УХВАЛА
06 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 903/922/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мельник О.В., Грязнов В.В., Розізнана І.В.
від 25.06.2018
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Каскад"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізична особа - підприємець Нагорник Сергій Романович
про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
17 липня 2018 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №903/922/17.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана у грудні 2017 року предметом якої є вимога немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент подання касаційної скарги) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином при зверненні з касаційною скаргою судовий збір підлягав оплаті у сумі 3 200,00 грн., а саме 1 600,00 грн. * 200 %, де 1 600,00 грн. - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак до касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України не додано доказів сплати судового збору. Натомість у касаційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, зокрема, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та посилається на статтю 8 Закону України "Про судовий збір".
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з несплатою судового збору Державній архітектурно-будівельній інспекції України необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №903/922/17 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 3 200,00 грн.
Крім того, Суд звертає увагу Державної архітектурно-будівельної інспекції України про необхідність уточнення вимог касаційної скарги, оскільки у вступній, описовій та прохальній частині скаржник просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 у справі №903/922/17.
Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 у справі №903/922/17 залишити без руху.
3. Надати Державній архітектурно-будівельній інспекції України строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити Державній архітектурно-будівельній інспекції України, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач Г. Вронська
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2018 |
Оприлюднено | 06.08.2018 |
Номер документу | 75694222 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Вронська Г.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні