Рішення

від 03.08.2018 по справі 922/1706/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1706/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВО", м. Харків до Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану", м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІКВО" 22 червня 2018 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" заборгованість з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна в сумі 14823,60 грн., пеню в розмірі 1223,60 грн. та суму судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2018 року по справі № 922/1706/18 було прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1706/18, а розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

10.07.2048 р. від Відповідача надішов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також разом з відзивом надав клопотання, в якому просить суд розглядати справу в порядку загального позовного провадження. Але суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та також п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України, малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а згідно з наданого Позивачем позову виходить, що справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, тобто є малозначною в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана ухвала суду Позивачем була отримана, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до рішення правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Дочірнє підприємство "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 27.01.2017 р. перетворене у ТОВ "ЛІКВО".

З урахуванням ст. 512-516 ЦК України та відповідно до п. 1.1. Статуту до ТОВ "ЛІКВО" перейшли всі майнові права та обов'язки ДП "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", які виникли до 27.01.2017 р. та тривають.

Між ДП "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Позичкодавцем) та Підприємством об'єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (Користувачем) було укладено договір позички № 4-п/2015 від 04.02.2015 р.

За умовами п. 1.1., 1.2. договору, Позичкодавець передає користувачу в позичку (тимчасове користування) безоплатне нежитлове приміщення, розташоване у будинку літ. Ц-1, інвентарний номер 4414, яке користувач зобов'язується повернути позичкодавцеві в порядку, визначеному цим договором.

04.02.2015 р. між ДП "ЛІКВО" та ПОГ "Всесвіт-продукт" було укладено угоду № 4-у/2015 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна. Відповідно до умов угоди ДП "ЛІКВО" забезпечує виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі та прибудинкової території, на якій знаходиться приміщення ПОГ "Всесвіт-продукт" та надає комунальні послуги за чинними розцінками та тарифами.

П. 4 угоди встановлено, що ПОГ "Всесвіт-продукт" зобов'язується щомісячно, не пізніше 25 числа в якості передплати за наступний місяць внести 70% суми витрат на утримання приміщення із розрахунку попереднього місяця та не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, відшкодувати ДП "ЛІКВО" залишок витрат, які останній заплатив за утримання приміщення та комунальні платежі. Відшкодування витрат, які Позичкодавець поніс на утримання приміщення та комунальні платежі проводиться в розмірі 6401,10 грн. з ПДВ. Витрати ТОВ "ЛІКВО" на утримання приміщення розраховується кожного місяця та можуть змінюватись. Сума витрат визначається актом здачі-прийняття послуг, складеним на підставі фактичного щомісячного розрахунку відшкодування комунальних витрат та витрат на утримання об'єкту.

30.11.2017 р. було укладено додаткову угоду № 22 до угоди про відшкодування витрат, до якої, починаючи з грудня 2017 р. відшкодування витрат здійснюється в розмірі 6401,10 грн./міс., якщо інше не визначено актом здачі-прийняття послуг.

За лютий 2018 р. сума відшкодування становила 8422,50 грн./міс., за березень 21018 р. - 6401,10 грн./міс.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України. Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язанням або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

П. 5 Угоди визначено, що при несвоєчасному внесенні плати ПОГ "Всесвіт-продукт" зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за коже день прострочення. Так, сума пені складає 1223,60 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Всесвіт-Продукт" Харківської обласної громадської організації "Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану" (61166, АДРЕСА_1 Б, код 37578019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВО" (61109, м. Харків, вул. Сінна, 32, код 32869691) заборгованість з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна в сумі 14823,60 грн., пеню в розмірі 1223,60 грн. та суму судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 07.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_1