Ухвала

від 01.08.2018 по справі 208/5462/17

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/5462/17

№ провадження 1-кс/208/1470/18

УХВАЛА

Іменем України

01 серпня 2018 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 11.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 42017041160000088 від 21.09.2017 року за ч. 1 ст. 367 КК України, -

встановив:

16.07.2018 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 42017041160000088 від 21.09.2017 року за ч. 1 ст. 367 КК України, згідно якої, заявник прохає скасувати вказану постанову як таку, що прийнята передчасно, без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити з вказаних у її мотивувальній частині підстав.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, оскільки досудове розслідування проведене з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, слідчим встановлені факти, які виключають наявність кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, вивчивши скаргу, заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

11 травня 2018 року слідчим СВ Кам`янського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження №42017041160000088 від 21.09.2017 року у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України).

У Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» з 29.12.2014 року утримується ОСОБА_6 1957 р.н., громадянин України, раніше судимий. ОСОБА_6 20.01.2016 року засуджений Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за п.11 ч.2 ст.115 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією частини належного йому майна. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.02.2017 року вирок скасовано, а справу направлено но новий розгляд до суду першої інстанції.

27.09.2016 року перебуваючи під вартою в ДУ «ДУВП №4» ОСОБА_6 уклав договори оренди землі строком на 49 років, на які накладено обтяження у виді арешту з ФГ «Авраменко» 2007 (ЄДРПОУ 34621553).

16.02.2017 року згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено, що було проведено реєстрацію договорів оренди земельних ділянок державним реєстратором КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_7 , а саме:

Земельна ділянка площею 3,8700 га, кадастровий номер 121481500:01:009:0006;

Земельна ділянка площею 3,8700 га, кадастровий номер 121481500:01:009:0007;

Земельна ділянка площею 3,8700 га, кадастровий номер 121481500:01:009:0008;

Земельна ділянка площею 3,9100 га, кадастровий номер 121481500:01:009:0009;

Земельна ділянка площею 3,9700 га, кадастровий номер 121481500:01:009:0010;

Земельна ділянка площею 4,0000 га, кадастровий номер 121481500:01:009:0011;

Земельна ділянка площею 4,0200 га, кадастровий номер 121481500:01:009:0012.

На думку заявника, службові особи КП «Криничанське бюро технічної інвентаризації», неналежно виконуючи свої службові обов`язки, в порушення п. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затверджених постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року, без перевірки наявності обтяжень здійснили державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, на які накладено обтяження в виді арешту, про що 21.09.2017 року були внесені відомості до ЄРДР за №42017041160000088.

Заявник вказує, що під час винесення оскаржуваної постанови було порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки, зокрема, з часу внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань заяви та порушення кримінального провадження, слідчим всупереч ст. 9 КПК України, не вчинено жодної слідчої дії, спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у СВ Кам`янського ВП ГУНП перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.09.2017 року за № 42017041160000088 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

За результатами досудового розслідування постановою слідчого ОСОБА_5 від 11.05.2018 року дане кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов`язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В той же час, відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття,що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов`язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Зокрема, практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних права є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Олександр Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Проте обставини, викладені особою, що подала заяву про вчинення кримінального правопорушення, не в повній мірі стали предметом контролю слідчого, прокурора при проведенні досудового розслідування, оскільки постанова про закриття кримінального провадження вказаним нормам КПК України не відповідає, являється по суті не вмотивованою, оскільки її зміст не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема, в ній в повній мірі не проаналізовано суть заяви особи, не надано обґрунтовані відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, зокрема слідчим не врахована можливість всебічної перевірки правочину оренди земельних ділянок, належних ОСОБА_6 , на його дійсну правову природу, як-то можливе відчуження цих ділянок, фіксування доказових відомостей осіб що фігурують у справі, у належній процесуальній формі протоколі допиту свідка, слідчим встановлена відсутність службової недбалості в діях особи, яка взагалі не фігурує у кримінальному провадженні - ОСОБА_8 .

Тобто, з оскаржуваної постанови слідує, що вона не містить достатніх відомостей, які б свідчили про те, що вимоги КПК України було виконано належним чином та надано необхідну правову оцінку усім обставинам в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що слідство зобов`язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

Керуючись ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 - задовольнити.

Постанову слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 від 11.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 42017041160000088 від 21.09.2017 року за ч. 1 ст. 367 КК України - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1