Рішення

від 07.08.2018 по справі 474/567/18

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 474/567/18

Провадження № 2/474/211/18

РІШЕННЯ

Іменем України

07.08.18 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, -

встановив:

21.06.2018р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Іванівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (далі - відповідач), в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 51,80 м 2 (веранда площею 9,45 м 2 , житлова кімната площею 23,0 м 2 , житлова кімната площею 8,70 м 2 , кухня площею 10,65 м 2 ) розташованого по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої 18.09.2007р.

Позов мотивований тим, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті своєї бабусі ОСОБА_2 та вчасно після її смерті звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини. Спадщина складається із житлового будинку, загальною площею 51,80 м 2 (веранда - 9,45 м 2 , житлова кімната - 23,0 м 2 , житлова кімната - 8,70 м 2 , кухня - 10,65 м 2 ), розташованого по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області. Звернувшись до нотаріального органу за місцем відкриття спадщини з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, він отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з втратою оригіналу свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, через що він змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з'явилися, проте 06.08.2018р. звернулися до суду із заявами, в яких підтримують позовні вимоги та просять розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 07.08.2018р. звернувся до суду із заявою, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.

Частинами 3 та 4 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та враховуючи приписи ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в підготовчому судовому засіданні без участі учасників судового розгляду на підставі наявних у справі матеріалів, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду спору.

Вивчив матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем пред'явленого до нього позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки № 744 від 12.04.2017р, яка містить відомості з акту про народження відділу РАГС Калінковічского райвиконкому, у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 01.06.1958р. народилася донька ОСОБА_4, про що 19.06.1958р. Хобненською сільською радою Васілевічского району Гомельської області зроблено відповідний запис № 30.

Відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00017768868 від 14.03.2017р. ОСОБА_4 17.02.1984р. уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила дошлюбне прізвище «Лазько» на «Островерхова» .

15.01.1985р. від шлюбу народилась дитина - ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серії 111-ФП № 393008, видане 05.03.1985р.)

18.09.2007р. померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть 1-ФП № 056483, видане 18.09.2007р.).

Відповідно до довідки Іванівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області № 431 від 19.06.2018р. слідує, що на момент смерті ОСОБА_2, разом з нею по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області проживав без реєстрації онук - ОСОБА_1, 15.01.1985р.н.

11.12.2009р. померла ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть 1-ФП № 107021, видане 15.12.2009р.).

Відповідно до довідки Іванівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області № 432 від 19.06.2018р. слідує, що на момент смерті ОСОБА_6, разом з нею по вул. Б.Хмельницького, 61, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області проживали та були зареєстровані діти - ОСОБА_1, 15.01.1985р.н. та ОСОБА_7, 16.05.1988р.н.

Крім того, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме земельну ділянку по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області, площею 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий № 4822382200:04:012:0003 та отримав свідоцтво про право на спадщину від 17.03.2018р., зареєстрований в реєстрі № 277, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 117425783 від 17.03.2018р.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 36/06-01-06 від 04.04.2018р., копії свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок, виданого 13.08.1991р. на підставі рішення виконкому Іванівської сільської ради народних депутатів № 5 від 12.03.1991р. та технічного паспорта на житловий будинок (інвентарна справа № 364, реєстровий № 409) виготовленого 15.03.2017р., ОСОБА_2 володіла житловим будинком з господарськими приміщеннями загальною площею 51,80 м 2 , розташованим по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області.

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку станом на 13.06.2018р. ринкова вартість житлового будинку по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області становить 66 210 грн. 00 коп.

Постановою від 27.03.2018р. приватний нотаріус Врадіївського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_8 відмовила позивачу у видачі після ОСОБА_2 свідоцтва на спадщину за законом на житловий будинок по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області, у зв'язку з втратою свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем розміщено оголошення в газеті «Вісник Врадіївщини» № 47 від 16.06.2018р., згідно якого оригінал свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області на ім'я ОСОБА_2, вважати загубленим.

Згідно інформаційної довідки приватного нотаріуса Врадіївської районного нотаріального округу ОСОБА_8 № 737/01-16 від 22.06.2018р. слідує, що після померлої 18.09.2007р. ОСОБА_2 відкрита спадкова справа № 6/2017. Заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_1 (заява зареєстрована в книгу обліку і реєстрації спадкових справ за № 20 від 20.02.2017р.).

Відповідно до статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, особи мають право на спадкування за законом.

У відповідності до ч.ч. 1-3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином враховуючи, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2, в даному випадку позивач не має іншої можливості, а ніж у судовому порядку, встановити своє право на спадщину, яке у нього виникло у зв'язку із смертю бабусі ОСОБА_2, з врахуванням визнання позову відповідачем, позов є законним і обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка померла 18.09.2007р., право власності на житловий будинок, загальною площею 51,80 м 2 (веранда - 9,45 м 2 , житлова кімната - 23,0 м 2 , житлова кімната - 8,70 м 2 , кухня - 10,65 м 2 ), розташованого по вул. Миру, 27, с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ф.Г. Сокол