Рішення

від 18.08.2010 по справі 2-354/10

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-354/2010 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 18.08.10 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в

складі:

головуючого - судці Бондаренка Г.К.,

при секретарі Ненашевій Т.О.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Онуфріївка справу за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ в Онуфріївському районі Кіровоградській області про зобов'язання відповідача вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась з позовом до управління ПФУ в Онуфріївському районі Кіровоградській області, в якому просила зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» ( далі - Закон), виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року подень розгляду справи, посилаючись на те, що вона, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006- 2007 роках така допомога йому відповідачем не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась у неповному обсязі.

У судове засідання ні позивачка, ні представник відповідача не з'явилися, хоча позивачка та відйовідач були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 у запереченні на позов просила суд розглядати справу за її відсутність та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 09.04.2010 року позивачці відповідно до постанови Онуфріївського районного суду від 22.06.2009 року виплачена зазначення допомога за період з 09.07. по 31.12.2007 року, а також з 22.05. по 31.12.2008 року. Рішенням Конституційного Суду України по справі № 1-29/2007 від 09.07.2007р. визнано таким, що не відповідає Конституції України, пункт 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік № 489-У від 19.12.2006, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону ;рішенням Конституційного Суду. України № 1-28/2008 від 22.05.2008р. визнано таким, що не відповідає Конституції. України, Розділ II Закону Україні і "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-

УІ від 28.12.2008р., на 2008 рік щомісячна соціальна допомога, передбачена в статті 6 Закону виплачується в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з тим, рішення про відновлення дії вищевказаних законодавчих актів України, у редакції, чинній до внесення змін до них Верховною Радою України не приймалося. Відповідно до норм статті 6 Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України ( ст. 7 Закону № 2195) а не з коштів бюджету Пенсійного фонду України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 (далі - Положення).

Відповідно до п.15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку його територіальні управління.

Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають в його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Йенсійного фонду джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пункт 9 Положення Про Пенсійний фонд України передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

З 01.01.2009 року і по теперішній час позивачці проводиться доплата до пенсії, як дитині війни у розмірі десяти відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №Ю7-УІ від 28.12.2007р.

Також на даний час законодавством не прийнято жодного нормативного акта на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що відповідно до ксерокопії паспорту, пенсійного посвідчення позивачка народилась 13 жовтня 1939 року, а тому вона є дитиною війни і має право на пільги передбачені Законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону, дітям війни пенсії підвищуються на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Після 22 травня 2008 року зміни до Закону не вносились і дія ст.ст. 6, 7 Закону не зупинялась.

Судом встановлено, що з 1 січня 2009 року позивачці підвищено пенсію на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі ст. 6 Закону(в редакції від 28.12.2007 року).

Зазначенна допомога за період з 09.07. по 31.12.2007 року, а також за період з 22.05. по 31.12.200S року позивачці виплочена у повному обсязі, а тому її позов підлягає задоволенню за період з 01.01.2009 року по 18.08.2010 року.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

У справі „Кечко проти України'» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі (Case 41\74 van Dijyn v.Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності, При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначив, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе і право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст . 6 Закону визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.'

Окрім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

На підставі ст. ст. 1, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195- IV (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХП, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-1, керуючись ст. ст. 10, 11,79,81,84,88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Онуфрїївському районі Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на ЗО % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни» , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , за період з 01.01.2009 року по 18.08.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8 гривень 50 копійок у рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору.

Стягнути з управління ПФУ в Онуфріїваському районі Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 37 гривень у рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо таку заяву було подано, але апеляційна скарга не буде подана у зазначений вище строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області ОСОБА_3