Рішення

від 01.08.2018 по справі 388/404/18

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/404/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійний вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 25 червня 2016 року помер ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_6 позивач прийняв спадщину.

ОСОБА_6 був власником земельної ділянки площею 8,4081 га, кадастровий номер 3521987800:02:000:0009, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області право власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017913, виданий 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області.

З метою оформлення права власності на спадкове майно, ОСОБА_3 звернувся до відділу Держгеокадастру у Долинському районі за отриманням витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що належала спадкодавцю.

7 березня 2018 року нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 3521987800:02:000:0009 з тих підстав, що за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-3504212012017 від 14 квітня 2017 року) власником земельної ділянки є ОСОБА_4

6 квітня 2018 року ОСОБА_3 отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 119917576 та дізнався, що 5 червня 2015 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521987800:02:000:0009 за ОСОБА_4 згідно з договором міни, номер запису про право власності 9934613.

6 квітня 2018 року ОСОБА_3 отримав інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 119919971 та дізнався, що 5 червня 2015 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3523455100:02:003:1032 за ОСОБА_6 згідно з договором міни, номер запису про право власності 9934755.

Позивач зазначає, що оборотоздатність земельних ділянок, що знаходяться у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) є обмеженою.

ОСОБА_3 вказує, що міна земельних ділянок відбулася 5 червня 2015 року, тобто після видачі державного акта на право приватної власності на землю. Внаслідок цього правочину ОСОБА_7 фактично позбувся права власності на свій виділений в натурі земельний пай в обмін на право власності на частку сформованого та виділеного в натурі паю ОСОБА_4 Внаслідок цього ОСОБА_4 зберегла своє право власності на більш ніж 99 % виділеного їй паю на місцевості, набувши право власності на значно більший за площею земельний пай, що знаходиться в іншому районі Кіровоградської області.

За таких обставин не можна вважати, що на підставі оспорюваного правочину відбувся обмін земельних ділянок за схемою пай на пай .

Позивач вважає, що вищезазначені обставини дають підстави визнати недійсним оспорюваний правочин.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.

Представник відповідачки ОСОБА_4, ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у позові.

Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надіслала, письмових пояснень щодо позову також не надіслала.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що ОСОБА_6 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017913, виданим 17 квітня 2001 року мав у власності земельну ділянку площею 8,41 га на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 7).

9 листопада 2011 року ОСОБА_6 видано ОСОБА_9 довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10, зареєстрована у реєстрі за № 1111. Цією довіреністю ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_9 вчиняти будь-які дії щодо належної йому згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017913 земельної ділянки площею 8,41 га (а. с. 6).

5 червня 2015 року між ОСОБА_4 через представника ОСОБА_11 (далі - Сторона 1) та ОСОБА_6 через представника ОСОБА_9 (далі - Сторона 2) укладено договір міни земельних ділянок, що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за № 460 (далі - Договір).

5 червня 2015 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності, що виникло за Договором, номер запису про право власності 9934613, номер запису про право власності 9934755.

За цим Договором, Сторона 1 передає у власність належну ОСОБА_4 на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а Сторона 2 взамін передає у власність належну ОСОБА_6 на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У власність Стороні 1 переходить земельна ділянка площею 8,4081 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3521987800:02:000:0009, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, а у власність Стороні 2 переходить земельна ділянка площею 0,01 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 3523455100:02:003:1032, що знаходиться на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області. Земельна ділянка, що переходить за даним договором від Сторони 1 у власність Сторони 2 належить на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 29872424, виданого 22 листопада 2014 року реєстраційною службою Новгородківського районного управління юстиції Кіровоградської області, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 листопада 2014 року, індексний номер 29872716, номер запису про право власності 7789023, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 5083597352345. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельна ділянка, що переходить за даним договором від Сторони 2 у власність Сторони 1 належить на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії І-КР № 017913, виданого 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 347, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 грудня 2014 року, індексний номер 31009787, номер запису про право власності 8080727, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 528861735219. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Обмін земельних ділянок проводиться без грошової доплати.

25 червня 2016 року ОСОБА_6 помер.

Після смерті ОСОБА_6 приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_12 заведено спадкову справу № 63/2016.

Зі спадкової справи видно, що 23 грудня 2016 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_3, який є сином спадкодавця.

За змістом статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, позивач ОСОБА_3 у зв'язку із прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_6 має право вимагати визнання недійсним спірного правочину.

Встановлена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину може бути спростована в судовому порядку.

Як передбачено ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави, суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до змісту ст. ст. 177, 181 ЦК України, ст. 79 ЗК України земельна ділянка являється об'єктом цивільних прав.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно з пп. б п. 15 Перехідних положень ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається купівля - продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продажа або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених пп. "а" та "б" п. 15 Перехідних положень ЗК України, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Таким чином оборотоздатність земельних ділянок, які перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) є обмеженою.

Громадяни можуть отримувати земельні ділянки у власність з підстав та в порядку, визначеними положеннями ЗК України.

Міна (обмін) земельних часток (паїв) відповідно до вимог закону є цивільно-правовою угодою, яка, однак, може укладатися та реалізовуватись лише у порядку, передбаченому в Законі України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (далі - ОСОБА_13 № 899-IV).

ОСОБА_13 застосовується лише одноразово при переведенні земельної ділянки (паю) з невизначеними межами в закріплену на місцевості земельну ділянку з конкретним цільовим призначенням.

Статтею 14 цього Закону передбачено, що в разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально.

Пунктом 2 ст. 15 Прикінцеві положення цього Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України розробити рекомендації щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

На реалізацію цієї норми Закону Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 листопада 2003 року № 288 було затверджено рекомендації щодо обміну земельними ділянками, згідно з підпунктами 3, 5 яких власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно з власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, звертається усно або письмово до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву, на яку він бажає обміняти свою земельну ділянку, із пропозицією укласти договір міни земельних ділянок. Оскільки обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників, то у разі відхилення пропозиції укласти договір міни земельних ділянок власник земельної ділянки, який виявив бажання її обміняти, має право звернутись із зазначеною вище пропозицією до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву. У разі прийняття пропозиції власником іншої земельної ділянки щодо обміну земельними ділянками власники земельних ділянок укладають договір міни земельних ділянок. Договір міни земельних ділянок укладається відповідно до вимог Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України. Право власності на земельну ділянку за договором міни виникає після нотаріального посвідчення договору міни земельних ділянок, одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 899-IV встановлено, що матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників, оформлюють сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку.

Отже, законодавець передбачив декілька підстав отримання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема як земельний пай при приватизації сільськогосподарських підприємств для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або як землі для ведення сільського господарства.

Зазначеною нормою право на обмін земельних часток (паїв) можна реалізувати в період між проведенням зборів власників земельних часток (паїв) щодо розподілу земельних ділянок та видачею їхнім власникам державних актів на право власності на землю.

Законодавець не закріпив у ЗК України чи інших законах України порядок міни земельних часток (паїв) в інших випадках.

Отже, аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що обміняними можуть бути тільки земельні ділянки за схемою пай на пай та лише у випадку, передбаченому статтею 14 Закону № 899-IV.

До вищезазначеного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 12 жовтня 2016 року, справа № 6-464цс16.

У цій справі спірний договір міни землі укладений 5 червня 2015 року, тобто пізніше видачі державного акта від 17 квітня 2001 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 29872424 від 22 листопада 2014 року.

Оскільки спірний договір міни земельних ділянок укладено в період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) та з порушенням вимог Закону № 899-IV, відповідно є підстави для визнання цього правочину недійсним.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_3 у цій справі поніс судові витрати зі сплати судового збору, що підлягають стягненню з ОСОБА_14 на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 14, 15 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ст. 79, пп. б п. 15 Прикінцевих положень ЗК України, ст. ст. 177, 178, 181, 203, 204, 215 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійний вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним.

Визнати недійсним договір міни земельних ділянок кадастровий номер 3521987800:02:000:0009 та кадастровий номер 3523455100:02:003:1032, укладений 5 червня 2015 року між ОСОБА_4 від імені якої діяв представник ОСОБА_11 та ОСОБА_6 від імені якого діяв представник ОСОБА_9, що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградської міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 460.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 25006, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) понесених судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 6 серпня 2018 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_15