрівального елементу опори 25-400-400, L =1200 (20 шт.), круга ВТЗ-1д 30мм (ОСТ1 90173-75) ОСТ 1 9006-86 (230 шт.), круга ВТЗ-1д 40 мм (ОСТ 1 90173-75) ОСТ 1 9006-86 (804 шт.), круга ВТЗ-1д 30мм (ОСТ 1 90173-75) ОСТ 19006-86 (234 шт.).

У судовому засіданні 06.06.2018 суд на місці ухвалив долучити до матеріалів справи та прийняти до розгляду відзив, відмовити в частині клопотання відповідача про витребування документів, оскільки останні не стосуються фактичних обставин даного спору, зобов'язати відповідача надати оригінали накладних, встановити строк відповідачу для подання заперечення на відповідь на відзив з моменту отримання протягом п'ять днів, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 25.06.2018.

20.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що копія специфікації №1 від 04.10.2016, надана відповідачем, містить суперечливі дані. Так, даний документ має назву Специфікація №1 від 04 жовтня 2016р. , але при цьому в тексті цього документу загальна сума визначена як Всього по специфікації №2... . І самий зміст даного документу співпадає із специфікацією №2 від 10.10.2016, копію якої було надано Позивачем. Крім того, позивач звертає увагу, що копія накладної №61 від 12.10.2016, яку була додана відповідачем до відзиву, відрізняється від копії накладної №61 від 12.10.2016, яку позивачем також було отримано від відповідача як додаток до відповіді на претензію-попередження. Копія накладної №61 від 12.10.2016, доданої до відповіді на претензію-попередження була завірена директором ТОВ КОМПАНІЯ ПРОМЕНЕРГО ЛТД та додана Позивачем до позовної заяви. Також позивач наголошує на тому, що накладна №64 від 25.11.2016 відсутня у бухгалтерському обліку ПАТ КОНСТАР , про неї і самим відповідачем не було зазначено при направленні відповіді на претензію-попередження.

22.06.2018 до господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання.

У судовому засіданні 25.06.2018 суд на місці ухвалив тимчасово долучити до матеріалів справи оригінали документів (накладних), що були надані відповідачем, встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (5 днів з дня отримання відповіді на відзив) та відкласти підготовче засідання на 16.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 суд закрив підготовче провадження у справі № 910/3708/18 та призначив її до розгляду по суті на 01.08.2018.

31.07.2018 до господарського суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання.

У судовому засіданні 01.08.2018 суд заслухав представника відповідача, який проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду за зазначене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .

04 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Криворізький турбінний завод "Констар" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Променерго ЛТД" (надалі - відповідач, постачальник) був укладений договір поставки № 60/134 (надалі - договір), на виконання умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю матеріально-технічні вироби, а покупець прийняти та оплатити (надалі іменований товар) за номенклатурою, ціною, кількістю і термінами, передбаченими специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору цей договір поширюється тільки на прийнятті постачальником замовлення покупця, оформлені у вигляді Специфікації з обов'язковим зазначенням ДСТУ товару, що постачається.

Після узгодження і підписання сторонами Специфікацій останні стають невід'ємною частиною договору (п. 2.3. договору).

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору постачальник зобов'язаний поставити товар у строки та на умовах, передбачених у специфікаціях.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що на момент прибуття продукції на склад покупця її повинен супроводжувати наступний пакет документів:

- рахунок-фактура, в якому зазначені номери договору та специфікації на поставку;

- накладна (видаткова, ТТН, залізнична накладна кур'єрської служби), в якій вказані номери договору та специфікації на поставку;

- податкова накладна, відповідно до вимог ДПІ;

- оригінал документу, що підтверджує якість продукції (сертифікат якості (відповідності) та/або

- паспорт виробу (ярлик, бирка тощо) та/або інструкція (керівництво) з технічної експлуатації, та/або гарантійний талон тощо).

Відповідно до п. 6.2. договору приймання товару за якістю і кількістю здійснюється на підставі товаросупровідних документів і відповідно до інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №ІІ-6 від 15.06.65г., затверджених постановами Держарбітражу СРСР при Раді Міністрів СРСР. У разі виявлення неякісного товару виклик представника постачальника для складання акта про якість обов'язкова.

Перехід права власності на товар визначається моментом передачі товару покупцю за товарно-транспортною накладною (п. 4.4. договору).

За умовами п. 3.2. договору оплата товару покупцем проводиться на підставі рахунків або рахунків-фактур, виставлених постачальником, на умовах оплати зазначених у специфікаціях.

З матеріалів справи вбачається, що в Специфікаціях, які є додатками №1 та №2 до договору №60/134 від 04.10.2016, сторони визначили найменування, кількість, ціну товару (круг ВТ 3-1 Ф30 ОСТ1 90173-75- 230 кг., круг ВТ 3-1 Ф40 ОСТ1 90173-75- 804 кг., круг ВТ 3-1 Ф50 ОСТ 90173-75 - 234 кг., нагрівальний елемент опору 25*400*400, L =1200 - 38 шт., ЭИ268 ш 14х17Н2-Ш Ф 32 - 740 кг, ЭИ268 ш 14х17Н2-Ш Ф 35 - 850 кг., ЭИ268 ш 14х17Н2-Ш Ф 50 - 200 кг., ЭИ602ХН75МБТЮ Ф45 - 9,00 кг., ЭИ602ХН75МБТЮ Ф60 - 32,40 кг., ЭИ602ХН75МБТЮ Ф2,0 - 29,70 кг.), умови оплати (передплата 100%) та термін постачання (30 календарних днів після 100% оплати).

11 жовтня 2016 року згідно платіжного доручення №3534 позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові у розмірі 2 579 112,00 грн., з призначенням платежу: "Передоплата за круг ВТ 3-1 згідно договору №60/134 від 04.10.2016".

Також, позивачем було перераховано передоплату за нагрівальні елементи та за круг ЭИ згідно договору №60/134 від 04.10.2016, що підтверджується платіжними дорученнями №3609 від 24.10.2016 на суму 123 120,00 грн. та №3610 від 24.10.2016 на суму 650 085,60 грн. відповідно.

З урахуванням здійсненної передоплати, відповідачем на виконання зобов'язань за договором було поставлено визначений у специфікаціях товар на загальну суму 3 210 244,80 грн., про що свідчать підписані між сторонами накладні № 61 від 12.10.2016 на суму 2579112,00 грн., № 62 від 31.10.2016 на суму 569572,80 грн. та № 63 від 02.11.2016 на суму 61 560,00 грн.

09 березня 2017 року постановою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5722/14 Публічне акціонерне товариство Криворізький турбінний завод Констар було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лукашука М.В. (надалі ліквідатор).

За результатами аналізу даних бухгалтерського обліку ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" ліквідатором виявлено наявність дебіторської заборгованості ТОВ "Компанія "Променерго ЛТД" у розмірі 2 721 184,80 грн., у зв'язку з чим на адресу відповідача було направлено претензію-попередження вих. №02-31/378 від 21.09.2017 про сплату існуючої заборгованості.

За результатами розгляду претензії відповідачем було надано відповідь на претензію-попередження (вих. № 01/10/17 від 17.10.2017), у якій відповідач звернувся з пропозицією про зарахування помилково перерахованих коштів у розмірі 2 579 112,00 грн. в рахунок оплати товару за поставлену продукцію згідно накладної №61 від 12.10.2016 та договору №68А/134 від 12.10.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок помилково здійсненої передоплати за договором №60/134 у розмірі 2 579 112,00 грн. та у зв'язку з виникнення переплат на накладною №62 від 31.10.2016 на суму 80 512,80 грн. та №63 від 02.11.2016 на суму 61 560,00 грн. у відповідача виникла заборгованість у загальному розмірі 2 721 184,80 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Укладений між сторонами договір № 60/134 від 04.10.2016 за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом. 3.2. договору встановлено, що оплата товару покупцем проводиться на підставі рахунків або рахунків-фактур, виставлених постачальником, на умовах оплати зазначених у специфікаціях.

Як встановлено судом, у специфікаціях до договору № 60/134 від 04.10.2016 сторони передбачили умови оплати товару у вигляді 100% передплати.

З наявної у матеріалах справи виписки із банківського рахунку позивача вбачається, що на виконання умов договору № 60/134 від 04.10.2016 позивачем було здійснено передоплату за товар згідно наступних платіжних доручень:

- №3534 від 11.10.2016 на суму 2 579 112,00 грн., з призначенням платежу: "Передоплата за круг ВТ 3-1 згідно договору №60/134 від 04.10.2016";

- №3609 від 24.10.2016 на суму 123 120,00 грн., з призначенням платежу: "Передоплата за нагрівальні елементи згідно договору №60/134 від 04.10.2016".

- №3610 від 24.10.2016 на суму 650 085,60 грн., з призначенням платежу: "Передоплата за круг ЭИ згідно договору №60/134 від 04.10.2016".

Факт здійсненої позивачем передоплати на загальну суму 3 352 317,60 грн. відповідачем не заперечується.

При цьому, як встановлено судом, поставка оплачено позивачем товару за договором № 60/134 від 04.10.2016 була здійснена відповідачем лише на загальну суму 3 210 244,80 грн., а саме:

- згідно накладної № 61 від 12.10.2016 (круг ВТ 3-1 Ф30 ОСТ1 90173-75- 230 кг., круг ВТ 3-1 Ф40 ОСТ1 90173-75- 804 кг., круг ВТ 3-1 Ф50 ОСТ 90173-75 - 234 кг.) на суму 2 579 112,00 грн.;

- згідно накладної № 62 від 31.10.2016 (ЭИ268 ш 14х17Н2-Ш Ф 32 - 740 кг, ЭИ268 ш 14х17Н2-Ш Ф 35 - 850 кг., ЭИ268 ш 14х17Н2-Ш Ф 50 - 200 кг., ЭИ602ХН75МБТЮ Ф45 - 9,00 кг., ЭИ602ХН75МБТЮ Ф60 - 32,40 кг., ЭИ602ХН75МБТЮ Ф2,0 - 29,70 кг.) на суму 569572,80 грн.

- згідно накладної № 63 від 02.11.2016 (нагрівальний елемент опору 25*400*400, L =1200 - 38 шт.) на суму 61 560,00 грн.

Товар за вищезазначеними накладними, які належним чином оформлені та місять підписи сторін, без жодних зауважень та заперечень щодо якості та кількості був прийнятий позивачем.

Тобто, з наведеного вбачається, що фактично відвантажений товар за накладними № 62 від 31.10.2016 та № 63 від 02.11.2016 був прийнятий позивачем на меншу суму, ніж здійснена передоплата, у зв'язку з чим за вищевказаними накладними у відповідача існує заборгованість у розмірі 142 072,80 грн., з яких: 80 512,80 грн. - за накладною № 62 від 31.10.2016 та 61 560,00 грн. - за накладною № 63 від 02.11.2016.

При цьому, твердження відповідача про здійснення ним поставки нагрівального елементу опору 25-400-400 L=1200 у кількості 20 шт. на загальну суму 64 800,00 грн. згідно накладної № 64 від 25.11.2016 не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Згідно специфікації до договору № 60/134 від 04.10.2016 сторони визначили, що нагрівальний елемент опору 25-400-400 L=1200 у кількості 38 шт. та на загальну суму 123 120,00 грн. поставляється відповідачем протягом 30 календарних днів після 100% передоплати на склад покупця.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, згідно накладної № 63 від 02.11.2016 відповідачем за адресою: м. Кривий ріг, вул. Окружна, 127 було поставлено, а позивачем прийнято товар, а саме нагрівальний елемент опору 25*400*400, L=1200 у кількості 19 шт. на суму 61 560,00 грн.

Тобто, інша частина недопоставленого нагрівального елементу опору 25*400*400, L=1200 у кількості 19 шт. на суму 61 560,00 грн. мала бути доставлена на склад покупця не пізніше 23 листопада 2016 року (100% передоплата здійснена 24.10.2016).

При цьому, додана відповідачем до відзиву накладна № 64 від 25.11.2016 на поставку нагрівального елементу опору 25*400*400, L=1200 у кількості 20 шт. на суму 64 800,00 грн., яка не містить ні даних про особу уповноважену на отримання товару та підписання вказаної накладної, ні інформації про довіреність чи печатки ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар", а також копія експрес-накладної Нової пошти №59000220215781 від 25.11.2016 на поставку покупцю нагрівача у Відділення №1 м. Кривий Ріг, не є належними та достатніми доказами в підтвердження факту відвантаження на склад покупця товару та отримання його згідно накладної № 64 від 25.11.2016.

Крім того, не підтверджують також факт поставки чи придбання для позивача нагрівального елементу опори надані відповідачем копії накладних №29 та №30 від 25.11.2016 з оціночною вартістю закупівлі даного приладу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов'язання на суму 142 072,80 грн., як і не надано доказів повернення зазначеної суми позивачу, суд приходить до висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 60/134 від 04.10.2016 є належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по передоплаті на суму 142 072,80 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 2 579 112,00 грн., як помилково перерахованої передоплати за договором № 60/134 від 04.10.2016, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно специфікації № 1 від 10.10.2016, що є додатком №1 до договору №60/134 від 04.10.2016, сторони погодили найменування та кількість товару (круг ВТ 3-1 Ф30 ОСТ1 90173-75- 230 кг., круг ВТ 3-1 Ф40 ОСТ1 90173-75- 804 кг., круг ВТ 3-1 Ф50 ОСТ 90173-75 - 234 кг.), ціну (2 579 112,00 грн.), умови оплати (передоплата 100%) термін постачання (30 календарних днів після 100% оплати) та умови постачання товару (DDP франко-завод склад покупця).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, в результаті 100% передоплати за круг ВТ 3-1 згідно договору № 60/134 від 04.10.2016, відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар визначений у специфікації № 1 від 10.10.2016 на загальну суму 2 579 112,00 грн. (в тому числі ПДВ 429 852,00 грн.), що підтверджується накладною №61 від 12.10.2016, належним чином засвідчена копія якої була додана відповідачем до відзиву на позову заяву, а оригінал досліджений у судовому засіданні.

Зі змісту даної накладної вбачається, що остання була виписана на підставі договору поставки № 60/134 від 04.10.2016 та підписана без жодних зауважень та заперечень щодо якості та кількості уповноваженими представниками сторін, зокрема, з боку Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" - Войтеховичем Денисом Вікторовичем, що був уповноважений на отримання товару за довіреністю №ДО-00046 від 12.10.2016.

При цьому, посилання позивача на лист вих..№134/6а, який був датований 11.10.2016 та у якому останній просив відповідача повернути помилково перераховані кошти за крук ВТ 3-1 згідно договору № 60/134 від 04.10.2016 у розмірі 2 579 112,00 грн. не приймається судом до уваги, оскільки з доданої позивачем до матеріалів справи довіреності №ДО-00046 вбачається, що остання була видана ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" 12 жовтня 2016 року, тобто, на наступний день після листа вих.№134/6а, на ім'я Войтеховича Дениса Вікторовича, якого було уповноважено на отримання від ТОВ "Компанія "Променерго ЛТД" цінностей за договором № 60/134 від 04.10.2016, а саме: круга ВТ 3-1 Ф30 ОСТ1 90173-75- 230 кг., круга ВТ 3-1 Ф40 ОСТ1 90173-75- 804 кг. та круга ВТ 3-1 Ф50 ОСТ 90173-75 - 234 кг.

Факт поставки та отримання позивачем вищезазначених матеріальних цінностей на загальну суму 2 579 112,00 грн. також підтверджується підписаною між сторонами та наявною у матеріалах справи товарно-транспортною накладною №1 від 12.10.2016.

Крім того, в підтвердження виконання відповідачем господарських зобов'язань була виписана податкова накладна від 12.10.2016 на загальну суму 2 579 112,00 грн.

Суд також звертає увагу, що тверджень позивача про те, що накладна №61 від 12.10.2016 на суму 2579112,00 грн. була виписана на підставі укладеного між сторонами договору поставки №68А/134 від 12.10.2016 жодним чином не спростовує вищевстановлене.

Так, зі змісту наданої позивачем до матеріалів справи незавіреної копії накладної №61 від 12.10.2016, яка містить посилання на договір поставки №68А/134 від 12.10.2016, вбачається, що товар на загальну суму 2 579 112,00 грн. був отриманий тим же представником Войтеховичем Денисом Вікторовичем на підставі довіреності №ДО-00046 від 12.10.2016, яка була видана останньому від імені позивача на отримання цінностей саме за договором № 60/134 від 04.10.2016. Інших доказів позивачем не надано.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом прийнято до уваги, що під час розгляду справи позивач жодного разу не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, не подав для огляду оригінали всіх документів, що були додані ним до позовної заяви та уточнення, хоча про це зазначалось в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 17.04.2018, та не направив жодних доказів, які б спростовували обставини щодо отримання ним товару за договором № 60/134 від 04.10.2016 на суму 2 579 112,00 грн. або підтверджували факт отримання та оплати товару за договором №68А/134 від 12.10.2016 на вищезазначену суму.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем в порядку ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу належним чином не доведено існування у відповідача заборгованості у розмірі 2 579 112,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 142 072,80 грн., з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Променерго ЛТД" (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9-а; ідентифікаційний код 38271726) на користь Публічного акціонерного товариства "Криворізький турбінний завод "Констар" (50045, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, буд. 127; ідентифікаційний код 13461621) заборгованість у розмірі 142 072 (сто сорок дві тисячі сімдесят дві) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 2 131 (дві тисячі сто тридцять одна) грн. 09 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.08.2018

Суддя Пукшин Л.Г.