Рішення

від 06.08.2018 по справі 805/5191/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 р. Справа№805/5191/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Ремдорбуд до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Ремдорбуд (далі - ТОВ Інтер Ремдорбуд ) звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що 14 червня 2018 року водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом FAW САFAW СА3252, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, по маршруту м.Лиман - м.Мелітополь перевозив вантаж - пісок. Транспортний засіб був навантажений наполовину менше, ніж можливо від нормативно допустимої маси, а саме 28,2 тон при нормативно допустимій 40 тон.

На 673 км траси Київ - Довжанський а/д М03 транспортний засіб був зупинений працівниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, які невідомим прибором, який назвали вагами, здійснили зважування транспортного засобу, після чого повідомили, що загальна вага транспортного засобу відповідає нормам, а навантаження на здвоєну задню вісь автомобіля перевищує норму, а саме при нормативно допустимих 16 тон фактично 20,4 тони. В той же день було складено акт від 14 червня 2018 року № 0004895 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку від 14 червня 2018 року №0011461 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

На підставі акту складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яким згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 позивачу визначено плату за проїзд з перевищенням нормативних вагових параметрів в сумі 632,70 євро.

Вважало, що вимірювання ваги транспортного засобу, що стало підставою для складання розрахунку, виконано з порушенням вимог законодавства.

Так, довідка та акт від 14 червня 2018 року не містять інформації про те, яке вимірювальне і зважувальне обладнання використовувалося під час визначення перевантаження здвоєної осі автомобіля, про назву та технічні характеристики вагового комплексу; не вказані свідки, які б були присутні при ознайомленні водія зі змістом акту чи розрахунку та відмові від підпису в них; не містять печатки.

Крім того, на думку позивача, під час перевірки в порушення п.п. 12 та 13 Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, водію не надано документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протокол, свідоцтво про метрологічну реєстрації в ДП Укрметртестстандарт на предмет відповідності технічних характеристик ваг.

Крім того, транспортний засіб не був затриманий та продовжив свій рух по визначеному маршруту.

Крім того, в оскарженому розрахунку вказано, що пройдена відстань автомобіля до ППГВК 370 км, що не відповідає дійсності. Як вказано в самому розрахунку, автомобіль слідував з м. Лиман у м. Мелітополь, вимірювання ваги транспортного засобу відбувалось на 673 км + 100 м автодороги Київ - Довжанський . Фактична ж відстань від міста навантаження транспортного засобу до ППГВК складає 25 км, що вказує на недостовірність даних, викладених в розрахунку.

Позивач просив визнати незаконним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 14 червня 2018 року № 0004895, що складений Управлінням Укртрасбезпеки у Донецькій області, яким ТОВ Інтер Ремдорбуд нараховано до сплати 632,7 євро, що за курсом НБУ на 25 червня 2018 року складало 19613 грн.

Відповідач подав письмові пояснення, в яких зазначав, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у ст. 5 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України , справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Посилання позивача на ту обставину, що контролюючі особи Управління не здійснили затримку транспортного засобу після виявлення порушень під час габаритно-вагового контролю, є безпідставними, з огляду на те, що відповідно до 22 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, та ст. 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення повноваженнями затримувати транспортний засіб наділені працівники відповідного підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху, а не співробітники Укртрансбезпеки.

Відповідач також подав письмові пояснення щодо розрахунку плати за проїзд в яких зазначав, що відповідно до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених цією ж Постановою:

0,57 (Рнв) - було взята виходячи із осьового перевищення від допустимої норми на 28% (0,27 (до 20% включно) +30 (за кожні наступні 5 %) ;

370 (В) - відстань перевезення, кілометрів;

коефіцієнт 3 - відповідно до п. 311 Постанови (якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі).

На підставі викладеного плата за проїзд склала 0,57*370*3=632,7 євро.

Позивач та відповідач подали клопотання про розгляд справи без участі їх представників.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що службовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпеки) проведено рейдову перевірку вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт від 14 червня 2018 року №050545, яким встановлено, що під час перевірки автомобілю FAW САFAW СА3252, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу (на підставі відповідного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3), водій ОСОБА_1, що проведена на автомобільній дорозі М03 Київ - Харків - Довжанський 673 км +100 м, встановлено перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень, а саме навантаження на здвоєну вісь 20400 кг.

Від підписання акту перевірки водій відмовився.

Так, під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів здійснено габаритно-ваговий контроль вказаного автомобілю, за результатами якого складено довідку від 14 червня 2018 року №0011461 про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобілю, згідно з якою навантаження на осі складають: 1) 8,65 т; 2) 10,35 т; 3) 10,05 т; повна маса транспортного засобу - 29,05 т.

В той же день складено акт від 14 червня 2018 року № 0004895 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено, що при проведенні на автомобільній дорозі М03 Київ - Харків - Довжанський 673 км + 100 м габаритно-вагового контролю автомобілю FAW СА3252, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ Інтер Ремдорбуд , водій ОСОБА_1, при перевезенні вантажу (пісок) на маршруті руху м.Лиман - м.Мелітополь, пройдена відстань дорогами загального користування - 320 км, повна маса: нормативно допустима 40 т, фактична - 29,05 т; ось навантаження: нормативно допустима 11 та 16 т, а фактично - 8,65 т та 10,35 т + 10,05 т = 20,40 т.

На підставі акту складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу від 14 червня 2018 року № 0004895, яким згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 позивачу визначено плату за проїзд з перевищенням нормативних вагових параметрів в сумі 632,70 євро.

Акти та розрахунок надіслані на адресу позивача з листом від 26 червня 2018 року, в якому містилася повідомлення про необхідність оплатити плату за проїзд.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Аналогічні положення містяться в з ч. 4 ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , згідно з якою у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (п. 3 вказаних Правил).

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Одним з основних завдань Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті (пп. 3 п. 4 Положення).

Згідно з пп. 15 та 27 п. 5 вказаного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п. 2 та 3 вказаного Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктами 12, 14, 19 вказаного Порядку визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

Згідно до п. 16 Порядку рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи.

Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Під час проведення рейдової перевірки можливе:

застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис "Укртрансбезпека";

використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою;

здійснення габаритно-вагового контролю;

використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки;

використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Відповідно до п.п. 20, 21 Порядку виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Вказаною постановою також затверджені Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до пп. 4, 7 - 9 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів

Місце здійснення габаритно-вагового контролю - спеціально облаштоване місце розташування стаціонарних або пересувних пунктів габаритно-вагового контролю/

Стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Згідно з п. 27 вказаного Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Статтею 5 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України визначено, що ставки єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів, плата за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів встановлюються у розмірах, які визначені вказаною статтею Закону.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 2 вказаного Закону ставки єдиного збору встановлюються цим Законом у євро та не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору.

Відповідно до п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 30 Порядку визначено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно з п. 31-1 Порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Отже, розрахунок плати за проїзд є документом, який породжує обов'язок перевізника вчинити певні дії.

За здійснення позивачем як перевізником руху без відповідного дозволу та без внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у зв'язку з встановленням факту перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів відповідачем правомірно визначено плату за частину, яку перевізник мав намір проїхати, в порядку та розмірі, що відповідали вимогам законодавства.

Посилання позивача на те, що зважування транспортного засобу позивача відбулося невідомим прибором, який назвали вагами, є неприйнятними, з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 12 та 13 Порядку вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Для реалізації п. 14 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, наказом Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року №255 затверджені Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування затверджені.

Відповідно до п. 8 та 9 Вимог вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.

Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Відповідачем до суду подано сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії НОМЕР_4 на Ваги пересувні автомобільні Cheklode freeweigh , що виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики 21 листопада 2007 року.

Також на вказану вимірювальну техніку надано свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки №34-00/2771, чинне до 07 липня 2018 року, видане державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів , яке було чинним на час перевірки та здійснення габаритно-вагового контролю автомобілю перевізника.

Відповідачем надані й відомості про результати його періодичної повірки.

З огляду на наведене також є неприйнятними посилання позивача на не проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки.

Надання водію перевізника документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протоколу, свідоцтва про метрологічну реєстрації в ДП Укрметртестстандарт на предмет відповідності технічних характеристик ваг законодавством не передбачено.

Отже, порушення відповідачем п.п. 12 та 13 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, в ході розгляду справи підтвердження не знайшло.

Посилання позивача на те, що довідка та акт від 14 червня 2018 року не містять інформації про те, яке вимірювальне і зважувальне обладнання використовувалося під час визначення перевантаження здвоєної осі автомобіля, про назву та технічні характеристики вагового комплексу, не вказані свідки, які б були присутні при ознайомленні водія автомобіля зі змістом акту чи розрахунку та відмові від підпису в них, є неприйнятними оскільки зазначення таких даних у вказаних документах законодавством не передбачено.

Посилання позивача на те, що довідка та акт від 14 червня 2018 року не містять печатки, є також неприйнятними, оскільки вказані документи оформлені на пронумерованих банках з печаткою, позивачу ж надіслані їх копії, що відповідало вимогам законодавства.

Посилання позивача на те, що контролюючі особи Управління не здійснили затримку транспортного засобу після виявлення порушень під час габаритно-вагового контролю, є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 22 Порядку визначено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 2652 Кодексу України про адміністративні правопорушення повноваженнями затримувати транспортний засіб наділені працівники відповідного підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

Отже, співробітники Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями затримувати транспортні засоби, як помилково вважав позивач.

Суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття оскарженого розрахунку, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Інтер Ремдорбуд (51925, Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, вул.Соборна, 12, корп.3, оф.109, код ЄДРПОУ 40525496) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м.Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання незаконним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 06 серпня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.