Рішення

від 02.08.2018 по справі 816/610/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/610/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Гапонова О.С,.

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар'єр" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар'єр" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 вересня 2017 року №0009501401.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення незважаючи на самостійне визначення (донарахування) та сплату товариством до відповідного бюджету орендної плати за землю в сумі 2789383,42 грн та штрафу в розмірі 3% від суми недоплати.

Ухвалою суду від 19.03.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом (суддя Довгопол М.В.), розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31 травня 2018 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.

19.07.2018 керівником апарату Полтавського окружного адміністративного суду видане розпорядження №87, яким призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №816/610/18. За результатами повторного автоматизованого розподілу головуючим суддею у справі визначено суддю Бойка С.С.

Ухвалою суду від 19 липня 2018 року справу прийнято до провадження судді Бойка С.С.

04 квітня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено, порушення позивачем п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження розміру орендної плати за земельною ділянкою (кадастровий номер 5310436500:10:003:0010) за період з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року в загальній сумі 278383,42 грн.

Стверджував, що відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору який перевіряється контролюючим органом.

29 травня 2018 року позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача на позовну заяву згідно якої товариство стверджувало, що чинне законодавство не має норми яка б чітко визначала, коли перевірка платника податків контролюючим органом вважається закінченою, а тому платник податків має право на подання уточнюючих розрахунків по поданих раніше податкових декларацій в період після складання акта перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення.

07 червня 2018 року до суду надійшли заперечення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на відповідь позивача на відзив на позовну заяву згідно яких відповідач стверджував, що якщо помилка відображена в акті перевірки на підставі якого контролюючим проведено відповідні донарахування, то вона вважається виправленою саме податковим органом, а не платником податків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар'єр" (код ЄДРПОУ 38952905) зареєстровано як юридичну особу 28 жовтня 2013 року, номер запису в ЄДР №15851020000008780 та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Працівниками Головного управління ДФС у Полтавській області в період з 21 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар'єр" з питань правильності розрахунку та декларування обов'язкового платежу: плати за землю, у складі податку на майно, що справляється у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Результати перевірки оформлені актом від 11 серпня 2017 року №1084/16-31-14-01-10/38952905, у якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар'єр" п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України в результаті чого занижено розмір орендної плати за земельні ділянки за період з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року в сумі 278383,42 грн.

За результатами розгляду вказано акту відповідачем 21 вересня 2017 року винесено податкове повідомлення-рішення №0009501401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, код платежу 18010600 в загальному розмірі 417575,13 грн (за основним платежем 278383,42 грн та за штрафними санкціями в розмірі 139191,71 грн).

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Підставою для скасування спірного рішення позивач вважає самостійне виявлення та усунення порушень, встановлених у ході проведення перевірки, до винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд виходить з наступного.

Пунктом 75.1 та підпунктом 57.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що підставою для проведення перевірки слугувало звернення позивача про проведення документальної позапланової перевірки з питань правильності розрахунку та декларування обов'язкового платежу-плати за землю, у складі податку на майно, що справляється у формі орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01 січня 2015 року по 21 грудня 2016 року.

Відповідно до п. 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Згідно з п. 86.3 та 86.10 цієї статті акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Системно аналізуючи наведені положення Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що складення акта перевірки у якому фіксуються порушення виявленні в ході її проведення є завершальним етапом перевірки, а тому твердження позивача, що перевірка вважається завершено до моменту складання акту є безпідставними.

Встановлене в ході перевірки заниження розміру орендною плати за земельні ділянки за період з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року в сумі 278383,42 грн, позивачем не спростовується. Натомість останній стверджує, що вказана сума ним самостійно виявлена та сплачена до відповідного бюджету після подання 18 вересня 2017 року уточнюючої податкової декларації.

Суд вважає необґрунтованими та безпідставними вказані твердження позивача з огляду на таке.

Відповідно до статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом .

Суд вважає за необхідне вказати, що платник податків не наділений таким правом і після проведення перевірки, оскільки це б звело нанівець функції покладенні чинним законодавством на контролюючий орган.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем подано уточнюючу декларацію лише після проведення перевірки та виявлення контролюючим органом суми заниження з орендної плати за землю.

У ході розгляду справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар'єр" дійсно вчинялися дії спрямовані на виявлення суми заниження. Однак самостійно її виявити йому так і не вдалося, оскільки уточнюючу декларацію ним подано лише після проведення перевірки, у зв'язку з чим товариством ініційовано проведення перевірки з питань правильності розрахунку та декларування обов'язкового платежу: плати за землю.

Згідно з п.п. 20.1.19 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право зокрема застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 вказаного Кодексу встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що за результатами перевірки, оформленої актом від 07.02.2017 №77/16-31-14-01-10/38952905 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.02.2017 №0001251401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з орендної плати за землю та застосовано штраф в розмірі 25 %.

Враховуючи встановлені в ході перевірки порушення, неспростування їх позивачем під час розгляду справи та застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 25 %, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ГУ ДФС у Полтавській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар'єр" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало - Кохнівський кар'єр" повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мало-Кохнівський кар'єр" (вул. Ярмаркова, 15, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код юридичної особи 38952905) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код юридичної особи 38952905) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя С.С. Бойко