Постанова

від 07.08.2018 по справі 823/446/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №823/446/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4023/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області ДПС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 у справі № 823/446/13-а (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді: Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електра до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електра (далі - ТОВ Електра ) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області ДПС (далі - ДПІ у м. Черкасах) від 24.10.2012 №0005042301 та №0005032301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції ДПІ у м. Черкасах оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.04.2013.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у м. Черкасах посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання будівельно-монтажних робіт у спірного постачальника.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ Електра зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Електра з питань господарських взаємовідносин з ТОВ Лугпромстройтехмонтаж за період з 01.04.2011 по 31.08.2011.

За результатами перевірки складено акт від 05.10.2012 № 256/22-11/32584174, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 77202,00 грн. та порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на суму 67132 грн. у зв'язку з непідтвердженням позивачем первинними документами факту здійснення господарських операцій з придбання будівельно-монтажних робіт у ТОВ Лугпромстройтехномонтаж .

На підставі названого акту перевірки відповідачем 24.10.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0005042301, згідно з яким нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 77202,00 грн. та № 0005032301, згідно з яким позивачу збільшеного суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 71311,00 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит у спірний період з порушенням вимог чинного законодавства України, а отже наявні правові підстави для невизнання права позивача на відображення спірних сум в складі податкового кредиту та формування позивачем валових витрат, що в свою чергу свідчить про те, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до чинного законодавства, а отже є обґрунтованими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії щодо проведення перевірки позивача, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, а також з огляду на порушення контролюючим органом положень статті 44 Податкового кодексу України, яка надає платнику податків 90 календарних днів для відновлення втрачених документів.

За правилами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будгарантінвест-55 до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, у тому числі й документальних позапланових виїзних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки. Невиконання, в свою чергу, процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було оскаржено в судовому порядку дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Електра за результатами якої складено акт від 05.10.2012 № 256/22-11/32584174.

Так, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.2013 у справі № 823/785/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013, задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Електра до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання незаконними дій.

В межах розгляду вищезазначеної справи судами встановлено, що податковий орган не виконав всіх обов'язкових умов для здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема, належним чином не повідомив позивача про дату початку та місце проведення перевірки, тобто, відповідач не мав права розпочати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки раніше ніж це встановлено податковим законодавством. А тому дії ДПІ у м. Черкасах щодо проведення та організації документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Електра , за наслідками якої складено акт від 05.10.2012 №256/22-11/32584174 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Електра з питань господарських взаємовідносин з ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж за період з 01.04.2011 по 31.08.2011 було визнано незаконними.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.09.2014 зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 823/785/13-а залишено без змін.

Таким чином, враховуючи те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, проведена перевірка на підставі таких обставин відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність в органу державної фіскальної служби компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками здійснення цієї перевірки.

Більш того, судом апеляційної інстанції встановлено, що 23.08.2012 ТОВ Електра разом з повідомленням направило відповідачу акт від 20.08.2012 про втрату документів, складений комісією у складі працівників товариства.

Відповідно до зворотнього рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення податковий орган отримав вищезазначені документи 23.10.2012.

Згідно з пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах, визначених цим підпунктом строків.

Керуючись нормою статті 44 Податкового кодексу України, 19.10.2012 позивачем на адресу податкового органа було надіслано документи на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж за період з 01.04.2011 по 31.08.2011, а саме: копії листів, актів, податкових накладних та рахунків, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення.

Однак, 24.10.2012 відповідачем було прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення, згідно з якими позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Отже, рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо та скасування спірних податкових повідомлень-рішень підлягає залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області ДПС залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду