Рішення

від 01.08.2018 по справі 1640/2384/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2384/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника відповідача - Боровик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Інтелект - Проект" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2018 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Інтелект - Проект" /надалі - відповідач, ПП "НВК "Інтелект - Проект"/ про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25262 грн. 50 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1197 грн. 64 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем у 2017 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування вказаних вище сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №1640/2384/18, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00 01 серпня 2018 року /а.с. 2-3/.

26 липня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 22-26/, у якому представник ПП "НВК "Інтелект - Проект" просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання обов'язку щодо забезпечення працевлаштування інвалідів відповідачем протягом 2017 року щомісячно подавалися до Полтавського міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН. Зазначає, що у червні 2017 року до ПП "НВК "Інтелект - Проект" центром зайнятості направлено на працевлаштування одну особу з інвалідністю, яка була працевлаштована відповідачем та пропрацювала близько місяця, проте висловила бажання припинити роботу на підприємстві, у зв'язку з чим була звільнена за згодою сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив /а.с. 21/.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи по суті за відсутності представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "Інтелект - Проект" (код ЄДРПОУ 36396714) зареєстроване як юридична особа 10.03.2009, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 14-19/.

07.02.2018 ПП "НВК "Інтелект - Проект" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма № 10-ПІ) (вх. № 1325) /а.с. 7/.

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2017 році становила 12 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб.

Разом з тим, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) (код рядка 03) становить 1 особа.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано ПП "НВК "Інтелект - Проект" адміністративно-господарські санкції у розмірі 25262 грн. 50 коп. (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1197 грн. 64 коп. (за 79 днів (з 17.04.2018 по 04.07.2018)) /а.с. 8/.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

В силу приписів частини 3 статті 217 Господарського кодексу України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 4 статті 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Із аналізу вищенаведених норм суд вбачає, що адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб'єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 18 цього Закону встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування осіб з інвалідністю, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

Отже, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, (у редакції чинній до 07.02.2017) форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й).

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, (у редакції чинній з 07.02.2017) форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

За таких обставин неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 9 липня 2013 року та 19 листопада 2013 року (№№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно).

Судом встановлено, що ПП "НВК "Інтелект - Проект" протягом 2017 року подавалися до Полтавського міського центру зайнятості (до 31.07.2017) та до Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості (з 01.08.2017) звіти № 3-ПН (із заповненням відповідної графи у п. 4 розділу ІІ) із зазначенням вакансій для інвалідів у п. 4 розділу ІІ в кількості однієї особи: у січні 2017 року (06.01.2017) /а.с. 29-31/, у лютому 2017 року (03.02.2017) /а.с. 32-34/, у березні 2017 року (03.03.2017) /а.с. 35-37/, у квітні 2017 року (03.04.2017) /а.с. 38-41/, у травні 2017 року (03.05.2017) /а.с. 42-45/, у червні 2017 року (02.06.2017) /а.с. 46-49/, у липні 2017 року (03.07.2017) /а.с. 50-53/, у серпні 2017 року (03.08.2017) /а.с. 54-57/, у вересні 2017 року (04.09.2017) /а.с. 58-61/, у жовтні 2017 року (04.10.2017) /а.с. 62-65/, у листопаді 2017 року (01.11.2017) /а.с. 66-69/, у грудні 2017 року (04.12.2017) /а.с. 70-73/, що також підтверджується листом Полтавської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості від 27.04.2018 №04-1372 /а.с. 10-11/.

За змістом листа Полтавської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості від 27.04.2018 №04-1372 у червні 2017 року Полтавською міськрайонною філією Полтавського обласного центру зайнятості направлено для працевлаштування до відповідача одну особу з інвалідністю /а.с. 11, 74/, яка наказом ПП "НВК "Інтелект - Проект" № 033/17 від 13.06.2017 прийнята на посаду менеджера зі збуту програмного забезпечення з 14.06.2017 /а.с. 76-78/.

Таким чином, відповідач вживав необхідні заходи для працевлаштування інвалідів у 2017 році, а саме, щомісячно подавав до служби зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, а тому позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25262 грн. 50 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1197 грн. 64 коп. - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 139, 205, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014) до Приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Інтелект - Проект" (ідентифікаційний код 36396714, вул. Р. Кириченко, 4, офіс 2, м. Полтава, 36039) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя С.С. Сич