Рішення

від 03.08.2018 по справі 814/1293/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 р. Справа № 814/1293/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фермерського господарства Едуард-99 , вул. Архітектора Старова, 10-б, кв. 65, м. Миколаїв, 54046 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2018 року № 00016591410, ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Едуард-99 (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) від 06.03.2018 року № 00016591410.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу за результатами проведеної перевірки про заниження податку на додану вартість та єдиного податку IV групи є необґрунтованими. Позивачем надано достатньо документів, що підтверджують реальність проведених господарських операцій, отже податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за результатами проведеного аналізу та здійснених заходів неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій по контрагентам позивача за перевіряє мий период. Відповідач не визнає позов та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою від 25.05.2018 року суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ФГ Едуард-99 є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.07.2011 року та перебуває на податковому обліку з 28.07.2011 року. Основні види діяльності позивача: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11); допоміжна діяльність у рослинництві (КВЕД 01.61); оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21); неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90); вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29).

Для забезпечення господарської діяльності ФГ Едуард-99 має власні та орендовані основні засоби.

У період з 07.02.2018 року по 13.02.2018 року спеціалістами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ Едуард-99 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.07.2015 року по 30.09.2017 року, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх інших передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України), зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, дотримання валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи за період з 01.09.2015 року по 01.08.2017 року.

Результати перевірки оформлені Актом від 20.02.2018 року № 379/14-29-14-10/37758881 (далі та раніше - акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:

- п. 292-1.1 п. 292-1.2 ст. 292-1, пп. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293, пп. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПК України, в результаті чого позивачем занижено єдиний податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік на загальну суму 577,54 грн.;

- пп. а п. 198.1, абз. 1 - 3 п. 198.2, абз. 1 - 2 п. 198.3, абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, абз. 2 - 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 119820,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було оформлено та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення від 06.03.2018 року № 00016591410, яким ТОВ Едуард-99 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 119820,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29955,00 грн.

Приймаючи рішення у справі судом враховано наступне.

Перевіряючи правильність визначення податкового кредиту з ПДВ (скорочена декларація) за період з 01.09.2015 року по 31.12.2016 року, контролюючий орган в акті перевірки вказує на його завищення на загальну суму 44400,00 грн.; за період з 01.09.2015 року по 31.12.2016 року (загальна декларація) - завищено ПДВ на суму 75420,00 грн.

Так, ФГ Едуард-99 у перевіряємому періоді відобразив взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: ТОВ Ербауер (попередня назва ТОВ Омана ) у травні - червні 2016 року на суму 194640,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 32440,00 грн. та ТОВ Прантек у вересні 2016 року на загальну суму 71760,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 11960,00 грн.; ТОВ Альянс Еволюшн у лютому 2017 року на суму 41000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 6833,00 грн.; ТОВ Ратек-НК у травні 2017 року на загальну суму 411520,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 68587,00 грн.

Під час перевірки платником податків було надано всі документи на підтвердження придбання у контрагентів устаткування: договори купівлі-продажу, специфікації, акти приймання, товаротранспортні накладні, оплаті товару.

В той же час, в акті перевірки відповідач посилається на листи ГУ ДФС № 10/14-03-14-02/40364835 від 12.01.2017 року, № 224/14-29-14-07/40364835 від 01.11.2017 року, згідно яких не підтверджено реальність здійснення ТОВ Ербауер фінансово-господарських операцій з контрагентами, в т.ч. з ФГ Едуард-99 .

Також, в акті перевірки, відповідач вказує на ряд помилок, допущених при оформленні первинних документів, а саме: у п.2 договору купівлі-продажу устаткування невірно зазначена сума вартості: замість 104250,00 грн. вказано 10452,00 грн.; договір купівлі продажу вказаний 2016/06-02, а в специфікацій вказано 216/06-02.

Крім того, підставами завищення позивачем податкового кредиту ГУ ДФС зазначає: не надання до перевірки сертифіката якості придбаного ФГ Едуард-99 устаткування, не надання журналу реєстрації довіреностей, не оформлення належним чином товарно-транспортних накладних, оскільки останні не містять всіх необхідних реквізитів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, від належності первинних бухгалтерських та розрахункових документів залежить як податковий облік платника податків, так і реальність вчинення господарської діяльності такого платника взагалі.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи те, що позивачем надано усі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарської операції з його контрагентами за перевірені періоди, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Також судом не приймаються посилання ГУ ДФС у акті перевірки на проведення головним слідчим управлінням Національної поліції України досудового розслідування у кримінальному провадженні (зареєстрованим за № 12015000000000581) щодо організації конвертаційного центру, який спрямований на надання послуг з незаконного переказу безготівкових грошових коштів у готівку, і навпаки, неправомірного формування ПДВ, виведення безготівкових грошових коштів у неконтрольований державою обіг, групою осіб, в т.ч. ТОВ Ербауер , ТОВ Прантек та інших.

Так, відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Крім того, Податковий кодекс України, а також інші законодавчі акти України не передбачають обов'язків або прав одного платника податків вимагати від іншого суб'єкта господарювання інформації чи підтвердження фактів належного подання ними звітності, сплати податків до бюджету, або контролювати показники податкової звітності по ПДВ, або сплату ПДВ іншими платниками податків.

В акті перевірки відсутні посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо притягнення посадових осіб учасників правочину до кримінальної відповідальності, як і відсутнє посилання на судові рішення, що набрали законної сили щодо недійсності або фіктивності вчинених правочинів.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фермерського господарства Едуард-99 (вул. Архітектора Старова, 10-б, кв. 65, м. Миколаїв, 54046) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 06.03.2018 року № 00016591410.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39394277) на користь Фермерського господарства Едуард-99 (код ЄДРПОУ 37758881) судовий збір у розмірі 2246,64 грн. (дві тисячі двісті сорок шість гривень 64 копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.08.2018 року.

Суддя Н. В. Лісовська