Постанова

від 20.06.2007 по справі 4/409-26/98

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/409-26/98

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

20.06.07                                                                                           Справа  № 4/409-26/98

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді          Городечної М.І.

суддів          Юркевича М.В.

                                                                       Кузя В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОМ-Тех" б/н і без дати (вх. № 1166 від 04.05.2007 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2007 року у справі № 4/409-26/98

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОМ-Україна", м.Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОМ-Тех", м.Самбір, про стягнення 122745,29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Корнага Ю.Ф., довіреність від 18.06.2007 року.

від відповідача - Ганущин М.В., довіреність від 24.01.2007 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.04.2007 року у справі № 4/409-26/98 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОМ-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОМ-Тех" та стягнено з останнього на користь позивача 120100 грн. основного боргу, 483,69 грн. 3% річних, 2161,80 грн. інфляційних втрат та судові витрати: 1227,45 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд виходив з того, що відповідач своїх зобов'язань по поверненню фінансової допомоги згідно договору від 25.10.2005 року № 15 належним чином не виконав, не повернувши 120100 грн. позики, яка згідно п. 6.1 даного Договору, ст. 625 ЦК України підлягає стягненню з нього, з врахуванням нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКОМ-Тех" (відповідач у справі, надалі ТОВ) не погоджуючись з вищезазначеним рішенням місцевого суду подало апеляційну скаргу б/н і без дати (вх. № 1166 від 04.05.2007 року), в якій вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що судом безпідставно відхилено подану відповідачем заяву про зупинення провадження в даній справі до вирішення господарським судом Львівської області іншої справи: про визнання недійсним договору № 15 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 25.10.2005 року, на підставі якого проводиться стягнення боргу, та вирішив спір по суті.

Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОМ-Україна" (позивач у справі, надалі ТзОВ) вимоги апеляційної скарги заперечило, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу від 18.06.2007 року. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2007 року у справі № 4/409-26/98 залишити без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

25.10.2005 року   між  сторонами   укладено  договір   №   15   безвідсоткової

поворотної фінансової допомоги  (надалі Договір),  відповідно до якого позивач

зобов'язувався надати відповідачу протягом п'яти днів з моменту підписання даного

Договору фінансову допомогу на зворотній основі в сумі 125000 грн., а відповідач

зобов'язувався   використати   її   за   цільовим   призначенням   та   повернути   її   у

визначений даним Договором  строк (п.п.   1.1,  4.1).   Строк надання  позивачем

поворотньої фінансової допомоги сторони, з врахуванням змін до Договору від

03.01.2006 року, визначили в п. 5.1 Договору: становить 1 рік з моменту переказу

коштів (надходження грошей на розрахунковий рахунок позичальника) та діє до 25

жовтня 2006 року.

Таким чином, даний Договір по своїй правовій природі містить ознаки договору позики, оскільки відповідає всім правовим вимогам відносин між сторонами, що регулюються главою 71 ЦК України. Крім цього, даний Договір вчинений в належній формі, підписаний повноважними представниками обох сторін та засвідчений їх печатками, що відповідає положенням ст.ст. 205-209 ЦК України, тобто є правомірним правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копій платіжних доручень, позивачем було виконано умови Договору щодо надання відповідачу позики в розмірі 125100 (а.с. 7-Ю).

18.12.2006          року  позивачем   було   направлено   відповідачу  претензію,   яка

містить вимогу про дострокову сплату боргу відповідно до договору від 25.10.2005

року (а.с. 12-14).

        Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач своїх зобов'язань по Договору щодо повернення наданої йому позивачем поворотної фінансової допомоги згідно 1.1, 5.1 Договору в повному обсязі не виконав. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копій банківської виписки (а.с. 11), відповідачем було 02.06.2006 року повернено позивачу 5000 грн. наданої йому фінансової допомоги. Залишок заборгованості відповідача перед позивачем по Договору складає 120100 грн. Доказів протилежного відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України суду не подано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, (ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернуті/ позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначен родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлен договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів повернення позики в сумі 120100 грн.

За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що позов ТзОВ "АКОМ-Україна" в частині стягнненя 120100 грн. основного боргу є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Також апеляційний суд вважає обгрунтованим та законним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2161,80 грн. інфляційнх нарахувань, 483,69 грн, що складає 3% річних з простроченої суми, оскільки нарахування даних сум річних повністю відповідає ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1050 ЦК України.

Щодо заперечень апелянта про те, що судом прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, а саме безпідставно відхилено подану ним заяву про зупинення провадження в даній справі до вирішення господарським судом Львівської області іншої справи про визнання недійсним договору № 15 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 25.10.2005 року, на підставі якого проводиться стягнення боргу, то апеляційний суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки судом у відповідності до ч. 1 ст. 79 ГПК України зроблений правильний висновок про можливість розгляду даної справи по суті без зупинення провадження до вирішення справи № 1/278-12/86, та роз'яснено відповідачу про те, що він зможе в майбутньому переглянути судове рішення в даній справі за нововиявленими обставинами в разі задоволення його позову у справі № 1/278-12/86. Крім цього, апеляційним судом встановлено, що на час прийняття даної постанови, ухвалою господарського суду Львівської області від 22.05.2007 року залишено позов ТОВ "Аком -Тех" у справі  № 1/278-12/86 без розгляду в зв'язку з неявкою позивача в судове засідання.

Подане апелянтом 20.06.2007 року клопотання (вх. № 5871) про припинення провадження у справі в зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно його заяви від 18.06.2007 року, апеляційний суд вважає таким, що не підлягає до задоволення, оскільки апеляційний суд в силу ст.ст. 101, 103 ГПК України за наслідками перегляду справи наділений повноваженнями припинити провадження у справі лише в разі скасування рішення суду першої інстанції як незаконного та необгрунтованого, однак в даному випадку наведені апелянтом обставини щодо зарахування однорідних грошових вимог не існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, а отже, не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду, і як встановлено вище, відповідачем не було доведено суду першої інстанції про відсутність заборгованості за Договором.

Таким чином, апеляційний суд, виходячи з наданих йому ст. 103 ГПК України повноважень, прийшов висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2007 року у справі № 4/409-26/98 слід залишити без змін як законне та обгрунтоване.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 49, 99 ГПК покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

                                                     ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКОМ-Тех"

залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду Львівської області від 12.04.2007 року у

справі № 4/409-26/98 залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя          М.І.Городечна

Судді          М.В.Юркевич

                                                                                                        В.Л.Кузь