Рішення

від 07.08.2018 по справі 909/453/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/453/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів",

вул. Дерев'яна, буд.7, м. Костопіль, Рівненська область, 35000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська горілчана компанія" вул. Промислова, 29, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за Договором поставки від 16.12.2015 №27-15 в сумі 1 867 178 грн 96 к.

за участю:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.12.2017 )-представник

в с т а н о в и в

позивач - Приватне акціонерне товариство "Костопільський завод скловиробів" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська горілчана компанія" заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за Договором поставки від 16.12.2015 №27-15 в сумі 1867178грн 96к. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2018року прийнято позовну заяву до розгляду , відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 19.06.2018 об 12:00год. Згідно табелю обліку робочого часу станом на 02.07.2018 суддя Калашник В.О. перебував у відпустці. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2018 матеріали справи передані на розгляд судді Шкіндер П.А.

02.07.2018 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" від 22.06.2018 про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.07.2018р. у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" про забезпечення позову від 22.06.2018 про вжиття заходів забезпечення позову ( вх.9666/18 від 02.07.2018) відмовлено

В судовому засіданні 17.07.2018 представники позивача та відповідача заявили усне клопотання про закриття підготовчого засідання та перехід розгляду справи по суті. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.2018 підготовче провадження по справі закрито та призначено розгляд матеріалів справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, подав суду клопотання про розгляд справи по суті за його відсутності ( вх.11299/18 від 24.07.2018), у поданому клопотанні позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні наявність заборгованості визнає, зазначає, що відповідачем проведено часткову оплату боргу у розмірі 329 000,00грн.

У судовому засіданні 07.08.2018 оголошено перерву до 07.08.2018 об 11:30год.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив. Між Приватним акціонерним товариством Костопільський завод скловиробів , далі

текстом - позивач (в договорі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Карпатська горілчана компанія далі за текстом - відповідач (в договорі

покупець) 16 грудня 2015 року було укладено договір поставки № 57-15.

Відповідно до умов договору позивач зобов'язується поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та сплатити продукцію - пляшки скляні, в подальшому продукція .

Відповідно до п.6.2 договору Розрахунки за продукцію що постачається, піддони, рамку, здійснюється покупцем на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати відвантаження продукції зі складу постачальника. При оплаті вартості продукції покупець оплачує вартість піддонів та рамки.

На виконання своїх договірних обов'язків на протязі 2015-2017 років позивачем на адресу покупця була поставлена продукція.

Згідно бухгалтерської довідки ПрАТ Костопілський завод скловиробів вих. №18/243 від 15.05.2018 року дебіторська заборгованість ТзОВ Карпатська горілчана компанія" становила 2 035 176,73 грн.

З 23 листопада 2017 року постачальником були здійснені поставки продукції , що підтверджено видатковими накладними, товаро- транспортними накладними, довіреностями на загальну суму 2 169 000,00 грн. Згідно довідки АТ Укрексімбанк №065-04/662 від 17.05.2018 підтверджується надходження коштів від Товариство з обмеженою відповідальністю Карпатська горілчана компанія на рахунок ПрАТ Костопільський завод скловиробів в зазначений період в загальній сумі 2 169 000,00 грн.

Крім того, 31 грудня 2017 року між сторонами договору було підписано Акт про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 44 100,00 грн.

Станом на 16.05.2018 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська горілчана компанія перед постачальником становить 1 789 157,60 грн.

Згідно п. 7.2. договору у випадку порушення строків оплати (вартості продукції, піддонів, рамки) покупець сплачує на користь постачальника: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, в який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати поставленої партії продукції. відповідно до вищевказаного пункту договору покупцю нарахована пеня в сумі 78 021,36 грн.

Після відкриття провадження у справі відповідач провів часткову оплату заборгованості. у розмірі 329000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №419 від 26.06.2018, платіжним дорученням №396 від 06.07.2018, платіжним дорученням №409 від 13 липня 2018, платіжним дорученням № 415 від 16 07.2018 , платіжним дорученням ; 419 від 19.07.2018 платіжним дорученням № 410 від 26.07.2018, платіжним дорученням № 418 від 03.08.2018

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 1460157,60грн.

Відповідно до п. 7.2 договору № 57-15 від 16.12.2015 у випадку несвоєчасної оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару, покупець зобов"язаний виплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від загальної вартості не оплаченого товару або несвоєчасного оплаченого, за кожен день порушення строків оплати.

З посиланням на умови договору № 57-15 від 16.12.2015 та приписи чинного законодавства України, позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню за порушення строків оплати вартості поставленого товару у розмірі 78021,36 грн.

Відповідно до ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При цьому, відповідно до ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, відповідно до преамбули 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає про його правильність, у зв"язку чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Костопольський завод скловиробів" в частині стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська горілчана компанія" пені у розмірі 78021,36 грн. підлягають задоволенню.

Між тим, як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень, відповідачем сплачено позивачеві суму основного боргу в загальному розмірі 329 000,00 грн.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем сплачено позивачеві суму основного боргу в розмірі 329 000 , 00грн., провадження у справі в частині стягнення 329 000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Костопольський завод скловиробів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська горілчана компанія" підлягають задоволенню частково, а саме до стягнення належить 1 538 178,96грн., в частині стягнення 329 000,00грн. - провадження закрити.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів", вул. Дерев'яна, буд.7, м.Костопіль, Рівненська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська горілчана компанія" вул. Промислова, 29, м.Івано-Франківськ про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за Договором поставки від 16.12.2015 №27-15 в сумі 1 867 178 грн 96 к. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська горілчана компанія" вул. Промислова, 29, м.Івано-Франківськ ( код ЄДРПОУ 34623660) на користь Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів", вул. Дерев'яна, буд.7, м.Костопіль, Рівненська область (код ЄДРПОУ 30923971) - 1 538 178,96грн. заборгованості та 28007,68грн. судового збору. Видати наказ.

В частині стягнення 329 000,00грн. провадження закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.08.2018

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.