Рішення

від 19.07.2018 по справі 821/804/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/804/18 16 год. 31 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Воронцовій К.С.,

за участю представників

позивача - Шкута О.О., Пономаренко О.М., Александрова Г.С.

відповідача - Веремієнко М.О., Маркаль О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "ССМУ-10" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

26 квітня 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство "ССМУ-10" ( далі - позивач, " ТОВ ВКП "ССМУ-10"") звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( далі - ГУ ДФС у Херсонській області), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення від 20.04.2018 р.,

- № 0001351422 про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на суму 1 582 506,00 грн.

- № 0001361422 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 304 877,00 грн.;

- № 0001371422 про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 1 051 836,25 грн.;

- № 0000781306 про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п" на суму 1 723 766,77 грн.;

- № 0000791306 про застосування штрафних санкцій у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п";

- № 0000801306 про збільшення грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" на 142 054,11 грн.;

- № 0000791306 про застосування штрафної санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п".

Відповідно до змісту позовної заяви, додаткових письмових пояснень вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВКП "ССМУ-10" від 30.03.2018 р. № 63/21-22-14-01/01273266, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не відповідають первинним документам та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо начебто відсутні реальні наслідки господарських операції з контрагентом ФОП ОСОБА_6, які ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо недостатньої кількості працівників у ФОП ОСОБА_6 для виконання робіт, пов'язаних з улаштуванням покрівель житлових будинків, та відсутності у нього дозвільних документів для виконання робіт таких робіт, оскільки перевірка первинних документів ФОП ОСОБА_6 відповідачем не проводилась. При цьому, позивач вважає, що зроблений податковим органом розрахунок щодо необхідної кількості працівників для виконання спірного об'єму робіт на підставі актів виконаних будівельних робіт (форма КБ2в), а не первинних документів ФОП ОСОБА_6 не є належним доказом. Крім того, довід відповідача щодо відсутності у спірного контрагента дозвільних документів для виконання робіт по улаштуванню покрівлі спростовується листом-відповіддю ГУ Держпраці в Херсонській області № 01-08/2179 від 17.04.2018 р., яким повідомило, що отримувати дозвіл на виконання робіт на висоті із залученням субпідрядних організацій не потрібно. Позивач також не погоджується з висновком відповідача про заниження підприємством доходів на суму 4 792 383 грн. у зв'язку з безоплатним отриманням від ФОП ОСОБА_6, робіт по улаштування покрівель, оскільки описані в акті перевірки акти виконаних робіт та платіжні документи свідчить про платність таких робіт. З огляду на необґрунтованість доводів відповідача щодо встановлення нереальності здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_6, як наслідок позивач вважає необґрунтованим нарахування відповідачем доходу по податку на прибуток у сумі 4 792 383 грн., зменшення податкового кредиту у сумі 800 428,78 грн., а також податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 021 185,56 грн., визнавши позивача податковим агентом по відношенню до ФОП ОСОБА_6, як порушення суміжні з податком на прибуток. Щодо висновку відповідача про не вірне визначення підприємством податкових зобов'язань з ПДВ по операціях з постачання житла, то позивач вважає помилковою позицію податкового органу, що операцією з першого постачання спорудженого житла є оформлення правовстановлюючого документу забудовником, оскільки під час такого оформлення у забудовника не відбувається передача права власності від однієї особи до іншої, а тому відсутній об'єкт оподаткування ПДВ. При цьому, позивач вважає, що не може бути базою оподаткування собівартість спорудженого житла, як це стверджує відповідач, оскільки відповідно до п. 188.1 ПК України базою оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, визначених сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Щодо висновку відповідача про неправомірне включення ТОВ ВКП "ССМУ-10" до складу інших операційних витрат суми умовно нарахованого ПДВ, пов'язаного із пільговим постачанням житла (за 2016 р.- 1 230 222 грн., за 2017 р.- 1 979 665 грн.), то позивач вказує, що підприємство при здійсненні пільгового постачання ж повинно було нараховувати умовні зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПК України, а відповідно до п.1.4 Інструкції по бухгалтерському обліку ПДВ, яка затверджена Наказом Міністерства Фінансів України № 141 від 01.07.97 р., таке нарахування робиться у разі витрат підприємства, тому заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток у даному випадку не відбулось. На спростування висновку відповідача щодо заниження ПДВ на суму 841 469,00 грн., позивач вказує на незрозумілість розрахунку такого заниження, оскільки якщо скласти завищені зобов'язання ПДВ 4 207 175 грн., занижені зобов'язання ПДВ 3 646 909 грн., завищений податковий кредит по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_6 на суму ПДВ 800 429,00 грн., то загальна сума заниження податкових зобов'язань повинна складати 240 163 грн., що підтверджується висновками на стор. 28, 43,83 акту перевірки. Щодо висновку відповідача про заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 279,75 грн., то на думку позивача податковим органом не доведено належними доказами отримання саме директором ОСОБА_7 додаткового благу у вигляді послуг мобільного зв'язку (роумінг), а визначені витрати не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, а тому не підпадають під оподаткування податком з доходів фізичних осіб та військовим збором. Щодо визначення відповідачем грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" на суму 142 054,11 грн., то вказана сума військового збору є похідною від оскаржених позивачем сум заниження податку на доходи фізичних осіб за наслідками не визнання реальності господарської операції з контрагентом ФОП ОСОБА_6 та встановлення факту отримання директором ОСОБА_7 додаткового благу у вигляді послуг мобільного зв'язку (роумінг), а тому позивачем з вищевказаних підстав вказана сума військового збору також не визнається.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.05.2018 року.

21.05.2018 року відповідач надав суду письмові заперечення, відповідно до яких вказує, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, оскільки були прийняті за наслідками встановлених порушень податкового законодавства в ході проведення планової перевірки позивача.

Ухвалою суду від 21.05.2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 ( далі - третя особа, ФОП ОСОБА_6.)

Протокольною ухвалою суду від 21.05.2018 року змінено назву відповідача з Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області на Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.06.2018 року.

22.06.2018 р. ФОП ОСОБА_6 надав пояснення, відповідно до яких заперечує щодо висновків ГУ ДФС у Херсонській області про фактичне не виконання ним робіт з улаштування покрівель на об'єктах будівництва ТОВ ВКП "ССМУ - 10", оскільки, такі висновки є незаконними та порушують його права, як суб'єкта господарювання та платника податків. Зокрема, ФОП ОСОБА_6 вказує, що вказані висновки зроблені без перевірки його господарської діяльності. При цьому, третя особа зазначає, що вказаний висновок відповідача спростовується копіями Загальних журналів робіт, які згідно ДБН А.3.1-5-96 та ДБН А.3.1-5-2016 належить вести на кожному об'єкті будівництва.

Ухвалою суду від 22.06.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 06.07.2018 р.

Протокольною ухвалою суду від 06.07.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 16.07.2018 року.

Протокольними ухвалами суду від 16.07.2018 р., від 18.07.2018 року оголошено перерви в судових засіданнях.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ ВКП "ССМУ - 10" зареєстровано Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні 09.03.1994 номер державної реєстрації 1 499 120 0000 004657, податковий номер платника податків код ЄДРПОУ: 01273266, зареєстрований платником ПДВ 22.07.1997, індивідуальний податковий номер: 012732621031, ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Згідно з даними ЄДР основним видом діяльності ТОВ ВКП "ССМУ - 10" за КВЕД є 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується ліцензією Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АВ №600878 від 07.12.2011 на здійснення господарської діяльності, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури, з терміном початку і закінчення дії ліцензії з 07.12.2011 по 07.12.2016, ліцензією Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.12.2016 реєстраційний запис 2013033197 на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів ІV і V категорій складності з терміном початку і закінчення дії ліцензії з 26.12.2016 по 26.12.2021

У березні 2018 року фахівцями ГУ ДФС у Херсонській області відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 2018 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 19.02.2018 №206 та направлень від 27.02.2018 № 126, №127 від 20.03.2018 № 164 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ ВКП "ССМУ - 10" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 30.03.2018 р. № 63/21-22-14-01/01273266. ( далі - акт перевірки).

Висновками даного акту перевірки, є порушення ТОВ ВКП "ССМУ - 10" вимог податкового законодавства, а саме :

1). пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, п.5, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 " Зобов'язання ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 " Дохід ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, п.13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, п.6, п.11, п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 " Витрати ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 ТОВ ВКП "ССМУ-10", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 266 005 грн., у тому числі: 2016 рік у сумі 189 586 грн., 2017 рік у сумі 1 076 418 грн.,

2). п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, пп.197.1.14 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 841 469 грн., у тому числі: березень 2017 року на суму 82 965 грн., квітень 2017 року на суму 515 579 грн., червень 2017 року на суму 232 584 грн., грудень 2017 року на суму 10 341 грн.

3). п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, пп.197.1.14 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 Декларацій в періоді, що перевірявся, на загальну суму 304 877 грн., у тому числі: грудень 2017 року 304 877 грн.;

4). пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, у результаті чого не визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податку доходів за період, що перевірявся, всього у сумі 1 023 465,31 грн., а саме по періодах: за липень 2015 року у сумі 11 957,77 грн., за вересень 2015 року у сумі 45 274,60 грн., за липень 2016 року у сумі 117 720,00 грн., за серпень 2016 року у сумі 36 216,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 36 000,00 грн., за жовтень 2016 року у сумі 308,99 грн., за листопад 2016 року у сумі 36 000,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 226,33 грн., за січень 2017 року у сумі 252 642,82 грн., за червень 2017 року у сумі 1 603,26 грн., за жовтень 2017 року у сумі 267 774,57 грн., за грудень 2017 року у сумі 117 740,97 грн.

5). пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.5.1 ст.167, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, у результаті чого, не визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся, всього у сумі 84 079,40 грн., у тому числі по періодах: за липень 2015 року у сумі 8446,04 грн., за вересень 2015 року у сумі 3 447,27 грн., за липень 2016 року у сумі 9 810,0 грн., за серпень 2016 року у сумі 3 018,0 грн., за вересень 2016 року у сумі 3 000,0 грн., за жовтень 2016 року у сумі 25,75 грн., за листопад 2016 року у сумі 3 000,0 грн., за грудень 2016 року у сумі 18,86 грн., за січень 2017 року у сумі 21 053,57 грн., за червень 2017 року у сумі 133,61 грн., за жовтень 2017 року у сумі 22 314,55 грн., за грудень 2017 року у сумі 9 811,75 грн.;

6). пп."б" п.176.2 ст.176 ПК України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, в результаті чого за 3 квартал 2015 року, 4 квартал 2016 року та 2 квартал 2017 року, не вірно відображено загальну суму нарахованого (виплаченого) доходу та не відображено відомості про поворотну фінансову допомогу, яку надавав засновник ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_8) ознака доходу 153.

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.04.2018 р., які є предметом оскарження у даній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України), Законом України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16 липня 1999 року № 996-XIV, наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами ( далі - Порядок № 727), а також іншими нормативно-правовими актами, якими, зокрема, визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 20.04.2018 року за № 0001351422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на суму основного платежу 1 266 005,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 316 501,00 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається з пункту 1 розділу IV " Висновки " акту перевірки, то ТОВ ВКП "ССМУ-10" занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 266 005 грн., у тому числі: 2016 рік у сумі 189 586 грн., 2017 рік у сумі 1 076 418 грн. внаслідок порушення, зокрема, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, пунктів 5, 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 " Зобов'язання ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 " Дохід ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, пункт 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87, пунктів 6, 11, 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 " Витрати ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248.

При цьому, суд зауважує, при встановлені вказаного порушення відповідач керувався Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати ", затвердженим Наказом Мінфіна України від 31.03.1999 № 87, яке втратило чинність відповідно до наказу Мінфіна України від 07.02.2013 р. № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за N 336/22868, яким затверджено Національне положення ( стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", а тому такий нормативно-правовий акт не може бути покладений в основу нормативного обґрунтування порушень, які встановлені відповідачем під час проведення даної перевірки позивача.

Як вбачається зі змісту п.п. 3.1.1.6 " Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток" розділу ІІІ " Описова частина" пункту 3.1. " Результати перевірки дотримання податкового законодавства" підпункт 3.1.1 " Податок на прибуток" акту перевірки, то на визначення вказаного грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 1 266 005,00 грн. вплинули наступні порушення, зокрема -

1) за наслідками перевірки правомірності відображення в податковій звітності господарських відносин ТОВ ВКП " ССМУ-10 " з контрагентом - постачальником ФОП ОСОБА_6 за 2015 рік, 2016 рік та 2017 рік встановлено заниження доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку по операціям з безоплатного отримання будівельних робіт (улаштування покрівель житлових будинків) від ФОП ОСОБА_6 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 4 792 383 грн., у тому числі: 2015 рік в сумі 791 946 грн., 2017 рік в сумі 4 000 437 грн.

Дане порушення суміжне з податком на додану вартість, ПДФО,військовий збір.

2) за результатами перевірки повноти та правильності задекларованого ТОВ ВКП "ССМУ-10" доходу та фінансового результату до оподаткування, визначених за правилами бухгалтерського обліку у деклараціях податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, встановлено, зокрема,

- заниження рядка 02 Декларацій " Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності " за 2016 рік та 2017 рік на загальну суму 3 209 887 грн., в тому числі: 2016 рік на суму 1 230 222 грн., 2017 рік на суму 1 979 665 грн., в результаті неправомірного включення за даними бухгалтерського обліку підприємства по рядку 2050 " Собівартість реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг)" собівартість виробничих запасів (Дт902 Кт281) та по рядку 2180 " Інші операційні витрати " (Дт94 Кт 6432) умовно нарахованого податку на додану вартість.

- заниження рядка 03 Декларацій " Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України " щодо задекларованих різниць, на які зменшується фінансовий результат на загальну суму 188 614 грн., у тому числі: за 2016 рік на суму 188 614 грн. внаслідок не врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів за 2016 на суму -188 614 грн.

- завищення рядку 02 Декларацій " Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за 2015 рік на загальну суму 1 021 800 грн., в результаті включення по Декларації з податку на прибуток недостовірних даних бухгалтерського обліку та Звіту про фінансові результати (форма №2).

- заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік та 2016 рік на загальну суму 52 930,00 грн., в результаті не включення до складу доходів по рядку 2120 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) форма 2 та рядку 01 Декларацій " дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" отриманого доходу по бухгалтерському рахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності", а саме доходів від списання інших основних засобів та запасних частин, у тому числі: 2015 рік на суму 41 240,00 грн., 2016 рік на суму 11 690,00 грн.

В ході розгляду даної справи, представником позивача було надано пояснення, викладене у листі від 19.07.2018р., згідно якому позивач визнає правомірними висновки податкового органу в частині -

- завищення ТОВ ВКП "ССМУ-10" рядку 02 Декларацій " Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності " за 2015 рік на загальну суму 1 021 800 грн.;

- заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку за 2015 рік та 2016 рік на загальну суму 52 930,00 грн.

При цьому, позивач стверджує, що визнання вказаних порушень не впливає на визначення позитивних показників звітності декларації з податку на прибуток ТОВ ВКП "ССМУ-10" за перевіряє мий період у зв'язку з від'ємним значенням об'єкта оподаткування за 2015 рік, 2016 рік, що підтверджується відповідним розрахунком. При цьому, вказане підтверджується також розрахунком відповідача від 16.07.2018 р. щодо донарахованих сум за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, яким зокрема, визнано, що вказані порушення призвели до зменшення збитків за 2015 рік на суму 41 240,00 грн. та за 2016 рік на суму 11 690,00 грн.

Щодо висновку податкового органу про заниження ТОВ ВКП "ССМУ-10" доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку по операціям з безоплатного отримання будівельних робіт (улаштування покрівель житлових будинків) від ФОП ОСОБА_6 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 4 792 383 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається з розрахунку відповідача від 16.07.2018 р., то вказаний висновок вплинув на зменшення збитків за 2015 рік в сумі 791 946 грн. (залишок збитків за 2015 рік склав 188 614 грн. (( 956 800 + 65 000 - 41240 - 791946), перенесений перевіркою на 2016 рік) та заниження податку на прибуток за 2017 рік в сумі 720 078 грн. ( 4 000 437 грн.*18%)

Як вбачається з акту перевірки ( стор. 11-33), то перевіркою правомірності відображення в податковій звітності господарських відносин ТОВ ВКП "ССМУ-10" з контрагентом - постачальником ФОП ОСОБА_6 встановлено документування в бухгалтерському обліку вказаних взаємовідносини щодо придбання будівельних послуг (улаштування покрівлі чотирьохповерхових житлових будинків) за липень, вересень 2015 року, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року на загальну суму 4 792 382,82 грн., крім того ПДВ 800 428,78 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік на загальну суму 791 946,00 грн. без ПДВ, 2016 рік на загальну суму 1 046 000,00 грн., крім того ПДВ 209 200,00 грн., 2017 р. на загальну суму 2 954 436,82 грн., крім того ПДВ 590 887,36 грн., про що свідчать описані в акті перевірки наступні документи, зокрема, державний ревізор інспектор вказує,

1) протягом 215 ТОВ-2017 років між ВКП "ССМУ-10" та ФОП ОСОБА_6 було укладено договори, а саме:

- договір від 23.03.2015 № б/н між ТОВ ВКП "ССМУ-10", як Генпідрядник, та ФОП ОСОБА_6, як Субпідрядник, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов'язується відповідно до умов даного договору з власних та матеріалів замовника на свій страх та розсуд виконати улаштування покрівлі та водозбірної системи на " Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Молодіжній, 1 в м. Херсон (друга та третя черги будівництва)"

- договір від 08.07.2016 № 08/07-16 між ТОВ ВКП "ССМУ-10", як Генпідрядник, та ФОП ОСОБА_6, як Підрядник, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до умов даного договору з власних та матеріалів Генпідрядника на свій страх та розсуд виконати будівництво покрівлі та водозбірної системи на 4-х поверховому будинку, розташованого за адресою: на розі вул. Горького та Гоголя в м. Херсон (надалі за текстом Об'єкт) .

- договір від 10.04.2017 №10/04-2017 між ТОВ ВКП "ССМУ-10", як Генпідрядник, та ФОП ОСОБА_6, як Підрядник, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до умов даного договору з власних та матеріалів Генпідрядника на свій страх та розсуд виконати роботи з улаштування покрівлі при будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та амбулаторією сімейного лікаря (секція № 3) за адресою вул. Вишнева (Блюхера).

- договір від 14.06.2017 №14/06-2017 між ТОВ ВКП "ССМУ-10", як Генпідрядник, та ФОП ОСОБА_6, як Підрядник, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до умов даного договору з власних та матеріалів Генпідрядника на свій страх та розсуд виконати роботи з улаштування покрівлі при будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та амбулаторією сімейного лікаря (секція № 2) за адресою вул. Вишнева (Блюхера).

- договір від 29.08.2017 №29/08-2017 між ТОВ ВКП "ССМУ-10", як Генпідрядник, та ФОП ОСОБА_6, як Підрядник, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується відповідно до умов даного договору з власних та матеріалів Генпідрядника на свій страх та розсуд виконати роботи з улаштування покрівлі при будівництві багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та амбулаторією сімейного лікаря (секція № 1 ) за адресою вул. Вишнева (Блюхера).

2) документування придбаних будівельних послуг (улаштування покрівлі чотирьохповерхових житлових будинків) від ФОП ОСОБА_6 здійснено на підставі реєстру актів приймання виконаних будівельних робіт отриманих від контрагента постачальника ФОП ОСОБА_6 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 наведено в додатку №5 до акта перевірки.

3) розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі.

4) в бухгалтерському обліку операції з документування будівельних робіт (улаштування покрівлі чотирьохповерхових житлових будинків) отриманих від ФОП ОСОБА_6 відображено ТОВ ВКП "ССМУ-10" наступним чином:

- згідно картки рахунку 631 задокументовано у бухгалтерському обліку придбання будівельних робіт по актам приймання виконаних робіт по Дт рахунка 15 " Капітальні інвестиції " на загальну суму 2 215 342,68 грн., у тому числі: 2016 рік на загальну суму 1 046 000,01 грн., 2017 рік на загальну суму 1 169 642,67 грн.

- згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 15 " Капітальні інвестиції " встановлено, що придбання будівельних робіт від ФОП ОСОБА_6, яке задокументовано по рахунках 151 " Капітальне будівництво ", 152 " Придбання (виготовлення) основних засобів " у 2016 році та 2017 році на загальну суму 2 215 342,68 грн., віднесено на рахунок 281 " Товари на складі ", бухгалтерський запис Дт28 " Товари " Кт15 " Капітальні інвестиції ".

- в подальшому при реалізації ТОВ ВКП " ССМУ-10 " квартир та офісних приміщень покупцям будівельні роботи по улаштуванню покрівлі житлових будинків списано на собівартість реалізованих товарів у 2017 року на загальну суму 2 215 342,68 грн., бухгалтерський запис Дт 902 " Собівартість реалізованих товарів " Кт281 " Товари на складі ".

4) загальна сума ПДВ 800 428,78 грн. згідно виписаних ФОП ОСОБА_6 податкових накладних у липні, серпні, вересні жовтні, листопаді, грудні 2016 року та січні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2017 року у відповідних періодах включена ТОВ ВКП " ССМУ-10 " до податкового кредиту згідно податкових декларації з ПДВ додатку 5. При цьому, податкові накладні зареєстровано в ЄРПН, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень, листопад та грудень 2016 року і січень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року.

5) перевіркою первинних документів, а саме: актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів встановлено, що для виконання будівельних робіт ФОП ОСОБА_6 необхідно було залучити кількість робітників згідно наведеної на стор. 29 акту перевірки таблиці, а саме,

по договору від 23.03.2015 б/н об'єкт будівництва - Багатоповерховий житловий будинок з вбудованими офісними приміщеннями по вул. Молодіжній, 1 в м. Херсоні, улаштування покрівлі при будівництві, кількість людино - годин по акту виконаних будівельних робіт (відомість ресурсів) складає 5 564,27, проте, кількість залучених згідно актів робітників - 4 ;

по договору від 08.07.2016 № 08/07-16 об'єкт будівництва - Чотирьохповерховий житловий будинок з вбудованими торгово - офісними приміщеннями на розі вулиць Горького і Гоголя в м. Херсоні, улаштування покрівлі при будівництві, кількість людино - годин по акту виконаних будівельних робіт (відомість ресурсів) складає 8081,22, проте, кількість залучених згідно актів робітників - 8;

по договору від 08.07.2016 №08/07-16 об'єкт будівництва - Чотирьохповерховий житловий будинок з вбудованими торгово - офісними приміщеннями на розі вулиць Горького і Гоголя в м. Херсоні, улаштування покрівлі при будівництві, кількість людино - годин по акту виконаних будівельних робіт (відомість ресурсів) складає 7984,16, проте, кількість залучених згідно актів робітників - 18;

по договорах від 10.04.2017 №10/04-17, від 14.06.2017 №14/06-2017, від 01.09.2017 №01/09-2017 об'єкт будівництва - Багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями магазину і амбулаторією сімейного лікаря по вул. Вишневій (Блюхера) в м. Херсоні, улаштування покрівлі при будівництві, кількість людино - годин по акту виконаних будівельних робіт (відомість ресурсів) складає 13053,54, проте, кількість залучених згідно актів робітників - 6;

При цьому, податковий орган констатує, що згідно наданих до контролюючого органу ФОП ОСОБА_6 податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, кількість працівників складала: за 2015 рік звітність за формою 1-ДФ не подавалася; за 3 та 4 квартали 2016 року - 3 особи; за 1 квартал 2017 року - 4 особи; за 2, 3, 4 квартали 2017 року - 2 особи. Крім того, ФОП ОСОБА_6, отримував доходи за ознакою 157, як приватний підприємець, на підприємствах за переліком, наведеним на стор. 29-30 акту перевірки;

6) Згідно пунктів 3.1, 4.6 вищеописаних договорів, ФОП ОСОБА_6 як субпідрядник, зобов'язується виконати роботи обумовлені у п.1.1. даного договору власним інвентарем, технічними засобами та власними силами. У випадку необхідності, за умови погодженням із генпідрядником (ТОВ "ССМУ-10"), підрядник може залучати Субпідрядників.

Однак, відповідно до актів виконаних будівельних робіт ФОП ОСОБА_6 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, до виконання робіт по улаштуванню покрівлі субпідрядні організації не залучалися.

7) ФОП ОСОБА_6 є платником єдиного податку третьої групи, вид діяльності за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 за кодом КВЕД є 43.29 - інші будівельно-монтажні роботи; 43.91 - покрівельні роботи; 43.99 - інші спеціалізовані будівельні роботи, не віднесені до інших угруповань.

Проте, ФОП ОСОБА_6, в період виконання будівельних робіт для ТОВ ВКП "ССМУ-10", а саме з 01.01.2015 по 31.12.2017, не мав дозвільних документів для виконання будівельних послуг з улаштування покрівлі при будівництві багатоквартирних житлових будинків, що підтверджується листом ГУ Держпраці у Херсонській області, яким повідомлено ГУ ДФС у Херсонській області про те, що дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки ФОП ОСОБА_6 не видавались. Однак, ТОВ ВКП "ССМУ-10" отримувало дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: від 17.07.2013 №228.13.65 та № 227.13.65, видані територіальним управлінням Дергірпромнагляду у Херсонській області (правонаступником якого є Головне управління Держпраці у Херсонській області).

Отже, за висновком податкового органу відсутність у ФОП ОСОБА_6 достатньої кількості робітників для виконання будівельних робіт згідно укладених договорів з ТОВ ВКП "ССМУ-10" та відсутність дозвільних документів для виконання будівельних послуг з улаштування покрівлі при будівництві багатоквартирних житлових будинків свідчить про нереальне одержання (купівлі) ТОВ ВКП "ССМУ-10" будівельних робіт по улаштуванню покрівлі від контрагента-постачальника ФОП ОСОБА_6, що свідчить про порушення ТОВ ВКП "ССМУ-10" ч. 5 ст. 9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 893/4186, внаслідок неправомірного перенесення інформація з складених первинних документів до облікових регістрів, що призвело до заниження доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку по операціям з безоплатного отримання будівельних робіт (улаштування покрівель житлових будинків) від ФОП ОСОБА_6 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 4 792 383 грн., у тому числі, 2015 рік в сумі 791 946 грн., 2017 рік в сумі 4 000 437 грн.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача в межах даних спірних питань, суд враховує наступне.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суд повинен враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України ( у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідно до приписів пунктів 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами ПК України.

З 01.01.2015 року ПК України передбачено визначення фінансового результату до оподаткування у бік збільшення або зменшення відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (П(С)БУ16), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р . № 318.

Згідно з п. 7 П(С)БУ 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.11 П(С)БУ 16 до складу витрат відноситься собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), яка складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Згідно з п.12 П(С)БУ 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у фінансовій звітності, складеній у відповідності до П(С)БО, відображається у Звіті про фінансові результати (форма №2) по коду рядка 2050.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення Звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що формування витрат обумовлено фактичним придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності, а обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як судом встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що господарські правовідносини між позивачем та контрагентом ФОП ОСОБА_6 відбувались у межах укладених договорів виконання будівельних робіт (улаштування покрівель житлових будинків)

При цьому, суд відзначає, що згідно статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Відповідно до ст. 638 цього Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, очевидно, що сторонами було погоджено всі істотні умови для даного виду договорів.

Відповідно до розділу VII Методичних рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених Наказом Мінрегіонбуду від 31.12.2010 № 573, регістром обліку виконаних будівельно-монтажних робіт у натуральному та вартісному вимірі є журнал обліку виконаних робіт форма № КБ-6 (далі - журнал обліку). Дані журналу обліку є підставою для складання Акту приймання виконаних будівельних робіт форма № КБ-2в і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма № КБ-3, які використовуються для розрахунків із замовником за виконані будівельні роботи та складання звітності у будівництві. Відображення в бухгалтерському обліку суми визнаних доходу і витрат за договором підряду або витрат на будівельно-монтажні роботи здійснюється відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку.

Враховуючи, що за своєю змістовністю будівельні роботи належать до безтоварних операцій, тому документами, що підтверджують фактичне отримання таких робіт є журнал обліку виконаних робіт форма № КБ-6, на підставі яких складаються акт приймання виконаних будівельних робіт форма № КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма № КБ-3, як підстави для розрахунків за виконані будівельні роботи та складання звітності у будівництві, інші документи, що підтверджують фактичне виконання робіт, які повинні мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається зі змісту акту перевірки, то позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента ФОП ОСОБА_6 будівельних робіт (улаштування покрівель житлових будинків) було надано до копії первинних документів, зокрема, акти приймання виконаних будівельних робіт форма № КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форма № КБ-3, податкові накладні, платіжні доручення, касові документи тощо.

Третьою особою - ФОП ОСОБА_6 до матеріалів справи були надані журнали обліку виконаних робіт форма № КБ-6 у розрізі кожного об'єкту будівництва відповідно до укладених договорів.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст. 72 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Суд також вважає необґрунтованим висновок відповідача щодо заниження ТОВ ВКП "ССМУ-10" доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначених за правилами бухгалтерського обліку по операціям з безоплатного отримання будівельних робіт (улаштування покрівель житлових будинків) від ФОП ОСОБА_6, з огляду на наступне.

Операції з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) для цілей оподаткування вважаються їх продажем, зокрема підпунктом 14.1.203 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Це означає, що платник податку, який безоплатно передає товари (роботи, послуги), зобов'язаний у звітному періоді такої передачі визнати дохід. Дохід визнається у розмірі, визначеному на рівні не нижче звичайної ціни, за датою передачі права власності на передані матеріальні цінності. Тобто якщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари (роботи, послуги) незалежно від статусу отримувача, дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) визначається за звичайною ціною. При цьому платник має право включити до витрат собівартість таких товарів (робіт, послуг).

Висновок відповідача щодо оприбуткування ТОВ ВКП "ССМУ-10" будівельних робіт (улаштування покрівель житлових будинків), отриманих по операціям "невідомого походження", або "… формування ТОВ ВКП "ССМУ-10" активу за рахунок надходження активів - товару з джерела невідомого походження" прямо суперечить приписам пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, де зазначено: "… безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею; …", оскільки за актом перевірки ТОВ ВКП "ССМУ-10" не встановлено жодної з перелічених операцій.

Щодо доводу відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_6 необхідної кількості працівників для виконання спірного об'єму будівельних послуг, то суд вказує про наступне.

Слід зазначити, що в акті перевірки не наводиться жодних доказів щодо відсутності трудових ресурсів у контрагента, лише посилання на надану податкову звітність. Такий підхід податкового органу є формальним та упередженим, оскільки, діюче законодавство України, не позбавляє та не виключає можливість залучення робочої сили (трудових ресурсів) за трудовими договорами або за цивільно-правовими договорами без приймання їх в штат підприємства.

Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством не пред'являються вимоги до суб'єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, для здійснення господарської діяльності, отже на його правосуб'єктність та статус платника податків це жодним чином не впливає. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину.

Також, контролюючим органом всупереч вимог ст. 73 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів позивача трудові ресурси та матеріально технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів на виконання будівельних робіт, укладених позивачем з ФОП ОСОБА_6 як не було надано і доказів про наявність встановлених фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

При цьому, посилання відповідача, на результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо вказаного контрагента позивача ( податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) наданого до контролюючого органу ФОП ОСОБА_6, а також отримання ним доходу за ознакою 157, як приватний підприємець від певного переліку підприємств), суд розцінює безпідставними, а результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагента позивача ФОП ОСОБА_6, є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об'єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об'єктом документальної перевірки.

Щодо іншого доводу відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_6 дозвільних документів на виконання будівельних робіт підвищеної безпеки з посиланням на постанову КМУ № 1107 від 26.10.2011 р., то суд відхиляє його з огляду на те, що відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2011р. № 1107 "Про порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки" в додатку 2 зазначено перелік робіт підвищеної небезпеки, серед яких відсутні роботи на висоті підвищеної небезпеки. Крім того, вказана позиція відповідача спростовується листом-відповіддю ГУ Держпраці в Херсонській області № 01-08/2179 від 17.04.2018 р., з якого вбачається, що отримувати дозвіл на виконання робіт на висоті із залученням субпідрядних організацій не потрібно.

При цьому, на підтвердження реальних наслідків виконання ФОП ОСОБА_6 спірних будівельних робіт з улаштування покрівлі, суд приймає до уваги наявні в матеріалах справи договори на здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва житлових будинків, у т.ч. щодо будівельних робіт ( покрівля), а також документи щодо прийняття їх експлуатацію, зокрема -

- договір про надання послуг на здійснення технічного нагляду за виконанням робіт по об'єкту: "Будівництво чотириповерхового житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями на розі вулиць Горького та Гоголя, у м. Херсоні", укладений між ТОВ ВКП "ССМУ-10" та ФОП ОСОБА_9 № 11/23-11 від 23.11.2015 року;

- договір про надання послуг на здійснення технічного нагляду за виконанням робіт по об'єкту: "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та амбулаторією сімейного лікаря за адресою вул. Вишнева (Блюхера), б/н в м. Херсоні", укладений між ТОВ "СК-ТОПАЗ" та ОСОБА_9, № 09/08-16 від 09.08.2016 р.;

- договір про надання послуг з виконання науково-технічних робіт щодо розробки коректування проектної документації для об'єкту: "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та амбулаторією сімейного лікаря за адресою вул. Вишнева (Блюхера), б/н в м. Херсоні. - 2 черга будівництва корректування: двопід'їздний житловий будинок і 17 гаражів окремостоячих", укладений між приватною науково-проектною фірмою "Херсонпроект" та ТОВ "СК-ТОПАЗ" від 22.06.2017 р.

- акти на закриття прихованих робіт за додатком "К" ДБН А.3.1-5:2009 за період з серпня 2014 р. по вересень 2016 р., складених за участю представника будівельно-монтажної організації виконробу ОСОБА_6, представника технічного нагляду замовника, представника проектної організації щодо виконання робіт з гідроізоляції деревини, кріплення муерлатів і лежнів, гідроізоляції муерлатів і лежнів, пропитки обрізаних кінців, а також зачищених від кори деревини, виготовлення та монтаж димо-вентканалів, монтажу закладних деталей під опорні стійки Ст-1, Ст-2, Ст-3 на відм. +13,200 в осях 1-6/А-Г, фарбування металевих конструкцій, прийняття площ спирання стійки Ст-1, Ст-2, Ст-3, включаючи геодезичну перевірку відповідності її фактичного положення проектному, монтажу стійки Ст-2 на відм. 13,200 в осях 1-6/А-Г з обв'язкою прогонами з двотавру №12, монтажу стійки Ст-3 на відм. 13,200 в осях 1-6/А-Г, вибіркового контролю швів зварних з'єднань на стійці Ст1, монтажу стійки Ст-1 на відм. 13,200 в осях 1-6/А-Г, монтажу несучих підстропильних елементів покрівлі на відм. +17,050 в осях 2-5/Б-В, вибіркового контролю швів зварних з'єднань на Балці Б-1, монтажу металевих конструкцій стропильної частини, монтажу металевих деталей віконного своду на відм. +14,860 в осях 1-6/А-Г, монтажу металевих конструкцій Д-1, Д-2, Д-3, Д-4, Д-5, Д-6, улаштування гідроізоляційного шару з руберойду РКК, улаштування паробар'єрного шару покрівлі, улаштування утеплення покрівлі мінераловатним утеплювачем шаром завтовшки 250 мм, улаштування гідробар'єрного шару покрівлі, виконаних по об'єктам "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісами і автостоянкою на орендованій земельній ділянці по вул. Молодіжна, 1 в м. Херсоні (третя черга будівництва)", "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісами і автостоянкою на орендованій земельній ділянці по вул. Молодіжна, 1 в м. Херсоні (друга черга будівництва)", "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісами і автостоянкою на орендованій земельній ділянці по вул. Молодіжна, 1 в м. Херсоні (перша черга будівництва)", "Будівництво чотириповерхового житлового будинку з вбудованими торгово-офісними приміщеннями на розі вулиць Горького та Гоголя в м. Херсоні";

- акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за додатком "Г" ДБН А.3.1-5:2016 № 1-4 за період з квітня по жовтень 2017 р., складених за участю представника будівельної організації виконробу ОСОБА_6, представника технічного нагляду замовника, представника проектної організації щодо виконання робіт з покрівлі по об'єкту "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим магазином та амбулаторією сімейного лікаря за адресою вул. Вишнева (Блюхера), б/н в м. Херсоні".

Отже, вказане свідчить про те, що даний висновок у акті перевірки зроблений виключно з припущень перевіряючих, без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку спірного контрагента, що є порушенням норм ПК України та Порядку № 727.

Зокрема, в акті перевірки податковим органом не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Отже, відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Як зазначалося вище, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем до перевірки та долучені до матеріалів справи, а тому правомірність формування витрат позивача у цій частині підтверджена належними та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок відповідача про відсутність підстав для формування даних податкового обліку ТОВ ВКП "ССМУ-10" за результатом здійснення господарських операцій з контрагентом ФОП ОСОБА_6 спростовані доказами, отриманими в ході судового розгляду справи, а тому є необґрунтованим.

Щодо висновку податкового органу про неправомірне включення за даними бухгалтерського обліку підприємства по рядку 2050 " Собівартість реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг)" собівартість виробничих запасів (Дт902 Кт281) та по рядку 2180 " Інші операційні витрати " ( Дт94 Кт 6432 ) умовно нарахованого податку на додану вартість, то суд вказує про наступне.

Як вбачається з акту перевірки ( стор. 36-39 ), заниження рядку 02 Декларацій " Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності " за 2016 рік та 2017 рік на загальну суму 3 209 887 грн., в тому числі: 2016 рік на суму 1 230 222 грн., 2017 рік на суму 1 979 665 грн. є наслідком неправомірного включення ТОВ ВКП "ССМУ-10" за даними бухгалтерського обліку по рядку 2050 " Собівартість реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг)" собівартість виробничих запасів (Дт902 Кт281) та по рядку 2180 " Інші операційні витрати " (Дт94 Кт 6432) умовно нарахованого податку на додану вартість, що вплинуло на зменшення збитків за 2016 рік на суму 188 614 грн. та заниження податку на прибуток: за 2016 рік на суму 189 586 грн. ((1230222+11690 - 188614)*18%), за 2017 рік на суму 356 340 грн. (1 979 665 *18%).

Як встановлено судом та підтверджується описовою частиною акту перевірки, за позицією податкового органу даний висновок вмотивований невірним трактуванням ТОВ ВКП "ССМУ-10" приписів пп. 197.1.14 ПК України, яким звільняються від обкладення ПДВ операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), окрім їх першого постачання, оскільки за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 підприємство здійснювало будівництво житлових будинків з подальшим постачанням житла фізичним особам, а тому, використавши вказану пільгу, нарахована підприємством сума умовного податку на додану вартість була неправомірно віднесена за даними бухгалтерського обліку підприємства по рядку 2050 " Собівартість реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг)" собівартість виробничих запасів (Дт902 Кт281) та по рядку 2180 " Інші операційні витрати " (Дт94 Кт 6432). При цьому, внаслідок подання у лютому 2018 року ТОВ ВКП "ССМУ-10" уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість за січень - грудень 2016 року та січень - грудень 2017 року на зменшення податкових зобов'язань на суму умовно нарахованого податку на додану вартість по рядку 4.1 відповідно до пункту 198.5 ст. 198 ПК України, за позицією податкового органу, підприємству необхідно було здійснити коригування інших операційних витрат та собівартості реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг) за 2016 рік та 2017 рік на суму проведеного коригування податку на додану вартість у розмірі 3 209 887 грн., у тому числі:2016 рік на суму 1 230 222 грн., 2017 рік на суму 1 979 665 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним позиціям відповідача, суд вказує на наступне.

Відповідно до пп. 2 п. 4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків тощо.

Натомість суд відмічає, що висновок відповідача про " необхідність " ТОВ ВКП "ССМУ-10" здійснити коригування інших операційних витрат та собівартості реалізованої продукції не містить нормативного обґрунтування такої позиції податкового органу.

При цьому, суд вказує, що п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Отже, формування витрат для визначення фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Натомість, Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності визначено міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 8 (МСБО 8) "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки".

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутність нормативного обґрунтування будь-якого висновку податкового органу, покладеного в основу оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є порушенням вищевказаного Порядку № 727 і позбавляє суд можливості надати такому висновку правову оцінку.

При цьому, за позицією позивача, при здійсненні пільгового постачання підприємство повинно було нараховувати умовні зобов'язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПК України, а відповідно до п.1.4 Інструкції по бухгалтерському обліку ПДВ, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 141 від 01.07.97 р., таке нарахування робиться у разі витрат підприємства, а тому заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток у даному випадку не відбулось.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо доказування правомірності, у даному випадку, висновку про необхідність позивачу здійснити коригування інших операційних витрат та собівартості реалізованої продукції ( товарів, робіт, послуг) за 2016 рік та 2017 рік на суму проведеного коригування податку на додану вартість у розмірі 3 209 887 грн., внаслідок подання підприємством у лютому 2018 р. уточнюючих розрахунків з ПДВ за січень - грудень 2016 року та січень - грудень 2017 року на зменшення податкових зобов'язань на суму умовно нарахованого ПДВ, а тому у суду відсутні законні підстави вважати обґрунтованим твердження відповідача про зменшення збитків за 2016 рік на суму 188 614 грн. та заниження податку на прибуток: за 2016 рік на суму 189 586 грн. за даними декларації з податку на прибуток за 2016 рік.

З урахуванням зроблених судом висновків щодо кожного порушення, описаного відповідачем в акті перевірки в частині результатів перевірки повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток протягом 2015-2017 років, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 року за № 0001351422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на суму основного платежу 1 266 005,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 316 501,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкових повідомлень - рішень від 20.04.2018 року за № 0001361422, № 0001371422 якими зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2017 року на суму 304 877,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за основним платежем в сумі 841 469,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 210 367,25 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається з розрахунку відповідача від 16.07.2018 р., то на визначення спірних сум за даними оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями вплинули висновки відповідача щодо

1) завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 560 266,00 грн. (4 207 175 - ( 3 561 639,00 + 85270), яке включає в собі

- заниження податкових зобов'язань з ПДВ при продажу квартир на суму 3 561 639,00 грн.;

- завищення податкових зобов'язань з ПДВ при продажу квартир на суму 4 207 175 грн.;

- заниження податкових зобов'язань з ПДВ, на неправильно зменшену частку сплаченого (нарахованого) податку під час придбання послуг по звільненим від оподаткування операціям, на загальну суму 85 270 грн.

2) заниження податкового кредиту на суму 800 429,00 грн. внаслідок не підтвердження взаємовідносин з контрагентом ФОП ОСОБА_6

3) заниження податкового кредиту на суму 906 183 грн. внаслідок надання підприємством уточнюючих декларацій з ПДВ за період січень - грудень 2016 року та січень - грудень 2017 року та уточнення податкових зобов'язань без виведення результату з ПДВ, а саме рядків 18, 19, 20, 21 Декларації за кожний окремий звітний період протягом 2016 - 2017 років;.

Надаючи правову оцінку вищевказаним висновкам відповідача щодо кожного порушення окремо, суд вказує про наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та отриманих пояснень учасників справи в ході розгляду справи, ТОВ ВКП "ССМУ-10" протягом перевіреного періоду з 01.01.2015 по 31.12.2017 здійснювало будівництво багатоквартирних житлових будинків.

Після завершення будівництва ТОВ ВКП " ССМУ-10", будучи замовником та генеральним підрядником в одній особі, отримало Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності, зокрема,

- декларація від 12.04.2016 № ХС143161030926 "Будівництво чотириповерхового житлового будинку на орендованій земельній ділянці по вул. Комкова в районі будинку №89 в м. Херсон і", код об'єкта 1122.1 ІІІ категорія складності, кількість квартир 32, загальна площа квартир 1438,1 кв.м.,

- декларація від 23.11.2016 № ХС143163271861 "Будівництво чотириповерхового житлового будинку з вбудованими торгово - офісними приміщеннями на розі вулиць Горького та Гоголя у м. Херсоні", код об'єкта 1122.1 ІІІ категорія складності, кількість квартир 28, загальна площа квартир 1617,5 кв.м.,

- декларація від 25.04.2017 № ХС142171151758 "Реконструкція нежитлових приміщень під житлові квартири на мансардному поверсі житлового будинку з торгово - офісними приміщеннями за адресою вул. Театральна, 6/8 у м. Херсоні", код об'єкта 1122.1 ІІІ категорія складності, кількість квартир 7, загальна площа квартир 358,2 кв.м.

Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ ВКП "ССМУ-10" зареєструвало право власності на квартири вказаних об'єктів житлової нерухомості, підставою виникнення такого право зазначено вищевказані декларації про готовність об'єкта до експлуатації ТОВ ВКП "ССМУ-10", що підтверджується наявними у справі документами.

В подальшому ТОВ ВКП "ССМУ-10" здійснило продаж квартир фізичним особам за нотаріально посвідченими договорами купівлі - продажу квартир, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наявними у справі документами.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання житла визначений пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 розділу V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VІ, яким, зокрема передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання. У цьому підпункті перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Отже, операції з постачання послуг із спорудження житла (об'єктів житлового фонду) для будівельної організації ( у даному випадку генпідрядника та замовника в одній особі ) є першою поставкою житла відповідно до пп.197.1.14 п. 197.1 ст.197 Податкового Кодексу України. Такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків, що підтверджується листом ДФС України від 20.03.2018 року № 11276/99-99-15-03-02-15 щодо особливостей оподаткування операцій з постачання об'єктів нерухомості, отриманим позивачем на його запит.

При цьому, відповідно до пункту 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Статтею 199 ПК України визначено пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, і в такому разі платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Як вбачається зі стор. 50 акту перевірки та не заперечувалось представниками позивача, що відповідно до пп.197.1.14 п. 197.1 ст.197 ПК України ТОВ ВКП "ССМУ -10" у наданих до податкового органу основних Деклараціях з податку на додану вартість за липень 2016 р. вересень - грудень 2016 р., січень - вересень 2017 р. було задекларовано

по рядку 5 Д6 операції, що не є об'єктом оподаткування на загальну суму 25 243 050 грн., у тому числі: 2016 рік на суму 10 204 800 грн., 2017 рік на суму 15 038 244 грн;

по рядку 4.1 Д5, Д7 податкові зобов'язання з ПДВ (умовно нарахований податок) на загальну суму 3 209 887 грн.

Відповідно до вимог пп.198.5 ст.198 ПК України ТОВ ВКП " ССМУ -10 " було складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які були використані в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України, на суму умовно нарахованого ПДВ 3 209 887 грн., у тому числі: всього 2016 рік на загальну суму ПДВ 1 230 222 грн., всього 2017 рік на загальну суму ПДВ 1 979 665 грн.

Крім того, згідно вимог п.199.1 ст. 199 ПК України підприємством було нараховано податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, складено і зареєстровано зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання на загальну суму 85 270 грн., у тому числі: за 2016 рік на суму ПДВ 53 458 грн., за 2017 рік на суму ПДВ 31 812 грн.

Отже, за даними основних декларацій з податку на додану вартість за липень 2016 р. вересень - грудень 2016 р., січень - вересень 2017 р. позивачем було задекларовано операції з постачання послуг із спорудження житла з дотриманням вимог порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання житла визначений пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 розділу V ПК України.

Проте, 27.02.2018 року ТОВ ВКП "ССМУ -10" було подано до контролюючого органу уточнюючи розрахунки до раніше поданих декларацій з ПДВ за січень - квітень та червень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, якими було задекларовано:

- зменшення податкових зобов'язань на суму умовно нарахованого податку на додану вартість по рядку 4.1 Декларацій з ПДВ " Нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 ст.198 та пункту 199.1 ст.199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за основною ставкою " на суму ПДВ 3 295 157 грн., у тому числі:

а) умовно нарахований ПДВ згідно вимог п.199.1 ст. 199 за 2016 рік та 2017 рік на суму 85 270 грн.;

б) умовно нарахований ПДВ згідно вимог п.198.5 ст.198 за 2016 рік та 2017 рік на суму 3 209 887 грн.,

- зменшено суму операцій по рядку 5 Д6 Декларацій з ПДВ " Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу У Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу У Кодексу за межами митної території України, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу У Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди))" по операціям, які звільнені від оподаткування ПДВ відповідно до пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 розділу У Податкового Кодексу України, а саме постачання житла, на загальну суму 25 243 050 грн., у тому числі: 2016 рік на загальну суму 10 204 800 грн., 2017 рік на загальну суму 15 038 244 грн.

- збільшено суму податкових зобов'язань по рядку 1.1 та нараховано податкові зобов'язання по постачанню житла покупцям - фізичним особам, на загальну суму 21 035 875грн., крім того ПДВ 4 207 175 грн., у тому числі: 2016 рік на загальну суму 8 504 000 грн., крім того ПДВ; 2017 рік на загальну суму 12 531 875 грн., крім того ПДВ 2 506 375 грн.

Як встановлено судом з пояснень представників позивача, то підставою для подання ТОВ ВКП "ССМУ -10" вказаних уточнюючих податкових розрахунків є ухвала слідчого судді Херсонського міського суду Радченко Г.А. від 07.02.2018 р., про тимчасовий доступ до речей і документів, зі змісту якої вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018230000000009 від 30.01.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України. Так слідством встановлено, що службові особи ТОВ ВКП "ССМУ-10" (код ЄДРПОУ 1273266) м. Херсон, Миколаївське шосе, 3-й км. в порушення пп.197.1.14 п. 197.1 ст.197 Податкового кодексу України неправомірно відобразили суми по операціям, які звільнені від оподаткування, чим занизили податок на додану вартість в період березень - жовтень 2017 року на суму 1 399 488,80 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, а саме: ТОВ ВКП "ССМУ-10" в р.5 податкових декларацій з ПДВ за січень-вересень 2017 року відображено суми по операціям, які звільнені від оподаткування ПДВ в розмірі 15 189 250 ґрн., та в додатку 6 вказано посилання на користування пільгами з ПДВ згідно з п. 197.1.14 (на підставі якого звільняються від оподаткування операції з постачання житла, крім їх першого постачання) та п. 197.1.21 (звільняється від оподаткування постачання земельних ділянок, крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості) ПКУ від 02.12.2010 р. № 2755-УІ ( зі змінами та доповненнями ).

Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, отримавши зазначену ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду, ТОВ ВКП "ССМУ-10" було направлено лист ДФС України № 37 від 16.02.2018 р. щодо надання податкової консультації в порядку ст.52 ПК України щодо оподаткування зазначених операцій. Проте, до початку даної планової перевірки позивач від ДФС України податкову консультацію не отримав, що спонукало його подати уточнюючі податкові розрахунки, з урахуванням висновків слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області, зроблених в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018230000000009. При цьому, отримавши 20.03.2018 року від ДФС України податкову консультацію від № 11276/99-99-15-03-02-15 з роз'ясненням того, що операції з постачання послуг із спорудження житла (об'єктів житлового фонду) для будівельної організації ( у даному випадку генпідрядника та замовника в одній особі ) є першою поставкою житла відповідно до пп. 197.1.14 п. 197.1 ст.197 Податкового Кодексу України та підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків, чим було підтверджено правомірність дій ТОВ ВКП "ССМУ-10" щодо декларування операцій з постачання послуг із спорудження житла з дотриманням вимог порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання житла визначений пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 розділу V ПК України, позивач вже не мав права подати уточнюючи розрахунки та відновити пільговий облік продажу житла та дані раніше поданих основних декларацій, оскільки була розпочата планова перевірка. Натомість, за позицією позивача, оскільки підприємством раніше поданими деклараціями з ПДВ було правомірно задекларовано операції з постачання послуг із спорудження житла та пільговий продаж житла, тому з урахуванням отриманих роз'яснень ДФС України підприємством фактично зайво нараховано ПДВ на суму більше, як 912 018,00 грн., що буде підтверджено за наслідками подання підприємством уточнених податкових розрахунків після розгляду даних спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку доводам сторін в межах даних спірних питань, суд вказує про наступне.

Щодо висновку відповідача про завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 560 266,00 грн., яке складається з заниження податкових зобов'язань з ПДВ при продажу квартир на суму 3 561 639,00 грн., завищення податкових зобов'язань з ПДВ, як зайво нараховані за ставкою 20% у розмірі 4 207 175 грн. за операціями з подальшої передачі житла фізичним особам, які є звільненими від оподаткування ПДВ, та заниження податкових зобов'язань з ПДВ внаслідок неправильно зменшеної частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання послуг по звільненим від оподаткування операціям, на загальну суму 85 270 грн.

Як вбачається зі стор. 52-55 акту перевірки, то вказаний висновок відповідача вмотивований тим, на порушення пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України ТОВ ВКП "ССМУ -10" не задекларовано та не нараховано податкові зобов'язання за ставкою 20 відсотків по операціях з постачання послуг із спорудження житла при першому постачанні внаслідок оформлення на ТОВ ВКП "ССМУ -10" права власності на новозбудовані об'єкти житлового фонду, як генпідрядник та замовник в одній особі. При цьому, операції з подальшим продажем квартир фізичним особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно з пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України. З огляду на вказане, відповідачем відповідно до п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено заниження підприємством податкових зобов'язань з ПДВ на суму продажу квартир за ставкою 20 %, на загальну суму ПДВ 3 561 639 грн. та не нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, виходячи з бази оподаткування, згідно вимог п.199.1 ст. 199 Податкового Кодексу України, на суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання послуг по звільненим від оподаткування операціям, на загальну суму 85 270 грн.

При цьому, суд вказує, що висновок відповідача про завищення податкових зобов'язань з ПДВ, як зайво нараховані за ставкою 20% у розмірі 4 207 175 грн. за операціями з подальшої передачі житла фізичним особам, які є звільненими від оподаткування ПДВ, відображено на стор. 44 акту перевірки.

Відповідно до розрахунків сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 по реалізації житла за адресою м. Херсон, вул. Комкова буд. № 87-а та м. Херсон, вул. Театральна, буд. № 6/8, наведених в додатках № 14 15 до акту перевірки, об'єктом нарахування податкових зобов'язань є балансова вартість новозбудованого житла згідно даних бухгалтерського обліку (стор.53 акту).

Об'єкти оподаткування, порядок визначення бази оподаткування, правила формування податкових зобов'язань з ПДВ регулюються статтями 185, 187, 188, 198 і 201 розділу V ПК України.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПК України розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПК України).

При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПК України).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПК України).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. ( п. 188,1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПК України термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищевказані приписи податкового законодавства, базою оподаткування за ціною не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку може бути операції з постачання необоротних активів.

Натомість, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, тобто ціни товарів (робіт, послуг), визначених сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.14.1.71 ПК України).

Отже, застосувавши при розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ собівартість спорудженого житла, як базу оподаткування по вказаним операціям, на думку суду, відповідач порушив вищевказані приписи ПК України, а тому висновок відповідача про заниження податкових зобов'язань за перевірений період на загальну суму 3 561 639,00 грн. є неправомірним.

З огляду на вказане, висновок відповідача про завищення податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 560 266,00 грн., який складається з неправомірно встановленого заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 3 561 639,00 грн., як наслідок є неправомірним.

Щодо висновку відповідача про заниження податкового кредиту на суму 906 183 грн. у зв'язку з надання підприємством уточнюючих декларацій з ПДВ за період січень - грудень 2016 року та січень - грудень 2017 року та уточнення податкових зобов'язань без виведення результату з ПДВ, а саме рядків 18, 19, 20, 21 Декларації за кожний окремий звітний період протягом 2016 - 2017 років, то суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, то описова частина акту перевірки вказаний висновок відповідача не містить.

Натомість, обґрунтованість такого висновку була надана відповідачем в ході розгляду справи, зокрема у розрахунку донарахованих сум грошових зобов'язаних у розрізі податків за оскаржуваними податковим повідомленнями - рішеннями від 16.07.2018 р., згідно якому податковий орган вказує, що в результаті надання ТОВ ВКП "ССМУ - 10" уточнюючих розрахунків у підприємства виникає позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації) за червень 2017 року на суму 125 442 грн. Таким чином, відповідно до п. 6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, ТОВ ВКП "ССМУ - 10" повинно було надати до контролюючого органу уточнюючі розрахунки за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 декларації та самостійно нарахувати занижені податкові зобов'язання за червень 2017 року на суму 125 442,00 грн. та відповідно до п. 7 вищезазначеного Порядку сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

Перевіряючи вказаний довід відповідача на відповідність його вимогам податкового законодавства суд вказує про наступне.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивач скориставшись правом, визначеним ст. 50 ПК України, подав до податкового органу уточнюючи розрахунки.

Порядок виправлення помилок, допущених при складанні податкової звітності, урегульовано ст. 50 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289 (далі - Порядок N 21).

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначено розділом VI Порядку № 21, зокрема, пунктами 5 та 6 якого визначено,

- у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни... Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок;

- у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Отже, Порядком № 21 передбачено подання уточнюючих розрахунків за кожний наступний період (після періоду, в якому виправляється помилка), якщо в таких наступних періодах виникатиме вплив або на рядок 18 (сплата ПДВ), або на рядок 20.2 (відшкодування ПДВ).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами, що позивачем у лютому 2018 р. було подано уточнюючи розрахунки за один звітний період, оскільки виправлення значення рядка 21 декларації, не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2 декларацій майбутніх звітних періодах, а значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку враховувалось у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок, що підтверджується наявною у справі податковою звітністю позивача.

З огляду на вказане, суд вважає неправомірним висновок відповідача щодо обов'язку ТОВ ВКП "ССМУ - 10" надати до контролюючого органу уточнюючі розрахунки за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 декларації та самостійно нарахувати занижені податкові зобов'язання за червень 2017 року на суму 125 442,00 грн. відповідно до пункту 6 Порядку № 21.

При цьому, суд вказує, що даний висновок відповідача зроблено в порушення пп.2. пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 724, згідно якого у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення.

Проте, вказане відповідачем не було зроблено, чим позбавив права позивача бути обізнаним щодо вказаного порушення при ознайомлені з актом перевірки та при формуванні змісту заперечень на нього та відповідно надати свої пояснення та докази на спростування такого висновку.

Щодо висновку відповідача про завищення підприємством суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 800 429 грн. внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних по операціям з контрагентом ФОП ОСОБА_6, з яким встановлено нереальність здійснення господарських операцій, то на стор. 58-59 акту перевірки зазначено, що дане порушення є суміжне з податком на прибуток та обґрунтовується порушенням з боку позивача п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Враховуючи, що при розгляді питань щодо правомірності формування позивачем витрат за спірними господарськими операціями між позивачем та ФОП ОСОБА_6, судом зроблений висновок про підтвердження позивачем належними первинними документами та іншими документами реальність виконання вказаним контрагентом будівельних робіт з улаштування покрівлі при будівництві житлових будинків, а також суміжність порушення п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України при формуванні складу податкового кредиту з порушенням відповідних норм ПК України при формуванні валових витрат за наслідками господарських операцій зі спірним контрагентом ФОП ОСОБА_6, тому суд дійшов до висновку про протиправність висновку відповідача про завищення підприємством суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 800 429 грн.

З урахуванням зроблених судом висновків щодо кожного порушення, описаного відповідачем в акті перевірки за результатами перевірки повноти декларування податку на додану вартість, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення від 20.04.2018 року за № 0001361422, № 0001371422 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 20.04.2018 року № 0000781306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п" за основним платежем в сумі 1 023 465,31 грн. та за штрафними санкціями в сумі 700301,46 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається зі стор. 62-66 акту перевірки, то на визначення спірних сум грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п" в загальній сумі 1 023 465,31 грн. вплинули наступні висновки відповідача щодо порушення ТОВ ВКП "ССМУ-10" вимог ПК України.

Зокрема, на стор. 63 акту перевірки відповідачем, зазначено, що відповідно до даних кореспонденції бухгалтерських рахунків Кт 311 " Поточні рахунки у національній валюті " з Дт 631 " Розрахунки з іншими кредиторами " та Кт 631 " Розрахунки з іншими кредиторами " з Дт 92 " Інші види операційної діяльності ", згідно рахунків оператора мобільного зв'язку ПрАТ " МТС Україна " товариством сплачено за послуги мобільного зв'язку (роумінг), які не відноситься до фінансово-господарської діяльності підприємства, зокрема, рахунок від 31.07.2015 № 1634472468 на суму 2052,37 грн., сума роумінгу 799,95 грн.; рахунок від 31.10.2016 № 1890914902 на суму 3939,70 грн., сума роумінгу 1430,51 грн.; рахунок від 31.12.2016 № 1924240887 на суму 2524,98 грн., сума роумінгу 1047,79 грн.; рахунок від 30.06.2017 № 2024952452 на суму 10862,57 грн., сума роумінгу 7 422,46 грн., що є порушенням вимог пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України в частині не визначення об'єкта оподаткування у не грошовій формі, яка визначається відповідно до норм п.164.5 ст.164 ПК України, та не включення до складу загального місячного оподаткованого доходу платника податків ОСОБА_7, як додаткового блага, внаслідок чого ТОВ ВКП "ССМУ-10" занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 2 279,75 грн. у зв'язку із не визначенням об'єкта оподаткування.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача, суд враховує наступне.

Відповідно до п.п.14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Пунктами 4, 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 " Витрати ", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 передбачено, зокрема,

- терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення, об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат

- до складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп. 22-25 цього Положення (стандарту), зокрема, витрати на послуги зв'язку.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, ТОВ ВКП "ССМУ-10" користується послугами мобільного зв'язку, що надаються оператором ПрАТ "МТС Україна".

З досліджених судом рахунків ПрАТ " МТС Україна " на телекомунікаційні послуги, на які відповідач посилається в акті перевірки, вбачається, що за ТОВ ВКП "ССМУ-10" обліковується особовий рахунок 295378907991, за яким у оператора обліковуються група номерів мобільних телефонів, які належать позивачеві та використовуються його співробітниками.

При цьому, судом встановлено, що щомісячні рахунки - фактури на оплату послуг мобільного зв'язку виставляються оператором позивачеві за реквізитами підприємства із зазначенням контракту 395311963663, його особового рахунку у оператора 295378907991 та групи номерів мобільних телефонів, що належать позивачеві та обліковуються за цим особовим рахунком. При цьому, вартість послуг мобільного зв'язку за відповідний місяць визначається в рахунку - фактурі, як сукупна вартість наданих послуг всій групі номерів мобільних телефонів.

При цьому, відсутність в акті перевірки посилання за яким абонентським номером, серед інших абонентських номерів, зазначених у рахунках ПрАТ " МТС Україна ", користувалась саме ОСОБА_7, унеможливлює встановити суму витрат на послуги мобільного зв'язку, які на думку відповідача, не відносяться до господарської діяльності у зв'язку з фактичним їх отриманням директором ОСОБА_7 в особистих потребах.

Отже, суд вважає помилковим висновок відповідача щодо отримання додаткового блага у розмірі 25344,11 грн. саме директором ОСОБА_7, оскільки дана сума складається із вартості наданих послуг мобільного зв'язку всій групі номерів мобільних телефонів, закріплених за особовим рахунком позивача у оператора за 295378907991.

Крім того, вказане спростовується тим, що з вказаних рахунків ПрАТ " МТС Україна " на телекомунікаційні послуги вбачається, що платником послуг мобільного зв'язку є позивач, що не заперечується також відповідачем.

Водночас, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачено переліку документів, які б підтверджували зв'язок витрат на послуги мобільного зв'язку із господарською діяльністю платника податків.

При цьому, отримані від представника відповідача в судовому засіданні пояснення, що зі слів головного бухгалтера підприємства було відображено в акті здійснення телефонних розмов саме ОСОБА_7 у роумінгу, суд не приймає до уваги, оскільки в основу висновків акта документальної перевірки не може бути покладена усна інформація посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноваженої ним особи) без доказів щодо їх відмови у надані таких письмових пояснень в ході перевірки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі 2 279,75 грн. у зв'язку із отриманням саме ОСОБА_7 додаткового блага у розмірі 12 822,10 грн., у т.ч. ПДВ. є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Крім того, на стор. 66 акту перевірки відповідачем зроблено висновок щодо порушення ТОВ ВКП "ССМУ-10" пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 п. 164.4 ст.164 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неутримання ПДФО на загальну суму 1 021 185,56 грн., у зв'язку із не визначенням об'єкта оподаткування та загального місячного оподатковуваного доходу платника податку ФОП ОСОБА_6 ( розрахунок суми ПДФО наведено в додатку №15 до акта перевірки.)

Вказаний висновок вмотивований обставинами, викладеними на стор. 63 акту перевірки, які своїм змістом полягають у тому, що укладені договори між ТОВ ВКП "ССМУ-10" та ФОП ОСОБА_6 на виконання будівельних робіт з улаштування покрівлі при будівництві житлових будинків не мають не мають реального характеру, а тому нараховані та сплачені ФОП ОСОБА_6 за липень, вересень 2015 року, липень, серпень, вересень, листопад 2016 року та січень, жовтень, грудень 2017 року на загальну суму 5 592 470,18 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік на загальну суму 791 946,00 грн. без ПДВ, 2016 рік на загальну суму 1 046 000,00 грн. крім того ПДВ 209 200 грн., 2017 рік на загальну суму 2 954 436,82 грн., крім того ПДВ 590 887,36 грн., на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, підлягають оподаткуванню, як інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Суд не погоджується з вказаним висновком відповідача, оскільки пунктом 177.8. ст. 177 ПК України передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Проте, відповідачем не надано доказів щодо існування в межах даних спірних правовідносин обставин, які б свідчили, про нарахування та виплату позивачем доходу, за виконані ФОП ОСОБА_6 будівельні роботи за цивільно-правовим договором та встановлено, що за таким договором позивач є роботодавець, а ОСОБА_6 парцівником.

Натомість, наявними у справі документами підтверджується, що між позивачем та ОСОБА_6 були укладені господарські договори, зокрема договір від 23.03.2015 №б/н, Договір від 08.07.2016 №08/07-16 та Договір від 10.04.2017 №10/04-2017, за змістом яких ТОВ ВКП "ССМУ -10" - Генпідрядник та ФОП ОСОБА_6 - Субпідрядник, про що відповідач також зазначив на стор. 63 акту перевірки.

Крім того, при розгляді питань щодо правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту за вказаними господарськими операціями в межах розгляду даної справи, судом зроблений висновок про підтвердження позивачем належними первинними документами та іншими документами фактичного виконання вказаним контрагентом будівельних робіт з улаштування покрівлі при будівництві житлових будинків, про нереальність яких стверджує відповідач при визначенні позивачу грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п" .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 021 185,56 грн. у зв'язку з нереальністю господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_6 є необґрунтованими.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з реєстру порушень та правильності утримання податку на доходи фізичних осіб, наведеного у додатку №15 до акту вбачається, що в порушення порядку визначення вказаного податку при розрахунку спірної суми ПДФО відповідачем включено до об'єкту оподаткування суми ПДВ, що не заперечувалось представниками відповідача.

З урахуванням зроблених судом висновків щодо кожного порушення, описаного відповідачем в акті перевірки за результатами перевірки повноти нарахування, утримання та своєчасність сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 20.04.2018 року № 0000781306 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 20.04.2018 року № 0000801306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" за основним платежем в сумі 84 079,40 грн., за штрафними санкціями 57 974,71 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається зі стор. 72-76 акту перевірки, то на визначення спірних сум грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" вплинули висновки відповідача щодо порушення ТОВ ВКП "ССМУ-10" пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.167.5.1 ст.167, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого, не визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся, всього у сумі 84 079,40 грн., зокрема, перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено, що до загального місячного оподатковуваного доходу платника податків не включено дохід, отриманий платником податку, зокрема,

- додаткове благо (відшкодування мобільного зв'язку - роумінг), в результаті занижено військовий збір в сумі 192,34 грн., у зв'язку із не визначенням об'єкта оподаткування;

- не нараховано та не утримано військового збору всього у сумі 83 887,06 грн., у зв'язку із не визначенням об'єкта оподаткування та загального місячного оподатковуваного доходу платника податку ФОП ОСОБА_6

Відповідно п.п.1.1-1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, серед яких фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування збором є доходи резидента, визначені у п.163.1 ст.163 ПК України, серед яких: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

З огляду на наведені норми, військовий збір є похідним від податку на доходи фізичних осіб.

Враховуючи, що в ході розгляду даної справи не встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб, тому відсутній об'єкт для оподаткування для військового збору, що свідчить про протиправність дій відповідача про збільшення грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" в сумі 84 079,40 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 року № 0000801306 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення відповідача від 20.04.2018 року № 0000791306 про застосування до позивача штрафної санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п".

Як вбачається зі стор. 66 акту перевірки, то перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення Податкового розрахунку, достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей встановлено: у податковому розрахунку (форма 1-ДФ) за 3 квартал 2015 року, 4 квартал 2016 року та 2 квартал 2017 року ТОВ ВКП "ССМУ-10" не вірно відображено загальну суму нарахованого (виплаченого) доходу та не відображено відомості про поворотну фінансову допомогу, яку надавав засновник ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_8) ознака доходу 153, що є порушенням пп."б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, не відображено відомості про нарахований (виплачений) дохід на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача, суд враховує наступне.

Відповідно до п.п. "б" пункту 176.2. ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

При цьому, п. 119.2. ст. 119 ПК України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Отже, підставою для відповідальності платника податку за вказаними нормами ПК України є неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками вказаного податкового розрахунку, при умові, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Як встановлено судом, то за поясненнями представника відповідача невірне відображення ТОВ ВКП "ССМУ-10" загальної суми нарахованого (виплаченого) доходу та не відображення відомості про поворотну фінансову допомогу, яку надавав засновник ОСОБА_8 ознака доходу 153 не призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, а тому суд дійшов до висновку про відсутність законних підстав для застосування до позивача відповідності, передбаченої ст. 119 ПК України.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення відповідача від 20.04.2018 року № 0000791306 про застосування до позивача штрафної санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п" є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів на підтвердження правомірності своїх рішень, а тому позовні вимоги підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, несуть сторони.

В силу ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами, розмір таких витрат визначається на підставі доказів про понесені стороною витрати (договори, рахунки, платіжні документи тощо) та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі (описи, акти виконаних робіт тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем на професійну допомогу, надано договір про надання професійної правничої допомоги № 09/18-а від 02.04.2018, за умовами якого позивач зобов'язується сплатити за надання професійної правничої допомоги гонорар у розмірі 15 000, 00 (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.; платіжне доручення № 4804 від 19.04.2018 р. про сплату коштів у розмірі 15 000, 00 (п'ятнадцяти тисяч грн. 00 коп.) грн. на виконання зазначеного договору.

На підтвердження співмірності цих витрати з фактично виконаною адвокатом роботою надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги по договору про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2018 р. № 09/18-а.

При цьому, в судовому засіданні 19.07.2018 року представником позивача надано заяву про уточнення розміру понесених судових витрат, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.

Проаналізувавши надані заявником документи, з урахуванням заяви про уточнення розміру понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на професійну допомогу, є спів мірним з фактично виконаною адвокатом роботою та становить 2 000,00 (дві тисячі грн. 00 коп.) грн.

Крім того, відповідно до платіжного доручення № 4849 від 26.04.2018 року, позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом сплачено судовий збір в сумі 72 083,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн. та сплачений судовий збір в сумі 72 083,25 грн. підлягає стягненню з ГУ ДФС в Херсонській області, АРК та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд -

вирішив :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство "ССМУ-10" (місце знаходження 73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 3-й км, код ЄДРПОУ 01273266) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (місце проживання АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_13) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 20.04.2018 року № 0001351422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємців" на суму 1 582 506,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 1 266 005,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 316 501,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 20.04.2018 року № 0001361422, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 304 877,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 20.04.2018 року № 0001371422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 1 051 836,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 841 469,00 грн. та за штрафними санкціями 210 367,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 20.04.2018 року № 0000801306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "військовий збір" на 142 054,11 грн., у тому числі за основним платежем на суму 84 079,40 грн. та за штрафними санкціями на суму 57 974,71 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 20.04.2018 року № 0000791306, яким застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 20.04.2018 року № 0000781306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п" на суму 1 723 766,77 грн., у тому числі за основаним платежем на суму 1 023 465,31 грн. та за штрафними санкціями на суму 700 301,46 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство "ССМУ-10" (місце знаходження 73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 3-й км, код ЄДРПОУ 01273266) сплачений судовий збір в сумі 72 083,25 грн. (сімдесят дві тисячі вісімдесят три грн. 25 коп.)

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місцезнаходження 73026, пр. Ушакова, буд. 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство "ССМУ-10" (місце знаходження 73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 3-й км, код ЄДРПОУ 01273266) в порядку компенсації витрати на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн. (дві тисячі грн.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30 липня 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат.