Ухвала

від 16.07.2018 по справі 910/29354/14-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2018Справа № 910/29354/14-г

За скаргоюПриватного підприємства Транспортне агентство Ікарус на діїПечерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі№910/29354/14-г за позовомПриватного підприємства Транспортне агентство Ікарус доТовариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс провизнання частково недійсними договорів фінансового лізингу та стягнення коштів Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:Олефір І.Г.; від відповідача:не з'явився; від ВДВС:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Приватного підприємства Транспортне агентство Ікарус до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс про визнання частково недійсними договорів фінансового лізингу та стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс на користь Приватного підприємства Транспортне агентство Ікарус аванс у розмірі 46 230,00 грн., судовий збір у розмірі 924,60 грн. та стягнуто з Приватного підприємства Транспортне агентство Ікарус на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 940,30 грн.

02.07.2016 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

19.06.2018 через канцелярію суду від Приватного підприємства Транспортне агентство Ікарус надійшла скарга на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 скаргу Приватного підприємства Транспортне агентство Ікарус на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві призначено до розгляду на 27.06.2018.

В судовому засіданні 27.06.2018 судом оголошено перерву на 10.07.2018.

Судове засідання 10.07.2018 не відбулось, у зв'язку із викликом судді Босого В.П. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів для проходження співбесіди за результатами дослідження досьє у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 розгляд скарги призначено на 16.07.2018.

Представник позивача в судове засідання з'явився надав пояснення по суті скарги, підтримав її та просив задовольнити.

Представники відповідача та Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явились, хоча про місце і час розгляду скарги повідомлені належним чином.

З огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд, дослідивши подану скаргу, дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Заявник у поданій скарзі просить визнати неправомірною та скасувати постанову держаного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві від 07.06.2018 у виконавчому провадженні №52061501 про повернення виконавчого документа стягувачу і зобов'язати його прийняти виконавчий документ до виконання та виконати судове рішення в повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги заявник стверджує, що державний виконавець при виконанні наказу Господарського суду міста Києва №910/29354/14-г від 02.07.2016 не виконав усіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів, а тому його постанова про повернення виконавчого документа стягувачу є передчасною.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України Про виконавче провадження .

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 7 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Суд відзначає, що матеріалах справи не містяться, а державним виконавцем не надано суду доказів того, що при виконанні наказу Господарського суду міста Києва №910/29354/14-г від 02.07.2016 він виконав усіх передбачених Законом України Про виконавче провадження заходів.

Окрім того, оскаржувана постанова містить твердження про те, що виходом державного виконавця за місцем реєстрації майна боржника не розшукано, при цьому місце реєстрації боржника зазначено наступне: м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, оф. 9СД2.

В той же час, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, вбачається, що місцезнаходженням боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс є: 01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 31, що спростовує твердження державного виконавця про його вихід за місцем реєстрації боржника.

Крім того, суд звертає увагу, що статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 326 Господарського кодексу України вказує, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 р. у справі №5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суду з прав людини у справах Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 зазначає, що критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Таким чином, виконання судового рішення не повинно залежати від дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження, що може призвести до порушення прав стягувача.

З урахуванням вищевикладеного та зважаючи на те, що державним виконавцем не виконувались всі можливі заходи, передбачені Законом України Про виконавче провадження щодо розшуку коштів, рухомого та нерухомого майна боржника, а також рішення Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 на даний час не виконано, дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо повернення виконавчого документу - наказу Господарського суду міста Києва від 02.07.2016 по справі №910/29354/14-г є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд задовольняє вимоги скаржника про визнання постанови держаного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального Управління юстиції у місті Києві від 07.06.2018 у виконавчому провадженні №52061501 неправомірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 1 ст. 345 Господарського процесуального кодексу України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного підприємства Транспортне агентство Ікарус задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Рудика В.В. від 07.06.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №52061501.

3. Зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві усунути допущені порушення під час виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/29354/14-г від 07.07.2016 та поновити порушене право стягувача на стягнення всієї суми боргу.

4. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повна ухвала складена: 06.08.2018.

Суддя В.П. Босий