Рішення

від 05.07.2018 по справі 369/1161/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1161/17

Провадження № 2/369/296/18

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючої судді: Дубас Т.В.,

при секретарі Яцевич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Національного банку України до ОСОБА_1, третя особа ПАТ Дельта Банк про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа: ПАТ Дельта Банк про визнання недійсними пунктів додаткових договорів, -

В С Т А Н О В И В:

Національний банк України звернувся до Києво-Святошинського районного суду Киїаської області з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у відповідності до п. 3. ст. 7, п. 1 ст. 25 ЗУ Про Національний банк України 06 травня 2009 року між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта Банк (правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , третя особа) укладено Кредитний договір № 41/09/4.

Пунктом 1.1. Кредитного договору передбачено, що в рахунок відкритої кредитної лінії за кредитним договором від 06.05.2009 №41/09/4 Кредитор надає позичальнику кредит на суму 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок на строк з 06.05.2009 по 01.02.2010 з оплатою 19% (дев'ятнадцять відсотків річних).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитор зобов'язується після підписання цього договору та договорів застави майнових прав перерахувати на рахунок позичальника №131200001723 кредит у сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Додатковою угодою №3 від 30.04.2010 року до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.1. який викладений в наступній редакції: Кредитор надає Позичальнику кредит на суму сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 700 000 000 (сімсот мільйонів) гривень 00 копійок на строк з 06 травня 2009 року по 30 квітня 2011 року.

Процентна ставка за кредитом на період з 06.05.2009 року по 29.04.2010 року встановлюється на рівні 19% річних, а з 30.04.2010 року по 30.04.2011 року встановлюється на рівні 12,25% річних.

Процентна ставка за кредитом є змінною. Розмір процентної стави розраховується в залежності від наданого банком забезпечення, діючої облікова ставки Національного банку України відповідно до умов пунктів 1.5., 4.6. Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам України з метою кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри , затвердженого постановою Правління Національного банк України від 04.02.2010 № 47, і на день укладання цього договору становить 12,25 (дванадцять цілих двадцять п'ять сотих відсотки) - максимально виза за розрахунком у відповідності до п. 1.5. у зв'язку з тим, що відсоткова ставка розрахована у відповідності до п. 4.6. становить 13,75 (тринадцять цілих сімдесят п'ять сотих відсотків) річних, розмір якої складається з розміру облікової ставки Національного банку України 10,25% + ставка коригування 1,50 % + 2,0 процентних пункти.

При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору Позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу ставку коригування і сплачує її у строки, передбачені цим договором.

Договором про внесення змін №4 від 19.10.2010 року до Кредитного договору сторони домовились викласти п. 1.1. та п. 1.2. розділу 1 Предмет договору Кредитного договору у наступні редакції: Кредитор надає Позичальнику кредит на суму сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 700 000 000 (сімсот мільйонів) гривень 00 копійок на строк з 06 травня 2009 року по 30 квітня 2011 року.

Процентна ставка за кредитом на період з:

06.05.2009 року по 29.04.2010 року встановлюється на рівні 19% річних;

30.04.2010 року по 08.06.2010 року встановлюється нарівні 12,25% річних;

09.06.2010 року по 08.07.2010 року встановлюється нарівні 11,50% річних;

09.07.2010 року по 10.08.2010 року встановлюється нарівні 10,50% річних;

11.08.2010 року по дату погашення кредиту встановлюється на рівні 9,75% річних.

Додатковим договором №6 від 29.11.2012 року до Кредитного договору сторони домовились викласти п.1.1. Кредитного договору у наступній редакції: Кредитор надає Позичальнику кредит на суму сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 700 000 000 (сімсот мільйонів) гривень 00 копійок на строк з 06 травня 2009 року по 26 березня 2015 року. Погашення кредиту здійснюється у відповідності до графіка.

Процентна ставка за кредитом на період з:

06.05.2009 року по 29.04.2010 року встановлюється на рівні 19% річних;

30.04.2010 року по 08.06.2010 року встановлюється нарівні 12,25% річних;

09.06.2010 року по 08.07.2010 року встановлюється на рівні 11,50% річних;

09.07.2010 року по 10.08.2010 року встановлюється нарівні 10,50% річних;

11.08.2010 року по 22.03.2012 року встановлюється на рівні 9,75% річних;

З 23.03.2012 року по дату погашення кредиту встановлюється на рівні 9,5% річних (облікової ставки Національного банк України плюс два процентних пункти).

Додатковим договором №10 від 26.02.2014 року до Кредитного договору сторони домовились викласти п.п. 1.1., 1.3. Кредитного договору у наступній редакції: В рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії за кредитним договором від 06.05.2009 №41/09/4 Кредитор надає Позичальнику кредит на суму сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів)гривень 00 копійок на строк з 06 травня 2009 року по 28 липня 2015 року.

Погашення кредиту здійснюється у відповідності до графіка.

Процентна ставка за користування кредитом встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти. Станом на 26.02.2014 процентна ставка за користування кредитом становить 8,5% (вісім цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка - 6,5%).

1.3. Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця, одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. .

30.04.2010 року між Національним банком України та ОСОБА_1 в якості забезпечення виконані зобов'язань за Кредитними договорами №41/09/4 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 667.

Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору, в забезпечення виконані зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку належні йому на праві власності наступне нерухоме майно: земельна ділянка, загальною площею 7,4724 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Білогородка, яка належить Іпотекодавцю відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 24.07.2008.

З огляду на вищевикладене, Національний банк України виконав взяті себе зобов'язання за кредитним договором, надавши ПАТ Дельта Банк кредит у порядку та на умовах визначених Кредитним договором.

Постановою Національного банку України №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ Дельта Банк , а рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015р. Про початок процедури ліквідації ПАТ Дельта Банк розпочату процедуру ліквідації банку в порядку визначеному ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки.

В свою чергу, Публічним акціонерним товариством ПАТ Дельта Банк зобов'язання за Кредитними договорами не виконано, внаслідок чого заборгованість за Кредитним договором № 41/09/4 від 06.05.2009р. становить: залишок заборгованості за кредитом - 75 000 000 грн. 00 коп.; заборгованість за процентами - 2 288 013 грн. 69 коп.; пеня за прострочення кредиту - 00 грн. 00 коп.; пеня за прострочення сплати процентів - 19 077 грн. 98 коп.; штраф (п. 2.3.10. Кредитного договору) - 30 000 грн. 00 коп.;

Загальна сума заборгованості за кредитом - 77 337 091 грн. 67 коп.

Суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Увекон , що має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №583/16, виданий Фондом державного майна України від 01.08.2016р. на замовлення Національного банку України проведено оцінку предмета іпотеки з метою визначення вартості заставного майна для подальшої реалізації прав іпотекодеражателя, в тому числі для реалізації заставного майна на публічних торгах за рішенням суду.

Згідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ Увекон , станом на 24 жовтня 2016 року ринкова вартість об'єкту оцінки (в розрізі) становить: земельної ділянки, загальною площею 7,4724 га, кадастровий номер НОМЕР_2 - 8 638 800 (вісім мільйонів шістсот тридцять вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок без ПДВ.

У рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) суди повинні зазначати дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

За таких обставин, початкова вартість предмета іпотеки у рішенні суду має бути встановлена в сумі визначеній суб'єктом оціночної діяльності ТОВ Увекон .

Тому Національний банк України просив в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Дельта банк (Код ЄДРПОУ 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36- Б) за кредитним договором №41/09/4 від 06.05.2009 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України (Код ЄДРПОУ 00032106, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №032036, державний реєстраційний №10701200000008289) в загальній сумі заборгованості 77 337 091 (сімдесят сім мільйонів триста тридцять сім тисяч дев'яносто одна) грн. 67 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 75 000 000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами - 2 288 013 грн. 69 коп., штраф (п. 2.3.10. Кредитного договору) - 30 000 грн. 00 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.04.2010 року укладений між Національним банком України Національного банку України (Код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, Паспорт серії НОМЕР_4 виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.04.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 01601, АДРЕСА_1), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за №667 а саме на наступне майно: земельна ділянка, загальною площею 7,4724 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, яка належить Іпотекодавцю відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 24.07.2008.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , за початковою ціною 8 638 800 (вісім мільйонів шістсот тридцять вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок без ПДВ.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, Паспорт серії НОМЕР_4 виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.04.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 01601, АДРЕСА_1) на користь Національного банку України Код ЄДРПО 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) судовий збір у розмірі 129 51 (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) гривень 00 копійок.

Представник відповідача ОСОБА_1 подав до суду відзив на позов Національного банку України, згідно якого зазначала, що 06.05.2009 року між АТ Дельта Банк (Позичальник) та Національним банком України (Кредитор) був укладений Кредитний договір №41/09/4, на підставі якого Кредитором надано Позичальнику кредит на суму 75 000 000,00 грн. на строк з 06.05.2009 року по 01.02.2010 року з оплатою 19,00% річник.

Додатковим договором №3 від 30.04.2010 року до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.1. даного договору, змінивши строк погашення кредиту з 06 травня 2009 року по 30 квітня 2011 року.

Додатковим договором №5 від 30.04.2010 року до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.1. даного договору, змінивши строк погашення кредиту з 06 травня 2009 року по 31 січня 2013 року, тобто продовжено строк користування кредитом до трьох років, вісім місяців та 24 календарних днів (не більше п'яти років).

Отже, строк для АТ Дельта Банк з приводу повернення кредиту Національному банку України на підставі Кредитного договору настав ще 31.01.2013 року, який передбачений в законному та неоспореному Додатковому договорі №5 від 30.04.2010 року Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року.

Таким чином, строк позовної давності сплинув ще 31.01.2016 року, проте Національний банк України звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, лише у січні 2017 року, тобто з пропущенням загального строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволені первісного позову.

Стосовно посилання Національного банку України у своєму позові на укладенні Додаткові договори №6 від 29.11.2012 року №10 від 26.02.2014 року, №11 від 04.12.2014 року, №12 від 27.01.2015 року та №13 від 02.03.2015 року до Кредитного договору №41/09/4 від 06.05.2009 року, які укладені між Національним банком України та АТ Дельта Банк , на підставі яких незаконно продовжено строк користування кредитом до 28.07.2015 року та перенесено строки сплати нарахованих з листопада 2014 року по травень 2015 року процентів, слід зазначити, що вище перелічені Додаткові договори укладені з недотриманням Положення НБУ № 327, а отже є недійсними на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України. Внаслідок цього Відповідачем подано зустрічний позов по даній справі щодо визнання відповідних Додаткових договорів недійсними в частині.

Тому представник відповідача просив відмовити у вимогах первісного позову з підстав пропущення строку позовної давності.

Також, представником відповідача ОСОБА_1 було подано до суду зустрічну позовну заяву яка була мотивована тим, що внесені зміни до пункту 1.1. розділу 1 Кредитного договору, які викладені в пунктах 1 - Додаткового договору №6 від 29.11.2012 року, Додаткового договору №10 від 26.02.2014 доку, Додаткового договору №12 від 27.01.2015 року, Додаткового договору №13 від 02.03.2015 року; та доповнення в пункті 1.3. розділу 1 Кредитного договору, які викладені в пункті 1 Додаткового договору №11 від 04.12.2014 року та внесені зміни до пункту 1.3. розділу 1 Кредитного договору, які викладені в пункті 2 Додаткового договору №12 від 27.01.2015 року, є недійсними на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України.

Так, 06.05.2009 року між АТ Дельта Банк (Позичальник) та Національним банком України (Кредитор) був укладений Кредитний договір №41/09/4, на підставі якого Кредитором надано Позичальнику кредит на суму 75 000 000,00 грн. на строк з 06.05.2009 року по 01.02.2010 року з оплатою 19,00% річних.

Додатковим договором №3 від 30.04.2010 року до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.1. даного договору, змінивши строк погашення кредиту з 06 травня 2009 року по 30 квітня 2011 року.

Додатковим договором №5 від 30.04.2010 року до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.1. даного договору, змінивши строк погашення кредиту з 06 травня 2009 року по 31 січня 2013 року.

Отже, з врахуванням внесених змін до п.1.1. Кредитного договору, на підставі Додаткової угоди №5 від 30.04.2010 року до даного договору, Національним банком України було надано кредит у сумі 75 000 000,00 грн. на строк з 06.05.2009 року по 31.01.2013 року, тобто продовжено строк користування кредитом до трьох років, вісім місяців та 24 календарних днів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором, 30.04.2010 року між Національним банком України та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований а реєстрі за №667. На підставі якого іпотекодавцем передано в іпотеку земельну ділянку площею 7,4724 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка.

Проте, з матеріалів даної справи Позивачу за зустрічним позовом стало відомо про внесення змін до п.1.1. Кредитного договору стосовно продовження строку користування кредитом, які не відповідають вимогам чинного законодавства України на час укладення відповідних Додаткових договорів.

Так, Додатковим договором №6 від 29.11.2012 року до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.1. розділу 1 даного договору, в частині продовження строку користування кредитом з 06 травня 2009 року по 26 березня 2015 року, тобто до п'яти років, дев'яті, місяців та 20 календарних днів.

В подальшому Додатковими договорами №10 від 26.02.2014 року, №12 від 27.01.2015 року та №13 від 02.03.2015 року, шляхом внесення змін до п. 1.1. розділу 1 Кредитного договору, продовжено строк користування кредитом з 06 травня 2009 року по 28 липня 2015 року, тобто до шести років, двох місяців та 21 календарних днів.

Крім того, у зв'язку з укладенням вищезазначених незаконних Додаткових договорів №6, 10, 12 та 13 в частині продовження строків користування кредитом, Додатковим договором №11 до Кредитного договору доповнено абзац до п.1.3. розділу №1 даного договору стосовно сплати Позичальником нараховані відсотки за користування кредитом за листопад 2014 року - 26.12.2014 року, за грудень 2014 року - 27.01.2015 року, за січень 2015 року - 27.02.2015 року, /мови даного пункту (п.1.3. розділу №1 даного договору) були змінені на підставі Додаткового договору №13 (пункт 2 даного Додаткового договору) стосовно перенесення з лютого - травня 2015 року до 10.06.2015 року терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2315 року, травень 2015 року.

Відповідно до статей 99, 100 Конституції України, 7, 15, 42, 55 Закону України "Про Національний банк України" та 66, 67, 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою забезпечення безпеки та стабільності банківської системи Правління Національного банку України, постановою Правління Національного банку України від 13.07.2010 № 327, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 липня 2010 року за №540/17835, затверджено Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України (далі - Положення НБУ № 327).

Пунктом 1.1. Положення НБУ № 327 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до статей 99, 100 Конституції України, Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України та визначає порядок надання Національним банком України (далі - Національний банк) стабілізаційного кредиту, а також процедуру зміни умов кредитного договору, укладеного з Національним банком.

Проте, Додаткові договори №6 від 29.11.2012 року №10 від 26.02.2014 року, №11 від 04.12.2014 року, №12 від 27.01.2015 року та №13 від 02.03.2015 року до Кредитного договору в частині продовження строків користування кредитом та перенесення строків сплати нарахованих з листопада 2014 року по травень 2015 року процентів, укладені з недотриманням Положення НБУ № 327.

Відповідно до пункту 1.2. Положення НБУ № 327, стабілізаційний кредит надається платоспроможному банку для підтримки ліквідності на строк до двох років.

Національний банк має право приймати рішення про продовження строку користування стабілізаційним кредитом на строк до одного року.

Загальний строк користування стабілізаційним кредитом з урахуванням усіх продовжень строку користування ним не може перевищувати п'яти років.

Отже, Положенням НБУ № 327 чітко передбачені обмеження з приводу продовження строку користування кредитом, який не може перевищувати п'яти років, що підтверджує незаконність укладених вище перелічених Додаткових договорів в частині продовження строку користування кредиту та сплату нарахованих процентів за період продовженого строку, так як: відповідно до Додаткового договору №6 від 29.11.2012 року до Кредитного договору строк користування кредитом продовжено до п'яти років, дев'ять місяців та 20 календарних днів, тобто більше п'яти років; відповідно до Додаткових договорів №10 від 26.02.2014 року, №12 від 27.01.2015 року та №13 від 02.03.2015 року до Кредитного договору строк користування кредитом продовжено до шести років, двох місяців та 21 календарних днів, також більше п'яти років.

У зв'язку з цим варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, серед яких вимога ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Також, нормативно-правові акти Національного банку України - нормативно-правові акти, що видаються Національним банком України у межах його повноважень на виконання нього та інших законів України (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Таким чином, недотримання вимог Положенні НБУ № 327 при укладенні Національним банком України будь-яких договорів, є підставою для визнання їх недійсними.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Тому позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсними з моменту укладення: Додатковий договір №6 від 29.11.2012 року до Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року в частині внесення змін до пункту 1.1. розділу 1 Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року; Додатковий договір №10 від 26.02.2014 року до Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року в частині внесення змін до пункту 1.1. розділу 1 Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року; Додатковий договір №12 від 27.01.2015 року до Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року в частині внесення змін до пункту 1.1. розділу 1 Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року; Додатковий договір №13 від 02.03.2015 року до Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року в частині внесення змін до пункту 1.1. розділу 1 Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року; Додатковий договір №11 від 04.12.2014 року до Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року в частині внесення доповнення в п. 1.3. розділу 1 Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року абзацу такого змісту "Позичальник сплачує нараховані проценти за користування кредитом за листопад 2014 року - 26.12.2014 року, за грудень 2014 року - 27.01.2015 рок, за січень 2015 року - 27.02.2015 року"; Додатковий договір №13 від 02.03.2015 року до Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року в частині внесення змін до другого абзацу п. 1.3. розділу 1 Кредитного договору №41/09/04 від 06.05.2009 року, а саме: "Сторони домовились перенести з лютого - травня 2015 року до 10.06.2015 року терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року".

ПАТ Дельта Банк подало до суду пояснення згідно якого зазначало що у даній справі підлягають задоволенню вимоги Національного банку України у таких сумах: заборгованість за кредитом - 75 000 000,00 грн., заборгованість за відсотками - 2 288 013,69 грн. Оскільки зазначені суми вказані у акцепті ліквідатора АТ Дельта Банк , Національним банком України неправомірно заявлено 19 077,98 грн. пені за прострочення відсотків і штраф у розмірі 30 000 грн.

В судовому засіданні представник Національного банку України підтримав вимоги первісного позову та просив їх задоволити, проти вимог зустрічного позову заперечував та просив в позові відмовити.

Представник ОСОБА_1 проти вимог первісного позову заперечував та просив в ньому відмовити, вимоги зустрічного позову підтримав та просив їх задоволити в повному обсязі.

Третя особа ПАТ Дельта Банк про день. час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги первісного позову підлягають задоволенню, а у вимогах зустрічного позову необхідно відмовити виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 06 травня 2009 року між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта Банк (правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , третя особа) укладено Кредитний договір № 41/09/4.

Пунктом 1.1. Кредитного договору передбачено, що в рахунок відкритої кредитної лінії за кредитним договором від 06.05.2009 №41/09/4 Кредитор надає позичальнику кредит на суму 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок на строк з 06.05.2009 по 01.02.2010 з оплатою 19% (дев'ятнадцять відсотків річних).

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитор зобов'язується після підписання цього договору та договорів застави майнових прав перерахувати на рахунок позичальника №131200001723 кредит у сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок.

Додатковою угодою №3 від 30.04.2010 року до Кредитного договору внесено зміни до п. 1.1. який викладений в наступній редакції: Кредитор надає Позичальнику кредит на суму сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 700 000 000 (сімсот мільйонів) гривень 00 копійок на строк з 06 травня 2009 року по 30 квітня 2011 року.

Процентна ставка за кредитом на період з 06.05.2009 року по 29.04.2010 року встановлюється на рівні 19% річних, а з 30.04.2010 року по 30.04.2011 року встановлюється на рівні 12,25% річних.

Процентна ставка за кредитом є змінною. Розмір процентної стави розраховується в залежності від наданого банком забезпечення, діючої облікова ставки Національного банку України відповідно до умов пунктів 1.5., 4.6. Положення про рефінансування та надання Національним банком України кредитів банкам України з метою кредитування економіки України на період її виходу на докризові параметри , затвердженого постановою Правління Національного банк України від 04.02.2010 № 47, і на день укладання цього договору становить 12,25 (дванадцять цілих двадцять п'ять сотих відсотки) - максимально виза за розрахунком у відповідності до п. 1.5. у зв'язку з тим, що відсоткова ставка розрахована у відповідності до п. 4.6. становить 13,75 (тринадцять цілих сімдесят п'ять сотих відсотків) річних, розмір якої складається з розміру облікової ставки Національного банку України 10,25% + ставка коригування 1,50 % + 2,0 процентних пункти.

При зміні облікової ставки Національного банку України в процесі виконання кредитного договору Позичальник, з дати набрання чинності нової облікової ставки, самостійно перераховує розмір процентної ставки, застосовуючи діючу ставку коригування і сплачує її у строки, передбачені цим договором.

Договором про внесення змін № 4 від 19.10.2010 року до Кредитного договору сторони домовились викласти п. 1.1. та п. 1.2. розділу 1 Предмет договору Кредитного договору у наступні редакції: Кредитор надає Позичальнику кредит на суму сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 700 000 000 (сімсот мільйонів) гривень 00 копійок на строк з 06 травня 2009 року по 30 квітня 2011 року.

Процентна ставка за кредитом на період з: 06.05.2009 року по 29.04.2010 року встановлюється на рівні 19% річних; 30.04.2010 року по 08.06.2010 року встановлюється нарівні 12,25% річних; 09.06.2010 року по 08.07.2010 року встановлюється нарівні 11,50% річних; 09.07.2010 року по 10.08.2010 року встановлюється нарівні 10,50% річних; 11.08.2010 року по дату погашення кредиту встановлюється на рівні 9,75% річних.

Додатковим договором № 6 від 29.11.2012 року до Кредитного договору сторони домовились викласти п.1.1. Кредитного договору у наступній редакції: Кредитор надає Позичальнику кредит на суму сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів) гривень 00 копійок в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 700 000 000 (сімсот мільйонів) гривень 00 копійок на строк з 06 травня 2009 року по 26 березня 2015 року. Погашення кредиту здійснюється у відповідності до графіка.

Процентна ставка за кредитом на період з 06.05.2009 року по 29.04.2010 року встановлюється на рівні 19% річних; 30.04.2010 року по 08.06.2010 року встановлюється нарівні 12,25% річних; 09.06.2010 року по 08.07.2010 року встановлюється на рівні 11,50% річних; 09.07.2010 року по 10.08.2010 року встановлюється нарівні 10,50% річних;

11.08.2010 року по 22.03.2012 року встановлюється на рівні 9,75% річних;

З 23.03.2012 року по дату погашення кредиту встановлюється на рівні 9,5% річних (облікової ставки Національного банк України плюс два процентних пункти).

Додатковим договором №10 від 26.02.2014 року до Кредитного договору сторони домовились викласти п.п. 1.1., 1.3. Кредитного договору у наступній редакції: В рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії за кредитним договором від 06.05.2009 №41/09/4 Кредитор надає Позичальнику кредит на суму сумі 75 000 000 (сімдесят п'ять мільйонів)гривень 00 копійок на строк з 06 травня 2009 року по 28 липня 2015 року.

Погашення кредиту здійснюється у відповідності до графіка.

Процентна ставка за користування кредитом встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти. Станом на 26.02.2014 процентна ставка за користування кредитом становить 8,5% (вісім цілих п'ять десятих відсотків) річних (облікова ставка - 6,5%).

Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця, одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. .

Додатковим договором №11 від 04.12.2014 року до Кредитного договору сторони домовились викласти п.п. 1.3. Кредитного договору у наступній редакції: Позичальник сплачує нараховані проценти за користування кредитом за листопад 2014 року - 26.12.2014, за грудень 2014 року - 27.01.2015, за січень 2015 року - 27.02.2015. .

Додатковим договором №12 від 27.01.2015 року до Кредитного договору сторони домовились викласти абзаци другий п. 1.1. розділу 1 Предмет договору Кредитного договору від 06.05.2009 № 41/09/4 у наступній редакції: Погашення кредиту здійснюється за наступним графіком: Дата погашення 10.03.2015 - сума погашення 10 049 125,00 грн.; дата погашення 26.03.2015 - сума погашення 14 734 275,00 грн.; дата погашення 27.04.2015 - сума погашення 14 734 275,00 грн.; дата погашення 26.05.2015 - сума погашення 14 734 275,00 грн.; дата погашення 02.06.2015 - сума погашення 14 734 275,00 грн.; дата погашення 28.07.2015 - сума погашення - 6 013 775,00 грн.

Сторони домовились доповнити п. 2.3. розділу 2 Зобов'язання та права Сторін Кредитного договору від 06.05.2009 № 41/09/4 новим підпунктом 2.3.11. наступного змісту 2.3.11. Дотримуватись вимог щодо діяльності, встановлених абзацом третім пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 № 784 Про зміни термінів погашення банками кредитів .

Додатковим договором №13 від 02.03.2015 року до Кредитного договору сторони домовились викласти абзаци другий п. 1.1. розділу 1 Предмет договору Кредитного договору від 06.05.2009 № 41/09/4 у наступній редакції: Повернення кредиту здійснюється за наступним графіком: Дата погашення 10.06.2015 - сума погашення 68 986 225,00 грн.; дата погашення 28.07.2015 - сума погашення 6 013 775,00 грн.

Сторони домовились викласти п. 1.3. розділу 1 Предмет договору Кредитного договору від 06 травня 2009 року № 41/09/4 у такій редакції: 1.3. позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Сторони домовились перенести з лютого - травня 2015 року до 10.06.2015 терміни сплати нарахованих процентів за користування кредитом за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року .

30.04.2010 року між Національним банком України та ОСОБА_1 в якості забезпечення виконані зобов'язань за Кредитними договорами №41/09/4 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 667.

Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору, в забезпечення виконані зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку належні йому на праві власності наступне нерухоме майно: земельна ділянка, загальною площею 7,4724 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Білогородка, яка належить Іпотекодавцю відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 24.07.2008.

Пунктом 7.1. Іпотечного договору іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку (терміну) виконання зобовязань вони не будуть виконані (виконані належним чином.

Відповіцдно до п. 7.2. договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду..

Відповідно до п. 4.8.2. Іпотечного договору (із змінами), іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за Кредитним договором у випадках: порушення Позичальником зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору; порушення Іпотекодавцем правил заміни Предмету іпотеки; порушення Іпотекодавцем зобов'язань за цим Договором; виявлення Іпотекодержателем погіршення стану Предмету іпотеки, або зменшення вартості предмету іпотеки понад норми нормального фізичного зносу, або фактичної часткової відсутності Предмету іпотеки; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в Кредитному договорі або цьому договорі; невиконання вимог пункту 4.13. цього договору.

Національний банк України виконав взяті себе зобов'язання за кредитним договором, надавши ПАТ Дельта Банк кредит у порядку та на умовах визначених Кредитним договором, що відповідно підтверджується меморіальним ордером № 5844.

В свою чергу, Публічним акціонерним товариством ПАТ Дельта Банк зобов'язання за Кредитними договорами не виконано, внаслідок чого заборгованість за Кредитним договором № 41/09/4 від 06.05.2009р. становить: залишок заборгованості за кредитом - 75 000 000 грн. 00 коп.; заборгованість за процентами - 2 288 013 грн. 69 коп.; пеня за прострочення кредиту - 00 грн. 00 коп.; пеня за прострочення сплати процентів - 19 077 грн. 98 коп.; штраф (п. 2.3.10. Кредитного договору) - 30 000 грн. 00 коп.;

Загальна сума заборгованості за кредитом - 77 337 091 грн. 67 коп.

Суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю Увекон , що має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №583/16, виданий Фондом державного майна України від 01.08.2016р. на замовлення Національного банку України проведено оцінку предмета іпотеки з метою визначення вартості заставного майна для подальшої реалізації прав іпотекодеражателя, в тому числі для реалізації заставного майна на публічних торгах за рішенням суду.

Згідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності ТОВ Увекон , станом на 24 жовтня 2016 року ринкова вартість об'єкту оцінки (в розрізі) становить: земельної ділянки, загальною площею 7,4724 га, кадастровий номер НОМЕР_2 - 8 638 800 (вісім мільйонів шістсот тридцять вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок без ПДВ.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 АТ Дельта Банк віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення (від 02.03.2015 року № 51 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Дельта Банк , згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію АТ Дельта Банк .

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 12 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому положенням ст.39 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно з ч.5 ст.38 цього ж Закону дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

За правилами ст.39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України Про іпотеку , так і положенням п.4 ч.1 ст.215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 23 грудня 2015 року № 6-1205цс15, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України Про іпотеку і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Також суд виходить з правових позицій Верховного Суду України, викладених при розгляді справ № 6-2479цс15, № 6-61цс15, № 6-340цс15.

Виходячи зі змісту поняття ціна , як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст.ст.38,39 Закону України Про іпотеку , у розумінні норми ст.39 Закону України Про іпотеку встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України Про іпотеку початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

За положеннями Договору іпотеки укладеного між сторонами, вбачається що, в разі невиконання іпотекодавцем умов кредитного договору, іпотекодержатель має право здійснити звернення стягнення на іпотечне майно.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ Дельта Банк належним чином умови Кредитного договору та Додаткових договорів належним чином не виконувало, в зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Обов'язковість сплати позичальником пені а також штрафних санкцій безпосереднього встановлена кредитним договором та додатковими угодами до договору, а також передбачена нормами ЦК України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ПАТ Дельта Банк були порушені вимоги кредитного договору, що спричинило порушення прав позивача які були забезпечені Іпотечним договором укладеним з відповідачем ОСОБА_1, і які підлягають захисту шляхом звернення на предмет іпотеки, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження .

А тому суд приходить до висновку що вимоги первісного позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд, знаходить що підстав для відмови у вимогах первісного позову з підстав пропуску строку позовної давності, не має, виходячи з наступного.

Умовами Іпотечного договору, а саме п. 10.1. визначено, що він діє до повного виконання AT Дельта Банк зобов'язань по кредитному договору та ОСОБА_1 за Іпотечним договором.

Пунктом 1.1. Кредитного договору, що укладений між Національним банком та AT Дельта Банк із змінами та доповненнями до нього та додаткового договору №10 від 26.02.2014 р. до Кредитного договору встановлено, що в рахунок відкритої невідновлювальної кредитної лінії за Кредитним договором Національний банк надає AT Дельта Банк кредит на суму 75 000 000,00 гривень на строк з 06.05.2009 по 28.07.2015.

Умовами Кредитного договору встановлено, що AT Дельта Банк зобов'язується повернути кредит по 28.07.2015 р.

Згідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За захистом своїх прав Національний банк України звернувся до суду 30.01.2017 року, тобто у межах строку позовної давності що визначена нормами Цивільного кодексу України.

Суд, не вбачає правових підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Постановою Правління Національного банку України 13.07.2010 № 327 в редакції від 15.11.2012 пункт 2 положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України було викладено наступним чином: Заборгованість банків за стабілізаційними кредитами, наданими Національним банком України для підтримки ліквідності у разі реальної загрози стабільності роботи банків, підлягає поверненню відповідно до умов кредитних договорів.

Редакцією Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України від 15.11.2012 абзац 3 пункту 1.2. глави 1 було викладено наступним чином: Загальний строк користування стабілізаційним кредитом з урахуванням усіх продовжень строку користування ним не може перевищувати п'яти років.

Редакція Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України від 15.11.2012 встановлювала обмеження щодо строку користування стабілізаційним кредитом тільки на нові укладені в подальшому кредитні угоди між Національним банком та банками України.

Враховуючи, що умовами Додаткового договору №6 від 29.11.2012 було визначено строк повернення кредиту до 26.03.2015, тому в загальному з врахуванням редакції Положення від 15.11.2012 подовжений строк з моменту укладення Додаткового договору № 6 не перевищував встановлені обмеження в розмірі 5 років та межею строку є листопад 2017 року.

Умовами Додаткового договору № 10 від 26.02.2014 до Кредитного договору визначено строк повернення кредиту до 28.07.2015, що в свою чергу також не суперечить редакції Положення від 15.11.2012 та не перевищує строк обмеження в розмірі 5 років.

Умовами Додаткового договору № 11 від 04.12.2014 до Кредитного договору, сторони домовились погодити строки сплати нарахованих процентів за користування кредитом, а саме, позичальник сплачує нараховані проценти за користування кредитом за листопад 2014 року - 26.12.2014, за грудень 2014 року - 27.01.2015, за січень 2015 року - 27.02.2015.

Умовами Додаткових договорів № 12 від 27.01.2015 та № 13 від 02.03.2015 до Кредитного договору, сторони погодили графік погашення кредиту та останньою датою погашення погоджено 28.07.2015, що збігається з датою строку повернення кредиту погодженого сторонами умовами Додаткового договору № 10 від 26.02.2014 та не перевищує встановлені обмеження в розмірі 5 років з моменту дії редакції Положення від 15.11.2012.

Отже, редакцією Постанови від 15.11.2012 було зазначено, що заборгованість підлягає поверненню відповідно до умов кредитних договорів, а додатковими договорами, що є невід'ємною частиною до Кредитного договору було погоджено сторонами строк повернення кредиту до 28.07.2015 та враховуючи редакцію Положення від 15.11.2012, яким було встановлено обмеження в розмірі 5 років, тому погоджений сторонами строк повернення кредиту до 28.07.2015 не перевищує встановлені обмеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

А отже у суду відсутні підстави для визнання даних додаткових договорів недійсними.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення первісного позову та відмови у вимогах зустрічного позову.

Судові витрати по справі слід стягнути з відповідача за первісним позовом у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 202, 203, 215, п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.514, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 та ч.3 ст.33, ч.5 та ч.6 ст.38, ст.39, ч.2 ст.43 Закону України Про іпотеку , ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Національного банку України до ОСОБА_1, третя особа ПАТ Дельта Банк про звернення стягнення на предмет - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства Дельта банк (Код ЄДРПОУ 34047020, 01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36- Б) за кредитним договором №41/09/4 від 06.05.2009 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України (Код ЄДРПОУ 00032106, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №032036, державний реєстраційний №10701200000008289) в загальній сумі заборгованості 77 337 091 (сімдесят сім мільйонів триста тридцять сім тисяч дев'яносто одна) грн. 67 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 75 000 000 грн. 00 коп., заборгованість за процентами - 2288013 грн. 69 коп., штраф (п. 2.3.10. Кредитного договору) - 30 000 грн. 00 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.04.2010 року укладений між Національним банком України (Код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) та ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, Паспорт серії НОМЕР_4 виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.04.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 01601, АДРЕСА_1), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. та зареєстрований в реєстрі за №667 а саме на наступне майно: земельна ділянка, загальною площею 7,4724 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, яка належить Іпотекодавцю відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 24.07.2008.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , за початковою ціною 8 638 800 (вісім мільйонів шістсот тридцять вісім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок без ПДВ.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, Паспорт серії НОМЕР_4 виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.04.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, зареєстрований за адресоюАДРЕСА_1) на користь Національного Банку України (код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м.Київ, вул. Інститутська, 9) судовий збір у розмірі 129 582 грн 00 коп (сто двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дві грн.)

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа: ПАТ Дельта Банк про визнання недійсними пунктів додаткових договорів - залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено 16 липня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Дубас Т.В.