Постанова

від 07.08.2018 по справі 807/1447/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4039/18 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-2004" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 807/1447/17 за адміністративним позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-2004" про стягнення адміністративно-господарських санкції та пені,-

суддя в 1-й інстанції - Микуляк П.П.,

час ухвалення рішення - 20.03.2018 року, 10:53 год,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 30.03.2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-2004" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 для підприємств, установ і організацій встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Відповідач не виконав вимогу Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. У зв'язку з цим відповідач повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі 17696,86 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 807/1447/17 позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на неповне з'ясування судом та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ТОВ Астра-2014 протягом 2016-2017 років вживало ряд заходів щодо працевлаштування інвалідів. Так, штатні розписи ТзОВ Астра-2004 затверджені директором на 2016 та 2017 роки містили по дві посади комп'ютерщика, одна з них в цих роках передбачалася для осіб, що можуть бути працевлаштовані на підприємство з інвалідністю. 11.01.2018 року ТОВ Астра-2014 звернулася до Виноградівського районного центру зайнятості, про надання копій листів товариства до РЦЗ, якими підприємство інформувало про можливість працевлаштування інвалідів на роботу комп'ютерщика, згідно відповіді РЦЗ від 15.01.2018 року ТОВ Астра-2014 систематично інформувало про професії та спеціальності осіб, які шукають роботу, однак підходящих спеціалістів з числа інвалідів за цей період для працевлаштування на посаду комп'ютерщика не було. Крім цього, підприємство неодноразово зверталося до Виноградівської районної благодійно-реабілітаційної спортивної організації інвалідів Відродження , однак організація повідомляла, що не має підходящих інвалідів, що шукають роботу. Також ТОВ Астра-2014 розміщувало га своїй сторінці в Фейсбук відповідні оголошення.

Через незалежні від підприємства обставини, інваліди на підприємство щодо працевлаштування не зверталися.

Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 807/1447/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що з 05.10.2017 по 06.10.2017 року Управлінням держпраці у Закарпатській області було проведено планову перевірку ТОВ "Астра-2004".

За результатами перевірки, було складено акт "Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №07-05-035/345 з якого випливає, що відповідач вимогу Закону не виконав. Згідно акту кількість інвалідів які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст.19 Закону становить 1 особа, в той же час, на підприємстві протягом 2016 року середньооблікова кількість інвалідів становила 0 осіб.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем самостійно не здійснено працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, самостійно не вжито всіх достатніх та належних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції у розмірі в строки передбачені ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Ч.2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ч.7 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 передбачено, що обов'язок контролю за виконанням нормативів робочих місць покладено на відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Ч.8 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 передбачено, що відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Ст.19 ч.1-3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Вказані суб'єкти, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Ч. 5 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 передбачено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Ч.3 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст.18 цього Закону.

Ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як встановлено колегією суддів та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не надано жодного звіту про вакантну посаду, який він зобов'язаний подавати до органів державного центру зайнятості щодо інформації про наявні вакансії для інвалідів.

У апеляційній скарзі відповідачем було вказано, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що товариство інформувало Виноградівський районний центр зайнятості щодо можливості працевлаштування інвалідів на роботу, звернення до Виноградівської районної благодійно-реабілітаційної спортивної організації інвалідів "Відродження" з метою допомоги працевлаштування осіб - інвалідів, розміщення об'яви на сторінці у мережі Фейсбук, щодо наявності "вакансії спеціаліста програміста - комп'ютерщика, з приводу цього колегія суддів зазначає, що вищезазначені заходи не звільняють товариство від подачі звіту до органів державного центру зайнятості щодо інформації про наявні вакансії для інвалідів.

Колегія суддів при розгляді справи застосовує висновок Верховного суду у справі № 825/1368/17 (провадження № К/9901/5558/17) від 26 червня 2018 року.

Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що пунктами 1.3, 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) передбачено, що роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті незалежно від місцезнаходження. Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

При цьому, суд у справі № 806/1368/17 (провадження № К/9901/5558/17) дійшов висновку, що до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) за всі місяці відповідного року може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування інвалідів, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності.

Вказане питання врегульоване з прийняттям Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (далі - Наказ № 316).

Згідно з Наказом № 316 форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наказ № 316 набрав чинності 12 липня 2013 року, а тому з цієї дати встановлено обов'язок підприємств подавати форму 3-ПН не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії.

Тобто відповідачем не було вжито всіх достатніх та належних від нього заходів щодо недопущення господарського правопорушення.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріалами справи встановлено, що середньорічна заробітна плата одного штатного працівника у відповідача становить 32625,00 то адміністративно-господарська санкція становить половину середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації, громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю та складає 16312,50 грн., що визначається ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та розрахунком адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач до 15.04.2016 року - строк встановлений законом, адміністративно-господарські санкції не сплатив.

Відповідно до ст. 20 ч. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 цього Закону. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно ст. 20 Закону "Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На день подачі позовної заяви до суду строк прострочення платежу становить 212 днів, а отже пеня, при обліковій ставці НБУ 13,5% становить 1384,36 грн.

А відтак, аргументи апеляційної скарги жодним чином не спростовують обставин встановлених судом, не містять підстав, які свідчили б про неправильне застосування судом першої інстанції матеріального або процесуального права та заперечуються матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-2004" - залишити без задоволення .

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 807/1447/17 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 08.08.2018 року