Рішення

від 03.08.2018 по справі 341/924/17

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 341/924/17

Провадження по справі № 2/354/397/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Іванова А.П.

при секретарі: Савчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного підприємства Імператор про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

03.07.2017 року позивачі звернулися до суду із позовом і просили:

- Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 762999,70 грн. неповернутої позики; стягнути солідарно з ОСОБА_3 та Приватного підприємства Імператор 26310,35 грн. неповернутої позики; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди; стягнути з Приватного підприємства Імператор на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди;

- Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 712379,05 грн., з яких 710379,05 грн. неповернутої позики, 2000 грн. моральної шкоди; стягнути з Приватного підприємства Імператор на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди.

- Стягнути з відповідачів пропорційно понесені судові витрати.

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 09.09.2015 р. позивачка ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 30000 дол. США. Про факт укладання договору позики відповідачем була надана розписка, згідно якої він зобов'язується з 10.10.2015 р. щомісячно повертати по 1 тис.дол. США до 10 числа кожного місяця. Остаточний розрахунок між сторонами повинен відбутися до 10.03.2018 року. Проте умови договору не були виконані, оскільки за весь період часу ОСОБА_3 не повернув ОСОБА_1 жодні грошові кошти. Згідно з умовами розписки, у випадку прострочення боржника позичальника, останній зобов'язується сплачувати пеню в розмірі 3,5% з неповернутої тисячі доларів в день.

Також 05.06.2015 р. ОСОБА_2 позичив ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 27000 дол.США, які останній зобов'язався повернути до 01.08.2015 року. Проте до цього часу відповідач жодних коштів теж не повернув.

Крім того, позивачі зазначають, що виконання зобов'язання забезпечене договором поруки від 09.09.2015 року, за яким поручитель - Приватне підприємство Імператор поручилось за виконання ОСОБА_3 свого обов'язку, засвідченого розпискою від 09.09.2015 року.

Після спливу встановленого сторонами строку, позивачі усвідомили ризиковість угоди, оскільки відповідачі ОСОБА_3 не повернув грошові кошти жодному з них. Внаслідок цього позивачам завдано моральну шкоду, оскільки через неповернення грошових коштів позивачі пережили сильний стрес, втратили нормальний сон, перебувають у стані сильного душевного хвилювання. Тому позивачі просять задовольнити їх позов в повному обсязі.

Позивачі в судове засідання не з'явилися. Від позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про підтримання позову в повному обсязі та про розгляд справи у його відсутності.

Відповідачі повідомлялися про час та місце розгляду справи, на виклик суду не з'явилися. Від приватного підприємства Імператор надійшло клопотання про визнання позову та про розгляд справи без представника.

03.08.2018 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Матеріалами справи встановлено, що згідно розписки від 05.06.2015 р. (а.с.5), відповідач ОСОБА_3 в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 27000 грн., які зобов'язався повернути до 01.07.2015 року.

Згідно розписки від 09.09.2015 р. (а.с.4), відповідач ОСОБА_3 в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 705000 гривень, що еквівалентно 30 000 дол. США станом на 09.09.2015 р., які зобов'язався повернути до 10.03.2018 року.

Виконання зобов'язання по розписці забезпечене договором поруки від 09.09.2015 року (а.с.122), за яким поручитель - Приватне підприємство Імператор поручилось за виконання ОСОБА_3 свого обов'язку, засвідченого розпискою від 09.09.2015 року.

Згідно п.3.1 Договору поруки (а.с.122), відповідальність поручителя - ПП Імператор перед позикодавцем - позивачкою ОСОБА_1 обмежується сплатою суми в розмірі 1000 дол. США.

Відповідно до п.4.1. Договору, у разі порушення позичальником (невиконання або неналежне виконання) Боржником обов'язку за основним договором позики, позикодавець вправі звернутись з вимогою про виконання як до позикодавця, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед позикодавцем.

Згідно витягу офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБУ станом на 01.06.2017 року (а.с.7) встановлено, що 100 доларів США еквівалентно 2631,0335 гривень.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається (ч.1 ст.81 ЦПК України), в судовому засіданні досліджено кожний доказ, що міститься в матеріалах цивільної справи і відповідає вимогам належності, допустимості і достовірності.

Проте, суд констатує той факт, що відповідачем ОСОБА_3 не надано належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту погашення боргу перед позивачами, оскільки, відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, обов'язок доказування покладається на сторони.

Згідно із ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Факт повернення боргу відповідачем позивачевам не доведено, тому право позивачів невиконанням зобов'язання з боку відповідача порушено, а тому підлягає судовому захисту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов у частині стягнення боргу за договором позики підлягає задоволенню, оскільки наявність боргового документа - розписки, у позивачів, свідчить про існування невиконаного відповідачем ОСОБА_3 зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 762999,70 грн. неповернутої позики; стягнення солідарно з ОСОБА_3 та Приватного підприємства Імператор 26310,35 грн. неповернутої позики; стягнення з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 710379,05 грн. неповернутої позики підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди, з ПП Імператор - 1000 грн. моральної шкоди; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди, з ПП Імператор - 1000 грн. моральної шкоди, то така вимога також підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтями 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди. Вимоги ст.1167 Цивільного кодексу України, на яку посилаються позивачі в позовній заяві, на правовідносини, що виникли між сторонами, - не розповсюджуються, оскільки регулюють питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок недоговірних зобов'язань. Позивачі надали вагомі докази щодо спричинення їм моральної шкоди. Враховуючи викладене, вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди підлягають до задоволення, як підставні, оскільки ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами.

При цьому, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути сплачений останньою судовий збір.

На підставі ст.ст.210, 525, 526-527, 533, 625, 629, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1067 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10-12, 27, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )на користь ОСОБА_1 762999,70 (сімсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 70 копійок) гривень неповернутої позики;

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та Приватного підприємства Імператор (ідентифікаційний код 31574946) на користь ОСОБА_1 26310,35 (двадцять шість тисяч триста десять гривень 35 копійок) гривень суми обсягу відповідальності за договором поруки;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди;

Стягнути з Приватного підприємства Імператор на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди;

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 710379,05 грн. (сімсот десять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 05 копійок) гривень неповернутої позики;

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди;

Стягнути з Приватного підприємства Імператор на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 в частковому порядку 8000 (вісім тисяч) гривень сплаченого судового збору, а саме:

-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень сплаченого судового збору;

-стягнути з Приватного підприємства Імператор на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до вимог п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.08.2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Іванов