Рішення

від 25.07.2018 по справі 908/664/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/34/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 справа № 908/664/18

м. Запоріжжя

за позовом Заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 50/57) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -

1. Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

2. Павлівської сільської ради (70005, Запорізька область, Вільнянський район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд. 28)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-СТК" (49100, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 3, прим. 83 (офіс 4)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 12)

про стягнення 49138,77 грн., розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.,

при секретарі судового засідання: Чубар М.В.

учасники справи:

за участю прокурора: Тронь Г.М., посвідчення № 035881, видане 05.10.2015;

від позивача-1: Гурильов А.С., довіреність № 0-8-0.62-416/62-18 від 18.05.2018;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-СТК" 42029,61 грн. заборгованості з орендної плати за період з 16.04.2015 по 16.01.2018 та 7109,16 грн. пені, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на приписи ст.ст. 525, 526, 629, 782, 785, 792 ЦК України, ст.ст. 188, 230, 285, 286, 291 ГК України, ст.ст. 93, 122, 206, 214 Земельного кодексу, ст.ст. 1, 13, 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру".

Позовну заяву зареєстровано в автоматизованій системі 17.04.2018.

Відповідно до протоколу від 17.04.2018 щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, враховуючи обставини, що унеможливлюють здійснення автоматизованого судових справ, автоматичний розподіл не відбувся з причини відсутності потрібної кількості суддів для розподілу справи (деталі наведено у звіті автоматизованого розподілу).

Станом на 25.04.2018 відпали обставини, передбачені п. 2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 25.04.2018 № П-167/18, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/664/18.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 справу № 908/664/18 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 02.05.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі №908/664/18, присвоєно справі номер провадження 18/34/18, призначено підготовче судове засідання на 30.05.2018; оголошувалась перерва у підготовчому судовому засіданні до 04.07.2018; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України. Підготовче провадження закрито 04.07.2018, судовий розгляд справи по суті призначено на 25.07.2018 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені в позові, просив позов задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "Композит-СТК" норм Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" під час використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 30,50 га, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, та складається з двох земельних ділянок (кадастрові номери НОМЕР_2 площею 15,53 га та НОМЕР_1 площею 14,97 га) на умовах договору оренди земельної ділянки від 27.12.2005, укладеного Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Композит-СТК" в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів. Факт несплати відповідачем орендних платежів за землю підтверджується розрахунком заборгованості Вільнянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.02.2018. Враховуючи, що відповідачем орендна плата не сплачувалась з 15.10.2014, з урахуванням строків позовної давності, прокурором заявлено до стягнення 42029,61 грн. орендної плати та 7109,16 грн. штрафних санкцій. Невиконання зобов'язань по оплаті орендних платежів стало підставою для ініціювання прокурором питання про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області в судовому порядку.

Представник позивача-1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач-2 та третя особа у судове засідання своїх представників не направили, вимоги суду не виконали. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, копії ухвали суду про відкриття провадження у справи від 02.05.2018 отримали: позивач-2 - 08.05.2018, третя особа - 10.05.2018, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, вимоги суду не виконав, відзив не надав.

Згідно ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. &?в;…&? ; Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії. &l>;…&?о; Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. &?е;…&?г;

Ухвали з інформацією про час та місце судового розгляду справи своєчасно направлялись судом на адресу відповідача.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.05.2018, що направлялися на адресу відповідача, повернута відділенням зв'язку до господарського суду Запорізької області із зазначенням причини повернення "за закінченням встановленого строку зберігання". Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з'ясовано, що вона збігається із адресою, що вказана прокурором при поданні позову.

Судом встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ТОВ "Композит-СТК" є ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: 49027, АДРЕСА_1. Також судом встановлено альтернативну адресу відповідача, згідно договору оренди землі від 27.12.2005: АДРЕСА_2. Отже, судом направлено відповідачу копії ухвали від 30.05.2018 на зазначені адреси.

Копії ухвал суду від 30.05.2018, що направлялися на юридичну адресу відповідача та встановлену судом альтернативну адресу, згідно матеріалів справи, повернуті відділенням зв'язку до господарського суду Запорізької області із зазначенням причини повернення відповідно: 1) "за закінченням встановленого строку зберігання", 2) "за зазначеною адресою не проживає".

Копія ухвали суду від 30.05.2018, що направлялися на адресу засновника ТОВ "Композит-СТК" ОСОБА_3, вручена адресату 14.07.2018.

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на належне повідомлення позивача-2, відповідача та третьої особи про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні їх представників.

У судовому засіданні 25.07.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши прокурора та позивача-1, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області (орендодавець, третя особа у справі) та ТОВ "Композит-СТК" (орендар, відповідач у справі) 27.12.2005 уклали договір оренди землі, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.02.2006 № 040626000001 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,50 га із земель запасу Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Кадастрові номери: НОМЕР_2 та НОМЕР_1. Цільове призначення землі: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 284039,00 грн.

З урахуванням положень договору, земельна ділянка загальною площею 30,50 га ріллі, в тому числі площею 15,5305 га кадастровий номер НОМЕР_2 та площею 14,9695 га кадастровий номер НОМЕР_1, розташовані на території земель запасу Павлівської сільської ради передана орендарю в оренду, про що сторонами складено акт прийому-передачі земельної ділянки від 08.12.2005.

Відповідно до п. 7 договору, договір укладено на сорок дев'ять років з 27 грудня 2005 року по 27 грудня 2054 року.

Згідно з п. 8 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі земельного податку за 1 га - за перший рік користування, у розмірі 150,00 грн. за 1 га - за другий рік користування та у розмірі 250,00 грн. - за наступні роки користування. Платежі вносяться на рахунок Павлівської сільської ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, що передається в оренду.

Додатковим договором від 01.04.2009 до договору оренди землі, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29.04.2009 за № 040926000001, внесено зміни до п. 8 договору оренди землі у частині збільшення розміру орендної плати за земельну ділянку площею 30,50 га ріллі, а саме - до 350,00 грн. за 1 га на рік.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 9 договору).

Орендна плата вноситься щоквартально, не пізніше 15 числа першого місяця наступного кварталу (п. 10 договору).

Відповідач зобов'язання щодо внесення орендних платежів за користування об'єктом оренди належним чином не виконував, чим порушив умови договору.

Прокурор посилається на те, що грошові зобов'язання по сплаті орендної плати відповідачем з 15.10.2014, тобто понад три роки не виконувалися.

Як вбачається з матеріалів справи, на вимогу Токмацької місцевої прокуратури в порядку ст. 36 КПК України від 21.11.2017 № 1.1-0821-16, якою здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом самовільно зайнятих земель, про надання інформації з приводу коли востаннє ТОВ Композит-СТК сплачено орендну плату за земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_2 та НОМЕР_1, Вільнянське відділення ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 22.11.2017 № 1475/10/08-06 повідомило, що датою останнього платежу є 24.07.2014.

Листом від 08.02.2018 № 3408/10/08-01-53-01 Вільнянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області надало розрахунок заборгованості з орендної плати земельної ділянки та пені з несвоєчасну сплату, що знаходиться на території Павлівської сільської ради, по ТОВ Композит-СТК відповідно до договору оренди від 27.12.2005 за 2015-2017 роки.

Разом з тим, враховуючи строки позовної давності, встановлені ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки, сума заборгованості, заявлена прокурором до стягнення за період з 16.04.2015 по 16.01.2018 і складає 42029,61 грн., також відповідачу за прострочення виконання зобов'язання нараховано пеню у сумі 7109,16 грн.

Позовні вимоги про стягнення 42029,61 грн. орендної плати та 7109,16 грн. пені, розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2310700000:02:006:0199, площею 30,5 га, кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_1, розташованої на території Павлівської сільської ради, укладений Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Композит-СТК" та зобов'язання ТОВ "Композит-СТК" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області земельні ділянки сільськогосподарського призначення з видом угідь рілля: за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 15,53 га та за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 14,97 га, розташовані на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), є предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Положення), затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 № 15 (зі змінами та доповненнями) центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що Держгеокадастр України організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

- дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Разом з цим, пунктом 5-1 Положення передбачено, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Аналогічні повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначено і статтями 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

При цьому, ані вказаним Законом, ані Положенням Держгеокадастр України не наділений повноваженнями щодо звернення до суду із позовами про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, з метою захисту порушених інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та територіальної громади Вільнянського району, за наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури звернувся з вказаним позовом.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України, яка є основним законом України, визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно із ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Приписами ст. 1 Закону України Про оренду землі встановлено, що оренда це засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Стаття 21 Закону України Про оренду землі визначає, що оренда плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст.288 Податкового кодексу України). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України). Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

В даному випадку, умовами Договору (пункти 8-10, з урахуванням Додаткового договору від 01.04.2009) визначено, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі земельного податку за 1 га - за перший рік користування, у розмірі 150,00 грн. за 1 га - за другий рік користування та у розмірі 350,00 грн. - за наступні роки користування. Платежі вносяться на рахунок Павлівської сільської ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, що передається в оренду. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щоквартально, не пізніше 15 числа першого місяця наступного кварталу.

Своєчасне внесення орендної плати є обов'язком орендаря, що встановлено п. 27 договору оренди.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Пунктом "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати податок або орендну плату.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати орендних платежів, у встановлений строк (щоквартально, не пізніше 15 числа першого місяця наступного кварталу - п. 10 договору), не виконав. Нараховану орендну плату, як зазначив прокурор, за період з 16.04.2015 по 16.01.2018 (12 прострочених платежів), фактично за період користування з І кварталу 2015 року по ІV квартал 2017 року, у розмірі 42029,61 грн. відповідач не сплатив. Зазначене підтверджується розрахунком заборгованості з орендної плати по договору оренди № 3802 від 27.12.2015, здійсненим Вільнянським відділенням ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

Отже, вимога прокурора про стягнення з відповідача 42029,61 грн. заборгованості з орендних платежів за період з І кварталу 2015 року по ІV квартал 2017 року (включно) задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання прокурор, посилаючись на пункт 12 договору оренди, просив стягнути суму пені у розмірі 7109,16 грн. за період з 16.04.2017 по 15.04.2018 по платежам зі строком оплати по 15.04.2017, 15.07.2017, 15.10.2017, 15.01.2018.

Згідно п. 12 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої сими за кожен день прострочення.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок заявленої до стягнення пені, здійснений прокурором, судом перевірено та визнано виконаним невірно через допущені помилки. Прокурором не враховано положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно яких розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, прокурором розраховано пеню у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочення, що є значно більшою сумою. У зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення пені за вказаний прокурором період судом задовольняються в частині стягнення 1816,76 грн., в частині стягнення 5292,40 грн. пені у позові відмовляється.

За доводами прокурора, порушення відповідачем умов Договору оренди землі щодо систематичної несплати протягом тривалого періоду орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою є підставою для розірвання Договору оренди землі та повернення її позивачу-1.

Пунктом 32 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 33 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Закон України Про оренду землі визначає підстави і порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Статтями 31, 32 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Слід зазначити, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день звернення прокурора до суду з даним позовом заборгованість відповідача з орендної плати за землю за 2015-2017 роки складає 42029,61 грн., про що свідчить лист Вільнянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області з відповідним розрахунком заборгованості.

Факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати орендної плати за землю підтверджується матеріалами справи.

Орендар не сплачував орендні платежі за використання земельної ділянки, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, загальною площею 30,50 га, кадастрові номери: НОМЕР_2 та НОМЕР_1, що призвело до утворення значної суми заборгованості, яка станом на день звернення прокуратури до суду з даним позовом становила 42029,61 грн.

Отже, станом на день звернення прокурора до суду з даним позовом, право позивача Павлівської сільської ради з боку відповідача було порушено, в зв'язку з існуванням заборгованості в сумі 42029,61 грн., яка виникла за період з І кварталу 2015 року по ІV квартал 2017 року (включно) та залишається не сплаченою.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання договору оренди є виключно правом, а не обов'язком прокурора (позивачів), тому недотримання прокурором та позивачами вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору за наявності спору, тобто відсутності згоди розірвання договору.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України у справі № 28/5005/640/2012 від 20.11.2012.

Із фактичних обставин і матеріалів справи вбачається, що відповідачем належним чином не виконувались зобов'язання за договором в частині сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою, що є істотним порушенням умов договору, а отже, наявні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди землі від 27.12.2005 в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, вимоги заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області про розірвання договору оренди землі від 27.12.2005, укладеного Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Композит-СТК", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно зі ст. 34 Закону України Про оренду землі зазначено, що в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 18 договору сторони узгодили, що після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в зв'язку з розірванням договору оренди землі від 27.12.2005, відповідач втрачає статус орендаря, а тому вимога про зобов'язання відповідача повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати наявної заборгованості по орендній платі, пені, добровільного повернення об'єкту оренди, шляхом підписання акту приймання-передачі землі відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував. Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором щодо оплати орендних платежів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-СТК" (49100, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 3, прим. 83 (офіс 4), ідентифікаційний код 33183913) на користь Павлівської сільської ради (70005, Запорізька область, Вільнянський район, с. Павлівське, вул. Залізнична, буд. 28, ідентифікаційний код 04353285, р/р № 33211812700421, код класифікації доходів бюджету - 18010600, відкритий в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, отримувач: УК у Вільн рн/отг с. Павлівс./18010600, код отримувача 37997149) 42029,61 грн. (сорок дві тисячі двадцять дев'ять грн. 61 коп.) основного боргу та 1816,76 грн. (одну тисячу вісімсот шістнадцять грн. 76 коп.). Видати наказ.

3. Розірвати договір оренди землі площею 30,5 га (кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_1), розташованої на території Павлівської сільської ради, укладений 27.12.2005 Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, буд. 12, ідентифікаційний код 02140870) та товариством з обмеженою відповідальністю "Композит-СТК" (49100, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 3, прим. 83 (офіс 4), ідентифікаційний код 33183913), зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.02.2006 № 040626000001.

4. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Композит-СТК" (49100, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 3, прим. 83 (офіс 4), ідентифікаційний код 33183913) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 39820689) земельні ділянки сільськогосподарського призначення з видом угідь рілля: за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 15,53 га та за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 14,97 га, розташовані на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів). Видати наказ.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Композит-СТК" (49100, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 3, прим. 83 (офіс 4), ідентифікаційний код 33183913) на користь прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Олександра Матросова, 29-А, ідентифікаційний код 02909973, рахунок 35217095000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач прокуратура Запорізької області) 5066,92 грн. (п'ять тисяч шістдесят шість грн. 92 коп.) судового збору. Видати наказ.

6. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 06.08.2018.

Суддя В.В. Носівець