Рішення

від 06.08.2018 по справі 299/2101/18

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/2101/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий-суддя Рішко Г.І.,

секретар судового засідання Стрижак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фанчиківської сільської ради Виноградівського району про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

13.07.2018 року позивач звернулася в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 31.01.2003 року, Фанчиківською сільською радою Виноградівського району позивачці було видано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємста КАПТП ІСКРА с.Фанчиково, Виноградівського району, серії НОМЕР_2, що також стверджується довідкою виконкому Фанчиківської сільської ради за №397 від 03.07.2018 року. Позивачці як колишньому члену колективного сільськогосподарського підприємста КАПТП ІСКРА с.Фанчиково Виноградівського району, 31.01.2003 року в рахунок майнового паю, було виділено будівлю ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована в АДРЕСА_1. Позивачка ОСОБА_1, безперервно володіє та користується будівлею - "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 193 кв. метрів, яка розташована в АДРЕСА_1, уже більше ніж 10 років, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємста КАПТП ІСКРА с.Фанчиково, Виноградівського району, серії НОМЕР_2, Довідками виконавчого комітету Фанчиківської сільської ради Виноградівського району за №395 від 03.07.2018 року та за № 396 від 03.07.2018 року. Наразі, згідно до Довідки КП Виноградівського РБТІ від 05.07.2018 року зазначено - "правовстановлюючих документів на будівлю ІНФОРМАЦІЯ_2 - не оформлено", однак станом на 05.07.2017 року така рахується за позивачкою ОСОБА_1 У зв'язку з тим, що позивачка більше ніж 10 років добросовісно користуються та володіє даною будівлею, яка досі не належить позивачці на праві власності, але надалі продовжує відкрито і безперервно володіти даним нерухомим майном - є необхідність у визнанні за нею права власності на будівлю - ІНФОРМАЦІЯ_2 за набувальною давністю.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, однак надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, обставини вказані в позовній заяві підтвердила.

Представник відповідача - представник Фанчиківської сільської ради Виноградівського району до суду не з'явився, проте надав письмову заяву в якій обставини справи підтвердив, просив позов задовольнити та слухати справу у його відсутністі.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Судом встановлено, що 31.01.2003 року Фанчиківською сільською радою Виноградівського району позивачці було видано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємста КАПТП ІСКРА с.Фанчиково Виноградівського району, серії НОМЕР_2, що також стверджується довідкою виконкому Фанчиківської сільської ради за №397 від 03.07.2018 року.

Позивачці як колишньому члену колективного сільськогосподарського підприємста КАПТП ІСКРА с.Фанчиково Виноградівського району, 31.01.2003 року в рахунок майнового паю, було виділено будівлю ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка розташована в АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_1 безперервно володіє та користується будівлею - "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 193 кв. метрів, яка розташована в АДРЕСА_1, уже більше ніж 10 років, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємста КАПТП ІСКРА с.Фанчиково Виноградівського району, серії НОМЕР_2, Довідками виконавчого комітету Фанчиківської сільської ради Виноградівського району за №395 від 03.07.2018 року та за № 396 від 03.07.2018 року.

Наразі, згідно до Довідки КП Виноградівського РБТІ від 05.07.2018 року зазначено -"правовстановлюючих документів на будівлю ІНФОРМАЦІЯ_2 - не оформлено", однак станом на 05.07.2017 року така рахується за позивачкою ОСОБА_1 Даною Довідкою також оцінено вказаний об'єкт нерухомості в розмірі 152946 грн.

У зв'язку з тим, що позивачка більше ніж 10 років добросовісно користуються та володіє даною будівлею, яка досі не належить позивачці на праві власності, але надалі продовжує відкрито і безперервно володіти даним нерухомим майном - є необхідність у визнанні за нею права власності на будівлю - ІНФОРМАЦІЯ_2 за набувальною давністю.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Відповідно п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних та цивільних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року: можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності .

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третястатті 344 ЦК).

Статтею 344 ч.1 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито і безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває право власності на це манно (набувальна давність).

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ним Кодексом.

Кодекс набув чинності з 1 січня 2004 р., а значить перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю слід рахувати з 1 січня 2001 р.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України,

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція). Перший протокол та протоколи № 2. 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в Інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймі "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції, вважаються законне та обгрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини поняття "майно" включає в себе, як "фактичне майно", так і майнові цінності, у тому числі і тоді, коли особа може претендувати на відповідну власність, тобто мати на неї право, про що зазначено у справі "Совтрансавто-Холдинг проти України" (заява № 48553/99).

Саме по собі право на майно може розглядатися за змістом ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо таке право буде конкретним, належним чином визначене у заявах. Заявлення особою про своє право власності може означати "володіння майном", про яке йдеться у ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо є достатні підстави для забезпечення цього права через суд у примусовому порядку.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, враховуючи практику Європейського суду особа може звернутися за захистом свого права і тоді, коли вона ще не отримала майно, проте набуде його в законному порядку.

Факт добросовісності заволодіння чужим майном посвідчується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємста КАПТП ІСКРА с.Фанчиково, Виноградівського району, серії НОМЕР_2.

Крім того, Довідками виконавчого комітету Фанчиківської сільської ради Виноградівського району за за №395 від 03.07.2018 року та за № 396 від 03.07.2018 року, стверджується, що дана будівля передана позивачці в якості майнового паю КАПТП ІСКРА с.Фанчиково, Виноградівського району і перебуває в користуванні позивачки більш ніж десять років.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Також встановлено, що 12.01.2000 року, КАПТП Іскра було реорганізовано в ПСП Фанчиківське , яке виступило правонаступником сільськогосподарського підприємства. Однак 19.05.2016 року діяльність юридичної особи ПСП Фанчиківське (код ЄДРПОУ 03747550) була припинена у результаті визнання її банкрутом. Справа №5008/53/2012 за заявою Управління Пенсійного фонду у Виноградівському районі Про визнання ПСП Фанчиківське банкрутом розглядалася Господарським судом Закарпатської області. Правонаступник у ПСП Фанчиківське - відсутній.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п.13 Постанови).

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Як видно з представлених документів, позивач безперешкодно користується даним нерухомим майном, дана будівля, має окремий адресний номер - АДРЕСА_1 інші особи на володіння та користування даним майном на підставах, передбачених законом, своїх прав не заявляли і не заявляють, придатність нерухомого майна до використання ніким не оспорюється.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визання його права власності, зокрема, за набувальною давністю, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Крім того, згідно до п.5 ч.1 ст.19 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Факт довготривалого, відкритого, безперервного та добросовісного користування вказаним нерухомим майном, визнано і підтверджено самим відповідачем-Фанчиківською сільською радою Виноградівського району та доданими до позовної заяви документами.

Отже, із представлених документів, є доведеним, що позивачка добросовісно, вільно і відкрито користується та володіє будівлею ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 вже понад десять років, однак позивачка не може ним розпоряджатися, хоча є її фактичним власником.

Відповідно п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних та цивільних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року,: відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОК НОМЕР_1, уродженкою та мешканкою АДРЕСА_2, право власності в цілому на будівлю ІНФОРМАЦІЯ_2 , загальною площею 193 кв. метрів, яка розташована в АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної іннстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення суду.

ГоловуючийГ. І. Рішко