Рішення

від 18.07.2018 по справі 910/2873/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 18.07.2018 р.Справа №  910/2873/18 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн - Агро" до          Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" про          розірвання договору поставки та стягнення штрафу Суддя Зеленіна Н.І. Секретар судового засідання Ліпіна В.В., Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн - Агро" (надалі – позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" (надалі – відповідач) про розірвання договору поставки та стягнення штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 08-09/2017-1 від 08.09.2017 р. в частині поставки товару, що є підставою для нарахування штрафу. Вказане порушення позивач вважає істотним, у зв'язку з чим просить розірвати договір в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 665 ЦК України. Ухвалою від 15.03.2018 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.04.2018 р. Протокольною ухвалою від 11.04.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 16.05.2018р. 23.04.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає факт не поставки товару за договором, проте вказує, що прострочення відповідача поставки товару відбулось внаслідок виняткового випадку – поломки гранулятора, на якому мав виготовлятись товар для позивача, та капітальний ремонт такого гранулятора протягом вересня-грудня 2017 року; а також внаслідок не направлення на адресу відповідача рознарядки на поставку товару. Також, відповідач у відзиві просить суд зменшити суму штрафу на 90% - до 21 043,36 грн. Відповідач також зазначає, що розмір штрафу має бути зменшений на 90%, оскільки він перебуває у скрутному матеріальному становищі і його майновий стан не дозволяє сплатити позивачеві штраф у розмірі 210 433,54 грн. 02.05.2018 р. від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про об'єднання судових проваджень. 10.05.2018 р. від позивача надійшли клопотання про витребування доказів та відповідь на відзив. Протокольною ухвалою від 16.05.2018 р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів від 10.05.2015 р.; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 02.05.2018 р. про об'єднання проваджень; підготовче засідання відкладено на 20.06.2018 р. 24.05.2018 р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Протокольною ухвалою від 20.06.2018 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 18.07.2018 р. У судове засідання 18.07.2018 р. з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача просив позов задовольнити частково і зменшити суму штрафу на 90% - до 21 043,36 грн. У судовому засіданні 18.07.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. 08.09.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КТК" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн - Агро" (покупець) уклали договір поставки №08-09/2017-1(далі – Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передавати, а покупець приймати та оплачувати продукцію, а саме: мінеральні добрива (далі – товар) на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору). Відповідно до п. 2.1. Договору, поставці підлягає товар, асортимент, кількість, ціна та вартість якого встановлюється в додатках, які підписуються обома сторонами та є невід'ємними частинами цього Договору. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника  на підставі виставлених рахунків постачальника (п. 3.1 Договору). Строк поставки товару визначається в додатках, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 4.1. Договору). Відповідно до п. 6.2 Договору, до моменту постачання товару покупець зобов'язаний надати постачальнику письмову рознарядку на відвантаження товару, яка повинна містити: - найменування вантажоодержувача та його повну адресу; - код ЄДРПОУ вантажоодержувача; - станція призначення; - код станції призначення; - кількість товару для відвантаження (у тоннах); - особисті відмітки (за бажанням покупця). Згідно з п. 14.2 Договору, він набирає чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до 31.12.2017 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе по Договору зобов'язань, до моменту їх повного виконання сторонами. 08.09.2017 р. сторони уклали додаток №1 до Договору, відповідно до якого, поставці підлягає така продукція: мінеральні добрива – сульфат амонію гранульований (коксохімічного виробництва) в кількості 384 (+/-3%) тонн по ціні 4 566,70 грн. за тонну без ПДВ, загальна вартість продукції складає 2 104 335,36 грн., в т.ч. ПДВ – 350 722,56 грн.; поставка здійснюється на умовах "СРТ – станція призначення": 384 - ст. Веселий Поділ Південної Зал, код станції 427505, строк поставки товару до 20.12.2017 р. Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами. В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2017 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1592, якою просив здійснити поставку продукції та сплатити штраф у розмірі 210 433,54 грн. Позивач зазначає, що поставка товару за Договором і сплата штрафу відповідачем здійснена не була, у зв'язку з чим позивач 15.02.2018 р. направив відповідачу лист-повідомлення про відмову від договору вих. №61 від 14.02.2018р. Умовами п. 8.1. Договору передбачено, що в разі несвоєчасної поставки товару більше, ніж на 5 робочих днів від строку поставки, вказаного в даному Договорі та/або відповідному додатку до Договору, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно поставленого товару, зазначеної у відповідному додатку до цього Договору. Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач 10.11.2017 р. направив позивачу на електронну адресу лист з повідомленням про неможливість поставки сульфату амонію гранульованого згідно договору №08-09/2017-1 у строки та на умовах, вказаному у Договорі, у зв'язку з технічними труднощами, що виникли на виробничому відділі підприємства. Таким чином, твердження відповідача, викладені у відзиві про те, що невиконання відповідачем свого обов'язку за Договором пов'язано з відсутністю письмової рознарядки позивача на відвантаження товару, не приймаються судом до уваги як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи. Судом також враховано, що поставка відповідачем товару не була здійснена ні до 20.12.2017 р. (згідно з Додатком №1), ні до 31.12.2017 р. (строк дії Договору), ні станом на час розгляду даної справи. При цьому, суд врахував також, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення відповідачем позивача про усунення обставин, що спричинили непоставку товару (вихід з ладу обладнання), та готовність здійснити таку поставку, станом на час розгляду даної справи. Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Відповідно до ст. 550 ЦК, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу). Згідно зі ст. 551 Кодексу, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За розрахунком позивача, перевіреним судом, стягненню з відповідача підлягає 210 433,54 грн. штрафу (2 104 335,36 грн.х10%). Вирішуючи питання можливості зменшення розміру штрафу, суд виходить з наступного. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України). Відповідно до норм чинного законодавства, зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, є правом, а не обов'язком суду. Водночас, наявність фінансових зобов'язань перед іншими кредиторами та технічний стан обладнання відповідача не є тими винятковими обставинами, які можуть бути покладені в основу рішення про зменшення штрафу. З огляду на це, позовні вимоги про стягнення з відповідача 210 433,54 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі. Щодо позовних вимог про розірвання Договору, суд зазначає наступне. Згідно з п. 14.2 Договору, він набирає чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до 31.12.2017 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе по Договору зобов'язань, до моменту їх повного виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Оскільки розірвання договору пов'язано з припиненням певного правовідношення, тривалість якого визначена терміном або строком, зазначеним в самому договорі, воно може мати місце тільки до закінчення цього періоду у часі. Отже, закінчення терміну дії договору свідчить про припинення договору як правовідношення та, відповідно, неможливості його повторного припинення шляхом розірвання за рішенням суду, у зв'язку з чим вимоги про розірвання Договору являються необґрунтованими. Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 210 433,54 грн. штрафу доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні вимоги про розірвання договору належить відмовити з підстав її необґрунтованості та безпідставності. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладається судовий збір за розгляд позовної заяви в частині вимог про стягнення 210 433,54 грн. штрафу. За розгляд вимог про розірвання договору судовий збір покладається на позивача. Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТК" (02660, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52, оф. 626; код ЄДРПОК 31308267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн - Агро" (38252, Полтавська обл., Семенівський р-н., с. Бакумівка, вул. Центральна, буд.17; код ЄДРПОУ 31818075) 210 433 (двісті десять тисяч чотириста тридцять три) грн. 54 коп. штрафу та 3 156 (три тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 50 коп. судового збору. 3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 03.08.2018 р. Суддя                                                                                                     Н.І. Зеленіна