Рішення

від 07.08.2018 по справі 815/1617/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1617/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Одеса

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСІМУМ-ПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАКСІМУМ-ПЛЮС звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту № 643/15-32-14-10-11/34871770 від 23.03.2018 року про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 від 05.04.2018 року, якими ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС збільшено суму грошового зобов'язання на 152975,98 гривень - за основними платежами 122380,79 грн. (з додаткового імпортного збору - 2366,03 грн., з податку на додану вартість на суму 31281,49 грн., з ввізного мита на суму 88733,27 грн.) та 30595,19 грн. - за штрафними санкціями. Позивач вважає, що такі рішення були прийняті відповідачем протиправно на підставі хибних та необґрунтованих висновків акту перевірки, що не базуються на реальних обставинах під час митного оформлення товару, з якими він повністю не погоджується.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСІМУМ-ПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що за результатами аналізу інформації, отриманої від підприємств-перевізників та ГУ ДФС у Хмельницькій, Чернівецькій областях встановлено розбіжності між сумами фактичних транспортних витрат до кордону України та транспортними витратами, заявленими при митному оформленні, які відображені в додатку № 7 Відомості щодо фактичного розміру транспортних витрат, понесених ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС , код за ЄДРПОУ 34871770, за перевезення (надані послуги) імпортованих товарів від підприємств-перевізників та ГУ ДФС у Хмельницькій, Чернівецькій, Закарпатській областях, а також реквізити документів (актів виконаних робіт) , який є невід'ємною частиною акту, що призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті митних платежів на загальну суму 16158,51 грн., в тому числі ввізне мито 214,72 грн., додатковий імпортний збір 2366,03 грн., ПДВ 13577,76 грн. Проведеною перевіркою правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД було встановлено порушення Основних правил інтерпретації класифікації товарів, затверджених Законом України Про митний тариф України , що призвело до заниження податкових зобов'язань на загальну суму 106222,28 грн., в тому числі ввізне мито 88518,55 грн., ПДВ 17703,73 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МАКСІМУМ-ПЛЮС зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 19.01.2007 року за № 9197.

На підставі наказу від 22.01.2018 року № 311, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 1 квартал 2018 року, в період з 06.02.2018 року по 20.03.2018 року співробітники Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області провели документальну планову виїзну перевірку ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами цієї перевірки 23.03.2018 року Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області склало акт № 643/15-32-14-10-11/34871770, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача:

- ч.4, п.5 ч.10, п.2 ч.11 ст.58, ч.1 ст.69 Митного кодексу України, правил 1, 3 (а), 3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 88733,27 грн.;

- п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 31281,49 грн.;

- Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року , що призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті додаткового імпортного збору на суму 2366,03 грн.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСІМУМ-ПЛЮС на підставі акту перевірки від 23.03.2018 року № 643/15-32-14-10-11/34871770 відповідно до зазначених порушень Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- від 05.04.2018 року № НОМЕР_1, яким позивачеві за порушення ч.4, п.5 ч.10, п.2 ч.11 ст.58, ч.1 ст.69 Митного кодексу України, правил 1, 3 (а), 3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року збільшено суму грошового зобов'язання по додатковому імпортному збору на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, в загальному розмірі 2957,54 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 2366,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 591,51 грн.;

- від 05.04.2018 року № НОМЕР_2, яким позивачеві за порушення ч.4, п.5 ч.10, п.2 ч.11 ст.58, ч.1 ст.69 Митного кодексу України, правил 1, 3 (а), 3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, в загальному розмірі 39101,86 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 31281,49 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7820,37 грн.;

- від 05.04.2018 року № НОМЕР_3, яким позивачеві за порушення ч.4, п.5 ч.10, п.2 ч.11 ст.58, ч.1 ст.69 Митного кодексу України, правил 1, 3 (а), 3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року збільшено суму грошового зобов'язання по миту на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, в загальному розмірі 110916,58 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 88733,27 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 22183,31 грн.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд прийшов до висновку, що позов не належить до задоволення з наступних підстав.

В періоді, який перевірявся, ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС здійснило імпорт товарів: меблі, мебельну фурнітуру, предмети інтер'єру, профілі та панелі МДФ, кромку ПВХ, освітлювальне приладдя, тощо. Імпортування товарів автомобільним транспортом ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС здійснювалось на умовах поставки FCA, FOB, EXW.

За період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року транспортно-експедиційні послуги ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС з перевезення вантажів автомобільним транспортом надавались наступними підприємствами: ТОВ ОСОБА_4 С , ФОП ОСОБА_5, ТОВ ДЕРТРАНС , ПП АРТА ТРАНС , ТОВ АГРОМЕХАНІЗМ-ПЛЮС , ФОП ОСОБА_6В, СП ТОВ ДУНАЙ-ТРАНЗІТ , ТОВ САНЛІТ , ТОВ ГУДВЕЙ ЛТД , ПП ІНТЕРТРАНС К , ФОП ОСОБА_7, ТОВ АМЕТИСТ-ТРАНС , ТОВ ЮКОМ ЛОГІСТІКС , ФОП ОСОБА_8, ТОВ АНІТА , ТОВ УКРАЇНСЬКА ОСОБА_9 , ТОВ БУКТРАНС , ФОП ОСОБА_10, ТОВ МТК ФОРТЕКС , ТОВ СП РАВТРАНС , ТОВ ОСТВІНД-ТРАНСПОРТ , ТОВ ЕДДІОНІС .

Відповідач здійснив перевірку достовірності декларування підприємством складових митної вартості імпортованих товарів автомобільним транспортом, шляхом співставлення задекларованих транспортних витрат ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС з даними про транспортні витрати, зазначених у рахунках та актах виконаних робіт, з урахуванням номеру транспортного засобу, яким перевезено товари, дати митного оформлення та дати акту виконаних робіт.

При опрацюванні рахунків та актів виконаних робіт, наданих ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС ТОВ МТК ФОРТЕКС було встановлено, що в ряді випадків зазначені документи не містять розподіл витрат на перевезення до кордону України та після ввезення товарів на територію України. Також, було встановлено, що ТОВ МТК ФОРТЕКС для надання послуг з перевезення товарів залучало інших суб'єктів господарювання (ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ПП ІНТЕРТРАНС К , ТОВ ЗАКАРПАТЄВРОТРАНС , ТОВ ЄВРОБРУК ), якими безпосередньо здійснювалось перевезення вантажів, про що свідчать також міжнародні транспортні документи, які надавались до митного оформлення.

Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області з метою встановлення розміру транспортних витрат, понесених ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС за перевезення імпортованих товарів автомобільним транспортом, направило запити до підприємств-перевізників, а також до Головних управлінь ДФС у Хмельницькій, Чернівецькій, Закарпатській областях стосовно отримання документів, які містять інформацію про фактичний розмір транспортних витрат, а саме: договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом, заявок на перевезення вантажів автомобільним транспортом, рахунків-фактур на оплату послуг з перевезення вантажів, актів виконаних робіт з перевезення вантажів автомобільним транспортом, платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг, відповідно до виставлених рахунків-фактур.

За результатами аналізу отриманої інформації відповідач встановив розбіжності між сумами фактичних транспортних витрат до кордону України та транспортними витратами, заявленими при митному оформленні, які відображені в додатку № 7 Відомості щодо фактичного розміру транспортних витрат, понесених ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС , код за ЄДРПОУ 34871770, за перевезення (надані послуги) імпортованих товарів від підприємств-перевізників та ГУ ДФС у Хмельницькій, Чернівецькій, Закарпатській областях, а також реквізити документів (актів виконаних робіт) .

За митною декларацією від 29.10.2015 року № 500060006/2015/9870 підприємством було імпортовано 20 товарів з Туреччини. Імпорт товарів здійснювався на умовах поставки EXW. Транспортні витрати, які заявлені декларантом та включені до митної вартості товарів становлять 30000,00 грн. На підтвердження витрат на транспортування товарів ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС до перевірки надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2015 року № НОМЕР_4 на загальну суму 54179,60 грн. та рахунок від 30.10.2015 року № НОМЕР_4 на суму 54179,60 грн. Виконавцем робіт (послуг) за актом є ТОВ МТК ФОРТЕКС . В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2015 року № НОМЕР_4 на суму 54179,60 грн. зазначена в т.ч. вартість міжнародного перевезення 49728,00 грн., транспортно-експедиційні послуги по території України 3709,67 грн., ПДВ 741,93 грн. Перевезення здійснювалось автомобілем НОМЕР_5/ВН5850ХМ за маршрутом Туреччина (Бурса) - Україна (ОСОБА_8). Згідно банківської виписки за 16.11.2015 року ТОВ МТК ФОРТЕКС було сплачено за транспортні послуги 54179,60 грн. Згідно CMR від 23.10.2015 року №0000762 перевізником вищезазначеного товару є ПП ІНТЕРТРАНС К . З метою з'ясування фактичного розміру транспортних витрат робочою групою з проведення перевірки було направлено запит до ПП ІНТЕРТРАНС К від 14.02.2018 року № 2184/10/-15-32-14-10-07. Листом від 22.02.2018 року № 2491/10 ПП ІНТЕРТРАНС К надано копії наступних документів: договір № П1541 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування; заявки від 03.09.2015 року № 03/09-15, від 20.10.2015 року № 20/02 на перевезення вантажів автомобільним транспортом; CMR від 03.09.2015 року № 0001018, CMR від 23.10.2015 року № 0000762; рахунки на оплату від 10.09.2015 року № ІНТ0000194, від 30.10.2015 року № ІНТ0000252; акти надання послуг від 11.09.2015 року № 199, від 30.10.2015 року № 248; виписки банку від 23.09.2015 року, від 11.11.2015 року, від 13.11.2015 року. Згідно вищезазначених документів, перевіркою встановлено, що за МД від 29.10.2015 року № 500060006/2015/9870 сума витрат на транспортування становить 49728,00 грн. Враховуючи, що митна вартість товарів в МД від 29.10.2015 року № 500060006/2015/9870 визначена за основним і другорядним методами, то сума витрат на транспортування, яка не включена до складових митної вартості, склала 18838,80 грн. Аналогічна ситуація склалась також за наступними митними деклараціями: від 10.09.2015 року № 500060006/2015/7447 (лист ПП ІНТЕРТРАНС К від № 2491/10/15-32 від 22.02.2018 року); від 26.01.2016 року № 500060006/2015/803 (лист ТОВ ЄВРОБРУК від № 2185/10/15-32 від 16.02.2018 року).

За митною декларацією від 07.08.2015 року № 500060006/2015/6136 підприємством було імпортовано 31 товар з Туреччини. Імпорт товарів здійснювався на умовах поставки EXW. Транспортні витрати, які заявлені декларантом та включені до митної вартості товарів становлять 30000,00 грн. На підтвердження витрат на транспортування товарів ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС до перевірки надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.08.2015 року № НОМЕР_6 на загальну суму 51804,00 грн. та рахунок від 08.08.2015 року № НОМЕР_6 на суму 51804,00 грн. Виконавцем робіт (послуг) за актом є ТОВ МТК ФОРТЕКС . В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.08.2015 року № НОМЕР_6 на загальну суму 51804,00 грн. зазначена в т.ч. вартість міжнародного перевезення 42986,00 грн., транспортно-експедиційні послуги по території України 5348,33 грн., штрафні санкції 2400,00 грн., ПДВ 1069,67 грн. Перевезення здійснювалось за маршрутом Туреччина (Бурса) - Україна (ОСОБА_8). Згідно банківської виписки за 20.08.2015 року ТОВ МТК ФОРТЕКС було сплачено за транспортні послуги 51804,00 грн. Згідно CMR від 31.07.2015 року № 302324 перевізником вищезазначеного товару є ФОП ОСОБА_12 Робочою групою з проведення перевірки направлено запит до ГУ ДФС у Хмельницькій області від 14.02.2018 року № 1532/7/15-32-14-10-04 стосовно отримання документів, які містять інформацію про фактичний розмір транспортних витрат від перевізника ФОП ОСОБА_12 В листі ГУ ДФС у Хмельницькій області від 22.02.2018 року № 4892/7/22-01-13-07-10 зазначено, що ФОП ОСОБА_12 не перебувала в господарських взаємовідносинах з ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС та ТОВ МТК ФОРТЕКС у зв'язку з тим, що господарську діяльність не проводила, а транспортні засоби були реалізовані та знятті з обліку. Таким чином, відповідач встановив, що розмір транспортних витрат перевізником ФОП ОСОБА_12 не підтверджений.

Відповідно до вищезазначених документів за митною декларацією від 07.08.2015 року № 500060006/2015/6136 розмір транспортних витрат становить 42986,00 грн. Враховуючи, що митна вартість товарів в митній декларації від 07.08.2015 року № 500060006/2015/6136 визначена за основним і другорядним методами, то сума витрат на транспортування, яка не включена до складових митної вартості, склала 10030,29 грн. Аналогічна ситуація склалась також за митними деклараціями: від 08.07.2015 року № 500060006/2015/4898 (лист ГУ ДФС у Чернівецькій області від 27.02.2018 року № 4079/7/15-32); від 25.02.2016 року № 500060006/2016/2742 (лист ГУ ДФС у Чернівецькій області від 01.03.2018 року № 4329/7/15-32).

На підставі зазначеного сума транспортних витрат, не врахованих при визначенні митної вартості становить 65308,26 грн.: за МД від 08.07.2015 року № 500060006/2015/4898 склала 13250,91 грн.; за МД від 07.08.2015 року № 500060006/2015/6136 склала 10030,29 грн.; за МД від 10.09.2015 року № 500060006/2015/7447 склала 5201,89 грн.; за МД від 29.10.2015 року № 500060006/2015/9870 склала 18838,80 грн.; за МД від 26.01.2016 року № 500060006/2015/803 склала 2851,20 грн.; за МД від 25.02.2016 року № 500060006/2016/2742 склала 15135,17 грн.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з п.2 ч.11 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: витрати на транспортування після ввезення.

Відповідно до ч.1 ст.272 Митного кодексу України ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Згідно з ч.1 ст.279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.

Відповідно до п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з положеннями Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу У країни відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року було запроваджено додатковий імпортний збір, який справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю. Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України.

За таких обставин, на думку суду, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 16158,51 грн., в т.ч. ввізне мито 214,72 грн., додатковий імпортний збір 2366,03 грн., ПДВ 13577,76 грн.

Будь-якого обґрунтування та доказів на спростування вказаних обставин позивач до суду не надав.

В періоді, який перевірявся, ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС здійснювало ввезення на митну територію України товарів підставка (дерев'яний блок) для набору ножів (арт. S-4101) за кодом НОМЕР_7 згідно УКТ ЗЕД.

ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС здійснено митне оформлення товару за МД від 24.03.2016 року № 500060006/2016/4435 товар № 8 1. Вироби кухонні, дерев'яні: Підставка (дерев'яний блок) для набору ножів (з хромованим кріпленням на релінг), розміром 280мм. * 115мм. *385мм., арт. S-4101 -10шт. Країна виробництва TR. Торговельна марка - STARAX. Виробник - STAR MUTFAK VE MOBILYA AKSESUARLARI SAN. VE TIC. AS. за кодом НОМЕР_7 згідно УКТ ЗЕД (ставка мита - 0%). Згідно до УКТ ЗЕД до товарної позиції 4419 Посуд та прибори столові або кухонні, дерев'яні включаються лише дерев'яні предмети домашнього начиння, обточені чи необточені, з дерев'яної мозаїки чи інкрустації по дереву, які стосуються посуду та приборів столових або кухонних, а саме: ложки, виделки, лопаточки для салату; блюда; глечики, чашки та блюдця; коробки із шухлядками для пряностей та інші кухонні ємності; совки для крихт без щітки; кільця для серветок; качалки; форми для тіста; масельнички; ступки; щипці для горіхів; підноси; миски; дошки для нарізування хліба; дошки для нарізування продуктів; підставки для посуду; мірні ємності для використання на кухні.

Відповідно до даних виробника STARAX (Туреччина) товар Підставка для набору ножів, арт. S-4101 - це кухонна приналежність, призначена для використання для домашнього вжитку. Перевагою підставки для ножів є те, що кожен ніж має своє місце і це дає змогу зберігати їх в бездоганному порядку. Також, дана підставка кріпиться за допомогою рейлінгової системи до стіни. Підставка для набору ножів, арт. S-4101 є виробом з недорогоцінних металів, який кріпиться за допомогою рейлінгової системи до стіни та є підставкою для ножів. Зазначений висновок підтверджений самостійним декларуванням ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС цього товару у товарній підкатегорії НОМЕР_8 згідно УКТ ЗЕД за МД від 28.07.2017 року № UA500060/2017/12651 (ставка ввізного мита 10%).

Згідно загальних положень групи 83 Недорогоцінні метали та вироби з них до кожної з груп 72 - 76 і 78 - 81 включаються конкретні необроблені недорогоцінні метали і вироби з цих металів, такі як прутки, бруски, дріт або листи, а також вироби з них, крім деяких визначених виробів з недорогоцінного металу, які, незалежно від виду їхнього складового металу, відносяться до групи 82 або 83, причому до цих груп входять чітко визначені вироби. Відповідно до Пояснень товарна група 83 Інші вироби з недорогоцінних металів має товарну позицію 8302. Згідно з Поясненнями до товарної позиції 8302 Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; кронштейни, вішалки для одягу, капелюхів, підставки та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; замикальні пристрої для автоматичних дверей з недорогоцінних металів включаються допоміжна арматура та кріплення загального призначення з недорогоцінних металів, які широко використовуються в меблях, дверях, вікнах, кузовах і т.п. Полки для капелюхів, вішалки для капелюхів, консолі (фіксовані, шарнірні чи зубцюваті і т.п.) та аналогічні вироби, такі як вішалки для пальто, рушників, кухонних ганчірок, щіток, ключів. Товарна позиція 8302 має товарну підкатегорію - НОМЕР_8, до якої включаються полиці, вішалки, у тому числі для капелюхів, та аналогічні вироби.

Таким чином, з урахуванням положень Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1, 3(б), 6, затверджених Законом України Про Митний тариф України , приміток та пояснень УКТ ЗЕД до пояснення до товарної позиції 8302, з урахуванням характеристики, призначення, складу, інформації про товар, товар Підставка для набору ножів, арт. S-4101 , повинен класифікуватися згідно УКТ ЗЕД в товарній підкатегорії НОМЕР_8 (ставка ввізного мита 10%).

За таких обставин, на думку суду, відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що проведеною перевіркою правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товар Підставка для набору ножів, арт. S-4101 щодо яких ТОВ МАКСІМУМ-ҐІЛЮС проведено митне оформлення товару № 8 в МД від 24.03.2016 року № 500060006/2016/4435 встановлено порушення Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1, 3(б), 6, затверджених Законом України Про Митний тариф України .

В періоді, який перевірявся, ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС здійснювало ввезення на митну територію України товарів Піддон пластиковий, призначений для сушки посуду (покриття-прозоре) (арт. S-5212, S-5213, S-5214, S-5215) за кодом НОМЕР_9 згідно УКТ ЗЕД (ставка мита - 5%).

Товарна позиція 3924 має товарну підкатегорію - 3924 90 00 90 - інші речі домашнього вжитку. Листом ДФС України від 06.04.2017 року № 8549/7/99-99-14-04-02-07 доведено постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року пунктом 29 якої визначено, що інформація про товар, що розміщена на веб-сайті виробника цього товару, є достовірною до того часу, поки не буде доведено протилежне; органи доходів і зборів можуть використовувати цю інформацію при встановленні характеристик задекларованого товару .

Характеристики товарів для визначення коду УКТ ЗЕД встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, інформації про товар розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет та, у разі потреби, результатів лабораторних досліджень конкретного товару.

Згідно даних виробника STARAX (Туреччина) товар піддон для сушіння посуду, арт. S-5212, арт. S-5213, арт. S-5214, арт. S-5215 це спеціальний вид кухонних аксесуарів, призначений для зберігання та висушування помитого посуду, піддон призначений для збору води. Таким чином, пластиковий піддон (арт. S-5212, S-5213, S-5214, S-5215 ) призначений для сушки посуду та являється одним із різновиду кухонного начиння. Зазначений висновок підтверджений самостійним декларуванням ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС цього товару у товарній підкатегорії НОМЕР_10 згідно УКТ ЗЕД за МД від 18.04.2017 року № UA500060/2017/3821, від 28.07.2017 року № UA500060/2017/12651, від 27.11.2017 року № UA500060/2017/24165, від 16.12.2017 року № UA500060/ 2017/25959 (ставка ввізного мита 6,5%).

Відповідно до пояснень УКТ ЗЕД товарної позиції 3924 до цієї товарної позиції включаються вироби з пластмас, а саме: (А) Столовий посуд, такий як кавові сервізи, тарілки, супниці, салатниці, блюда і підноси усіх видів, кавники, чайники для заварки, цукорниці, пивні кухлі, чашки, соусниці, вази для фруктів, графинчики (карафки) для оцту та олії, сільнички, гірчичниці, підставки для яєць, підставки для чайників, серветки під блюда, підставки для ножів чи виделок, кільця для серветок, ножі, виделки та ложки; (В) Кухонний посуд, такий як миски, формочки для желе, горщики для м'яса, банки для зберігання продуктів, ящички та коробки (коробки для чаю, кошики для хліба і т.д.), лійки, ковші, мірний посуд з поділками та качалки. Товарна позиція 3924 має товарну підкатегорію - НОМЕР_10, до якої включаються посуд та прибори столові або кухонні.

Таким чином, з урахуванням положень Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1, 3(a), 6, затверджених Законом України Про Митний тариф України , приміток та пояснень УКТ ЗЕД до пояснення до товарної позиції 3924, з урахуванням характеристики, призначення, складу, інформації про товар, товар повинен класифікуватися згідно УКТ ЗЕД в товарній підкатегорії НОМЕР_10 (ставка ввізного мита 6,5%).

В періоді, який перевірявся, ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС здійснювало митне оформлення товару (країна виробництва TR, торговельна марка - STARAX, виробник - STAR MUTFAK VE MOBILYA AKSESUARLARI SAN.TIC.LTD.STI) за МД від 30.01.2015 року №500060006/2015/449.

Згідно з УКТ ЗЕД до товарної позиції 7323 Вироби столові, кухонні або інші побутові вироби та їх частини з чорних металів; металева шерсть ; мочалки для чищення кухонного посуду, подушечки для чищення або полірування, рукавички та аналогічні вироби з чорних металів включаються різноманітний асортимент виробів з чорних металів, більш конкретно не названих в інших товарних позиціях Класифікації, які використовуються для столових, кухонних чи інших побутових потреб; до неї включаються ті ж самі вироби, використовувані в готелях, ресторанах, пансіонатах, лікарнях, їдальнях, казармах і т.п. Ці вироби можуть бути з чавуну або зі сталевих листів, плит, дрібносортового прокату, штаби, дроту, дротяної сітки, дротяної тканини і т.п. і можуть бути виготовлені будь-яким способом (литтям, куванням, вирубуванням, штампуванням і т.п.). Вони можуть мати кришки, ручки або інші частини чи пристосування з інших матеріалів за умови, що вони зберігають відмітні ознаки виробів з чорних металів. До цієї товарної позиції включаються: (1) Вироби для кухні, такі як каструлі, пароварки, що працюють під тиском варильної камери, сковороди з кришкою для консервування і для тушіння, жароміцні каструлі, казани для варіння риби; миски; жаровні, форми для смаження або випікання; рашпери, духовки, не розраховані на встановлення в них нагрівальних елементів; чайники; друшляки; сковороди з ручкою; форми для желе або кондитерських виробів; глечики для води; побутові молочні бідони; банки і контейнери для зберігання продуктів на кухні (хлібниці, чайниці, цукорниці і т.п.); салатниці; кухонні засоби вимірювання об'єму; стійки для тарілок, лійки; (2) Столові вироби, такі як підноси, блюда, тарілки, глибокі тарілки для супу або овочів, соусниці; цукорниці, масельнички; молочники або сметанники; тарілки для закусок; кавники і кавоварки (не включаються побутові кавоварки, які мають джерела нагрівання (товарна позиція 7321)), заварні чайники; чашки, кружки, склянки; стаканчики для яєць, чашки для ополіскування пальців; блюда і кошики для хліба чи фруктів; підставки для чайників або аналогічні вироби; ситечка для чаю, графинчики для олії чи оцту; підставки для ножа; відерця для охолодження вина і т.п., підставки для винних пляшок; кільця для серветок, затискачі для скатертини; (3) Інші побутові вироби, такі як казани для миття посуду; сміттєві відра, ящики, контейнери для вугілля (ящики чи відра); лейки; попільниці; грілки; кошики для пляшок; переносні сітки для чищення взуття; підставки для прасок; кошики для білизни, фруктів, овочів і т.п.; поштові скриньки; вішалки для одягу, підставки для взуття; коробки для сніданку. У цю групу товарів включаються також частини перерахованих вище виробів з чорних металів, такі як кришки, ручки, держаки, відсіки для варильних камер і т.п. Отже, товар повинен відноситись до товарної позиції 7323 згідно УКТ ЗЕД за умови, що він не має кріплення (фіксовані, шарнірні і т.п.) для постійного встановлення (лист ОСОБА_1 митниці ДФС від 12.03.2018 року № 281/12/15-70-19-03).

Відповідно до даних виробника STARAX (Туреччина) товар двохярусна металева сушка у комплекті з пластиковим піддоном, кріпленням та алюмінієвою рамою (арт. S-5159-1, S-5159-3, S-5160-1, S-5160-3, S-5161-1, S-5161-3, S-5162-1, S-5162-3, S-5331-1, S-5332-1, S-5333-1, S-5334-1, S-5171, S-5172, S-5174), одноярусна металева сушка для стаканів (арт. S-5311, арт. S-5312, арт. S-5313, арт. S-5314.), одноярусна металева сушка для посуду з високим бортом (арт. S-5321, S-5322, S-5323) . Отже, товари двохярусна металева сушка у комплекті з пластиковим піддоном, кріпленням та алюмінієвою рамою (арт. S-5159-1, S-5159-3, S-5160-1, S-5160-3, S-5161-1, S-5161-3, S-5162-1, S-5162-3, S-5331-1, S-5332-1, S-5333-1, S-5334-1, S-5171, S-5172, S-5174), одноярусна металева сушка для стаканів (арт. S-5311, арт. S-5312, арт. S-5313, арт. S-5314.), одноярусна металева сушка для посуду з високим бортом (арт. S-5321, S-5322, S-5323) відрізняються лише розмірами, кольором, кріпленням, але, враховуючи основні характеристики та наявність у сушках технологічних отворів для подальшого кріплення (фіксації) в меблях, вищезазначені товари відносяться до мебельної фурнітури та повинні класифікуватись в групі 83.

Згідно з загальними положеннями групи 83 Недорогоцінні метали та вироби з них до кожної з груп 72 - 76 і 78 - 81 включаються конкретні необроблені недорогоцінні метали і вироби з цих металів, такі як прутки, бруски, дріт або листи, а також вироби з них, крім деяких визначених виробів з недорогоцінного металу, які, незалежно від виду їхнього складового металу, відносяться до групи 82 або 83, причому до цих груп входять чітко визначені вироби. Відповідно до Пояснень товарна група 83 Інші вироби з недорогоцінних металів має товарну позицію 8302. Згідно до Пояснень до товарної позиції 8302 Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; кронштейни, вішалки для одягу, капелюхів, підставки та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; замикальні пристрої для автоматичних дверей з недорогоцінних металів включаються допоміжна-арматура та кріплення загального призначення з недорогоцінних металів, які широко використовуються в меблях, дверях, вікнах, кузовах і т.п. До цієї товарної позиції включаються, крім того: (Е) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для меблів. У цю групу входять, крім того: (1) Захисні обв'язки (з одним відгалуженням або більше) для ніжок меблів і т.п.; металева декоративна фурнітура; регулювальні пристрої для полиць книжкових шаф і т.п.; фурнітура для буфетів, кістяків ліжок і т.п.; пластини замкових шпар. Товарна позиція 8302 має товарну підкатегорію - НОМЕР_11 - інші вироби з недорогоцінних металів для меблів, до якої включається інша арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби для меблів (вироби, які застосовуються у виробництві меблів (з недорогоцінних металів). Зазначений висновок підтверджений самостійним декларуванням ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС цього товару у товарній підкатегорії НОМЕР_11 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10%) за МД від 18.04.2017 року № UA500060/2017/3821, від 28.07.2017 року № UA500060/2017/12651, від 17.10.2017 року № UA500060/2017/20034, від 27.11.2017 року № UА500060/2017/24165; від 16.12.2017 року № UA500060/2017/25959.

ОСОБА_1 митниця ДФС від 12.03.2018 року № 281/12/15-70-19-03 зазначила, що визначальним для віднесення товару до товарної позиції 8302 згідно УКТ ЗЕД є наявність технологічних отворів для подальшого кріплення (фіксації) товару у будинках, меблях і т.п.

Тобто, на підставі Пояснень до УТК ЗЕД та класифікаційного рішення ОСОБА_1 митниці ДФС від 11.02.2016 року № КТ-500060702-0001-2016, товар вироби (з недорогоцінних металів): двохярусна металева сушка для посуду у комплекті з пластиковим піддоном, кріпленням та алюмінієвою рамою для кріплення у секційних меблях , одноярусна металева сушка для посуду з високим бортом для кріплення у секційних меблях повинен розглядатись в межах товарної підкатегорії НОМЕР_11 згідно з УКТ ЗЕД.

З урахуванням зазначеного, товар двохярусна металева сушка у комплекті з пластиковим піддоном, кріпленням та алюмінієвою рамою (арт. S-5159-1, S-5159-3, S-5160-1, S-5160-3, S-5161-1, S-5161-3, S-5162-1, S-5162-3, S-5331-1, S-5332-1, S-5333-1, S-5334-1, S-5171, S-5172, S-5174), одноярусна металева сушка для стаканів (арт. S-5311, арт. S-5312, арт. S-5313, арт. S-5314.), одноярусна металева сушка для посуду з високим бортом (apт. S-5321, S-5322, S-5323) необхідно класифікувати в товарній підкатегорії НОМЕР_11 за кодом УКТ ЗКЕД (ставка мита 10%).

Вказана позиція підтверджена відповідачем аналізом класифікації товару під час митного оформлення протягом 1095 днів відповідно до АСМО Інспектор . За результатами аналізу встановлено, що ОСОБА_1 митницею ДФС та Київською міською митницею ДФС митне оформлення ідентичного (аналогічного) товару здійснювалось у товарній підкатегорії НОМЕР_11 за кодом УКТ ЗЕД ( ставка мита 10%).

Таким чином, з урахуванням положень Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1, 3(б), 6, затверджених Законом України Про Митний тариф України , приміток та пояснень УКТ ЗЕД до пояснення до товарної позиції 8302, з урахуванням характеристики, призначення, складу, інформації про товар розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет, товар двохярусна металева сушка у комплекті з пластиковим піддоном, кріпленням та алюмінієвою рамою (арт. S-5159-1, S-5159-3, S-5160-1, S-5160-3, S-5161-1, S-5161-3, S-5162-1, S-5162-3, S-5331-1, S-5332-1, S-5333-1, S-5334-1, S-5171, S-5172, S-5174), одноярусна металева сушка для стаканів (арт. S-5311, арт. S-5312, арт. S-5313, арт. S-5314.), одноярусна металева сушка для посуду з високим бортом (арт. S-5321, S-5322, S-5323) , повинен класифікуватися згідно УКТ ЗЕД в товарній підкатегорії НОМЕР_11 (ставка ввізного мита 10%).

Проведеною перевіркою правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товар двохярусна металева сушка у комплекті з пластиковим піддоном, кріпленням та алюмінієвою рамою (арт. S-5159-1, S-5159-3, S-5160-1, S-5160-3, S-5161-1, S-5161-3,. S-5162-1, S-5162-3, S-5331-1, S-5332-1, S-5333-1, S-5334-1, S-5171, S-5172, S-5174), одноярусна металева сушка для стаканів (арт. S-5311, арт. S-5312, арт. S-5313, арт. S-5314.), одноярусна металева сушка для посуду з високим бортом (арт. S-5321, S-5322, S-5323) , щодо яких ТОВ МАКСІМУМ-ПЛЮС проведено митне оформлення за МД від 30.01.2015 року № 500060006/2015/449, від 23.02.2015 року № 500060006/2015/964, від 30.04.2015 року № 500060006/2015/2882, від 15.07.2015 року № 500060006/2015/5148, від 15.10.2015 року № 500060006/2015/9071, від 02.02.2016 року № 500060006/2016/1267, від 24.03.2016 року № 500060006/2016/4435, від 23.05.2016 року № 500060006/2016/8168, від 08.07.2016 року № 500060006/2016/11295, від 30.09.2016 року № 500060006/2016/17653, від 15.11.2016 року № 500060006/2016/21275, від 03.12.2016 року № 500060006/2016/22888, від 17.02.2017 року № 500060006/2017/2890, встановлено порушення Основних правил інтерпретації класифікації товарів 1, 3(б), 6, затверджених Законом України Про Митний тариф України .

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно з ч.ч.6-7 ст.69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до ч.2 ст.270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є: 1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів; 2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру. Для товарів, на які законом встановлено комбіновані ставки мита, база оподаткування визначається відповідно до пунктів 1 і 2 цієї частини.

Відповідно до п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

За таких обставин, на думку суду, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань на загальну суму 106222,28 грн., в т.ч. ввізне мито 88518,55 грн., ПДВ 17703,73 грн.

Будь-якого обґрунтування та доказів на спростування вказаних обставин позивач до суду не надав.

Згідно з пп.54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, висновки відповідача про порушення позивачем ч.4, п.5 ч.10, п.2 ч.11 ст.58, ч.1 ст.69 Митного кодексу України, правил 1, 3 (а), 3 (б), 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, затверджених Законом України Про Митний тариф України , Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року є обґрунтованими та законними.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 05.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСІМУМ-ПЛЮС (вул. Балківська, 108, м. Одеса, 65005, ідентифікаційний код 34871770) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2018 року.

Суддя М.М. Кравченко